Авторизация
Меню
Категории

Календарь
 Февраль 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29


Суббота 9 ноября 2013
Сообщение прочтено 77 раз

Я всегда толерантно относился к религиям, понимая, что людям с невысоким уровнем знаний так легче жить: есть опора в этико-моральной сфере, да и просто, что бы не упасть ниже плинтуса, потому, что множество грехов можно избежать всего лишь осознавая, что ОН накажет. И вдруг я стал смотреть на вещи по- другому. Оказывается, что вовсе не обязательно, что- бы ОН был реально. Важно, что коллективный разум людей мыслит ЕГО себе и тем самым ТВОРИТ ЕГО- БОГА!. Не важно кто такой Иешуа. Был ли он? Есть мысль о нём. А мысль материальна. Коллективная мысль человечества - это НООСФЕРА, разум планеты Земля. Но есть и разум ВСЕЛЕННОЙ, а мы лишь часть , диапазон волны его проявления.

Если бы эту коллективную мысль можно было бы трансформировать, подобно радиоволнам, в звук, то мы бы услышали шум разноголосий, но среди всего прочего был бы ГУЛ о НЁМ. ОН- иммунитет человечества от моральной парши. ОН - сакральность общечеловеческого разума. И не важно был ли ОН в самом деле тем, о ком разнопланово рассказали в Еванглии через триста лет после его смерти.... ОН создан человеческим разумом, но ОН властвует над лучшими нашими побуждениями, охраняя от пропасти безысходности....

Проходил мимо храма, перед ним огромный деревянный крест, его обнимает и целует мужчина весьма респектабельного вида. Первое впечатление неопределённое, но потом я подумал: значит его ЭТО держит:!

Я о том, что не надо глумиться над сакральными кластерами нашей НООСФЕРЫ. Глумление, пренебрежение сакральными понятиями, как правило, оборачивается несчастьем для нарушивших статус сакрала. Дырка в ноосфере поглощает разум того, кто  её проткнул.

Я раньше это просто называл законом бумеранга. Но ЭТО сложнее и более неотвратимо.

Но не бойтесь НООСФЕРЫ, САКРАЛЬНОСТИ: БОЙТЕСЬ ТОЛЬКО СЕБЯ.


Категории: Дневники    
Комментарии (2)  
Воскресенье 13 октября 2013
Сообщение прочтено 80 раз

Был четверг 10 октября 2013года. Устав от алергии в летний зной я решился на операцию по выравниванию носовой перегородки. Мне уже бояться нечего и некого:  разве что -отсутствия денег. Наркоз мне не новь -  я его уже испытал в 2012м, год тому. И убедился , что провал сознания  в бездну небытия замедляет время. Но на этот раз было нечто необычное: я помню иглу в вену маску с газом на лицо- и всё. Через мгновение меня позвали, сказали что надо идти в палату. Я задал вопрос: а когда будет операция? "Уже!! всё в порядке Иванович:))"

Я никак не мог понять: как так быстро.. Оказалось жена меня ждала в палате ДВА ЧАСА!!!! операция длилась ЧАС!!!! Я не существовал, меня не было вообще и нигде всё это время! МОЁ время равнялось нулю! Значит время - это выдумка человеческого сознания, его просто нет ВНЕ сознания.... Вне ЖИЗНИ:)) Значит смерть - это не кара, а счастье отсутствия:)))) Когда нет ничего- это ведь так здорово!LaughingLaughing А самое большое огорчение- это то, что теперь тянуться и ждать следующую пенсию, ведь деньги все ушли в ту самую бездну небытия:(


Категории: Дневники    
Понедельник 11 марта 2013
Creates | 2013-03-11 20:09:25 Зима уходит....
Сообщение прочтено 163 раз

Сегодня 11 марта 2013г во Львове заблудилась зима: пол-дня гуляла очень тихо, словно виновата в том, что вернулась невзначай. Но
зима,СНЕГ,снегопад
красота была необыкновенная:))Smile


Категории: Дневники    
Комментарии (3)  
Среда 27 февраля 2013
Сообщение прочтено 282 раз

 27 февраля 1917 Захват Арсенала и Зимнего дворца, свержение самодержавия, начало деятельности "Временного комитета Государственной Думы..."
образование Исполкома Совета рабочих и солдатских депутатов Петрограда.


