Авторизация
Меню
Категории

Календарь
 Ноябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
2
5
6
7
8
9
10
11
13
14
15
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30


Понедельник 26 июля 2010
Сообщение прочтено 1189 раз

Відкритий лист московському журналісту Леонідові Млєчину

Уже кілька разів виступаючи на каналі «RTVI», Леонід Млєчин категорично засуджує будь-яку співпрацю з нацистами. І стверджує, що ті, хто воював чи перебував на боці німецьких окупантів, були на стороні зла, позаяк Червона армія з 1941 року з початку радянсько-німецької війни була стороною добра. І ніякої пощади пособникам фашизму!

Побувавши в Західній Україні, Л. Млєчин погоджується з тим, що Степан Бандера для західноукраїнців —герой, але не можна його героїзувати, бо він воював проти армії добра, а отже, був на стороні зла. І все тут! Rolling Eyes

Звісно, чорне і біле, червоне і чорне — яскраві контрастні кольори, як і добро і зло. Але життя складається з різних кольорів, тонів і півтонів, і не завжди вдається знайти чітку грань між добром і злом, між розумом та його запереченням.

З огляду на категоричність негативних суджень пана Млєчина щодо тих, хто співпрацював із німецькими фашистами, а точніше — з нацизмом, постає декілька запитань, на які хотілось би почути його відповіді.

Одне з перших — це питання співпраці Радянської Росії, а потім СРСР з Німеччиною у військовій сфері всупереч міжнародним угодам, які забороняли німцям мати свою військову промисловість. Ця співпраця була започаткована ще в 20-і роки минулого століття внаслідок таємного договору, що був укладений у Раппало (Італія, 1922 рік) і підписаний наркомом закордонних справ Чичеріним за благословення Леніна. Щоправда, тоді ще фашизм не прийшов до влади, але паростки його вже з’явилися в Європі.

Ця співпраця була продовжена і стала ще тіснішою в 30-і роки з приходом до влади Гітлера і Сталіна. І вся радянська країна та її трудівники під проводом Комуністичної партії напружено працювали і на країну, і на нацистів, відправляючи їм зерно, енергоносії, матеріали.

То радянській народ з комуністами на чолі був пособником нацизму чи ні?

Червона армія надала німецьким нацистам танкодром, аеродром, де вони навчалися майстерності убивати людей. Потім ця ж армія разом із нацистською 1939 року напала на Польщу під приводом звільнення Західної України, приєднання її до УРСР. У складі тієї армії був мій батько — патріот того часу й тієї країни...

То Червона армія, червоноармійці були пособниками нацистів?

Красномовні паради перемоги нацистської та Червоної армій у Бресті й інших містах, де проходили урочистим маршем війська Німеччини і Радянського Союзу повз трибуни, на яких стояли нацистські генерали пліч-о-пліч з командармами Союзу, комуністами, — чи не було це пособництвом нацизму?

Чому ж пан Млєчин називає бандерівців пособниками фашизму, а червоноармійців і комуністів ні?

Частини Червоної армії після радянсько-польської війни були відправлені на фінський фронт звільняти Фінляндію від білофінів. Там мій 30-річний батько і поклав свою голову під Віпурі (Виборгом) задля задоволення проімперських амбіцій керівництва Радянської країни. Були, як тепер відомо, плани захоплення всієї Фінляндії, але виявилося, що Червона армія не здатна була здійснити цей план-максимум. Та моєму батькові й мені, можна сказати, хоч це було б блюзнірством, пощастило, бо він загинув смертю хоробрих, а я отримував за нього нехай невелику, але хоч якусь грошову допомогу. А звільнені з фінського полону тисячі червоноармійців були розстріляні як зрадники...

На західноукраїнські землі після Червоної армії прийшли внутрішні радянські війська, які брутально проводили так звану політику радянізації й тисячами відправляли звільнених від панської Польщі українців до сибірських таборів, у тюрми, на розстріл. Бандерівці, які виступили проти таких визволителів, за Млєчиним, були пособниками фашизму, а радянську владу, яка своїми антинародними діями штовхнула людей на збройний опір, він визнає силою
Читать


Комментарии (10)  
Сообщение прочтено 284 раз

Душпастирство – це, взагалі, покликання людини, віруючого, громадянина. Головне покликання життя.

Якщо вести мову про душпастирство в православній церкві, то тут варто не забувати її історії, виконанням її отцями своїх головних покликань. Московська ж православна церква від моменту створення Патріархату у 16-му столітті мала головним покликанням служити владі московської держави, насамперед, царя і надалі самодержавця. Будь-який опір церкви цареві закінчувався або смертю ініціаторів, або ж, як за Петра Першого, ліквідацією навіть номінальної автономії православної церкви.

