«И если завтра мой язык исчезнет, то я готов сегодня умереть»...
Відсьогодні в удмуртів (а по факту - в усіх народів РФ, від минулого року приречених Кремлем на втрату рідних мов і стрімке винародовлення-русифікацію в межах одного покоління) з'явився "свій Василь Макух": Альберт Разін, який здійснив в Іжевську спробу публічного самоспалення на знак протесту проти "звільнення від обов'язкового вивчення" удмуртської мови в школах Удмуртії (та сама процедура, котру Москва проробила була над нами в 1970-ті і котру досі вихаркуємо з кров'ю!), - за останніми даними, помер у лікарні.
І ось це вже серйозно, так: це знак, що ті мови "не хочуть умирати". На Кремль іще чекає недооцінений експертами "другий фронт": "свої", "домашні" "націоналізми" - наші природні союзники...
Вічна пам'ять тому чоловікові, такі жертви ніколи, НІКОЛИ не минають марно. Історія - та сама фізика, тільки, сказати б, "тонкого плану", і розпад РФ на дрібніші різнонаціональні утворення неминучий, як падіння на землю фізичного тіла під дією сил ґравітації: Carthago delenda est.
Самосожжение в "тихой финно-угорской" Удмуртии - весточка всем, кто решил быстренько порешать национальный вопрос в РФ. И чиновникам, у которых более важные дела, чтобы уделять внимание такой ерунде. И профессиональным русификаторам, в представлении которых "нефункциональные инородческие наречия" отомрут сами собой. Что бы ни двигало этим человеком, он наглядно выразил эмоциональный накал очень многих людей.
Якщо ми завжди готові переходити на іншу мову з української, то українська мова не буде побутувати у вжитку. Якщо ми не будемо говорити українською мовою між собою, якщо ми не будемо стійкими говорити українською мовою навіть тоді, коли спілкуємося з російськомовними українцями, які все ж таки готові слухати і розуміти українську мову, якщо ми не дбаємо про те, щоб українська мова побутувала і серед наших дітей, тоді української мови не буде. Вона не живе сама собою, тільки завдяки мовцям.
7 серпня, львів’янин Святослав Літинський отримав український паспорт без дублювання даних російською мовою. Чоловік півроку судився щодо вилучення сторінки російською мовою. 20 травня цього року він виграв апеляцію у суді і вже сьогодні отримав паспорт.
«У мене в новому паспорті всі записи українською, проте на старому, тобто двомовному, бланку. Виходить так, що і перша, і друга сторінки в паспорті заповнена тільки українською від руки, а написи на самому бланку надруковані двома мовами», - розповів ZAXID.NET Святослав Літинський.
Друга сторінка паспорта. Фото Святослава Літинського
Він зауважив, що це друге рішення суду про видачу паспорта тільки українською мовою. Аналогічне рішення вже прийняли в Миколаєві. Однак власник паспорта відмовився його забирати через двомовність бланків.
«Я перший подав позов до суду. Проте в Миколаєві справу розглянули швидше, ніж у Львові. Тому і рішення винесли швидше. Але паспорт тільки з українською мовою всередині я отримав першим», - зазначив львів’янин.
Окрім цих двох випадків, є ще чотири аналогічних судових рішення про вилучення з паспорту сторінки російською мовою у Сумській, Закарпатській та Київській областях.
З 1 січня 2016 року всі бланки українських паспортів будуть україномовними з латинською транслітерацією.
Два роки тому Літинський подав позов проти компанії Samsung через відсутність маркування пральної машинки українською мовою. Йому вдалося досягти того, аби й інші виробники пральних машин почали маркувати товари українською мовою.
Окрім цього, через суд Літинський домігся від ПриватБанку надавати виписки та чеки українською мовою.
Редкий экземпляр - "Словник московсько-український", составленный украинским лексикографом Виктором Дубровским. Словарь представляет собой дополненное и обновленное переиздание одного из лучших и наиболее объемных русско-украинских словарей дореволюционного периода. Также "Словник" служил источником украинской лексики для составителей многих более поздних словарей и справочников.
Об авторе: Дубровский Виктор Григорьевич (род. 1876, Фастов Киевской губ. — ум. после 1936) — укр. лексикограф. В 1920-х гг. - редактор Института украинского научного языка, научный сотрудник ВУАН. Составитель "Українсько-російського словника" (1909, переизд. 1914, 1917, 1918 под заголовком "Словник українсько-московський", "Словник московсько-український"), "Російсько-український технічний словник. З додатком сільськогосподарських термінів" (1925, доп. изд. 1926). Автор работы «Московсько-українська фразеологія. Практичний підручник до вивчення української мови» (1917). В 1930 году репрессирован (по "делу СВУ"), осужден на 3 года и выслан в Алма-Ату (1932-1936), где был повторно арестован и выслан в северные районы СССР. Дальнейшая судьба неизвестна.
МетаКонтакт
Блог
Фото
Чат
Знакомства
Форум
Почта
ЛС
