Авторизація
Меню
Категорії

Календар
 Вересень 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Нд
 
 
 
 
 
 
1
2
3
5
7
8
9
13
14
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30


Вівторок 16 липня 2019
Повідомлення прочитано 310 раз

Сьогодні активісти та ветерани прийшли до офісу директора ДБР Романа Труби, який свідомо зупинив усі закупки спорядження у ЗСУ, на підставі звинувачень волонтерів та бойових офіцерів Центру контролю якості у крадіжках на 10 мільйонів гривень.

 ДБР прийшла з обшуками додому  до волонтера та радника на громадських засадах міністра оборони Юрія Бірюкова та начальника Головному управлінні розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ генерал-майору Дмитрію Марченко, бойовому офіцеру 79 бригади ДШБ, учаснику оборони терміналів Донецького аеропорту. Що вони там  планували знайти — не пояснювали. Як не змогли пояснити, чому саме обшуки відбуваються за містом проживання, по обвинуваченню у крадіжках на закупівлях, якщо закупівлею займається Департамент закупівель МО, а не Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ. Їх функція тільки координація перевірок незалежними лабораторіями вже закупленого іншими департаментами.

Так що з’ясувалось сьогодні у кабінеті Романа Труби, однокласника голови Офісу президента Андрія Богдана?

— претензій по бронежилетах минулих років випуску — немає;
— весь сир-бор через партію, яка почала надходити на склади з квітня;
— експертизу по цій партії — ЩЕ НЕ РОБИЛИ!!;
— були якісь «слідчі дії» з тестування, які робив незрозуміло хто і незрозуміло де.

Звідси, питання: а на якій підставі він на всю країну заявив 26 червня про те, що 3 з 5 з десятків тисяч вже поставлених за попередні роки у ЗСУ бронежилетів браковані, та вже! завдано збитків на 100 мільйонів гривень ?!

Тобто, Труба зараз нам розповідає, що уся ця справа тупо сфальсифікована? 

Адже  був гучний розголос, гучні обвинувачення, брифінги — а сьогодні нам прямим текстом говорять — ну, все трошечки не так. 

Для чого тоді усе це було? Чиє замовлення? І до того ж, закупівлі так і не розблоковано.

 

http://ovision.com.ua/direktor-dbr-truba-viznav-shho-sprava-pro-rozkradannya-100-mln-v-armi%d1%97-sfalsifikovana/?utm_source=dlvr.it&utm_medium=facebook&fbclid=IwAR23qBrI4Jzd0yUqle_RAXdaF3_Iv5nZ9DR5CLieqHIcLvcxThh1I6vpUag


Категорії: лікнеп    
Коментарі (28)  
Повідомлення прочитано 24 раз

 

 

 

.

 


Неділя 15 вересня 2019
Повідомлення прочитано 20 раз

 

Цель была ― очистить Швейцарию от революционных французских войск и идти потом на Париж.Потому, что Париж был сердцем революции, городом, провозгласившим свободу, равенство, братство. И смерть королям.

Цель была ― подавить революцию, усмирить Францию, загнать людей в прежнее бесправие, восстановить старый порядок.

От Москвы до Швейцарии 2 с лишним тысячи километров, а до Парижа и того больше. Пешком шла русская пехота через всю Европу, чтобы на полях Тосканы погибать во имя рабства и падать в альпийские пропасти во славу монархии, крепостного права, тюрем и цензуры.

В 1830 году восстала Бельгия и отделилась от Голландии.

Царь Николай I выпустил манифест, где грозил Бельгии за ее восстание, за то, что отделилась, не спросив разрешения в Санкт-Петербурге, за то, что выгнала своего короля и нарушила порядок, за ее мысли о конституции, правах человека и свободе. И уже собирались войска, чтобы идти подавлять бельгийскую революцию, но только тут восстали поляки, и стало не до Бельгии.

Три раза восставали поляки, в 1794-м, в 1830-м и в 1863 годах, против заведомо более сильного врага, вступали в бой со стотысячными и двухсоттысячными армиями, приходившими с Востока, вели партизанскую войну, гибли сотнями и тысячами, мечтали о независимой Польше, о свободе и конституции. А после разгрома восстаний шли по этапу на пожизненную ссылку в Сибирь.

Трижды империя подавляла польские восстания, вытравляла из поляков саму мысль о независимости, вешала и сажала в тюрьмы, выгоняла профессоров и поэтов в эмиграцию, наваливалась всей тушей и настаивала на своем: Польша — неотъемлемая часть России, и не быть ей свободной.

