Авторизация
Меню
Категории

Календарь
 Август 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31


Понедельник 14 января 2013
Сообщение прочтено 349 раз

Ми відчуваємо стурбованість,коли дізнаємось що десь там, від нас далеко зграя здичавілих собак нападають на людей. Ми розуміємо наявність проблеми. Бачимо в тому загрозу...
    Ми щоденно стикаємось із бродячими собаками.які ще не здичіли, ще не повністю розчарувались в своЇх двоногих богах. Ще не зненавиділи людей. Вони ходять по вулицях, благально-улесливо заглядуючи у вічі двоногих богів, всемогутніх істот...
      Сьогодні вранці моя мама розповіла мені, що не могла цілу ніч заснути, бо не давало спокою побачене вчора в місті. 
              Поруч тротуару пригальмувало авто. З авто вискочив великий гарний собака, коричневого окрасу (в породах вона не розбирається). Авто рвануло з місця. Пес кинувся навздогін. Десь в міській тісняві авто пригальмувало і собака наздогнав, але дорога звільнилась і за машиною слід простив. Пес також пропав з виду, в погоні за дезертирувавшими господарями... Через деякий час, мама знову бачила того пса, що бігав як навіжений поміж людей, придивляючись та принюхуючись до прохожих людей. Каже.що не може витравити з голови той затравлений, розгублений погляд. той розпач...
  Таке поводження людей з чотириногими друзями в нас далеко не рідкість. Час від часу ми бачимо на вулицях вивезених кимось, покинутих цуценят чи кошенят... Так двоногі боги звільняються від відповідальності за тих, кого приручили....
   Тому і бунт підлеглих створінь нам треба б сприймати як належне. Як те, на що людина заслуговує...

 


Настроение у меня: грустное    Слушаю музыку: Пикник
Комментарии (9)  
Четверг 20 декабря 2012
Сообщение прочтено 466 раз
Одразу скажу, що саме в завтрашній "кінець світу" не вір'ю. Та розкрутка цієї теми приносить і деяку користь. Не всім. Бо є трусливі дурники, що збираються відсидітись по бункерах. Такі є настільки недоумкуватими, що вважають ніби їм не лише відомий ЧАС кінця світу, а і СПОСІБ яким цей кінець настане. Чи вони можуть бути впевненими що кінець не буде таким, що найнебезпечнішим місцем стануть саме ті бункери?... А в мене виникає питання: Кінець світу, це кінець всього Всесвіту? Може планети Земля, з усім що тут живе? А може лише кінець одного виду живих істот? Може кінець людства?... Якщо в гармонічному Всесвіті є справедливість, якщо допустити існування якихось вищих сил, які цим Всесвітом керують, то останній варіант виглядає більш вірогідним. Більш логічним. Зрештою навіть в Біблії є обіцянка Бога не нищити більше Світ заради людини... Людство існує на цій планеті вже багато тисячоліть. Декілька тисячоліть займає панівне становище. Тобто царює над всією планетою. Жорстоко і деспотично. Чим далі, тим панування людини все більше стає несумісним з життям всіх інших видів на планеті.. Біда не в тому, що люди стають гіршими, (як заявляють деякі). І тисячі років тому людство було досить безцеремонним "царем". Біда в тому, що людей стає надто багато. Коли на планеті жило 1 мільярд людей, то попри всю жорстокість та дикість того людства, природі було легше переносити це панування, іншим видам було легше виживати, ніж тепер, коли нас вже 7мільярдів, хоча і більш цивілізованих, та і більш шкідливих. Бо тепер ми розкидуємо навколо себе масу неорганічних відходів своєї життєдіяльності. Тих відходів, що не переробляються природою. Цього люди не робили в давні часи... Важко уявити собі існування пропорційно такого числа інших великих живих істот на цій планеті. Наприклад 3 мільярди левів, 2 мільярди ведмедів, мільярд слонів... Без людини, різні види самі регулюють чисельність одні інших. Якщо буде надто багато антилоп, почнуть від достатку плодитись леви та гієни. Коли антилоп стане менше, в хижаків виникне криза, підвищиться конкуренція, виживуть найкращі екземпляри, решта вимруть з голоду, або будуть вбиті іншими хижаками... Людство давно поставило себе за межі цього взаємного регулювання. Воно нібито гуманне. Воно видумало медицину, перемагаючи такий вид регулювання чисельності видів природою, як хвороби. Попри найбільшу вразливість до величезної кількості хвороб, людство перемагає їх... Війна поміж людьми, як регулятор чисельності вже давно вийшла за межі внутрішньовидової боротьби. Люди тепер воюючи поміж собою, безцеремонно знищують все що знаходиться в зоні конфлікту, чи оточує його... І чисельність людей невпинно росте. Все більше втручаємось вже в саму природу, з метою прогодувати непомірно велику кількість "царів природи"... Людство переповнило свою планету і губить її. Це важко визнавати, бо всі ми хочемо жити, хочемо вирощувати дітей. Але це дійсність. Це факт... Висновок: Людство саме рано чи пізно знищить свою планету. Це невідворотнє. Якщо існують вищі сили, що зупинять цей процес, то логічно і справедливо буде, якщо кінець наступить лише для "гомо сапієнс", людини "розумної", саме того виду з поміж всіх живих істот, який і є джерелом небезпеки... Та в будь-якому випадку, "дня ні години" не знає ніхто. Тож, скоріш за все відпочинемо ми ці вихідні, хто спокійно, а хто і з тривогою, та й почнуться далі наші будні... А кінець? Він "як злодій вночі".... Більшість з нас все-таки Християни ...


