Тема мене не на жарт зацікавила, особливо після того, як я дізнався про вимоги терориста. Я переглянув яку зміг швидко знайти інформацію про той теракт.. Що найбільше мене здивувало, то це майже одночасні ствердження про те що терорист несповне розуму , і про те. що в нього спільники по різних кінцях країни.. Це ж що получається ? Спільнота божевільних ? Маразм якийсь. Тут або одне, або друге..
А зацікавила мене тема ... Знаєте, я сам з болем сприймаю страждання тварин. Особливо собак, але і інших теж. Тому.. Само собою що тероризм для мене абсолютно неприйнятна форма донесення чого б то не було. Тому дії того Плохого, в цьому плані я схвалювати не можу (хоча і слід відмітити що жертви теракта серйозно не постраждали ) але от .. Фільм , який він пропонував дивитися в тому числі при посередництві самого Президента... Рекомендую переглянути. Так , тяжко, гидко, мерзенно.. Але, людство має знаходити в собі сили дивитися деколи в дзеркало.
Предлагаю послушать мнение русскоязычного и русского по национальности гражданина Украины. Украинского бизнесмена и кандидата в президенты Украины ( Я не агитирую за него , его концепция мне непонятна , просто в указанном пункте мнения сходяться)
Кто не будет смотреть всю программу, то что я предлагаю вашему вниманию говориться с 28-й и где то до 31-й минуты всавляемого ролика. Это именно то, что часто и я часто повторяю нашим страшилкогонятелям. Надеюсь из уст русского украинца это прозвучит понятнее...
І якщо раніше я міг говорити менш-більш впевнено тільки про реформу в галузі енергетичній , то зараз я трохи покопався і в іншій царині.
Так от , як мені видається весь цей гвалт про страшну Супрун, який звучить як правило з уст тих самих дурисвітів, які пропонують знову занижувати ціну на газ... Це просто спротив старої, наскрізь прогнилої , напівсовкової-напівкримінальної системи. Це спротив , в кінці кінців саме тих лікарів, які хизуються дорогими авто і розкішними годинниками ( про яких частково згадується в нижченаведеному відеоматеріалі )
Я розумію що може не все вдасться в пані Супрун. Але, напевне треба дати їй шанс завершити розпочате. Бо те, про що вона говорить... Мабуть звичайні українці і мріяти про таке не могли...
Как мне кажеться, лучшее средство борьбы с нахрапистой пропагандой страны-агрессора - насмешка. Смеяться и издеваться над их откровенной ложью и глупыми кривляниями.
И тут, наряду с известными уже нам "Антизомби", "Вата ТВ" ... Появилось кое что новое.
Вчора якось випадково натрапив на це кіно. Подивившись хвилин з 15, вже не міг відірватися. ... Це не бойовик, не жах, не комедія і не тріллер. Тут можна і усміхнутися, і сльозу пустити... Пропоную трішки розслабитися, відпочити від напруги постійного бойовика, яким є наше життя, і отримати задоволення від перегляду цього фільму... Чисто для душі
"Скажи лучше скікі тобі платять?" – безнадійно питає мене тітушка, наперед уявляючи, що я скажу.
"А тобі?" – питаю його.
Тітушка губиться, а потім регоче:
"Я за двадцятку стою!"
"Тю, – кажу, – За такі гроші, і отак от мучитись?"
І ми з тітушкою регочемо разом – він знає, що я знаю, що йому платять гроші. І він знає, що я знаю, що він знає, що я безкоштовно.
Вони нарешті повірили, що ми на Майдані "за ідею". Але це не зробило нас кращими в їх очах – навпаки.
На Майдані – бидло. Раніше вони хоч думали, що за бидлом стоїть реальний пацан, а тепер виявилось, що воно само-по-собі.
Тітушкам нарешті відкривають двері СІЗО і вони туди йдуть. Я забула запитати їх, що вони робитимуть у СІЗО вночі – я так змерзла, що думаю тільки про теплий чай, а йти не можна – ми вже стільки годин під цим СІЗО чекаємо, поки вийде Олександр Кравцов, відпущений під домашній арешт, що не дочекавшись іти не можна.
І він нарешті вийде, і будуть співати гімн, Олеся поверне йому обручку, забрану "бо в тюрмі не положено", і всі машини, що їхатимуть по Дегтярівській, сигналитимуть, а 14-та маршрутка пригальмує і вся, включно з водієм, влипне у вікна.
А наступного дня я таки глянула фільм "Тюрма N1" – з різних причин я його не бачила раніше. Але тепер я так міцно познайомилась з СІЗО, що треба було глянути, що там, всередині.
І найбільше мене вразило те, що автор фільму Костянтин Усов каже вкінці. В тих його словах така світла віра, що якщо показати цей фільм – в Лук'янівському СІЗО щось зміниться. Що коли нас уже зовсім влада дістане – ми зможемо її змінити. Ми зможемо вийти на Майдан.
Тітушки показали нам, що вийти на Майдан – нічого для них не значить, що ми – бидло, що вони зневажать нас, вони влаштували свою державу, поки ми сподівались, що дуже сильні після 2004-го року. Ми не помітили, коли опинились в їхній державі, де вихід невинної людини під домашній арешт – це велика радість, і ніхто не згадує, про два тижні в СІЗО, про потрощену машину, про те, що його били. Наша революція тепер – це не "вийдемо і зметемо", а – "дайте нам звідси спокійно піти, щоб було хоч так, як 2011, коли Усов знімав свій фільм про СІЗО".
Якщо так і буде – якщо ми зараз підемо з Майдану в обмін на амністію і обіцянку не переслідувати нікого надалі – в нас залишиться всередині сірий попіл, що буде робити нас слабкими, боязкими і підлими.
МетаКонтакт
Блог
Фото
Чат
Знакомства
Форум
Почта
ЛС
