Авторизация
Меню
Категории

Календарь
 Январь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
3
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31


Понедельник 20 января 2020
Сообщение прочтено 56 раз

.


Категории: Історія    
Суббота 4 января 2020
Сообщение прочтено 70 раз

Дуже добре, вірогідно інтуїтивне розуміння Зеленським однієї з українських ідентичностей і вміння з нею говорити, принесло йому перемогу на виборах. Тож його привітання не здивувало: він залишився вірним собі. Здивувало, як багато людей (знову) не помітили очевидного шахрайства — спробу представити одну з ідентичностей як не-ідентичність, а таку собі нейтральну територію. 

Стерильне, позбавлене конфліктів поле, точку нуль, від якої починаються відхилення: «патріот, малорос, ватник чи бандерівець». Тобто, є нормальні люди, у яких на столі шпроти і олів'є, для яких «зростання ВВП, падіння інфляції, імплементація, диверсифікація» є незрозумілими термінами, тож вони вимикають звук. Вони цінують не якесь там НАТО і нормандський формат, а «насправді інше». А є «хтось» (ворог, очевидно), для кого це все має значення — і незрозумілі слова, і НАТО, і хто як голосував

Ось ці «хтось» заважають «нам» об'єднатися.

Зеленський з своєї колокольні задає рамки нормальності.

Коли публічний політик, а надто президент, окреслює рамки прийнятного і неприйнятного — це не погано, а навпаки бажано, якщо це рамки цінностей, а не ідентичностей

Погано, коли змішують одне з другим. Погано, коли маніпулюють. Погано, коли під зворушливу музику та відеоряд з дітьми, військовими та пенсіонерами створюють образ ворога. 

Погано, коли майбутнім називають безкінечне повернення в минуле.

Відразу після «цінуємо насправді інше» Володимир Зеленський перераховує «це інше», і воно, цілком у відповідності зі соціологічними дослідженнями, виявилось цінностями, пов’язаними з безпекою і виживанням: можливістю любити, вшановувати мертвих і народжувати дітей. Так через протиставлення відбувається іншування отих, яким важливе НАТО, розмитнення автомобілів і результати виборів.

Ті, яким важливо — не єдині вороги, яких нам загорнули під ялинку. Ще є ті, хто «десять років живе закордоном і любить Україну в інтернеті» (вітаю вас, глобальні українці, ваші перекази грошей родинам, Майдану і армії, лобіювання інтересів України за кордоном та організацію гуманітарної допомоги помножили на нуль).

Ці рамки вже понад двадцять років підтримує російське та українське телебачення та масова культура загалом — від радіо до серіалів, від популярної преси до реклами. З цими рамками працює проросійська пропаганда. 

Вони тривкі, тому що є результатом кількох століть пригнічення та століття немислимого насильства, що пронизувало життя кожної родини. Ті, хто обурюється фразою «немає різниці», дарма витрачають весь свій гнів на Зеленського: він, володіючи прекрасною
Читать


Категории: підараси    
Комментарии (1)  
Четверг 2 января 2020
Сообщение прочтено 82 раз

Була колись у програмі літератури 11 класу стаття Уласа Самчука. “Нарід чи чернь?

Невелика така, 1941 року..

Теж про богів, вулиці і читання…

Про “хто я”, людську гідність і національну свідомість…

Не знаю, хто писав промову слузі народу, але Самчука однозначно читали. Повага.

Круто з першоджерелом попрацювали.

Переписали так переписали.

Творчо. Аж заслухалася і про “спалити і випити” забула.

Особливо зачепило про “какаяразніца”.

Красіво переінакшили.

Улас Самчук:

“Тому — не все одно, хто як говорить, яким богам молиться, які книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст, не все одно, чи домінуючим є для нас Шевченко, чи Пушкін. Не все одно, як це часто доводиться чути, кого ми вчимо у школі, не все одно, яке наше відношення до російської літератури. Ні! Це не все одно… 

А коли — все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це значить, що ми не нарід, не якась спільна історична збірна сила, а невиразна юрба, сіра маса, вічно принижена без всяких ідеалів чернь.

Юлія Йонець

 

 


Комментарии (1)  
Среда 1 января 2020
Сообщение прочтено 73 раз

приходить Зе додому, а там сусід Єлєну грає.
"А какая разніца ?" - питає Єлена, - "головне, що людина хароша" !


Комментарии (1)