Авторизация
Меню
Категории

Календарь
 Февраль 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29


Четверг 5 августа 2010
Сообщение прочтено 329 раз

Колишній голова Міністерства закордонних справ ФРН в уряді Герхарда ШРЕДЕРА Йошка ФІШЕР в інтерв`ю виданню Financial Times Deutschland назвав основні причини недовіри Європи до Росії.

Про це повідомляє Deutsche Welle.

На думку Й.Фішера, більшість російського політичного істеблішменту поділяють точку зору, озвучену Володимиром ПУТІНИМ, який, ще коли був президентом, заявив, що крах Радянського Союзу був найбільшою катастрофою XX століття.

Сьогоднішня Росія, як зазначив Й.Фішер, хотіла б бодай навіть частково переглянути порядок, який склався на пострадянському просторі в 90-і роки. Зі свого боку більшість європейських країн вважають зникнення СРСР великим успіхом і виступають категорично проти такого перегляду.

Росія, на думку Й.Фішера, завжди стикатиметься з недовірою Європи, поки не усвідомить цієї фундаментальної суперечності і не зробить відповідних висновків.

При цьому колишній голова німецького МЗС наголосив, що відмінності в оцінках геополітичної ситуації не виключають прагматичної співпраці між РФ і ЄС.

Й.Фішер також зазначив, що на сьогодні Росія є сильною тільки завядки постачанням енергоносіїв, які намагається зробити головним важелем відновлення своєї могутності. Проте європейці, на його думку, вже добре усвідомили ціну залежності від російського газу і в майбутньому постараються себе убезпечити. Як вважає Й.Фішер, забути про свої домагання статусу світової держави РФ зможе лише тоді, коли здійснить модернізацію економіки і суспільства.


Комментарии (1)  
Среда 4 августа 2010
Сообщение прочтено 451 раз
На Волині з благословення Московського патріархату гине пам’ятка національного значення – Зимненський Свято-Успенський монастир

Ліси розступилися, і десь на обрії, на високому пагорбі, сяючи золотимибанями «пятіглавія», виникла білосніжна споруда храму. Ми трохи спізнились: перед самим монастирем повз нас на швидкості пролетів елегантний Lexus. Як згодом пошепки пояснять будівельники, то ігуменя матушка Стефана поїхала відпочивати до свого будинку в селі Зимне. «І вже сьогодні не повернеться», – сповістила монахиня, що поралась серед численних кущів троянд. Тут багато квітів, око милують смарагдові газони і розкішна резиденція настоятельки, попри спеку виспівують пташки, ось-ось розквітне латаття на штучному ставку, а білий янгол біля пульсуючого фонтану замріяно розглядає вимощений тротуарною плиткою двір. Такий собі мікс монастирського «благолєпія» і Діснейленда. Воно б нічого, якби він з’явився десь на занедбаному пустирі чи у глухому лісі. Проте цей новодєл виріс на охоронній території національної пам’ятки України.

Наруга над пам’яттю

До журналістського розслідування  спонукала інформація, що в монастирі Успіння Пресвятої Богородиці у селі Зимне Володимир-Волинського району під час ремонтних робіт знайдені давні, можливо, княжі поховання, і факт цей керівництво обителі намагається приховати. Знайомі київські журналісти скаржилися, як важко було «пробивати» коротенькі сюжети про цю подію, як їм «радили» не згадувати, що Зимненська обитель підпорядкована Московському патріархату. Була також інформація про жахливий стан, в якому наразі опинився монастир: брутальне протизаконне будівництво, що ведеться на його території, призвело до того, що Успенська церква почала сповзати по схилу…

А Володимир-Волинський зустрів чутками. Вони вже тижнів три гуляють містом. Що буцімто над проваллями звідки з’являються кістки, туман-не-туман, а якійсь серпанок. Що будівельники, які працюють в монастирі, потайки розповідають, як їхні екскаватори самі собою заводяться, а бурильна техніка напроти – відмовляється працювати. А коли везуть ті бури ремонтувати, то майстри сваряться: «Чого ви їх привезли, вони ж справні!». Повертаються до монастиря, – бури знову не працюють…

Нам з робітниками поговорити не поталанило: їм заборонено спілкуватися з журналістами. Проте інформація підтвердилася. Журналісти на власні очі побачили зсуви ґрунту на схилі, і там-таки величезні тріщини, замасковані рудою глиною, здиблену підлогу Успенської церкви, з під якої земля виштовхує поховання, купи черепів та кісток звалених в ящики з-під пива, а то й в кучах просто неба.