Категории: Людина-природа.    
Комментарии (5)  
Суббота 27 октября 2012
Сообщение прочтено 229 раз
Декілька років тому від нас переїхали сусіди. І залишили свою кітку. Так вже вийшло, що вона приблудилась до нас. Дивна якась кітка. Постійно крутиться біля якихось інших тварин. Спочатку приручила курей. Нерідко влітку можна побачити як кури повлягаються, ховаючись від палючого сонця в тіні під великим горіхом в нас на подвір'ї, і кітка лежить поміж ниж, тулиться, ластиться... Потім приручила собаку. Собака велика сука породи алабай, живе в вольєрі. Вольєр накритий зверху сіткою(бо пригуча сильно, вискакувала) , а в літню спеку, щоб створ'ювати тінь, на сітку ставимо фанеру. Так от, полюбила та кітка лазити на ту фанеру та й там загарати. Собаку те спочатку бісило. Гаркала, пробувала дістати. Коли ставала на задні лапи, дістаючи мордою до фанери, кітка ще й дразнила її б'ючи зверху лапкою. І жодного признаку страху перед собакою. Все абсолютно спокійно, повільно, виважено. Згодом коли кітка приходила на фанеру, собака вже виляла хвостом, не проявляючи жодної агресії. Тепер , коли випускаємо собаку побігати, а кітка є на подвір'ї, топідходить до собаки, треться боком... А пригадую дещо давніше, була в нас сучка. Невеличка дворняжка. Вона мала цуценят. І так якось вийшло, що коли цуценят в неї забрали( а її діти були популярні, ще до цих пір на нашій вулиці є її потомки) сусіди придбали кошеня. Так якось вийшло, що кошеня ще не відвикло від грудного молока, а собачка якраз і мала його надлишок. Так якось вийшло, що кошеня приходило до нас і ссало молоко сучки. Потім те кошеня виросло. Називали його Бомж, бо мав бродячу натуру. Любив ходити в гості до сусідів, не тільки до нас. Був як би спільним. Сучка після того, ще декілька разів народжувала. І постійно, після відлучення цуценят цей, вже дорослий кіт, допомагав їй позбуватись надлишку молока. Приходив і ссав. Вона й сама була рада. При його приході махала хвостиком, примощувалась, підставляючи соски... Тому я часто усміхаюсь чуючи приказку "як кіт з собакою". Знаю, що в котів з собаками частенько дружба получається... Отака в мене котячо- собача розповідь. Про політику нині не можна...