Реанімація патріаршества у 1917 і у 1943 роках мала на меті відновлення тісної співпраці Кремля і православної церкви. Як бачимо, патріаршество до сьогодні живе під боком у Кремля.
...
Читать


Категории: жестьМПмосквопопіє    
Сообщение прочтено 2505 раз

Корупція зробила дорожньо-будівельні роботи настільки дорогими, що ділянки автомагістралі можна за такі ж гроші покрити в сантиметровий шар чорної ікри чи 22 сантиметри фуа-гри , а чи залити коньяком. Про це пише британська Daily Telegraph.

Висновок дослідження, проведеного російською версією журналу Esquire, на думку Daily Telegraph, має присоромити Кремль, який не зміг впоратися з корупцією у всіх сферах життя.

"Уряд і міська влада регулярно беруть величезні хабарі за укладення контрактів на дорожне будівництво, а потім самі будівельники завищують вартість будівельних матеріалів, фальсифікують витрати на робочу силу, і таким чином грабують державні кошти для власного збагачення."

Дейлі Телеграф

Журнал порівняв вартість дороги завдовжки 48 кілометрів, яка зводиться до зимових Олімпійських ігор 2014 року в південному місті Сочі, і коштує майже 5 мільярдів доларів.

За ті ж гроші можна було би покрити дорогу шаром устриць, чорної ікри і навіть шубами. Ріку коньяку Hennessy глибиною у 14 сантиметрів можна було б розлити на площі автомагістралі за тією ж ціною.

Журнал прагнув засвідчити, що дороги в Росії є одними з найдорожчих у світі, бо "будуються за рахунок нестримної корупції".

Російські посадовці стверджують, що саме ця ділянка дороги біля Сочі є дорожчою, ніж зазвичай, оскільки вона передбачає будівництво тунелів і мостів високо в горах.

Президент Росії Дмітрій Медведєв визнав, що останнім часом його кампанія боротьби з корупцією досягла дуже мало реальних результатів.

"Росіяни досі регулярно дають хабарі ДАІ, часто купують водійські посвідчення, аби не складати іспит, і часто змушені давати хабарі, щоб потрапити в освітні заклади," - завершує Daily Telegraph.

 

http://www.bbc.co.uk/ukrainian/world/2010/07/100722_rus_corruption_oh.shtml


Комментарии (23)  
Пятница 23 июля 2010
Сообщение прочтено 743 раз
Країною знову шириться «плач Ярославни» щодо нібито неминучого, фатального розпаду України. За аргументи править професор Гантінгтон із його вченням про «конфлікт цивілізацій» та ще результати двох президентських виборів і парламентських перегонів 2007 року. Справді, Україна тривалий час була об’єктом різнобічних впливів як західноєвропейської цивілізації, так і ро­сійсько-євразійсь­кої, а також ісламсько-тюркської. Але в цьо­му сенсі Україна не унікальна: є Балкани, Греція, Болгарія, Румунія, Сербія, які формувалися на перетині християнських та ісламських цивілізаційних впливів, що не заважає цим країнам, за винятком Сербії, бути членами НАТО й ЄС. Є Іспанія з її мусульманським 800-річним минулим, із її поділом на Каталонію, Галісію, Країну Басків, Андалузію й Астурію. Є Франція з її бретонцями, ельзасцями, корсиканцями, басками, провансальцями тощо. Італія з її супе­речностями між Північчю й Півднем. Більшість країн має значні внутрішні відмінності, що не обов’язково описуються в текстах Гантінгтона. Зрештою, згадаймо католицьку Баварію та протестантську Саксонію в Німеччині, згадаймо про 200 років кривавих про­тестантсько-католиць­ких війн у Європі. Всі ці відмінності можуть бути як джерелом розпаду, так і джерелом поступу. Залежить від того, який політичний суб’єкт і з якою саме метою до них звертається. А ще, як ці відмінності використовують недружні іноземні держави. Скажу більше: в сучасній Росії є значно поважніші об’єк­тивні підстави історичного, етнічно­­го, конфесійного, культурного, цивілізаційного та економічного характеру для дезінте­гра­­ції цієї держави, ніж в Україні. Але суб’єктивно там ситуація дещо краща через наявність жорсткої націоналістичної вла­­ди, що, як кажуть у Кремлі, тримає Росію над прірвою на «чекістському гаку».