«Чи можуть тут бути поховання наших князів?», – цікавимося у директора Володимир-Волинського історичного музею Володимира Стемковського.«Стовідсотково, – відповідає. – Бачили на подвір’ї монастиря дзвін? Це подарунок Олександра Чарторийського, фундатора Зимненського монастиря. Чарторийські згодом перейшли у католицизм, а спочатку були православними. Вони протягом двох з половиною сторіч були попечителями та благодійниками цього монастиря, а Іван Федорович Чарторийський причетний до народження нашої святині – Пересопницького Євангелія. В монастирі обов’язково хтось з Чарторийських похований. Може тут бути і українській рід Сангушків. Далі, Чацькі. Це відомий польській
Читать


Категории: москвопопіє    
Сообщение прочтено 243 раз

Народний депутат України Володимир Марущенко (партія ХДС) звернувся до Міністра внутрішніх справ України з проханням ретельно перевірити чисельні факти порушень з боку міліції прав віруючих УПЦ Київського Патріархату під час паломництва до Києва для святкування Дня Хрещення Київської Русі.

Про це йдеться у депутатському зверненні, яке 3 серпня Володимир Марущенко офіційно надіслав Міністру Анатолію Могильову у зв’язку з системними діями співробітників ДАІ МВС України по затримці автобусів з паломниками для в’їзду до столиці та виїзду з неї, – повідомляє Інститут релігійної свободи.

Парламентар посилається на публікації та репортажі ЗМІ з повідомленнями про те, що 28 липня співробітники ДАІ скоординовано перешкоджали групам віруючих Української Православної Церкви Київського Патріархату під час їх подорожі до Києва з різних областей України. Зокрема, за даними народного депутата, перепони з боку міліції зазнали паломники з Львівської, Чернівецької, Тернопільської, Рівненської, Вінницької, Дніпропетровської, Сумської, Харківської та Одеської областей.

Крім цього, Володимир Марущенко звертає увагу керівництва МВС на те, що співробітники ДАІ перешкоджали навіть поверненню віруючих додому після святкових заходів. Як повідомлялось у ЗМІ, патруль ДАІ зупинив три автобуси сумської делегації віруючих Київського Патріархату на виїзді з Києва, обшукав їх, вилучив документи та поїхав геть.

Парламентар висловив незадоволення поясненнями Департаменту зв’язків із громадськістю МВС України у відповідь на аналогічні скарги Київської Патріархії. Він констатував очевидний поверхневий підхід та необ’єктивність позиції МВС відносно згаданих інцидентів.

Раніше МВС офіційно повідомило, що “заяви представників окремих конфесій щодо начебто вибіркової заборони в’їзду паломників до місць святкування Дня Хрещення Київської Русі не відповідають дійсності та носять провокативний характер”.

У своєму зверненні народний депутат Володимир Марущенко нагадав керівництву МВС, що статтею 35 Конституції України кожній людині гарантується право на свободу світогляду і віросповідання. Він зауважив, що у статті 5 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» визначено, що “усі релігії, віросповідання та релігійні організації є рівними перед законом”.

У зв’язку з цим парламентар очікує від Міністерства внутрішніх справ результатів належної перевірки повідомлень про чисельні факти протиправних дій міліції по відношенню до віруючих УПЦ Київського Патріархату.

Сообщение прочтено 249 раз

Закон про ратифікацію угоди з демаркації українсько-російського кордону, що вже набрав чинності, може пришвидшити переговори Києва з ЄС щодо безвізового режиму.

Демаркація кордону України з Росією була основною вимогою Євросоюзу, аби українська сторона могла претендувати на скасування віз для своїх громадян в країни ЄС.  

Відтепер формально аргументів не лишилося. Головною умовою був кордон з Росією, хоча ще не набрала повної сили угода про реадмісію між Україною та Росією.

Дорожня карта щодо скасування віз може бути озвучена на черговому саміті «Україна –ЄС»  вже восени цього року.

Проте через бюрократичний процес демаркація українсько-російського кордону може затягнутися на 5-6 років, адже на позначення сухопутної ділянки 2 тисяч кілометрів спільного кордону потрібно чимало бюджетних коштів.