Категории: різнеЛюдина-природа.    
Настроение у меня: веселое   
Это сообщение написано также в: ЛЕЛЕЧИЙ КЛЕКІТ (0 комментариев)
Среда 22 августа 2012
Сообщение прочтено 181 раз
Людина молиться до Бога. Просить щоб допоміг, щоб не дав пропасти, щоб не покинув.... Та якою є сама людина в ролі бога? Бо є істоти для яких богом є людина... Бере людина собі цуценя, вирощує, приручає, стає для нього всемогутнім богом. Та настає час, коли набридає людині та забавка. І бере людина те нещасне створіння... Ні, не вбиває, для того потрібна воля і відповідальність... Бере і відвозить подалі від дому, залишаючи напризволяще.... І ходить та тваринка в пошуках свого загубленого бога, страждаючи від голоду і холоду, заглядуючи з мольбою і німим докором в очі іншим перехожим богам... А його бог, що так його покинув, йде потім до церкви і просить свого Бога: - не покинь мене, помилуй, не дай пропасти... Та чи не буде глухим Бог людей? чи треба йому чути молитви до нього тих, хто будучи богами не чує і не бачить молитов до себе?


Категории: Людина-природа.    
Настроение у меня: грустное   
Понедельник 23 июля 2012
Сообщение прочтено 1831 раз
Щойно подивився про випадок з знайденими викинутими ембріонами... Мова йшла і про мораль, і про намагання церкви заборонити аборти... Я далеко не прихильник абортів... Але пишу це з метою показати елементарний приклад складної дилеми.... З одного боку, як не крути- вбивство. Нехай закон це так не визначає. Та звідки тим законодавцям знати з якого часу та субстанція стає людиною... З іншого боку, навіщо родити небажаних дітей? Збільшувати кількість нещасних та обездолених... Та й в глобальному плані, нас вже 7мільярдів. Ми витісняємо з планети інші живі істоти. Кулька, що є нашою спільною домівкою не гумова... Я розумію що є засоби обходитись без аборту. Але якщо не дивлячись на те, їх стільки робиться.... А мова йде не про поширення контрацептивів, підвищення статевої культури. Ні саме про заборону... То правильно забороняти, чи ні? Відповіді сам для себе я ще не дав? В медальки дві сторони. І дві-зло... Виберіть менше ... Виберіть між моралльним та доцільним... Бо не все так однозначно в цьому житті...


Категории: Людина-природа.    
Настроение у меня: загадочное   
Комментарии (30)  
Воскресенье 8 июля 2012
Сообщение прочтено 212 раз
Я мрію про світ де не буде сволоти. Про світ де люди будуть ЛЮДЬМИ... Я хочу щоби люди поважали людей. Я хочу, щоб люди поважали світ , в якому живуть... На жаль, тепер це здається неможливим... В світі де щастям для кожного є знищення, приниження, використання іншого... Цивілізація йде не туди, і тому заходить в глухий кут... Як добре цим "бібліотекарям" що сподіваються на Бога, що колись розправиться з людською пожадливістю, та наведе в світі порядок. Бо люди самі на це , здається не здатні... Як мені хотілось би у таке повірити... Як я їм завидую...

