Авторизация
Меню

Календарь
 Ноябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30


Князівства Київської Русі
San-Palych | 2010-03-17 14:59:41
Сообщение прочтено 3404 раз

Галицьке князівство з центром міста Галич,в якому з 1084 року правили князі династії Ростиславичів.Князівство займало північно-східні схили Карпатських гір,верхів'я Дністра,Пруту й Серету,на півдні його територія доходила до Чорного моря й Дунаю.

На території Галича з кінця I тисячоліття до н.е.було значне і постійне,укріплене поселення із статусом міста.В угорській хроніці короля Бели збережений відповідний запис датований 898 роком-"У Галичі перебували угри,що пробиралися через слов'янські землі Панонії-(сучасна Угорщина)".

У X ст.землі Білих Xорватів,а також сусідніх їм Уличів і Тиверців,увійшли до складу Ростовської Русі.Остаточне їх приєднання відбулося в 981р.,коли ростовський князь Володимир Святославович,йдучи походом на літописні Червенські городи,закріпив їх за собою.Літописи не донесли до нас імена перших Галицьких князів,хоча іноземна хроніка стверджує,що в Галичі на той час уже сформувалася могутня правляча верхівка.


місто,Галич,Прикарпаття

З історії місцезнаходження,назви та розвитку міста Галича проливають світло архелогічні знахідки дворів перших Галицьких князів в останні роки дослідження.Археологами було виявлено древнє укріплення,також було розкопано одну із Галицьких могил.Доктор історичних наук,член коресподент НАН В Баран,який досліджував багате спорядження воїна,похованого у човні і підтвердив гіпотезу М. Грушевського,який вважав,що цей курган на могилі насипано в честь засновника Галича.Після Любецького з'їзду князів у 1097 році Галицькі землі відокремились від Ростова.




В давньоруських літописах 1138 року є запис про галичан у війську князя Ярополка,а регулярні звістки про місто з'являються на сторінках літописів XI ст.,інформують,що князь Володимир Володаревич в 1141 році переніс із Звенигорода свою столицю.Серед найдавніших центрів Південно-Західних Руських земель були Перемишль,Звенигород і Теребовля,де князювали сини князя Ростислава-Рюрик,Володар і Василько.Син Василька Іван правив у Галичі,що вперше став відігравати роль престольного міста,а другий син,Юрій, княжив у місті Теребовлі/ Тернопільська обл/
Після смерті Івана Васильовича син Володар Володимирко переносить центр свого князівства у Галич. 
Обрано ними це місто було не випадково.Галич стояв на правому високому березі річки Лукви - правої притоки Дністра в кількох кілометрах від гирла на перехресті шляхів,що йшли з Київської Русі на південний захід і південь і пов'язували її з країнами Західної Європи,з усіх сторін оточували родючі землі та лісові масиви Прикарпаття і недалеко знаходились соляні поклади. 
Археологічними дослідженнями,які почалися в 2-й пол. XIX ст.,було встановлено,що тодішне місто знаходилось за 5 км на південь від сучасного центру м Галич,на стрімкому правому березі річки Лукви,де тепер розкинулася східна околиця села Крилос.Центральна частина Галича - дитинець - розташовувалась на Крилоскій горі,що на вершині 88 м рівня р Лукви і має форму клина.Врізається в місце злиття літописного Мозолевого потоку з р Луква.Сліди укріплень ХІ-ХІІ ст.нагірна частина міста займала близько 50-ти гектарів і була розділена на три окремі частини,кожна з яких мала свою назву зберігаються до сьогоднішнього дня. 
Перша частина розташована на мису гори,має назву Золотий Тік.Від території, що тягнеться на південь,Золотий Тік відокремлено валом і ровом.

Друга єпископська частина міста,оточена подвійною лінією валів та ровів. 
Тут за сина Володимира-Ярослава,був збудований величний білокам'яний Успенський собор.

На півдні знаходилась третя частина міста - міський посад,захищений потрійною лінією валів та ровів. 

У низині біля західного підніжжя Крилоської гори по обох берегах Лукви розташовувалося Підгороддя,площею близько 200 га,а на околицях Галича поряд трьох річок Лукви,Лімниці і Дністра знаходились села і садиби галицьких бояр,а в гирлі р Лукви та Дністра діяла велика пристань,яка була обладнана для стоянки і торгівлі суден із чужоземних держав.

Територія князівства стольного Галича включала в себе при князі Ярославі-(басейн Верхнього і Середнього Дністра,верхів'ях річки Сяну,його південно-західні кордони проходили по Карпатських горах,південно-східні - по вододілу лівих приток Дністра і правих приток Прип'яті.На півдні кордони князівства доходили до Дністровського лиману і гирла Дунаю. 

Близькість Галича до Угорщини і Польщі зумовлювала його тісні зв'язки з цими державами,а також з Візантією і території південних степів.Угорський король та польські князі не раз втручалися у Галицькі територіїї з надією приєднати до своїх володінь багаті та вигідно розташовані землі.

У багатій і плідній Галицькій землі швидко сформувався прошарок могутнього боярства,яке постійно боролося проти зміцнення самодержавної влади князів.Літописи зберегли імена багатьох галицьких бояр - Володимира,Доброслава,Судислава,вони мали мали свої численні дружини,неприступні замки і по своєму бажанню запрошували або виганяли князів. 
Розквіт Галицького князівства пов'язаний з діяльністю князя Ярослава (1153-1187рр.),який за державну мудрість та покровительство наукам і мистецтву був прозваний Осьмоміслом.Цим князем,що залізними полками заступив шлях угорському королю,правив суди по Дунаю,відчиняв ворота Ростова,захоплювався легендарний автор «Слова о полку Ігоревім».
 