 


Сообщение прочтено 210 раз

 

Американское ноу-хау: особо опасным заключенным за хорошее поведение разрешают участвовать в родео


Читать

Сообщение прочтено 278 раз

Наддержава без боєздатної армії? Нажахані загальним негативним образом війська та позастатутними відносинами, юнаки в Росії намагаються уникнути строкової служби. Досить туманними є також перспективи переходу на контрактну армії, а тому варто очікувати посилення загальної військової повинності.

За два роки після російсько-грузинської війни, яка виявила слабкі сторони російської армії, триває подальше бурхливе обговорення того, яка армія необхідна Росії – професійна, у якій служили б професіонали-контрактники, чи призовна, основу якої становили б призовники. Ця тема обговорюється уже понад десять років.

За словами міністра оборони Росії А. Сєрдюкова, перехід до професійної армії можливий лише у разі достатнього фінансування. Однак на сьогодні воно малоймовірне. Професійна армія вивела б рівень підготовки та престиж російських збройних сил на новий рівень, але Росії вже давно не вдається набрати достатню кількість контрактників. Однією з причин є маленькі зарплати. Крім того, погано фінансується процес технічного переоснащення армії, у результаті чого військовослужбовці змушені використовувати застарілі зразки озброєння.

Однак недостатнє фінансування є не єдиною бідою російської армії. Дві інші причини того, що до неї не вдається залучити достатню кількість призовників та контрактників, пов’язані з демографією країни та заслуженим негативним образом армії у суспільстві.

Соціологи прогнозують, що у 2025 р. в Росії буде усього 770 тисяч молодих людей віком 18 років, тоді як у 2005 р. їх налічувалося 1,3 мільйона. Рівень народжуваності у Росії один із найнижчих у світі, а смертності – один із найвищих. У зв’язку з нестачею військовослужбовців для потреб російської армії нібито обговорювалася можливість подовження вікової «стелі» призову з 27 до 30 років, але міністр оборони спростував ці чутки та запевнив, що верхній вік призову збільшений не буде.

Негативний образ російської армії полягає у тому, що потенційних солдатів лякають позастатутні відносини, що називаються «дідівщиною». Молоді люди побоюються її не тільки тому, що старослужбовці калічать новобранців або більш слабких військовослужбовців фізично чи психологічно, але й тому, що в армії нерідкі випадки смерті призовників (як у результаті нещасних випадків, дідівщини та самоуправства старослужбовців, так і через самогубства). Один із останніх прикладів – у червні цього року з’явилося повідомлення про те, що призовник, за твердженням його близьких, був убитий на шляху прямування до місця служби з метою продажу його органів на китайському чорному ринку. Офіційно було оголошено про його самогубство (нібито повісився), яких минулого року в російській армії було зафіксовано 149.

Нарешті, існує думка, що система призову є осередком корупції: сім’ї згодні платити величезні гроші, лише б їхні чада уникнули катувань та знущань. В армію (особливо контрактну) з бажанням ідуть тільки юнаки, схильні до насильства та потенційні злочинці. Тому в цілому військова служба (як призовна, так і контрактна) не розглядається російським суспільством як гідна справа.

Сьогоднішня призовна російська армія неефективна, однак перетворити її на професійну у короткостроковій та навіть довгостроковій перспективі нереально. Федеральна цільова програма з переходу на контрактну армію, розрахована на 2004-2007 роки, провалилася. У такий спосіб, бачачи, що достатня кількість контрактників у найближчому майбутньому не з’явиться, міністерство оборони Росії повернулося до планів можливого посилення закону, що регламентує загальну військову повинність.


Сообщение прочтено 347 раз
29 липня у Верховній Раді України зареєстровано законопроект № 7023 про внесення змін до статті 39 закону «Про телекомунікації» (щодо основи національної безпеки у сфері телекомунікацій) народних депутатів Юрія Самійленка (Партія регіонів) і Олександра Скибінецького (БЮТ). Про це повідомляє Інститут медіа права.

 Цим законопроектом автори пропонують встановити, що оператори і провайдери телекомунікацій зобов'язані за власні кошти встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів.

 Такі зміни необхідні, за твердженням авторів, у зв'язку з тим, що практика застосування зазначеного положення закону є проблематичною з огляду на неоднозначне розуміння операторами телекомунікацій відповідного обов'язку. Так, окремі з них не виконують визначений у законі обов'язок щодо встановлення за власні кошти згаданих технічних засобів, тому що в законі відсутнє посилання на те, що вони закуповуються операторами. Крім того, у законі відсутній аналогічний обов'язок для провайдерів телекомунікацій.