Нарешті, не варто абсолютизувати електоральну карту України, ґрунтуючись на результатах лише останніх шести років. Не треба забувати – підсумки виборів у нас далеко не завжди відображють волю виборців, часто будучи продуктом адмінресурсу й політтехнологій.

Україні загрожує не об’єк­тивний, а штучно організований, спровокований п’я­­тою колоною та деякими сусідніми державами розкол. Як, наприклад, спровокований СРСР у 1945 році розкол Німеччини, а в 1953-му розкол Кореї. Які були для тих розколів об’єктивні підстави?

Ніяких. Не було жодної потреби в німця з Дрездена відділятися від німця з Мюнхена, а в корейця з Пхеньяна – від корейця з Сеула. Який тут «конфлікт цивілізацій»? Так, приблизно 5 млн громадян України – греко-католики, але Збруч уже не є геополітичним внутрішнім кордоном в Україні. Не кажучи про те, що галицькі греко-католики й волинські православні разом воювали в УПА, розбудовували ОУН, виборювали незалежність України. Хоча на початку 1990-х у Західній Україні були спроби зіштовхнути лобами греко-католи­ків і пра­­вослав­них. Але завдяки тому, що влада в тих регіонах і громадськість діяли спільно в інтересах збереження конфесійного миру, Західну Україну не вдалося поділити на дві ворожі партії з релігійним забарвленням. Релігійна тема не спрацювала, тож вирішили використовувати історію, різне ставлення в регіонах України до подій національного минулого. Й це спрацьовує. Тому що антиукраїнські пропагандисти виграли перші бої за контроль над історичною пам’яттю в Україні через слабкість і байдужість держави, через імпотентність національно-демократичних партій.

Збережен­­ня єдності нації й держави вимагає певної ідеології, тобто системи поглядів, що культивується на державному рівні. Всупереч безмежно наївній українській «деідеологізації», в будь-якій поважній державі є обов’язкова для всіх ідеологія, що відтворюється законодавством, освітою, культурою, мистецтвом, – це ідеологія національного
Читать


Категории: суспільство    
Комментарии (3)  
Сообщение прочтено 5321 раз
Православ’я на українських землях – немислиме без імені гетьмана Івана Мазепи. Тільки невіглас або людина, дуже далека від православної віри, може заперечувати його визначальну роль в духовному відродженні України в епоху пізнього середньовіччя, а тим більше обурюватися тим, що вулиця в Києві носить його ім’ям. Подаємо перелік храмів, які збудував або відновив Мазепа (джерело дивіться тут)

Церковні споруди, що були збудовані, реставровані або оздоблені коштом Івана Мазепи

1. Києво-Печерська Лавра:

• південно-західна башта (башта Івана Кущника, від назви церкви, яку там хотіли відкрити на честь патрона Івана Самойловича; побудована 1696 р.)

• південна (Часова чи Годинникова, бо в ній до 1818 р. був годинник)

• північна (Малярна, бо там містилася малярна майстерня)

• східна (Онуфрієвська – від церкви св. Онуфрія, або Палатна, бо тут містилися палати І.Мазепи) (1698-1701)

д) Церква Різдва Богородиці (1696)

2. Микільська лікарняна церква (кін.1690-х)

3. Трапезна Покрови Богородиці (кін.1690-х)

4. Вознесенська церква (1701-1705)

7. Богоявленський собор (1693)

10. Дзвінниця Пустинно-Миколаївського монастиря (др. пол. 1690-х)

11. Церква Живоначальної Трійці у Батурині (1692)

12. Церква Св. Миколи у Батурині

13. Воскресенська церква в Батурині

14. Церква Покрови Богородиці в Батурині

15. Собор Вознесіння Господнього Бахмацького монастиря

16. Успенська церква Глухівського монастиря (1692)

17. Трапезна та дзвінниця Глухівського монастиря

21. Церква Пресвятої Богородиці Домницького Різдвяно-Богородицького монастиря (1696)

22. Церква Петра і Павла в с. Іванівському (поч.1700-х)

23. Церква Покрови Пресвятої Богородиці на Січі (1693)

24. Дерев’яний храм Св. Іоанна Предтечі Кам’янського Успенського монастиря

25. Церква Покрови Пресвятої Богородиці Батуринського Крупицького монастиря (поч. 1700-х)

27. Трапезна церква Лубенського Мгарського монастиря

28. Дерев’яний храм в ім’я Воскресіння Христового в Любечі

29. Мурована Воскресенська церква в Любечі

30. Собор Св.Миколая Макошинського Миколаївського монастиря

31. Церква в с.Мохнатин (1692), тут є іконостас з гербом І.Мазепи

32. Церква Пресвятої Богородиці у Новобогородицьку (1688)

34. Дерев’яна церква в с.Прачі

35. Дерев’яна церква Св. Іоанна Хрестителя

36. Петропавлівська церква в Рудні (закладна дошка від 10 травня 1698 р.)

