Авторизация
Меню
Категории

Календарь
 Декабрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
 
2
3
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31


Пятница 10 декабря 2010
Сообщение прочтено 287 раз

Можливо, знавці всіх нюансів європейської історії впродовж останнього століття зможуть пригадати, коли саме прем’єр Великої Британії погрожував мерам Ліверпуля й Манчестера повідривати їм ноги, якщо вони недостатньо ревно виконуватимуть урядову програму.

Чи коли королева Нідерландів на всі заставки розносила опозиціонерів у представницьких структурах місцевого самоврядування. Чи, зрештою, коли президент Франції своїм декретом позбавляв парижан права обирати собі муніципальні органи влади. Я ж особисто таких ситуацій не те що пригадати – навіть уявити не можу. Адже місцеве самоврядування, надто міські муніципалітети – це для Європи серйозна, повноважна, впливова й відносно самостійна влада, яка мусить підкорятися законам і виборцям, а не прем’єрам чи президентам.

Таке розуміння справи склалося у Європі давно – ще в XI-XIII століттях, під час так званих "комунальних революцій", внаслідок яких міста добилися незалежності від сваволі феодалів та самоврядування.Результатом цих революцій стало утворення міст-комун або навіть міст-держав, які мали власні органи правління (виборні муніципалітети на чолі з мерами), суди, фінанси, військове ополчення. У той час виникли міське і ринкове право. Всі городяни були вільними, користувалися майновими і політичними правами. Міста мали різні пільги та привілеї. Існували гарантії купецької власності, встановлювалися ярмаркові правила. Відтак тисячі селян-кріпаків, тікаючи від феодальної неволі, знаходили за мурами міст надійний притулок. Ті з них, хто пробув у місті один рік і один день, ставали повноправними жителями ("повітря міста робить вільним"). Герцоги, ба, навіть королі часто робили спроби повернути своїх підданих з допомогою війська чи підпорядкувати собі міста, але на загал безрезультатно. Міста успішно протистояли феодалам – а ті, зрештою, дійшли висновку, що краще домовитися з ними про права та вольності (а заодно – і про податки), ніж мати постійні джерела конфліктів.

Були, звичайно, у Європі правителі, які не терпіли інакодумства опозиції та міських вольностей, але на них сьогодні дивляться як на якихось виродків.

Та хіба тільки сьогодні? Британцям довелося розпрощатися з династією Стюартів (причому одному з них відрубали голову у центрі Лондона), щоби ствердилося поняття "опозиція його (її) величності".

Історія України начебто засвідчує її європейський характер; знову ж, міські віча, Магдебурзьке право, міські та сільські голови... "Всякому городу нрав і права," – писав Григорій Сковорода не про Галичину, а про Слобожанщину, між іншим, про найбільш східний український регіон, добра половина якого нині перебуває у складі Російської Федерації. Та й опозиція... Скільки там полків 1654 року відмовилося присягати московському цареві? А скільки міст вигнало царських посланців батогами? І що, Богдан Хмельницький кинув за ґрати одного із головних опозиціонерів Івана Богуна? Ні, він його через два роки послав в похід на Варшаву разом з Антоном Ждановичем. І норовливий опозиційний Чорнобиль, який відмовився присягати Москві, Хмельницький не сплюндрував...

Проте сьогодні в Україні при владі вочевидь не Богдан Хмельницький.

І хоча опозиціонерів поки що за ґрати в масовому порядку не кидають (лише поодинці, інкримінуючи то непослух міліції, то нецільову витрату коштів), але руки-ноги відірвати погрожують. І не просто опозиціонерам з вулиці, а тим, яким виборці висловили довіру, делегувавши у представницьку владу.

