Авторизация
Меню
Категории
Акафисты (1)
актори (4)
Біблія (1)
Біографія (1)
болгария (5)
България (1)
в гостях у пам'яті (2)
гумор (2)
День Перемоги (1)
диета (1)
діти (2)
дорога до Бога (95)
Женские секреты (1)
Женщина и мужчина (1)
житія Святих (18)
життя у світі (21)
життя-буття (1)
здоров'я (4)
земля (1)
золото (1)
Золотой стандарт (1)
Ікони (29)
Історія (20)
кино (1)
КНР (1)
красота (1)
креатив (3)
кухня (16)
лето (1)
мечта (2)
Мистецтво (30)
мой дневник (1)
молитва (13)
мудрості (4)
музика (42)
наївний світ (2)
настрій (139)
Не вибрані (1)
Не выбраны (2)
новости (1)
отдых (1)
Паломництво (1)
паломничество (2)
Піст (1)
позитив (1)
Помочь детям (1)
пори року (1)
Почуття (11)
Поэзия (3)
право (1)
притча (10)
Психоанализ (1)
психология (11)
Психология денег (1)
психология общения (2)
психология отношений (6)
Пуговицы (1)
ремонт (8)
рецепты (1)
Рок (1)
сложный вопрос (1)
сповідь (1)
статті (5)
тихо пишу... (68)
традиції (8)
трейдинг (2)
увольнение (1)
Україна (16)
Учення мудрих (18)
Феофан Затворник (2)
фото (41)
Храми (2)
Э.Асадов (1)
экономика (1)
экономическая теория (1)
это нужно пережить (1)
я себя люблю (2)


Календарь
 Апрель 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30


Воскресенье 1 марта 2009
Сообщение прочтено 550 раз

Першого весняного дня  болгари святкують прихід весни ... "Честита Баба Марта!"- вітають один одного в болгарських родинах і дарують один одному мартениці... Мартениця або як ще називають в районах молдавії марцішор – це символ відродження природи, нового начала, здоров’я, сили і родючості.Свято, подібне до  Баби Марти, коли дарують марцішору  є в    Молдові та Румунії.
Символічне значення Марцішору / Мартениці дуже глибоке: останні холодні дні зими (представлені як дратівливий характер Баби Марти) проганяються вісниками весни – мартеницею. У мартеницю виготовляли різні плетіння та фігурки з білих і червоних вовняних ниток, якими прикрашали людей та худобу. За народним повір’ям червоний колір – це символ сонця, що дає силу всім живим істотам. Білий колір віщує довге життя та родючість.
Перші Мартениці являли собою зсукану червону та білу нитку. В деяких регіонах прив’язували ще срібну або золоту монету – щоб уберегти від хвороб людей, худобу та плодові дерева. Сучасні мартенички – це різноманітні біло-червоні фігурки, браслети, медальйони... В Україні сьогодні день проводів Масляної, коли кожен залюбки смакує смачні млинці з різноманітними начинками а чи то просто в маслі з вишневим джемом...Смакота!!!Ще сьогодні  Прощена неділя, коли треба попросити прощення у всіх, всіх, бо так часто ми чи то в думках, чи то словом(не кажучи вже про діло) щомиті ображаємо близьких... і так рідко просимо пробачення... Сьогодні той день, коли треба пробачати і просити прощеня. Нехай Бог допоможе нам у цьому, потрібні слова і думки допоможуть сказати важливі слова тим, хто цього чекає, перед ким ми завинили, кого образили...
 
Сьогодні всіх зі святом - і болгар і українців! Честита Баба Марта ... Веселої Масляної...Але не все коту масляна, буде і великий піст...То буде вже завтра... Всіх, хто йде по цьому шляху - смирення, духовної витримки, мудрості ...З Богом!



