Чому так стається.... а коли приходиться переходити на зимовий час--особливо часто так буває... Або просипаєш все на світі, або прокидаєшся о 5-тій. Тобто або недольот або перельот. 

     Так що ось я тут, пишу. Дякую, хто мені порадив фільмів, ще чекаю від вас порад і далі.... "Трасу 60", "Якщо тільки" і Віма Вендерса уже маю. Десь на вихідних буду дивитись--часу останні тижні ну зовсім не було  щось...А "Дом..из..." і " Спогади..." вже бачила. ..

    Ну і з останніх несподіванок для мене. Хоча в мене була мультивіза до США 5 років і  я була там безліч разів, вчора виникла якась проблема... І дотепер неясно чи дадуть мені візу чи ні. Анекдот. Я що, небезпечна людина? Чи їду шукати кавалєрів? Чи остарбайтер? Але, між іншим, маю летіти в Детройт через 2 тижні і квитки уже заброньовані....

     Минулого року на Трухановому острові (куди я прийшла як слухач, як персонаж цільової аудиторіі) Скрипка запросив мене взяти участь у фестивалі "Рок-Січ" наступного року. І от наступний рік настав. Як стало відомо "Рок Січ" не тільки відбудеться, а і відбудеться 10 разів у різних містах України. І зокрема я запрошена в Ужгород. Куди і виїжджаю з музикантами сьогодні вночі. Назад в понеділок спробую вилетіти літаком, щоб не тулити дорогами України годин з 15. Але буде видно. Візьму з собою ноут. Там кільканадцять серій "Доктора Хауса" і ще всякого  такого, що може бути на ноуті 14-ї дівчинки ( це ноут моєї малої). Записувати щось нове уже нема часу. Так що профільтрую заодно чим живе юне покоління трешу і емо.

    Але запитання. Що варто знайти (записати, купити...) і подивитись? Я маю на увазі кіно. Хто що порадить? Тільки з короткою аннотацією, плз. Ну там типу....сльозлива мелодрама, подивися одна, щоб поплакати....або фільм неясно про що, але твій улюблений Дєніел Крейг в головній ролі....

    Я вчора написала пост. Хотілось поділитись. Так, як я пишу в  ЖЖ під псевдонімом. І отримала тут же  пару в"їдливих коментарів. Пост удалила--боляче стало. Пару персонажів забанила. Вирішила не відповідати на пости ( Як от  Артемий в livejournаl) . . І от думаю цілий день. Невже є сенс мати блог, щоб перетворити його на ще один PR-департамент? А якщо просто хочеться щось написати, що тобі болить. Особливо, якщо нікому пожілітись і це ти вночі сидиш перед компом? і саме в цей час потребуєш якоїсь підтримки? Невже для цього треба писати під псевдонімом в ЖЖ?  А тут писати "правильні" агітаційні тексти?

 За останню годину я переслухала останній альбом Nickelback, перечитала новини і обговорення  на форумах, знов зарегілась на Однокласниках і випила півтора келихи чилійського вина ( важкий день був сьогодні, а вино класне). Зараз докачається фільм "Дух времени", що його  мені порадили подивитись і я йду спати.  Аріведерчі.

    Я щойно приїхала з Чернівців. Тобто з 17-го по вчора ми ( я + мої музиканти)  були в Чернівцях. Місто фантастичне, але ми втомились від нього, а воно, здається, від нас. Про концерти свідомо не пишу--є багато офіціозу на різних сайтах, мій виступ був в прямому ефірі на УТ. По дорозі багато "умнічала" в різних ефірах і інтерв"ю з приводу значення Рути, скільки всього за 20 років сталось ... Ну і ...згадувала...

    Мої  висновки. Скажу ось що: Хто був справжнім--таким і залишився. Хто був чесним--також . Нудіти,  що "влада" не допомагає--марно, смішно, не викликає поваги і не має жодного конструктиву. Повагу викликає професіоналізм, стоїчність, здатність робити вчинки і залишатись собою. Коли ти займаєшся музикою, живеш в ній-- за часом не стежиш, а тоді,  з подивом відкриваєш для себе, що 20 років минули непомітно. Хтось зістарівся. а хтось абсолютно ні. І це , як виявилося,  не залежить ані від правильності і здоровості обраної життєвої філософіі, ані від фінансового стані і реалізованості в житті. Отакий от феномен.

    Назад їхали потягом в одному вагоні з "Кому Вниз". Вони згадали, як 20 років тому після якихось екшнів  дирекція Рути всім в потяг "виставляла" вино і коньяк. А я свою долю віддавала їм. Запам"яталось, блін!

     p.c. Я там цей...., перед виздом кліп знімала. Уже в інеті є купа фото, це режисер Сергій Ткаченко виклав. Я , як прийду в себе після поїздки, за пару днів тобто, викладу щось тут.

    п.п.с. вирішила активніше писати в блог, сюди тобто. Побачимо, на скільки запалу вистачить. Ну, ну...

   Помер Слава Хурсенко. Познайомились з ним колись в 91-му на фестивалі "Оберіг".. Ігора Пелиха вже нема.. Кузі нема ..Рік тому пішов Костик Єрофеев. На блог Юрка Покальчука навіть тут ще можна зайти, а його вже нема..Щось відбувається навколо, а вони облітають, як листочки...Боляче.