38. Церква Св. Івана Євангеліста з вівтарем у Чернігові

39. П’ятницька церква в Чернігові

41. Церква Івана Предтечі в Чернігові

42. Трапезна з двокупольним храмом Усіх Святих у Чернігові

43. Микільська церква у Білій Церкві (1706)

44. Братський Богоявленський монастир

 

Перелік складено за матеріалами О. Ковалевської та С. Павленка, сайт "Ім`я Івана Мазепи" 


Читать

Категории: Історія    
Комментарии (38)  
Сообщение прочтено 218 раз
Якість товару непердбачувана, ставлення персоналу після того, як Ви заплатили - хамське.
В кінці минулого року купили (неакційні і не особливо дешеві) чергові окуляри, вже в червні понесли в ремонт з загубленими вже певний час носоупорами і відірваною дужкою. Насправді сумнівів в тому, що товар неякісний не було, але продавець запевнила в тому. що окуляри хороші ремонтувати їх варто.
Ми замовили нові і місяць тому. 21 червня здали в ремонт старі. Через пару днів отримали старі з заміненими носоупорами і припаяною дужкою. Оскільки разом з ремонтом були придбані нові окуляри. відремонтовані використовувались на заміну, тобто майже не використовувались. Замінений носоупор розвалився майже відразу, а на цьому тижні відлетіла і припаяна дужка. Сьогодні 21.07.2019 р. (місяць після здачі окулярів в ремонт) я виратила купу часу на чергову (вже майже як на роботу) поїздку в Оптику "якісних брендів" для того, аби дізнатись, що я сама дypa і жодних гарантій ані на роботу рукожопого майстра, ані на замінені частини заклад не дає.


Категории: конструктивNBхуцпа    
Четверг 22 июля 2010
Сообщение прочтено 299 раз

Кримські комуністи закликають жителів автономної республіки до масових акцій протесту проти підвищення тарифів на комунальні послуги і вимагають від Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА і прем`єра Миколи АЗАРОВА відмінити постанову національного регулятора про подорожчання газу для населення з 1 серпня на 50%.

«Учасники зборів вимагають від Президента В.ЯНУКОВИЧА і його уряду відмінити антинародне рішення про підвищення ціни на природний газ і закликають кримчан вийти повсюдно на мітинги, демонстрації, а якщо необхідно і на страйки проти підвищення цін і тарифів на газ і комунальні послуги», - йдеться у заяві, ухваленій сьогодні на зустрічі з депутатами-комуністами рад усіх рівнів на головній площі Сімферополя.

Організована міськкомом КПУ зустріч переросла на мітинг проти підвищення цін на газ, повідомили  у прес-службі лідера комуністів Криму Леоніда ГРАЧА.

Головними гаслами акції були «Ні - підвищенню цін на газ!», «Регіони обіцяли - обдурили!».

Учасники мітингу засудили рішення Національної комісії регулювання електроенергетики і заявили, що уряд М.АЗАРОВА «послужливо виконує» вимоги Міжнародного валютного фонду.

«Можновладці цинічно оголосили народу, що збільшення ціни на газ приведе «всього лише» до подорожчання для населення теплопостачання і забезпечення гарячою водою на 20-25%, замовчуючи при цьому, що далі злетять вгору ціни і тарифи на продукти харчування, товари і послуги першої необхідності», - також наголошується у заяві.

А так все починалось чудово




Сообщение прочтено 239 раз
Вертикаль влади по-церковному? Патріарх Кирил хоче церковної єдності, проте між росіянами та українцями у цьому плані є суттєві розбіжності. В Україні церква – це є народ, а у Росії церква – це ієрархи. Церковний народ в Україні завжди був самостійний та здатний до самоорганізації, тож Кирилові складно буде його «вмовити», вважає історик релігії Лев Реґєльсон у коментарі російській службі «Радіо Свобода».