 Законопроект передано на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань транспорту і зв'язку.


Сообщение прочтено 698 раз
 Все-таки Путін? Схоже,  Вова Пу" вирішив розпочати підготовку до балотування на третій термін і довести росіянам, що саме він насправді керує країною. Поки Медвєдєв сидить в своєму кабінеті, Вова розсікає на крутих мотоциклах, бореться з пожежами та співає ностальгійних пісень зі шпигунами-невдахами.

Помітна участь прем’єр-міністра в боротьбі з пожежами та шпигунському скандалі – це намагання донести до росіян, що головний – він, а не президент Дмітрій Медвєдєв, стверджують експерти-кремленологи.

З диму лісових пожеж, які охопили Московську область, та сорому літнього шпигунського скандалу Владімір Путін знову постає як наймогутніша постать в Росії і, за твердженням експертів, як кандидат на повернення в крісло президента під час виборів, що відбудуться трохи більше, ніж за півтора року.

Впродовж понад двох років після того, як обмеження кількості термінів на посаді змусило Путіна піти з поста президента і натомість стати прем’єр-міністром, він та його протеже Дмітрій Медвєдєв, здавалося, крокували в ногу. На телебаченні показували Медвєдєва, який зустрічається з власниками компаній, і одразу після того – Путіна, який розмовляє з дітьми на стадіоні. А преса повідомляла про підписання Медвєдєвим угоди зі США щодо ядерної зброї і тут же – що Путін пообіцяв виділити гранти на університетські дослідження.

Але чимало аналітиків давно вже прогнозували, що хтось із них зрештою відтіснить іншого. І от минулого місяця ситуація змінилася.

Якщо Медвєдєва показують здебільшого у своєму кремлівському кабінеті, то Путін роз’їжджає по країні – а за ним і журналісти. Він втішає погорільців, сварить місцевих чиновників і публічно диктує президентові, як боротися з пожежами.

У понеділок Путін провів у Москві термінову зустріч з губернаторами областей та оголосив їм догану за неготовність до пожеж.

У п’ятницю він вилетів у Нижегородську область, де відвідав село, яке згоріло вщент. Путін, одягнутий у блакитну сорочку та темно-сині джинси, ходив від одного згарища до іншого і похитував головою. Потім його оточила велика група згорьованих мешканців.

„До зими всі будинки будуть стояти”, – голосно пообіцяв Путін – так, щоб його почув увесь натовп а заразом і камери всіх провідних телеканалів, які транслювали зустріч на всеньку Росію.

„Ви обіцяєте?”, – запитала одна жінка. „Так, обіцяю”, – відповів Путін і додав, що кожен член сім’ї отримає понад 6000 доларів компенсації.

„Ми приїдемо до вас з низьким поклоном [вдячності] від новозбудованого села», – сказала одна жінка. Путін обійняв та поцілував її, і вона поцілувала його у відповідь.

У наступному телерепортажі Путін стоїть у мальовничому березовому гаї, тримає біля вуха мобільний телефон і розмовляє з Медвєдєвим, який сидить за столом у Кремлі.

Путін: „Всі необхідні рішення на місці прийняли, я вважаю доцільним і просив би Вас підключити додаткові сили і засоби міністерства оборони для пожежегасіння”.

Медвєдєв: „Що стосується ідеї підключити міністерство оборони, то я таку санкцію даю”.

Путін: „Потрібно ще, можливо, поговорити з губернаторами інших областей і дітей, дітей вивезти в інші регіони, не такі задимлені,
Читать


Комментарии (3)  
Сообщение прочтено 319 раз

Бундесвер запустив власний канал на відеосервісі YouTube- На ньому викладатимуться матеріали виробництва студії бундесверу BWTV, що охоплюють такі теми, як військова підготовка, зарубіжні місії, історія бундесверу і останні новини.

http://www.youtube.com/bundeswehr?gl=DE&hl=de

Iдея відкрити канал на YouTube належить власне міністрові оборони Карлу-Теодору цу Гуттенбергу. Міноборони Німеччини, таким чином, стало першим німецьким міністерством, офіційно представленому на YouTube.

Увечері 2 серпня на YouTube були викладені перші 82 відеоролики.

