Авторизация
Меню
Категории

Календарь
 Сентябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
2
3
4
5
6
11
14
15
16
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30


Понедельник 6 мая 2013
Сообщение прочтено 952 раз

Наші діти отримали цього року додаткові двотижневі каніукули. Працівники багатьох держустанов-додаткову відпустку. Ми святкуємо все. І св`ята колишньої імперії , і св`ята "опіуму для народу"... А от чому "Дєнь Победи" так пізно св`ятом визнали?---------- Парад Победы был для Сталина парадом пирровой победы, т.е. победы, которая равна поражению. Мы уже привыкли праздновать так называемый «день победы», но давайте вспомним, что при Сталине такого праздника не было. 1 Мая — да. Это мы праздновали. 1 Мая — день смотра сил мирового пролетариата, день проверки готовности к Мировой революции. 1 Мая был днем праздничным, в этот день народ не работал, в этот день на Красной площади гремели военные парады и демонстранты радостными воплями оглашали площади и улицы. Точно как в гитлеровской Германии: Гитлер был социалистом, таким же, как Ленин и Сталин, праздновал 1 Мая, и народ германский при Гитлере валил на демонстрации с теми же красными знаменами, что и наш народ.Пикантная деталь: самые торжественные праздники в Советском Союзе были 7 и 8 ноября, в гитлеровской Германии — 8 и 9 ноября. Основные фашистские праздники имели тот же корень, и их происхождение прямо связано с годовщиной нашей так называемой «великой октябрьской социалистической революции». Но об этом — потом.А сейчас мы — о том, что никакого «дня победы» при Сталине установлено не было. Первая годовщина разгрома Германии — 9 мая 1946 года — обычный день, как все. И 9 мая 1947 года — обычный день. И все остальные юбилеи. Если выпадало на воскресенье, не работали в тот день, а не выпадало — вкалывали.Нечего было праздновать.Первый после Сталина Первомай 1953 года праздновали как принято, с грохотом танковых колонн и радостными воплями, а 9 мая — обычный день. Без танков, без грохота, без оркестров и демонстраций. Сталинским соратникам товарищам Молотову, Маленкову, Берия, Кагановичу, Булганину в голову не приходило что-то в этот день праздновать.И вот 9 мая 1955 года. Десять лет! Сталина нет, но живы легендарные маршалы: Жуков, Конев, Рокоссовский, Василевский, Малиновский… Да не просто живы — на боевых постах! Вот бы отметить! Вот бы танки на площадь выкатить и небо самолетами запрудить…Так нет же.Не праздновали. Не торжествовали. Танками супостата не стращали. Медалей юбилейных не чеканили.И 15 лет тоже скромно прошло. Без торжеств.И вот только после того, как нашего дорогого Никиту Сергеевича Хрущева, последнего могиканина из сталинского Политбюро, от власти осенью 1964 года отстранили, и было решено установить «день победы» в качестве государственного праздника. Вот только с этого момента день 9 мая стал нерабочим. Это было введено при Брежневе.Леонид Ильич падок был на ордена, звания, титулы и торжества. Сталин имел одну звездочку Героя Советского Союза. Получил он ее за войну, да и то не носил. А Брежнев повесил сам себе — в четыре раза больше. И все — в мирное время. Брежнев присвоил себе маршальское звание и, вопреки статуту, наградил себя высшим военным орденом «Победа». Вот этому, мягко говоря, бессовестному человеку нужны были победы и торжества. Вот он-то и установил «день победы» в качестве государственного праздника и нерабочего дня. Установил только после того, как все члены сталинского Политбюро и почти все маршалы военной поры были в ином мире или не у дел.А пока был Сталин, пока у власти были его соратники и его маршалы, ни о каком празднике победы не было и речи.Устроили один раз «парад победы» в 1945 году — и хватит.------- З книги В. Суворова " Последняя Республика".

Комментарии (32)  
Воскресенье 30 декабря 2012
Сообщение прочтено 795 раз
Пригадав випадок з дитинства, коли я вперше усвідомлював безповоротну плинність часу... Був новий рік, дорослі щось говорили про рік що відходить, і хтось щось сказав, що більше такого не буде . Про що там в них йшлося не пам'ятаю, але пам'ятаю що я тоді сильно розплакався. Мене почали допитуватись - що сталося? чому це раптово , ні з цього ні з того так розплакався?. А я, ридаючи відповідав: - " Ніколи більше не буде 79-го року"... З тих пір вже багато років минуло. Жоден з них не повернеться, хоча й більше ні за яким я вже пізніше не плакав. Останнім часом ці роки летять вже якось і непомітно. Чіткіше пригадуються події, що мали місце 20-30 років тому , ніж ті що були 1-2 роки назад. ... То ж всіх з наступаючим Новим Роком. Бажаю Вам добрих спогадів про рік що відходить у вічність . В ньому нам усім вдалося менш- більш благополучно пережити кінець світу... Щоб в новому році, та наступних роках, нам вдалося так само пережити і кризу і дурнувату владу....