20 липня в Одесу прибув патріарх Московський та всієї Русі Кирил. У ході восьмиденного візиту він відвідає також Дніпропетровськ і Київ. Про деякі аспекти нового пастирського візиту патріарха Кирила до України „Радіо Свобода” розповів московський історик релігії Лев Регєльсон:

– Патріарх Кирил вживає назву „російський православний світ”. Тим самим він хоче наголосити, що це не політична, не націоналістична, а церковна єдність. Із цим він і прибув до України. Великороси, білоруси й українці розмовляють близькими мовами та сповідують одну віру – ця ідея глибоко вкорінилася у масовій свідомості. Тому в Росії багато хто не розуміє, а чого там ці українці – вони такі ж, як ми. Насправді це зовсім не так. Якщо подивитися на історію православ’я, то в Україні це зовсім інша історія. У той час, коли в Росії була повна монополія церкви, єдине, що її порушило, це старообрядницький великий розкол, придушений із щонайсуворішою люттю і, тим не менше, не знищений. Тоді найкращі сили православного народу в Росії пішли у розкол, і народ був абсолютно пригнічений владою держави, яка поставила собі на службу і церковну владу, що по суті втратила підтримку народу. Зовсім інша ситуація склалася в Україні у той самий час. У церквах не було старообрядницького розколу, але була багатовікова боротьба проти польсько-католицького церковного впливу. І тут сформувався зовсім інший церковний народ. Була ситуація, коли всі єпископи були уніатами, а церковний народ залишався православним. Це зовсім незвичайна ситуація. Церковний народ в Україні дуже самостійний. В Україні церква – це є народ, а у Росії церква – це ієрархи. І у цьому проблема для патріарха Кирила, тому що він, незважаючи на його деякі ліберальні тенденції, жорсткий бюрократ. Вертикаль влади – це для нього святиня. Він не може бути іншим. І він не може втриматися від того, щоб не спробувати навести церковно-бюрократичний порядок в Україні.

Зараз, вочевидь, патріархом Кирилом буде здійснений натиск у цьому напрямі, й президент Янукович його усіляко підтримає, щоб посилити позицію саме Московської патріархії. Складно щось прогнозувати, але знаючи патріарха, можна припустити, що він, звичайно, виявить велике дипломатичне й пропагандистське мистецтво та зміцнить свої позиції. Хоча потім ця пружина може розтиснутися у зворотній бік. Адже народ України, хоч як би його тиснули, залишився дуже самостійним і здатним до самоорганізації. І це передусім церковний народ. Єпископів, може, і вмовлять, з народом буде складніше.

http://www.svobodanews.ru/content/article/2105165.html


Категории: МПмосквопопіє    
Сообщение прочтено 234 раз
Віктор Янукович
Усі українці мають конституційне право на відпочинок. І політики також. І залучені у структурах виконавчої влади, і депутати-законодавці. Навіть ті, яким довіряє лише кілька відсотків виборців. Навіть ті, хто лише один-два рази був помічений на пленарних засіданнях Верховної Ради. Такі вже вони гуманні, українські закони.

Але от що цікаво: гуманність ця якась однобічна, одновекторна (на відміну від зовнішньої політики української держави). Тобто якось так виходить, що слуги народу з виконавчої та законодавчої влад мають можливість непогано відпочити й оздоровитися, на це виділяються немалі бюджетні кошти, а от переважна більшість самого народу вельми обмежена у своїх можливостях.

Ні, теоретично змога відпочити є, навіть профспілкові путівки з суттєвими знижками в оплаті добути можна, але ж із якогось дива майже вся бюджетна сфера має затримки з виплатою відпускних. За винятком, звичайно, згаданих щойно реєстрових борців за щастя народне та їхньої безпосередньої обслуги.
...
Читать

Категории: житійоПокращувач Ж    
Сообщение прочтено 270 раз

Кабінет міністрів вніс зміни до власних постанов про Державну цільову програму підготовки та  проведення  в  Україні  фінальної  частини чемпіонату  Європи 2012 року з футболу (від  14  квітня 2010 р.) та про фінансування цієї програми за кошти Стабілізаційного фонду (від 2 червня  2010  р.). Зокрема у програмі підготовки до футбольного чемпіонату з’явився такий пункт: “будівництво зони гостинності УЄФА на  прилеглій до стадіону "Донбас-Арена" території у рамках проекту “Реконструкція монумента "Твоим освободителям, Донбасс" з комплексним благоустроєм території, прилеглої до парку культури та відпочинку…” Як зазначено у документі, на цю частину підготовки до Євро-2012 Кабмін поточного року виділить 6 мільйонів гривень з державного бюджету.

Відповідна постанова уряду №539 за підписом прем’єр-міністра Миколи Азарова оприлюднена на офіційному сайті Верховної Ради.


Назад123...512513514515Вперед | Указать страницу