 Спочивайте з миром, хлопці...   http://www.youtube.com/watch?v=0v_V6b7GOsg

 "Так сталось, що останнй запис.... датований минулорічним літом"--розпочала я  писати "новину" на своєму офіційному сайті.  Ну так сталось.  Але ось, птаха Фенікс піднімається з попелу нарешті.... Насправді багато чого ставалось за це рік. Зараз скопіюю новину з сайту, щоб не писати двічі. Ну і .... буду знов тут ділитись своїми рефлексіями, якщо вам буде цікаво читати:-)))

 burmaka.kiev.ua

     Так сталось, що остання новина сайту датована минулорічним літом.

      І нема нам виправдання:)
Причини? Ну ось, наприклад, минулого літа виникло бажання створити власну творчу майстерню—репетиційну базу. А це--пошук підходящого приміщення, ремонт, закупівля аппаратури. Звісно, на реалізацію цієї ідеї пішло багато енергіі, нервів і грошей. Але тепер можу творити, писати, проводити репетиціі ледь не цілодобово! ( Фото з місця дислокаціі викладемо найближчим часом, музикантів запрошую в гості).
Поїздки, концерти, репетиціі. Треба сказати, що останнім часом намітилась цікава тенденція. Кількість акустичних виступів цього року переважила гучні перфоменси на відкритих майданчиках. Акустичні гітари, бас, перкусіі, рояль, ліричні пісні...Напевно це саме те, чого душа просить саме зараз!
Цікавим і важливим досвідом для мене була участь у концертах до Дня визволення Києва восени і до 9 травня. Спеціально для цих виступів були записані пісні «Темная ночь» и «Давай закурим» з репертуару Клавдіі Шульженко. Трохи пізніше ми викладемо тут ці пісні для прослуховування. А я напишу, як ми записували пісні і чому це було зроблено. А від вас чекатиму думок з цього приводу в гостьовій книзі.
Окрім того, минулого року я була членом жюрі конкурсу БіБіСі на найкращу українську книжку 2008( дуже багато прочитала цікавого і є чим поділитись. А на “Країні мрій» за запрошенням Олега Скрипки читала казочки дітям на «Дитячій галявині».

Ну і всім новинам новина! 22-го січня цього року мені було присвоєне почесне звання «НАРОДНА АРТИСТКА УКРАЇНИ».

Що іще? Просто жила.Переживала, заспокоювалась, святкувала свята і ховалась від дощів. Втрачала друзів. Хтось пішов назавжди.І це дуже дуже боляче.
Пишіть, дзвоніть, заходьте!
Я знову з вами!
Ваша М.Б.
p.s. Написала багато нових пісень. Почали працювати над ними. Першу записуватиму буквально завтра. Скоро почуєте!

   Цей проливний дощ, який був в суботу-14-го....це просто, напевно, було Боже провидіння. Ніби було ще раз підкреслено--не так все просто, не так легко збувається мрія багатьох поколнь, мільйонів людей. В своїй фан-зоні, куди мала запрошення, я була вже о 20-тій, промокла до нитки ще до початку концерту.  Але я була по-справжньому щаслива. Я почула геніальні пісні геніальної людини, "останнього з могікан". Я була на багатьох концертах визнаних зірок. Улюблених, знакових, культових. Але Такого Концерту в моєму житті ще не було. Просвітлення, радість, музикантський кайф...на якийсь момент мені почало здаватись, що така світла енергетика йде зі сцени, що й твоє серце помалу починає світити, підзаряжаючись ніби... і не тільки твоє..Може й дощ припинився тому?
     І клубок в горлі під час Yesterday--цією мелодією ніби прощається з тобою 20-те століття, частинку якого своїм дитинством і юністю ти захопила, тому тебе так і проймає ця музика. Ти розумієш, що саме в цей момент  з тобою стається чудо і воно не повториться більше ніколи...
  Вірите, але мені абсолютно все одно хто був у VIP секторі, який цьому концерту можна надати політичний підтекст і все, що стосується шоу-бізнесу в даному контексті.  "Все спливе, як вода.." А музика житиме вічно.
       P.S. Я не написала відразу, просто у мене вчора був День Народження. Приймала привітання, чула гарні слова... А ось прийшло Завтра Після Дня Народження і я знов думаю про Yesterday...

    Дивлюсь по телевізору, зараз 23-15. (Сьогодні 3.05, здається це 3-тій день). Живий звук. У кого взагалі які враження? Хто бачив більше? Може, хтось був там?
    Я цього року не була. Не знаю радіти чи сумувати з цього приводу.

Христос Воскрес!:-))

      Харків для мене завжди був і залишається Справжнім Містом. Урбаністичний дух тут скрізь. І в особливій архітектурі конструктивізму--першого радянського хмарочосу Держпрому, і у блиску бруківки Найбільшої Площи Європи, в якій віддзеркалюються нічні вогні. Саме тут зароджувались на початку минулого століття новітні принципи театру Леся Курбаса і модерна українська література у об»єднаннях «Гарт» і «Плуг». А основи ментальної української філософіі Григорій Cковорода формулював, можливо,  за часів свого викладання в Харківському колегіумі. Та і зараз моє рідне місто у фарватері модних тенденцій всіх сфер культури. Недаремно ж його ще називають містом молоді і студентів— в Харкові найбільша кількість Вищих учбових закладів по Україні, хоча я знаю більшість із них лише за дискотеками своїх студентських років, найкращі, пам’ ятається були  в ХАІ  та ХПІ.

Читать