Но и в этом есть свой плюс. Хорошо в настроение ложится ( В который уже раз перечитываю ) Да, давненько в этом блоге поэзии не было))

Зернисті кадри збляклих кінохронік,
зернистий погляд крізь густу вуаль.
Зі звіром, що живе у мікрофоні,
змагається маленька етуаль.
В боа потертім, витягнувши шию,
вона почне простенький вокаліз,
і вам тепер смішний – я розумію –
її пісень наївний символізм.
Ось кельнери – стоокі херувими,
а ось вино – старе, та не п’янить.
Ось квіти, що колись були живими…
Усе заснуло сном десятиліть.
Їй очі сліплять навісні софіти.
Вона майне за двері кабаре –
й побачить сонце, мов цвяхом прибите, –
старе як світ… о, далебі, старе. (с) Люцина Хворост "ГаЛЮЦИНАції" Харків, 2009. (с) фото Memories by ~x6lili6th6x
|