Но, глядя из сегодняшнего дня, видим, что бессмысленным был этот упорный, занявший века труд по принуждению Польши. Ума и чутья не хватило понять, в какую сторону идет история. Только тысячи людей погубили без толку.

В центре Будапешта стоит памятник генералу Бему. В 1848 году, во время венгерской революции, поляк Бем командовал венгерскими войсками. Но, как польские восстания Россия давила вместе с Пруссией, заранее определяя, кому в какой области расстреливать и вешать, так венгерскую революцию давили вместе с Австрией. Кажется, что нам до Венгрии, пусть живет, как хочет! Но нет, нельзя позволять людям жить, как хотят, ― и поэтому сюда, в Венгрию, в Трансильванию, шла сотни верст пешим ходом русская армия, чтобы подавлять, разгонять, усмирять и возвращать людей под ту власть, которую они ненавидели и терпеть не хотели.

Это и была должность России, начиная с конца XYIII века ― жандарм Европы. Он посылал корпуса в Италию и дивизии в Венгрию, шпионил за Герценом в Лондоне, охотился за русскими политическими эмигрантами во Франции и Австрии. Шел в Париж срывать с парижан якобинские колпаки, приводить их под присягу старым порядкам, а дошел, в конце концов, до подвала Ипатьевского дома.

В Библии бесы, изгнанные из людей, вселяются в свиней, в фильмах ужасов монстр из убитого тела перепрыгивает в новое, здоровое. Так имперское чванство и имперский садизм переселились из русской империи в советскую республику. И теперь уже те, кто убил жандарма во имя свободы, сами стали жандармами. И снова смотрел недоброжелательным взглядом всеевропейский соглядатай, отслеживая малейшее дуновение свежего ветра в оккупированной Европе. Снова тяжело снимались с места армии и шли подавлять.

Танки против вышедших на улицы берлинских рабочих 1953 года.


Читать


Категорії: Історіяруssкієруssкій мір    
Повідомлення прочитано 43 раз

.


Категорії: NB    
Четвер 12 вересня 2019
Повідомлення прочитано 27 раз

І все ж таки Ігорвалеріч Коломойський увійде в історію як найталановитіший сучасний продавець бус.

Бо це якась навала, ніде дітись від цієї стратегії продажів - буси усюди. І навіть якщо саме ти не купував - відчуття, що і продавці і покупці бус тотально навколо тебе. Біда.

З кожної праски лунає про покращення і підвищення, про якісь космічні плани і економічні суперреформи, про прийняті 100500 законів якогось дуже важливого гівна.

Уходиш в інтернет - а там інсайди. Все в інсайдах невідомих телеграмканалів - як в сраній рашці.

-Псс, слихав - в мене кум брата свата на митниці каже - не беруть! Котрабанда зупинилась!

-Тсс, а в мене один там в податковій - звільнили увесь відділ!

-Кшшш - в мене один прокурор казав - звільнять всіх в жовтні, якщо не буде посадок.

-Ах - молоді! Ух - незашорені! Не знають, як красти! Вивчають, вчаться, «працюють з документами» до 2-х ночі!

Класика жанру - але працює. В кожному офісі, магазині, дитячому майданчику по 10 родичів митників, податковців і прокурорів.

Свідків переможеного бурштину і поваленої корупції.

Але ж дивишся на цифри - і ніхуя.

Бюджет НЕДООТРИМАВ ні з митниці, ні з податковоі, прибуткові компанії, як там Центренерго, куди зайшли люди Ігорвалеріча, РАПТОМ стають збитковими на мільярди. Шо там, дядя?

Порахував. Ігорвалеріч за місяць висмоктав у вас більше, ніж гіпотетично вкрали Порошенки разом з усіма Свинарчуками.  

Але то не важливо. Це не буси, чувак, ну шо ти таке кажеш - це брильянти. А ти просто старий, консерватор, не розумієш. Ці люди щирі, я так бачу!

Ну ок. Але якісь стрьомні ваші лібертарьянці. Якісь додаткові податки для АйТі, якісь розмови про прогресивну ставку, якісь ідеї повернути ЄДАПС, блядь, який смоктав ще нещодавно за свої срані голограми по 100 гривень, якісь плани порахувати всіх, всі телефони в кого який і скільки, всі сім-карти - перепис населення.