За Ярослава Осьмоміслові в Галичі розпочинається велике кам'яне будівництво,створюється оригінальна архітектурна школа,яка поєднала в собі особливості візантійського та романського архітектурних стилів на основі давньоруської будівельної традиції.Ця школа мала великий вплив на розвиток архітектури на всій території Русі її відлуння спостерігається у Володимиро-Суздальських околицях.На території князівства знаходились близько трьох десятків літописних церков.У Величавому Успенському соборі було знайдено поховання Ярослава Осмомисла. 

Про монументальні цивільні будівлі Галича маємо літописні свідчення від 1152р.де розповідається про прийом князем Володимиром Володаревичем в своєму палаці посла князя Ізяслава з рукопису випливає,що князівський палац являв собою двохповерхову споруду разом з деревяним переходом між палацом і церквою.Палац князя знаходився біля церкви св.Спаса на високому березі р.Лімниці,поблизу єдиної архітектурної пам'ятки,яка збереглася до наших днів-церкви св.Пантелеймона,збудованої у XII столітті.

У 1205 році під час походу на Польщу,князь Роман Мстиславич загинув.Скориставшись його смертю Галицькі бояри прогнали жінку князя і його мололітніх синів-Данила і Василька за межі князівства.Угорські та польські феодали дізнавшись про це,почали захоплювати територію князівства,а зупинити ворога Галицькі бояри не змогли і були завойовані.Після довгих років в 1238 році князь Данило зумів повернути Галич,а після битви під Ярославом в 1245 році й усю галицьку землю.

Наприкінці XII ст.внаслідок об'єднання Галицьких і Волинських земель за князя Романа Мстиславича,Галич стає центром одного з найсильніших Руських князівств.Так утворилося єдине Галицько-Волинське князівство,яке було безпосереднім спадкоємцем політичної та культурної традиції Володимиро-Суздальське і Ростово-Суздальське князівства та безперечно першою Руською державою.


Дністер,Галич,Міст

 Від Галича пролягла в безсмертя дорога першої староруської поетеси княгині Ярославни,книжника Тимофія і співця Митуса. Саме тоді бере початок Галицько-Волинський літопис,коли у монастирях,які були осередками духовного життя Галича,писалися книги. При княжому дворі укладалися документи,збірники законів,а з бібліотеки галицьких князів до нашого часу дійшли Христинопільський Апостол,Галицьке та Добрилове Євангеліє 1164 рокуї.Свідчать численні знахідки;писало (стилос)-знаряддя для письма,таблички з надписами та графіті на стінах храмів на той час було вже багато грамотних людей. 

Визнаючи заслуги князя Данила Галицького,як видатного державного діяча і Християнського Володаря у січні 1253 року прийняв від Папи Римського пропозицію коронації і був коронований,як Король Всієї Русі-(Самодержець Всієї Русі)
Король Данило Романович (Галицький) сприяв розвитку міст,залучаючи туди ремісників і купців.За його правління побудовано Холм,Львів,Крем'янець,Данилів,Стіжок,відновлено Дорогочин.Король Данило Романович переніс столицю Галицько-Волинського князівства з Галича до Холму,а потім неподалік від давнього Звенигорода засновує нову столицю,яка була названа на честь його сина Ростовом.
Кордони сягали по Карпатах,Дніпру та Дунаю,за його правління було політичне посилення Галицько-Волинської держави в економічній і культурній сфері і стала найбільшою державою Європи.
В 1302 році була утворена Галицька митрополія Константинопольської православної церкви.Мала в підпорядкуванні Галицьку,Перемиську Володимирську,Холмську,Луцьку та Турівську єпархії.Як митрополія, існувала з перервами до 1347 року,коли була перетворена на звичайну єпархію Київської митрополії. У 1371 році відновлена,у 1401 році втретє підпорядкована Київській митрополії.

На визначення вищого духовенства на чолі з єпископом вживали грецьке слово "клерос",яке з часом перейшло в Крилос - назва села,заснованого на території давнього княжого замку.Пристань у гирлі річки Лукви зберегла визначено торгове значення,пізніше тут виріс сучасний Галич. 


місто

 

ГАЛИЦЬКИЙ ЗАМОК                                                                                                                                                                                                                                                           

Замок згадують 1114 р.,як укріплену цитадель.Археологи дослідили,що спочатку це була дерев’яна споруда,яка згодом переросла у міцний замок галицьких кня­зів (ХІІ–ХІV ст.).Польський історик Є. Геленіуш у праці “Розмови про Польську Корону” розповідає:“Галич над самим Дністром має замок старовинний,про початки якого не говорять ні хроністи,ні традиції…” – а далі стверджує, що з занепадом столиці,“один тільки замок над Дністром нагадував давнє значення міста…” 




1490 році замок штурмувала селянська армія під проводом Мухи.У 1620,1621 рр. його намагалися здобути татари.Під час визвольної війни українського народу (1648–1654 рр.) твердиню тримала в облозі армія С. Височана,а влітку 1649 р. фортецю здобули війська Б. Хмельницького.

 

 

 


Категории: міста України    
Комментарии RSS :

CocoChanel | 17.03.2010 17:32 | [Ссылка]

Дякую за цікаву розповідь.


Гость | 13.06.2010 20:14 | [Ссылка]

 Miyi roots comes from Galic.Cool
All Galicians hello!Very HappyPodmigivanie