Авторизация
Меню
Категории

Календарь
 Апрель 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30


Вторник 11 января 2011
Сообщение прочтено 770 раз

Як повідомляє Німецька хвиля, такими є результати моніторингу великих телеканалів і газет України.

"Переслідування опозиції, правозахисників та активістів "підприємницького Майдану", а також новини про зростання безробіття та інші соціальні негаразди, за словами авторів моніторингу за грудень, одностайно не висвітлюються вісьмома загальнонаціональними телеканалами", - йдеться у публікації.

Науковий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар зазначила, що лише СТБ та 5 канал "часом стають винятками з цього правила".

Найбільше замовчування суспільно-важливої інформації та вибіркове надання позитивів про владу, як сказала Сюмар, зафіксоване на Першому національному, який перетворився на "абсолютно радянський формат, що навіть не є форматом часів Кучми".

Медіа-експерт вважає, що коли Перший національний повідомляє про такі суспільно важливі теми, як головний фінансовий документ країни – державний бюджет – "лише устами прем'єр-міністра, то йдеться про надзвичайно серйозний доказ існування цензури".

"В друкованій пресі автори моніторингу відзначили посилення "купівлі новин" політиками та подання інформації про переслідування опозиції винятково з позиції обвинувачення і без представлення думок самих переслідуваних чи їхніх адвокатів", - йдеться у публікації.

Якщо раніше медіа-експерти відзначали тривожні тенденції, то тепер, як зазначила Сюмар, йдеться лише про "очищений, стерильний телевізійний простір і постійне зниження ступеню дотримання стандартів свободи слова в друкованій пресі".


Категории: Тому що послідовнийсовок    
Комментарии (4)  
Среда 22 декабря 2010
Сообщение прочтено 160 раз
Этап
Георгий Жженов
Ocean Ship Djurma.

GULAG. Barbed wire


...
Читать

Понедельник 6 декабря 2010
Сообщение прочтено 207 раз

Михаил Златковский

 

Шестого декабря в Центральном Доме журналиста открывается выставка политической сатиры «Первый Московский «нюрнбергский процесс» над сталинизмом в картинках». Выставка пройдет в рамках очередного съезда Международной федерации журналистов и организована Союзом карикатуристов РФ.

Экспозиция на эту тему — первая не только в России, но и во всем мире. Тема, что называется, не закрыта, в России, во всяком случае. В стране уже несколько лет идут острые дискуссии о том, кем был Сталин в первую очередь: «эффективным менеджером» или «палачом всех времен и народов»? Это сейчас-то, когда опубликованы тома разоблачающих материалов. Но многим художникам-сатирикам все давным-давно было ясно. Они давно вынесли свой приговор: «Виновен!».

Pogorelov

Tuni

 

Уже в середине 20-х годов ХХ века стали появляться рисунки, раскрывающие образ будущего «отца народов». На выставке будет представлена 101 работа — произведения, созданные как в годы правления Сталина, так и после его смерти. Есть рисунки весьма приближенных к Сталину товарищей (такие рисунки собирал Клим Ворошилов.) Но большинство работ экспозиции — произведения ведущих иностранных авторов 1920-1950 годов. До Перестройки мало кто из советских сатириков рисковал изображать Сталина в комически заостренном виде. Такие работы в России появились лишь в последние годы. Президент Союза карикатуристов России Михаил Златковский решил собрать их и, объединив со старым материалом, устроить выставку.

Так что приходите в Домжур с 6 по 8 декабря, большинство из представленных на выставке работ никто и никогда не видел!


Tunin

 

Рисунки предоставлены Союзом карикатуристов РФ

 


Категории: совокпрєкрасне    
Вторник 14 сентября 2010
Сообщение прочтено 390 раз
 
 
Про пригоди наших співгромадян за кордоном можна скласти не одну книжку. Найчастіше це історії всіляких помилок та непорозумінь, такого собі культурного дисонансу, зумовленого нашим надто тривалим життям за залізною завісою, а тепер іще й за завісою паперовою. Ці історії починаються з найпростіших побутових деталей — як відкрутити кран чи спустити воду в туалеті. Й закінчуються значно складнішими процедурами на кшталт вибору оптимального типу квитка чи заповнення податкової декларації.

Років 20 тому в Шотландії, подорожуючи автостопом, ми простояли із приятелем добру годину на автостраді, безуспішно махаючи автам, аж доки біля нас не спинилися поліцаї й не пояснили: ніхто на хайвеї не стане, бо заборонено, тож краще пройти кілька миль до найближчої автозаправки.

Ці історії переважно зворушливі — як, скажімо, про одну знайому, котра на конґресі сумлінно гризла свої канапки, бо не знала, що готельні сніданки включені у вартість проживання.

Гірше, коли наші співвітчизники перуть у фонтанах шкарпетки або влаштовують п’яні перегони на автах нічною Женевою. Або — як депутати кримського ”парламенту” — обпісюють вазони у брюссельському готелі.

Ця публіка, власне, й по цей бік завіси виглядає не краще.