Категории: Дневники    
Комментарии (5)  
Вторник 26 февраля 2013
Creates | 2013-02-26 17:11:21 Наш мир иллюзия?
Сообщение прочтено 538 раз

«Человеческому постижению недоступна истинная природа "квантовой реальности"- поскольку все, к чему бы мы ни прикоснулись, превращается в материю»

http://astrokey.org/issledovanija/kosmos-kak-gologramma-radikalnoe-novoe-videnie-realnosti-majkl-talbot


Категории: Дневники    
Комментарии (17)  
Creates | 2013-02-26 16:03:15 без темы
Сообщение прочтено 63 раз

Аналогии являются чрезвычайно успешным способом психического давления и почти любой человек в большей или меньшей степени меняет свою уверенность под их влиянием. Аналогии всегда будут использоваться в качестве «аргументов» неискренними, глупыми или злонамеренными людьми.


Категории: Дневники    
Понедельник 25 февраля 2013
Creates | 2013-02-25 03:52:36 Слава і забуття.
Сообщение прочтено 1387 раз

Особистості, які лишають знаковий слід в історії, часто становляться предметом різного роду  інсинуацій , вигадок, недомовок та просто домислів. Але сьогодні завдяки інформаційного  простору Інтернету можна для себе зробити цілу низку цікавих відкриттів, але і там багато що лишається , як то кажуть «поза кадром».  

20лютого 2013 року  у Львівській філармонії  відбувся концерт присвячений  125 річчю композитора Василя Барвінського. Відверто кажучи, я вперше почув це прізвище. Пригадувалося, що є львівська вулиця названа таким ім’ям. Та ось я дізнаюся, що у 1948 році партитури цього композитора, ректора консерваторії, спалюють НКВДисти, а самого 60 річного Барвінського на 10 років садять у мордовські табори. Кати нотних станів - це занадто для усвідомлення. Стало цікаво, але далі відкрилося більше - доля ще однієї видатної людини, про яку мені крім назви вулиці теж нічого не було відомо. Йдеться про  Івана Пулюя(1845-1918)..

Народився Іван Пулюй в містечку Гримайлові на Тернопільщині 2 лютого 1845 р.

У 1865 р. закінчив навчання в Тернопільській гімназії, у 1869 – на теологічному факультеті, а в 1872 – на логічному факультеті, а в 1872 – на фізичному відділі філософічного факультету Віденського університету. У 1877 р. здобув науковий ступінь доктора натуральної філософії Страсбурзького університету.

Впродовж 1877-1883 рр. працював асистентом фізичної лабораторії та приват-доцентом у Віденському університеті, але з 1882 р. починає займатися проблемами електротехніки. Восени 1884 р. його запрошують на посаду професора експериментальної і технічної фізики Німецької вищої технічної школи у Празі, де він заснував в 1902 р. кафедру електротехніки і керує нею до виходу на пенсію в 1916 р. На 1888/89 навчальний рік Пулюя обрали ректором політехніки. За видатні наукові, технічні, організаційні досягнення І.Пулюй отримав різні нагороди, йому було присвоєно почесне звання радника цісарського двору.

Творча спадщина Пулюя вражає своїм розмаїттям у кожній із зазначених вище основних сфер. Пулюй як фізик – це віртуозний конструктор і експериментатор. Він і блискучий популяризатор, що зумів поєднати у своїх лекціях, статтях і брошурах наукову строгість з прекрасним літературним стилем. Найважливіші досягнення Пулюя в галузі фізики стосуються катодних та Х-променів.

Пулюєві праці торували шлях до епохальних відкриттів кінця ХІХ століття, а саме Х-променів та електронна як складової частинки атомі усіх речовин.

Великі заслуги Пулюя в дослідженні та практичному використанні самих Х-променів, і це дає підстави вважати його співзасновником рентгенології у широкому сенсі цього поняття – як наука про невидимі Х-промені, їхню природу і сфери застосування. Він домігся найвищої на ой час якості Х-променевих фотографій, опублікованих у європейській пресі. А виконана у США одним з Пулюєвих електровакуумних апаратів рентгенограма вперше у світі зафіксувала перелом людської кінцівки.

Іван Пулюй був також одним із піонерів у бурхливому розвитку електротехніки, а отже, і промислової революції на переломі ХІХ і ХХ століть.

Окремо треба сказати про напружену і плідну, упродовж усього життя, діяльність Івана Пулюя, спрямовану на національне відродження України.

Про ту роль, яку відігравало в його житті служіння українській національній ідеї, можна судити з висловлювання самого Пулюя: “Електротехніка, тая найновіша в величава наука, на котрої полі я чимало потрудився, близька і дорога мому серцю, але ще близша і дорожша наша мова, наша література і доля народу нашого”. Помер Іван Пулюй 31 січня 1918 р. у Празі, де його і поховано.

Про особисте життя Івана Пулюя вдається дізнатися лише те, що одружився він у зрілому віці, коли йому було вже 39 років, 2 жовтня 1884 року. Дружина, Катерина Стозітська, була його студенткою і на 18 років молодша , полька
Читать


Категории: Дневники    
Комментарии (4)