Ну да. Доброго дня, ми к вам на перепис. Ви буси купували? Тут треба ще трошки доплатити.

І взагалі - ну немає сумніву, що це будуть за реформи і за тотальна приватизація. Просто Ігорвалеріч і його люди «приватизують» за безцінь все що має хоча б якусь цінність - а потім почнуть доїти. І ми просто отримаємо знов одного джентльмена, статки якого більші, ніж увесь сукупний ВВП країни. В нас вже був такий - Рінат рижий-під@р. Тепер такий буде Ігор кофє-ідьош-пить.

Це модель рашки 2000.

Тільки наш недофюрер навіть не має яєць щоб послати свого Березовського - не має свого КДБ. Навпаки, і МВС, і СБУ, ДБР та інші, прокуратура і суди повністю лягли не під Зеленського - під Ігорвалеріча. І гроші нерезидентів таємничих, які зараз скуповують українські ОГВЗ - це також чорний нал Ігорвалеріча, який він намив в Штатах. І за який там на нього суди. Так він його зараз легалізує і ще наші діти будуть йому відсотки платити - бінго, зелен мої !

Але ж ми всі знаємо, що далі буде - всі читали чисельні інтерв‘ю.

Ігорвалеріч посилає МВФ, посилає Штати, посилає ЄС і прибирає собі залишки цієї країни.

Папуаси
Читать


Середа 11 вересня 2019
Повідомлення прочитано 28 раз

«И если завтра мой язык исчезнет, то я готов сегодня умереть»...

Відсьогодні в удмуртів (а по факту - в усіх народів РФ, від минулого року приречених Кремлем на втрату рідних мов і стрімке винародовлення-русифікацію в межах одного покоління) з'явився "свій Василь Макух": Альберт Разін, який здійснив в Іжевську спробу публічного самоспалення на знак протесту проти "звільнення від обов'язкового вивчення" удмуртської мови в школах Удмуртії (та сама процедура, котру Москва проробила була над нами в 1970-ті і котру досі вихаркуємо з кров'ю!), - за останніми даними, помер у лікарні.

І ось це вже серйозно, так: це знак, що ті мови "не хочуть умирати". На Кремль іще чекає недооцінений експертами "другий фронт": "свої", "домашні" "націоналізми" - наші природні союзники...

Вічна пам'ять тому чоловікові, такі жертви ніколи, НІКОЛИ не минають марно. Історія - та сама фізика, тільки, сказати б, "тонкого плану", і розпад РФ на дрібніші різнонаціональні утворення неминучий, як падіння на землю фізичного тіла під дією сил ґравітації: Carthago delenda est.



Самосожжение в "тихой финно-угорской" Удмуртии - весточка всем, кто решил быстренько порешать национальный вопрос в РФ. И чиновникам, у которых более важные дела, чтобы уделять внимание такой ерунде. И профессиональным русификаторам, в представлении которых "нефункциональные инородческие наречия" отомрут сами собой. Что бы ни двигало этим человеком, он наглядно выразил эмоциональный накал очень многих людей.

Марк Шишкин. Казань.


Категорії: Історіямоваруssкій мір    
Вівторок 10 вересня 2019
Повідомлення прочитано 29 раз

 

Відповідний лист Патріарха Варфоломія в оприлюднив митрополит УПЦ МП Олександр (Драбинко).

Як зазначається в документі на ім'я Онуфрія, ієрарх УПЦ МП наразі носить титул митрополита Київського, порушуючи канони.  

"Ми хотіли довести до відома Вашого Високопреосвященства ці попередньо прийняті рішення Матері-Церкви через призначених нами до Києва екзархів, але, на жаль, Ви відмовилися взаємодіяти з ними. Повертаючись зараз до того самого питання вдруге через цей Патріарший лист та звернення до Вас як "Високопреосвященний митрополит Київський", у формі ікономії та милості, ми повідомляємо Вас, що після виборів Предстоятеля Української Церкви органом, котрий складатиметься з кліриків та мирян, Ви не зможете еклізіологічно та канонічно носити титул Митрополита Київського, котрий Ви все одно носите зараз у порушення описаних умов офіційних документів 1686 року", – наголошується в листі Варфоломія.

Крім того, Константинопольський Патріарх просить Онуфрія та ієрархію Московського Патріархату тримати зв'язок із колишнім митрополитом Київським Філаретом та колишнім архієпископом Львівським Макарієм та іншими з ними, адже їх було в повній мірі поновлено Фанаром в архієрействі.

