Авторизация
Меню
Категории

Календарь
 Апрель 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30


Пятница 16 июля 2010
Сообщение прочтено 321 раз
Рівне – Реліквію, про яку ходили легенди, знайшли на Волині. Через 65 років після Другої світової війни мешканці села Плоска під Дубним виявили два синьо-жовтих прапори із вишитими ручною гладдю тризубом, обрамленим вінком із лісових та польових квітів і надписами: «Слава Україні!» і «Слава Героям!».




...
Читать

Четверг 15 июля 2010
ex-libris | 2010-07-15 17:28:35 M A Z E P P A By Lord Byron
Сообщение прочтено 716 раз

http://petercochran.files.wordpress.com/2009/03/mazeppa.pdf

I.
 

"Twas after dread Pultowa's day,

When fortune left the royal Swede,

Around a slaughter'd army lay,

No more to combat and to bleed

The power and glory of the war,

Faithless as their vain votaries, men,

Had pass'd to the triumphant Czar,

And Moscow's walls were safe again,

Until a day more dark and drear,

And a more memorable year,

Should give to slaughter and to shame

A mightier host and haughtier name;

A greater wreck, a deeper fall,

A shock to one - a thunderbolt to all.
 

II.
 

Such was the hazard of the die;

The wounded Charles was taught to fly

By day and night through field and flood,

Stain'd with his own and subjects' blood;

For thousands fell that flight to aid:

And not a voice was heard t'upbraid

Ambition in his humbled hour,

When truth had nought to dread from power.
...
Читать


Комментарии (4)  
Сообщение прочтено 837 раз


 

А уміли колись українці виборювати свої права.

Повстанню Тараса Трясила не дуже пощастило. В історії йому знайшлося місце лише як одному з низки подібних повстань, якраз між Жмайлом та Сулимою. І тим не менш – це, мабуть, єдине повстання, яке досягло успіху і змусило поляків пристати на вимоги козаків. Певно через це воно однаково чуже для істориків Польщі та Росії. Російська наука більше любить повстання подавлені, аби вкотре наголосити «без нас українці як нація загинули б». Полякам же банально бридко згадувати про власну поразку.

І тільки в тій пам’яті, яку прийнято називати народною, крізь сторіччя та війни ще й досі збереглося коротка й пронизлива назва – Тарасова ніч.

Де поділось казачество – червоні жупани?

Корені повстання Трясила проростали з діяльності іншого козацького ватажка – гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного. Саме завдяки йому козацтво перетворилися на вправне злагоджене військо, набуло слави низкою гучних перемог і поступово почало захоплювати владу в Україні. Козаки поставили свої гарнізони по православних монастирях. Козаки побудували свої слободи біля усіх значних міст і навіть в Києві (район Куренівка). Козаки стали членами Київського Богоявленського братства, й відтоді кожен пересічний козак був просто зобов’язаний захистити від кривди будь-якого православного ченця. Коли у 1624 році, скориставшись смертю архімандрита Єлисея Плетенецького, поляки спробували вчинити рейдерське захоплення Печерського монастиря (зайняти монастир і посадити в ньому архімандрита-уніата) дорогу їм перегородила юрба кремезних вусатих ченців, які не надто гарно зналися на мовах та літургії, проте навдивовижу добре вправлялися з шаблями та рушницями.

І поляки були змушені миритися з таким станом речей. Сагайдачний вже був відомий як переможець турків, татар і москалів. Під рукою в Сагайдачного перебувало 40 000 вояків-любителів, ладних коритися кожному слову свого гетьмана. Полякам просто нічого було йому протиставити. Вони не змогли зібрати війська для порятунку королевича Владислава з-під Москви. Під загрозою турецької навали поляки зібрали тільки 58 тисяч війська під Хотин і мусили розпустити їх зразу ж після війни через нестачу коштів. Козаки ж своє військо й не думали розпускати, і невдовзі вони стали в Україні такою собі «другою владою».

Такому становищу поляки поклали край лише у 1625 році. Скориставшись тим, що майже весь Кіш знаходився в морському поході проти турків, поляки напали на Запоріжжя, змусили гетьмана Жмайла до здачі і нав’язали козакам Куруківську угоду, згідно з якою кількість козаків мала бути обмежена реєстром у 6000 осіб.

Моральний удар від поразки Жмайла був жахливий. Військо було здеморалізоване та розколоте. Козаки з реєстру вдовольнилися становищем такої собі «молодшої шляхти». «Виписчики» на Січі не вилазили з війн проти шведів та турків. Козацькими справами в Україні опікувався «стражник кордону» пан Стефан Хмелецький – людина щира, справедлива і прихильна до козаків. Ідея боротьби за козацькі права й привілеї, обіцяні поляками гетьману Сагайдачному за участь в Хотинській війні, втратила більшість прибічників. Козацькі старшини були змушені змиритися зі своїм становищем і чекати сприятливої нагоди в майбутньому.

Шановні, вам це не нагадує ніяких картин з нашого сьогодення?


Портрет Тараса Трясила

 

Ляхи,
Читать

Комментарии (3)  
Сообщение прочтено 2068 раз

Хто руйнував Київ у період Другої світової війни

Руїни Хрещатика, листопад 1943 р. (Фото з фотовиставки Аркадія Шайхета у Російському Центрі Науки і культури)

 Руїни Хрещатика, листопад 1943 р.  (Фото з фотовиставки Аркадія Шайхета у Російському Центрі Науки і культури)

Київ – єдине європейське місто, яке потерпіло від своїх "захисників".

Радянська історіографія, звичайно ж, стверджувала, що центр міста спалили війська Вермахту після їхнього вступу до Києва 19 вересня 1941 року. Проте офіційні архівні документи спростовують це і свідчать, що ще влітку 1941 року був створений штаб оборони Києва, під керівництвом якого і відбувалося масштабне мінування промислових підприємств, урядових і житлових будинків.

...
Читать

Комментарии (12)  
Назад123...515516517 | Указать страницу