Категории: Українатрадиції    
Среда 12 ноября 2008
kSSanya | 2008-11-12 10:18:16 Калина червона...
Сообщение прочтено 6458 раз

Категории: фотоУкраїназдоров'ятрадиції    
Вторник 14 октября 2008
Сообщение прочтено 3112 раз
Праздник Покрова  — один из самых почитаемых церковных праздников на Руси. Установлен он великим князем Андреем Боголюбским, сыном Юрия Долгорукого, в 1164 году и празднуется только Русской Православной Церковью.

Примерно с этого же времени появились на Руси и Покровские храмы.

 Упомянем лишь два из них, но каких! Всемирно известен своими архитектурными достоинствами храм Покрова на Нерли (недалеко от Владимира), построенный в 1165 году тем же Андреем Боголюбским. Второй стал одним из символов Москвы. Это знаменитый собор Покрова Божией Матери, что на Рву, на Красной площади, воздвигнутый в 1552 году царем Иваном Васильевичем IV Грозным в честь взятия Казани (более известное его название — собор Василия Блаженного). Оба храма занесены ЮНЕСКО в реестр памятников мирового значения.

С незапамятных времен особые почести этой христианской традиции отдавали и в Украине. «Нет более почитаемого праздника на Запорожье, нежели Покров Святой Богородицы, — утверждал неизвестный западноевропейский хронист, побывавший на Сечи, — разве что праздники в честь архистратига Михаила да Николая Чудотворца могли посоперничать с Покровой…».

Чудесное спасение


По преданию, начало празднику положило событие, которое произошло в 911 году во Влахернском храме Константинополя — православной столице Греции, окруженном многочисленным неприятелем. Все находившиеся в церкви горячо молились об избавлении от врага. Святой юродивый Андрей увидел Пресвятую Деву, шествовавшую по воздуху в окружении сонма ангелов и святых.

Преклонив колени, Богоматерь долго молилась, а затем, подойдя к престолу храма, сняла со своей головы покрывало (покров) и распростерла его над молившимися. Знаменуя тем даваемую всему христианскому миру защиту от видимых и невидимых врагов. Покров в руках ее сиял «паче лучей солнечных».

Покрывало было видимо, пока Пресвятая Богородица молилась в церкви. Но, взяв его с собой, она сохранила благодать, и заступничеством Богоматери враг был отогнан от стен Константинополя. На Руси праздник Покрова был введен святым князем Андреем Боголюбским, внуком Владимира Мономаха, предположительно в 1164 году.

Казацкие святыни
...
Читать


Категории: ІсторіяУкраїнаІконитрадиції    
Комментарии (14)  
Пятница 29 августа 2008
Сообщение прочтено 872 раз

Спас на полотні. Храм Святителя Миколая. Київ.

Нерукотворний образ Христа - одна із головних святинь християнського світу. Це плат з відображенням на ньому лику Спасителя, який виник не по волі художника, а як чудесне богоявлення самого Спасителя на простому убрусі. В грецькій традиції реліквія називається "Святим Мандиліоном", в церковно-слов”янській - "Святим Убрусом", в древньоруських джерелах зображення називалось "Нерукотворним Образом", а також "Спасом Нерукотворным"…За переказом, записаним єпископом Палестинської Кесарії, знаменитим істориком християнської церкви Євсевієм, слава Ісуса Христа облетіла не тільки Іудейське царство, а й дішла до Єдеси (сучасне місто Урфа, Турція), де царював тоді Авгар. Одного разу цар тяжко захворів, і з його хворобою не міг впоратися жодний лікар.

Правитель настільки увірував в невидиму силу Спасителя, як Сина Божого, що написав листа з проханням аби сам Христос своєю, Богом дарованою силою, зцілив його. Відправив Агвар свого живописця Ананію, якому вручив листа до чудодійного цілителя і дуже просив свого майстра змалювати портрет Господа аби побачивши його одужати. Що не під силу людині, те може здійснити Господь… Так сталося і цього разу. Спаситель сам підізвав до себе живописця Ананію і передав для Авара листа: «Блаженний ти, Авгаре, що й не бачивши Мене, віриш у Мене, бо написано, ті, що не бачать Мене, увірують в Мене, а ті, що бачать Мене, не увірують, а ті, що бачать і увірують,—наслідують життя вічне. Ти прости Мене, що Я не зміг прийти до тебе, але Я повинен зробити те, для чого Я прийшов на землю, і після всього повернутися до Отця, який послав Мене. Коли вознесусь до Нього, то пошлю до тебе одного з Моїх учнів, який зцілить тебе від хвороби і дарує тобі життя».

