Надії Українців на перемогу над Французами почали розвіюватися вже від самого початку гри. Якщо чесно, то вже всередині першого тайму всебуло зрозуміло. Французи взялися за справу , в наших два-три паси з трудом до купи вязалися... Чи то наші хлопці після першого матчу вважали що зловили бога за бороду і путівка в Бразилію вже забезпечена, чи то французи аж надто перевершили всі сподівання...
...Хоча й чого від них було сподіватися? Висококласна команда, під загрозою неучасті в ЧС, саме так і мала діяти. Саме цього мали б очікувати наші і до такого готуватися.
           Може й готувалися, але по перебігу матчу сильно того помітно не було. Залишалося сподіватися лише на якийсь щасливий випадок, як приміром отой дальній удар на останній хвилині... от якби Льоріс трошки зазівався...
    Та чуда не трапилося. Пітвердилося правило "щастить сильнішим". Перемогли сильніші, з чим і їх привітаємо. А нашим ще треба рости.
          Так і не вдалося вперше в своїй історії обіграти  команду екстра-класу