Перед тут веде, схоже, голова Житомирської облдержадміністрації Сергій Рижук. Цей титан політичної думки рішуче заявив: "Якщо районна рада збирається тільки для того, щоб помітингувати або щось там формально прийняти – звіт або програму без жодного виступу, а я сам це бачив і брав участь у таких горе-сесіях, то нам не потрібно такого... І якщо хтось там говорить
Читать


Пятница 5 ноября 2010
Сообщение прочтено 1686 раз

Харківська правозахисна група вважає оголошення результатів виборів Харківського міського голови передчасними та поспішними з огляду на те, як відбувалося встановлення підсумків голосування територіальною виборчою комісією (далі – ТВК) в умовах, коли два кандидати, А. Аваков та Г. Кернес, набрали близьку кількість голосів, і навіть невеличкі помилки у процесі підрахунку голосів впливають на остаточний результат. Це засвідчують такі факти.

У ході розгляду ТВК протоколів та інших виборчих документів дільничних виборчих комісій (далі – ДВК) з’ясувалося, що на деяких дільницях був проставлений із запізненням штамп «вибув» проти прізвища кандидата на посаду міського голови А. Денисенка, який зняв свою кандидатуру за 5 днів до виборів. На декількох дільницях комісії взагалі не знали, що п. Денисенко «вибув», не поставили цей штамп, порахували голоси і здали протоколи до ТВК. На деяких дільницях усі бюлетені без штампу «вибув» визнали недійсними. Наприклад, на дільниці № 30054 таких бюлетенів було 654, а на дільниці 30070 – 418. Загалом зіпсованих бюлетенів на всіх дільницях більше 9000, і можна впевнено стверджувати, що та частина, де вони визнані недійсними внаслідок відсутності штампу «вибув» – на совісті ТВК. Чотирьох днів цілком достатньо, щоб повідомити про це усі дільничні комісії. На нашу думку, люди, які прийшли на дільниці та використали такі бюлетені, були цілком несправедливо та незаконно позбавлені права вибору. Тому, на наш погляд, ТВК була зобов’язана зарахувати ці бюлетені як дійсні. Вважаємо за необхідне перегляд зіпсованих бюлетенів на всіх дільницях і підрахунок результатів голосування із врахуванням бюлетенів без позначки «вибув» як дійсних.

ТВК не прийняла протоколи з низки дільниць і повернула їх для уточнення, а на деяких дільницях – для перерахунку голосів. Загалом складання уточнених протоколів внаслідок несуттєвих помилок під час підрахунку голосів – річ природна. Але в даному випадку насторожує закритість цього процесу: уточнені протоколи не давали подивитися навіть членам ТВК, результати по них не оголошувалися, спостерігачі від партій і журналісти не мали доступу до сцени, де засідала комісія, а розгляд останніх 11 протоколів 4 листопада проходив взагалі за закритими дверима: ТВК ухвалила рішення видалити всіх із зали. Мали місце факти, коли ТВК викликала голову комісії, і він переписував протоколи прямо в приміщенні ТВК і ставив на них печатку.

Ми мали можливість порівняти первинний і уточнений протоколи по двох дільницях. Відповідно до первинного протоколу з дільниці № 30001 взяли участь 933 виборці, за кандидата Авакова проголосувало 280, а за кандидата Кернеса – 278 виборців. Згідно з уточненим протоколом участь у голосуванні взяли вже 1016 виборців, за Авакова – 263 голоси «за», Кернеса – 339 голосів «за». Тобто за Кернеса додалося 78 голосів. На дільниці № 30015 за первинним протоколом проголосувало 958 виборців, а за уточненим – вже 745. При цьому кількість голосів за Авакова зменшилася на 118, а за Кернеса – на 63, в цілому Кернесу додалося 89 голосів. Такий приклад «уточнення», на наш погляд, вимагає детального аналізу результатів голосування на всіх тих ДВК, де уточнені протоколи відрізняються від первинних.

Як повідомили численні ЗМІ, член ТВК К.Чернецький знайшов на сцені, де працює комісія, скриньку з 40 заповненими протоколами, які начебто раніше направили на уточнення. Якщо уточнення результатів голосування на цих 40 дільницях проходило подібним
Читать


Категории: вибори 2010    
Комментарии (13)