… Потім Господь попросив принести воду і убрус. Він умив обличчя, отер його убрусом, і на ньому відобразився його Божественний Лик. Це і був той перший Нерукотворний Образ Спасителя, явлений їм самим ще за свого земного життя. Убрус і лист Спасителя Ананія приніс до Едесу. З благочестям прийняв Агвар святиню і отримав зцілення…

Авгар отримує Нерукотворний Образ Ісуса Христа. Композиція зі створки триптиха. Монастир Святої Єкатерини, Синай.

Апостол від 70-ти Фадей проповідував Євангеліє в Месопотамії ( як і пророкував Христос) і хрестив Авара і багатьох жителів Єдеси. Отримавши разом з тілесним одужанням духовну підтримку, Агвар  всі роки свого життя присвятив благочестивим справам та глибокій вірі в Бога. Прикрасивши дорогоцінностями Нерукотворний Образ, поставив його і ніші над брамою на вході  до міста. Багато років жителі міста оберігали і прикрашали дорогоцінний Образ, поклоняючись йому кожного разу, проходячи повз ворота міста…

Один з правнуків Авара, який правив в Єдесі, впав в ідолопоклонство. І у його плпни входило знищити Нерукотворний Образ, який чудесним чином зцілив його діда, правителя Авара… Господь повелів уві сні Єдеському єпископу заховати святиню – замурувати її в ніші цеглою і забити дошками… Багато років ніхто не знав, де знаходиться Нерукотворний Образ Спасителя. Коли в 545 році персидський правитель Хозрой І осадив Єдесу, єпископу Євлалію було видіння Пресвятої Богородиці, яка повеліла дістати замурований в ніші над ворітьми Образ. Коли єпископ знайшов Нерукотворний Образ перед ним горіла лампада, а на глиняній дощечці, яка закривала нішу, було відображення лику Спасителя… Після цих дивних подій персидське військо відступило, так і не захопивши Едесу… В 944 році імператор Костянтин Багрянородний з великими почестями переніс Нерукотворний Образ Спасителя до Константинополя. Це було дійсно свято для християнського світу. В пам’ять про цю подію і встановлено день почитання Нерукотворного Образу…Але реліквію було втрачено в 1204 році за часів одного з Хрестових походів (IV), під час яких Константинополь нещадно розграбовували і знущалися над святинями християнського світу… На Русь свято прийшло після хрещення…
Читать


Вторник 19 августа 2008
Сообщение прочтено 1202 раз

Другий Спас

Сьогодні Другий Спас… Для віруючих це - одне із найбільших християнських свят у році - Преображення Господа. Почитання його встановлене ще у IV столітті на честь події, описаної у Євангелії, коли Ісус Христос зі своїми трьома улюбленими учнями - Петром, Іаковом та Іоанном  піднялися на високу гору Фавор і під час молитви апостоли побачили, що їх учитель преобразився: Його обличчя почало світитися неначе сонце, а одяг його став білим, як світло.І пролунав тоді голос Бога з неба: «Це є Син Мій улюблений, Слухайте Його у Всьому, слідуйте за Ним». Разом з Христом , осяяні неземним світлом у небо піднялися пророки Ілія та Мойсей і розмовляли з Христом…До цього часу прості люди та й учні мали сумніви щодо божественної сили Христа, яка здатна створити диво на землі, звільнити їх від рабства Риму, вони стільки віків очікували земного царя, який  зробить їх володарями над всім світом...а цей нічого подібного не робить, не від світу цього його царство! Але яке ж воно??! Учні дуже хотіли це знати...

Преображеня Господа. Афон. Ікона.