При цьому, Онуфрію дозволено брати участь у виборах голови нової єдиної Української Автокефальної Церкви. 

Як відомо, згідно з умовами синодального акту 1686 року про тимчасову передачу Київської митрополії під управління Москви, митрополити Київські мали поминати першочергово Вселенського Патріарха як свого очільника. Проте ця умова не виконувалася протягом майже 300 років.

 

Отже, за логікою Фанара, через порушення норм акту 1686 року та відновлення цьогоріч прямої юрисдикції Константинополя над митрополією, Онуфрій не може носити титул митрополита Київського.


Категорії: Історіяконструктив    
Повідомлення прочитано 28 раз

Це не повний склад військового оркестру 194-го понтоно-мостового полку, котрий дислокований у Новомосковську. 
У 2014 році побіля Славянська, виконавши вранці наш гімн, ці хлопці брали до рук зброю. 





Категорії: музичкапрєкрасне    
Повідомлення прочитано 34 раз



Из всех наших заложников, освобожденных из плена РФ, самой загадочной, безусловно, остается история Станислава Клыха.
Еще несколько лет назад подробно разбирали его биографию. Клых в прошлом был членом различных пророссийских организаций
Украины, в гугле и на его странице "Вконтакте" можно найти множество фотографий с разными пророссийскими деятелями,
в том числе с Оксаной Шкодой, Владимиром Корниловым и Вадимом Колесниченко. Сам Клых признавался, что был членом и
сторонником Партии регионов. Да и в Россию он поехал вполне добровольно, в разгар боевых действий 2014 года, к подруге.
Явно будучи уверенным в том, что ему нечего опасаться.

Когда Клыха осудили, у многих сложилось мнение, что происходит спектакль, и россияне таким образом просто создают своему
агенту ореол политзаключенного, чтобы затем вернуть его в Украину с красивой легендой и 100% узнаваемостью.
Примерно по той же схеме, которую провернули с Надеждой Савченко. Но время шло, а Клыха не освобождали.

А теперь Станислав Клых вернулся в Украину, и мы видим совершенно сломленного человека с искалеченной психикой,
потерявшего рассудок в плену. То есть, россияне 5 лет без какой-либо осмысленной причины держали в тюрьме и
мучили по факту своего. Причем, из всех украинских политзаключенных, Клыха, которого и политзаключенным
назвать сложно, истязали больше всего. Никто другой не вернулся из плена в таком состоянии.

 




Какая-то невообразимая дичь.

 Пять лет в России просто ни за что прессовали своего же сторонника, активиста пророссийских движений, которого бросили
в тюрьму по надуманным обвинениям, якобы за то, что он воевал в 90-х на стороне чеченцев. При этом Клых многократно бывал
в России до 2014 года. На его странице в ВК множество фотографий из Москвы, Сочи, Ростова и т.д., но тогда никто и не думал
его задерживать.

И что самое поразительное - за Клыха ни разу не вступился никто из его бывших соратников и знакомых по Партии регионов,
типа Лены Бондаренко или Владимира Корнилова. Никто из этих людей за все время не сказал: "Эй, вы че, это вообще наш,
я его знаю, чего вы его прессуете?" Так молча и наблюдали, как Россия калечит их единомышленника ни за что ни про что.
Мол, раз пытают, значит так надо. Значит, есть за что.

На самом деле это все, что нужно знать, как про саму Россию, так и про гнилую пророссийскую тусовку в Украине,
которая чуть менее, чем полностью состоит из подлых трусов и червей.

Помните, даже пророссийская позиция не гарантирует, что завтра вас не объявят фашистом и не будут пытать свои же
российские братушки. Еще один хороший урок всем украинцам, которые болеют идеями "русского мира". Завтра на месте Клыха
может быть кто угодно. Как видим, своих они пытают даже с удвоенным усердием. Растаптывают до полуживотного состояния.
Кто видел, каким Станислав Клых выходил из самолета в Киеве, тому есть над чем задуматься

Денис Казанский

Категорії: Історіядосьєруssкій мір    
Коментарі (1)  
П'ятниця 6 вересня 2019
ex-libris | 2019-09-06 11:40:03 Поярков - киця
Повідомлення прочитано 52 раз

колись давно. на нашому побаченні Серьожа був зело нудний, не те, шо тепер.



Категорії: підарасипрєкраснелікнеп    
Коментарі (3)  
123...511512513Вперед | Вказати сторінку