Категории: Людина-природа.    
Настроение у меня: апатичное   
Комментарии (2)  
Понедельник 7 мая 2012
Сообщение прочтено 2010 раз
Убивать бродячих животных-негуманно. Но проблема в том, что они размножаются, сбиваются в стаи, нападают, кусаются, гадят, лают, мяукат....
 Человек придумал компютеры, расщепил атом, полетел в космос, а гуманно решить вопрос братьев меньших, в прадавние времена доверившихся человеку- не может? Слабо? Хотя в цивилизованых обществах худо-бедно решают. У нас с решением проблемы туговато..
 Во первых, надо что то делать с привычкой наших граждан, которые передумав заводить животное, или попросту надоевших, непонравившихся собак или кошек, отвозят подальше от дома, и оставляют. 
Во вторых, надо срочно что то делать с привычкой наших различных начальников, выделив на решение проблемы средства, их разворовать, оставив проблему нерешенной, или решая ее подручными дикими способами.
 Именно по этим причинам улицы переполнены бродячими животными . Виноваты не собаки с кошками, руководствующиеся инстинктами. Причина в хозяевах планеты. Властвовать умеем? Нести ответственность-слабо? Даже за тех, кого приручили....

Категории: Людина-природа.    
Настроение у меня: грустное    Слушаю музыку: Rhapsody
Комментарии (72)  
Воскресенье 6 мая 2012
Elan vital. | 2012-05-06 13:56:33 Людство-вірус.
Сообщение прочтено 577 раз
Нас вже 7мільярдів. Ще в часи мого дитинства, було4. Такий ріст за якихось 30років. Ми "ростемо", вирубуючи ліси, відвойовуючи території природи, знищуючи інші види флори і фауни. Ми "процвітаємо" хизуючись своїм розумом, забруднюючи, отруюючи навколишній світ. І все-по дурному. Ми ставимо перед собою мету полегшити своє життя, видумуємо технічні дива. Але результат- погіршення , незадоволення, депресії. Ми видумали засоби швидкого пересування, та швидкого спілкування що мали б економити час людини. Але збільшили ритм життя. Ми, досягненнями в медицині, зменшили дитячу смертність, та продовжили вік життя людини. Отримали соціальні проблеми, та виклики повязані з відсутністю здорового природнього відбору в розмноженні людини. Ми позбулись примусового рабства, але стали рабами речей добровільно. Ми не розвиваємось, ми деградуємо, перетворюючи свою планету на людський мурашник, та смітник людських відходів. Без права на існування інших форм життя. Ми -вірус планети. Можливо правильно сказано десь в Біблії, що всі помисли людини-зло? ....

Категории: Людина-природа.    
Настроение у меня: задумчивое    Слушаю музыку: Scorpions.
Комментарии (8)  
Среда 11 апреля 2012
Сообщение прочтено 144 раз
Історія "Титаніка" , викликає асоціації з існуванням нашого світу. Ось так пливемо безпечно, займаємось своїми важливими та невідкладними справами, як заробити, вкрасти, не дати вкрасти в себе, і т.п. А планета наша, і ми разом з нею живемо лише до зіткнення з льодовиком. Льодовиків не бракує. Причому більшість з них створена людським "генієм". Вже, здається 10 держав володіють ядерним арсеналом. Ось вам 10 потенційних льодовиків. Наша планета, все що на ній , ми, існуємо до першого вар'ята, що дорветься до кнопки. З часом кількість ядерних країн буде зростати. Тобто вірогідність вар'ята з кнопкою буде більшою... Невже людина,що насмілилась назвати себе вінцем творива, людиною розумною, володіти і розпоряджатись на власний розсуд всім на цій планеті, стане гробовщиком свого світу? Угробить планету, самих себе, та всіх нерозумних, тому ні в чому не винних істот, що мали нещастя народитись поруч з великим розумом людини? І все для чого? З якою метою? Різні пояснення про чіїсь національні та державні інтереси, технічний прогрес ... Приводить до висновку : І все по дурному!... Бо що ці інтереси та прогреси в порівнянні з існуванням всього живого. Людство не змогло визначити пріоритети... Розвиватись з розумом. То чи правильно написали в енциклопедіях назву виду "homo sapiens"? ...


Категории: Людина-природа.    
Настроение у меня: мрачное    Слушаю музыку: Eumeria.
Назад123 | Указать страницу