Одна така група у спортивних штанах із лампасами зупинилася недавно у львівському готелі ”Дністер” по дорозі кудись на захід. Уранці, позсовуваши стільці, вони дружно розсілися довкола шведського столу. Коли офіціант делікатно їм пояснив, що це — шведський стіл, найкрутіший бритоголовець сказав:

— Ладно, командир. Шведы придут — мы уйдем.

Але шведи не йдуть.

Доводиться якось самим давати раду з усіма цими столами, лампасами і залізними завісами.




Микола РЯБЧУК
 
 
 

Категории: совок    
Понедельник 30 августа 2010
Сообщение прочтено 4050 раз

Улітку 1935 року шахта ”Центральна-Ірміне” на Луганщині завалила план першого півріччя. Зверху керівництву пригрозили: ”Не витягнете — закриємо!”

Парторг шахти Костянтин Петров придумав, як урятувати ситуацію: треба встановити рекорд видобутку вугілля. На шахті працювали понад 2 тис. гірників. Більшість — сільські парубки з половини СРСР. Кого обрати на роль майбутнього рекордсмена, Петров радився з начальником дільниці Петром Машуровим. Один багато пив, другий — політично неграмотний, інший ”пикою не вдався”, той застарий, а той мав заплямовану біографію. Ідеально на роль героя підходили Мирон Дюканов й Андрій Стаханов.

Під час розмови сам на сам із парторгом Дюканов засумнівався у рекорді. А Стаханов погодився. Однак попросив дати йому в помічники двох робітників. У той час забійник мав сам відгортати вирубане вугілля, вантажити у вагонетки, відкатувати, тягати колоди та кріпити забій.

— Якщо розділити працю, то можна за зміну 70–80 тонн нарубати, — сказав упевнено.

Наближався Міжнародний юнацький день, який святкували 1 вересня. Вирішили його й відзначити виробничим рекордом. 30 серпня 1935 року о десятій вечора в шахту спустилися Стаханов, Машуров, Петров і редактор шахтної багатотиражки Михайлов. Усе було готово. Відбійні молотки перевірені і змащені, запасні — на місці. Стиснене повітря має безперервно надходити під достатнім тиском у відбійний молоток товариша Стаханова. Інші забійники зачекають. Усі під’їзні шляхи для вагонеток, як у шахті, так і на поверхні, очищені. Освітлення забою гарантоване. Кріплення на касках і на поясах роб надійно підігнане по розмірах. Кріпильники-помічники готові. Фляги заповнені, тормозки з їжею упаковані. Усе начальство в очікуванні всесоюзного подвигу.

Рівно опівночі включили час відліку початку роботи. Стаханов угризався списом відбійного молотка у вугільний пласт. Гаврило Щиголев і Тихон Борисенко робили за ним кріплення. За 5 год. 45 хв. — закінчення нічної зміни. Коли переважили добуте ним вугілля, всі ахнули: Стаханов нарубав 102 т, виконавши 14 норм і заробивши 220 крб. Хоч насправді рекорд зробив не сам. Бо всю побічну роботу, яка зазвичай лежала на кожному гірникові, за нього виконували інші. Та все вугілля записали Стаханову, про решту мовчали.

О шостій ранку партійне керівництво постановило: портрет Стаханова повісити на дошку пошани й видати премію у розмірі місячного заробітку. Про рекорд негайно відправили телеграму в ЦК партії, президію Верховної Ради й ”особисто товаришеві Сталіну”.

Газета ”Правда” надрукувала замітку про подвиг на першій шпальті. Стаханова в ній помилково назвали Олексієм. Про це доповіли Сталіну.

— Алексей? — перепитав. — А что, красивое русское имя. Мне нравится.

Стаханову за один день переробили паспорт, метрику й наказали забути справжнє ім’я. Через чотири дні йому дали ключі від трикімнатної квартири. Із м’якими меблями — нечувана розкіш у той час. Установили телефон і виділили для нього та дружини Дусі два почесні місця у клубі на всі фільми.


1905, 21 грудня — Андрій Стаханов народився в селі Луговому Орловській губернії. За кусень хліба випасав худобу, обробляв землю, косив сіно, сторожував сади. Їли суп з лободи та кропиви, смолу з вишень

1927 — поїхав до міста Кадіївка Луганської області. Пригорнув на прощання малих сестер Олю та Поліну. Пообіцяв після повернення купити їм корову. На шахті ”Центральна-Ірміне” працював гальмівним, коногоном, забійником. 1929-го зійшовся з циганкою Дусею, яку зустрів у шахтарській їдальні, жили на віру

1935, 14–17 листопада — перша Всесоюзна нарада стахановців у Москві. На ній прозвучала фраза Сталіна: ”Жити стало краще, товариші. Жити стало веселіше”. Стахановський рух пропагували як ”новий
Читать


Категории: жестьсовок    
Комментарии (38)  
Вторник 17 августа 2010
Сообщение прочтено 1056 раз

Пятница 6 августа 2010
Сообщение прочтено 324 раз

Назад12345678910 | Указать страницу