Категории: Пам'ятні дати.    
Настроение у меня: грустное   
Комментарии (8)  
Воскресенье 14 октября 2012
Сообщение прочтено 3089 раз
14 жовтня виповнюється 70 років УПА. Вітаю всіх українців, що шанують пам'ять тих, що здобували волю для свого народу. СЛАВА УКРАЇНІ !!... Саме день, котрий наступає вважаю днем захисника Вітчизни. Нашої Вітчизни- України. Не будь-якої іншої імперії .. Розумію, що на жаль занадто багато в нас таких, що вважають головним військовим св'ятом день 23 лютого, призначений таким на честь пам'ятної втечі більшовицької банди під проводом "полководця" Дибенко від кількох сотень німців. Призначений тією імперією, що замордувала мільйони українців, і мільйони порозкидала по сибірах. Тієї імперії, що депортувала повністю з землі своїх предків кримсько татарський народ. Такі нехай живуть далі пропагандою тієї імперії. Нехай мріють про літаки і ракети, ковбасу по 3 рублі в 3-кілометровій черзі. І разом з тим, про політичні переслідування, репресії, гулаги і соловки...

Категории: Пам'ятні дати.    
Комментарии (78)  
Суббота 15 сентября 2012
Elan vital. | 2012-09-15 14:36:13 День батька.
Сообщение прочтено 503 раз
Завтра третя неділя вересня. Тобто, в Україні- день батька. Хочу привітати всіх справжніх батьків з "професійним" св'ятом. Бажаю всім вам виховати найкращих синів та дочок... З цього приводу маю пропозицію. Чому б не зробити саме день батька св'ятом чоловіків, замість дня армії, або захисника Вітчизни 23лютого? На користь такого вибору можу навести такі аргументи: 1. Служити в армії, чи захищати Вітчизну можуть не тільки чоловіки. Прикладів більш ніж достатньо. Від Жанни д'Арк, до сучасних жінок-військовослужбовців. Тобто називаючи день захисника Вітчизни чисто чоловічим св'ятом, даруючи подарунки і вітаючи чоловіків, чи не принижуємо ми тим самим захисників Вітчизни - жінок? Тоді як батько, то є батько... 2. Чи не більш благородно назвати головною чоловічою ознакою, що особливо відмічається, св'ятий обов'язок батьківства, обов'язок надавати та підтримувати життя? Ніж обов'язок пов'язаний з нищенням та відбиранням життя інших, нехай і ворогів?... 3. Та й не хочеться якось вважати основним св'ятом чоловіків, день приурочений до річниці того, як більшовицькі банди під проводом славного червоного полководця Дибенка дали драпака від кількох німецьких рот... З цих причин вважаю що більш доцільним було б відмічати чоловічим св'ятом більш мирний, більш благородний, більш властивий саме чоловікам обов'язок. Зрештою і більш універсальний. Бо хіба ж хороший батько не буде захищати Вітчизну для своїх дітей?


Настроение у меня: праздничное   
Это сообщение написано также в: ЛЕЛЕЧИЙ КЛЕКІТ (3 комментариев)
Комментарии (5)  
Четверг 23 августа 2012
Сообщение прочтено 1710 раз
23(24) серпня 1939-го року було укладено пакт "Молотов-Рібентроп", що дав зелене світло 2-й світовій війні. Саме після укладення цього пакту 1-го вересня нацистська Німеччина нападає на Польщу. СРСР одразу не напав. Чекали поки німці справу зроблять. І вже 17-го вересня, коли Польща була повністю охоплена війною, вдарили в спину. Схильність червоних бити в спину знекровленого противника з цього робиться очевидною. Можна вклонитись таланту великого майстра, величі його задуму... 3-го вересня, коли СРСР ще не починав війни, Франція та Британія об'явили війну Німеччині.... Ах, якби лише вони зчіпились тоді по справжньому. Ах якби ж Французи з Британцями влаштували німцям справжній спротив влітку 1940-го. Та очевидно хватило розуму. Очевидно, про щось здогадувались, щось розуміли, що тільки того й чекав набагато небезпечніший хижак, що вміє вичекати момент та вдарити знекровленого війною противника... Ах, якби Гітлеру хватило дурі рванути через Ла-Манш в наступ на Британію. Та навіть йому якесь звіряче чуття підказало, що за спиною хижак, що поклав на карту підготовки до війни життя та долі мільйонів людей, великої частини свого народу. І проти того йому не встояти... Скільки б не звинувачували глашатаї мертвої червоної імперії всіх своїх недругів в співпраці з фашистами, ми не забудемо того договору, того сумісного нападу, тих спільних парадів перемоги. Ми пам'ятаємо, що ті два монстра вартують одне одного. Що вони були спільниками. Поки хтось не почав "подляни" іншого просікати... Ми знаємо, що то була розбірка кримінальних "паханів" в яку втягнули більшу частину світу. В якій на кон поставили мільйони людських життів...


Категории: Пам'ятні дати.    
Настроение у меня: ленивое   
Комментарии (34)