Офіційний канал покликаний підтримати імідж бундесверу, давши об`єктивне уявлення про будні збройних сил Німеччини. Сама студія BWTV працює вже кілька років і зняла безліч відеоматеріалів, проте донедавна з ними можна було ознайомиться лише на сайті бундесверу

Вторник 3 августа 2010
Сообщение прочтено 271 раз

Наближається друга річниця серпневої війни 2008 року. Грузини, абхазці, осетини та росіяни все ще оговтуються від жахливих наслідків конфлікту. З одного боку, всі відчувають виснаження, безнадію та цинізм. Сьогодні відновлення миру за допомогою взаємопогодженого рішення видається дуже віддаленою перспективою – мабуть, завданням для наступного покоління тих, хто впродовж століть жив пліч-о-пліч, а тепер повинен прожити десятиліття окремо.

Водночас друга річниця – гарна нагода розпочати тривалий процес примирення між Грузією, Абхазією, Південною Осетією і Росією, який повинен відбутися на всіх рівнях.

13-го березня грузинська телекомпанія «Імеді» показала жахливий сценарій ескалації внутрішньополітичних протестів у Грузії, які переросли в кризу, що призвела до військового втручання Росії. Фільм викликав у Грузії масштабну паніку, виникли побоювання за безпеку уздовж лінії припинення вогню. Активно запротестували також представники Сполучених Штатів, Європейського Союзу та кількох європейських держав, що були показані у фільмі. Хоча фільм мав на меті дискредитувати лідерів грузинської опозиції, які їздили до Москви на зустріч з російськими лідерами, ефект виявився зворотнім. Пересічні грузини – і міжнародна спільнота – в яскравих деталях побачили всю небезпечність існуючих відносин між Росією і Грузією. Хоча нова війна є малоймовірною, нестабільний status quo, скоріше за все, зберігатиметься ще довгий час. Тому поки немає домовленості про врегулювання конфлікту навколо статусу Абхазії і Південної Осетії потрібно за допомогою серйозного діалогу шукати ідеї мирного співіснування Росії і Грузії.

Це буде непросто. Дипломатичні відносини між Москвою і Тбілісі серйозно постраждали після війни 2008 року. Президент Дмітрій Медвєдєв і прем’єр-міністр Владімір Путін наполягають, що не розмовлятимуть з грузинським урядом, поки президент Михаїл Саакашвілі перебуває при владі. Грузинська ж влада справедливо вимагає від Росії виведення військ з окупованих територій як передумову будь-яких офіційних переговорів.

У Грузії тих, хто відкрито виступає за діалог, таврують зрадниками чи ворогами. В Росії тих, хто прагне говорити з чинною політичною елітою в Тбілісі, критикують за наївність чи нерозважливість. Попри це, на багатьох рівнях грузини з росіянами спілкуються.

Представники і Росії, і Грузії нещодавно взяли участь в 11-му раунді Женевських консультацій під співголовуванням ЄС, Організації Об’єднаних Націй і Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Ці консультації – дуже важливі, оскільки вони є єдиною можливістю вести офіційний діалог. Втім, практичні результати Женевські консультації народжують вкрай повільно.

Завдяки контактам офіційних осіб, яким спочатку посприяла Вірменія, та які згодом почали відбуватися на грузинсько-російському кордоні, відбувся перший великий прорив у відносинах між двома державами: відкриття в березні гірського контрольно-пропускного пункту на кордоні «Верхній Ларс».

Окрім того, декілька представників опозиції проявили ініціативу та вступили в відкритий діалог. Колишній прем’єр-міністр Грузії Зураб Ноґаіделі та колишня спікер парламенту Ніно Бурджанадзе їздили до Москви на зустріч з Путіним. Лідер російської опозиції Гаррі Каспаров їздив у Тбілісі, де його приймав Саакашвілі. Їхні вчинки були названі піаром і громадськість, відповідно в Грузії та Росії, їх не схвалила.

Але всі ці форми контактів – надто обмежені або надто політизовані, аби щось змінити. Потрібен стабільний діалог між провідними представниками політичних еліт обох сторін. Цей діалог може зміцнити довіру та створити нове середовище, в якому одного дня міг би започаткуватися мирний процес.

Для початку під час діалогу варто зайнятися проблемою, пов‘язаною із фактом, що сьогодні жодна сторона не має нормального уявлення,
Читать


Назад123...510511512...515516517Вперед | Указать страницу