І це видіння переконливо запало в душі апостолів, тепер  не було сумнівів щодо божественної суті Христа - вони на власні очі побачили неземний лик свого земного учителя – своїм преображенням він неначе об’єднував свої земні і небесні начала. Головною ідеєю Преображеня тепер стало духовне переродження людини, оновленя і життя… Звідси і церковна назва свята – Преображення Господнє. Згідно євангельського тексту, ця подія відбулася в лютому, за 40 днів до Паски, але святкування його було перенесено на 19 серпня (н. ст.) аби воно не припадало на дні Великого Посту… Почали святкувати його в Палестині з ІV століття з тих часів, коли імператриця Елена збудувала на горі Фавор храм на честь Преображення. Пізніше було збудовано ще два храми на честь Ілії Пророка та Мойсея… На Русь свято Преображення прийшло разом з християнством.

В 1729 році святу гору Фавор відвідав мандрівник з Києва Василь Барський. Із спогадів:

«Идох с единим иереем и иними вооруженними шестма християни на гору Фавор поклонитися, ибо тамо единому или двом несть мошно отъити, разбойников ради, и тии, яко страннолюбни суше, с мною купно отъидоша. Фавор гора от аравов тамо именуется Тур; яже отстоит от Назарета трема часи, от Иерусалима же трема денми есть округла и красна взором, высока же зело, час от низу на верх восхождения имат»…

Інший паломник з Русі мандрівник Андрій Муравйов, автор "Мандрівок по святим місцям Руським", відвідавши Палестину в 1830 році, також залишив яскраві спогади з гори Фавор: «Ще до світанку пробуджується Фавор від торжественного гімну-молитви… і сонце, піднімаючись з-за гір Аравії, першими променями осяює в піднятій чаші дивне преображення хліба та вина в скуплене Тіло і Кров, і перед цими великим Таїнством падаєш навколішки, ніби поклоняючись вічним словам: «Це є Син Мій улюблений, Слухайте Його у Всьому, слідуйте за Ним».

Преображення очима митців

Людське сприйняття Божественного є основною ідеєю більшості картин Рафаеля….Рафаель почав писати «Преображення» в 1518 році. Він сам написав цю картину, без допомоги учнів, хоча був дуже хворий - підступна хвороба зненацька підірвала життя митця. Карина була закінчена перед самою його смертю 6 квітня 1520 року. Тіло художника було виставлено в Пантеоні разом з тільки що закінченою картиною… В ній він об’єднав два Євангелія від Матвія , Марка і Луки, які описуються безпосередньо один за другим. В нижній частині зображена сцена, в якій апостоли зустрічають біснуватого юнака і усвідомлюють свою безпорадність, нездатність допомогти людині. Зцілення, як тілесне, так і духовне може принести тільки Христос, Божественну природу якого підкреслює саме його Преображення, осяяне світлом неземним вверху картини… Іконостаси багатьох храмів містять фрагменти картини Преображення, яке в основі своєї картини втілив Рафаель… Може тому ми й прагнемо доторкнутись
Читать


Категории: ІсторіяУкраїнаІконитрадиції    
Четверг 14 августа 2008
kSSanya | 2008-08-14 11:14:08 Перший Спас
Сообщение прочтено 1809 раз

Перший Спас…

Свято на честь Всемилостивого Спаса і Пресвятої Богородиці встановлено в пам’ять  перемоги візантійського імператора Мануіла над сарацинами-арабами і перемоги російського князя Андрія Боголюбського над волжськими болгарами. Обидві ці  події відбулися 1 серпня(с.ст) 14 серпня (н.ст.) 1164 року. Імператори обмінялися звістками про свої перемоги і про те.що кожному з них допомогли Христос і Діва Марія…Перед битвами в обох військах відбулося чудесне знамення : засяяли ікони Богоматері і Спаса Христа в небі , що переповнило воїнів невидимою благодатною силою перед великими подвигами…




Спас Нерукотворний. Новгород Великий. Друга  половина XII ст.
...
Читать


Комментарии (2)  
Назад12 | Указать страницу