Авторизация
Меню
Категории

Календарь
 Ноябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30


Понедельник 6 июня 2011
Сообщение прочтено 738 раз


Дістали В'ячеслава Чорновола
. Подія знакова. В народі кажуть, що не варто турбувати померлих. Додам, тим більше не варто турбувати революціонерів. Україна - на порозі великих зрушень...

До слова, Мазепа, Скоропадський, Винниченко, Петлюра, Махно, Коновалець, Бандера... Довженко... поховані поза Україною. Досі жодна влада в Україні не наважилася повернути їхній прах на батьківщину. Мабуть ще на пам'яті переляк 1989-го, від перепоховання Василя Стуса, Юрія Литвина і Олекси Тихого...

Ексгумація - буквально перекладається «із землі» (лат. exhumatioex - із, gumus - грунт, земля).

Комментарии (8)  
Воскресенье 24 апреля 2011
Сообщение прочтено 256 раз


Хорошо, что она есть - третья планета от Солнца, в спиральной Галактике (с перемычкой типа SBbc) Млечный Путь, что вместе с галактикой Андромеды (M31) и галактикой Треугольника (М33), а также несколькими меньшими галактиками-спутниками образует Сверхскопление Девы, которое притягивается к гравитационной аномалии под названием Великий аттрактор, что направо от скопления Наугольника...

12 апреля 2011 года. 50 лет полёта человека в космос. 50 лет как человек своими глазами увидел, что "всё-таки она вертится", а возвратившись не был сожжён на костре инквизиции. 50 лет подвигу великого украинца Королёва и великого русского Гагарина... 50 лет подвигу человека разумного - мыслящего.

3000 раз прав еврей Евгений Шварц: "Слава храбрецам, которые осмеливаются любить, зная, что всему этому придет конец. Слава безумцам, которые живут так, как будто они бессмертны."

50 лет как люди начали грустить о Земле, будто они её покинули... только 50 лет назад...

При чём здесь Ленин? Да не при чём. Равно как и национальность хомо сапиенса...
Просто фотка fishki.lt/ Просто Homo sapiens vs Homo erectus.


Категории: Ак-Мурзадалебі    
Комментарии (1)  
Четверг 17 марта 2011
Сообщение прочтено 295 раз

 

Цунами в городе Натори на северо-востоке Японии (впечатляет спокойствие океана, верхний план).

Сгоревшие машины в порту Хитачи, префектура Ибараки (всё чин чинарём - собраны к утилизации...)

esquire.ru

***

Здесь фото Хиросимы


Категории: далебі    
Комментарии (2)  
Четверг 30 декабря 2010
Ak-Murza | 2010-12-30 12:39:44 Якби...
Сообщение прочтено 2628 раз


Якби
я дівчина була, то я б вінок п'янкий сплела, Підперезалася серпанком - і весняним погожим ранком, Поки не кинуло ще сонце своє проміння у віконце, Поки не впали срібні роси На мої довгі русі коси, - Прийшла б до тебе знов і знов, мов полісяночка з дібров Щоб ніжно, весело сміятись, Тугими персами торкатись І поцілунок полум'яний Подарувать тобі, Коханий.

Якби я жінкою була, То я б сорочку одягла. Гаптовану, мережану - І тихо-тихо, обережно Босоніж по траві росі, Коли ще сплять ледачі всі, Під покривалом ночі й неба Я б бігла б, як душа, до тебе, Щоб все як є жагуче тіло, Що від кохання розпашіло, І серця жар тобі віддати, В твоїх обіймах завмирати, Щоб народить і народжати - І на землі нащадків мати: На те я Жінка.

Якби Бабусею була, То я б пополудні прийшла - Неспішно, тихою ходою, Щоб привітатися з тобою. На посивілі твої скроні Покласти стомлені долоні, Життєву мудрість передати, Благословить, як рідна мати, І щастя-долі побажати. Щоб ти здоров'я мав і силу Кохав дружину свою милу, Ростив синів своїх і дочок, Ходив гуляти у садочок, Та щоб просилися на руки Твої кирпатенькі онуки Якби ж бабуся я була.

О милий Боже, ти прости, Що я прошу уберегти Мене від божого жадання - Од вічного в житті кохання. Та я - не дівчина, не жінка, І не бабуся, Я - Ялинка, Жива, колюча Деревинка. Тому і не змогла прийти - І тобі щастя принести.

Ти сам прийшов до мене в ліс - Зрубав і силоміць приніс. До себе у святкову хату, Де весело, гостей багато. Що ж я могла тобі сказати? Що я жива, і маю душу, довічно жити в лісі мушу.

О, я лише стогнала глухо, А ти рубав мене, не слухав, Ти був глухий: Тут сміх і радість: А я плачу, Бо вже ніколи не побачу Чудового земного раю. Прощайте люди, я вмираю, Я тут - на світі - помираю. І лиш тепер достоту знаю: Я в жертву віддана для того, Щоб у душі ви мали Бога. 

Наталя Земна (Зубицька)


Категории: далебі    
Комментарии (13)  
Ak-Murza | 2010-12-30 12:04:20 Епічний пінгвін
Сообщение прочтено 1951 раз

— Що це за різкі звуки? — запитав Граціан.
— Це бойова пісня, складена проти дельфінів, — відповів селянин. — У нас її співають усі. Навіть немовлята знають її перш, ніж навчаться говорити. Адже усі ми — істинні пінгвіни.
— То ви не любите дельфінів?
— Ми їх ненавидимо!
— І за що ви їх ненавидите?
— Ще й питаєте! Хіба дельфіни — не сусіди пінгвінам?
— Сусіди.
— Ну, ось тому пінгвіни і ненавидять дельфінів.
— Хіба ж це причина для ненависті?
— Аякже! Сусід — значить, ворог. Бачите онде лан, суміжний із моїм? Господаря його я ненавиджу лютіш за всіх на світі. А після нього найлютіші мої вороги — жителі з отого он села, що ліпиться на узгір’ї по той бік долини, нижче березового гаю. В цій ущелині, стиснутій горами, лише і є що ці два села — наше та їхнє, — і ми ворогуємо. Варто нашим парубкам зустрітися з їх парубками, як зараз же починається суперечка, а там і колотнеча. І ви хочете, щоб пінгвіни не мали дельфінів за ворогів! Ви, певне, не знаєте, що таке патріотизм! Ні, з моїх грудей рвуться лишень крики: «Хай живуть пінгвіни! Смерть дельфінам!»

Анатоль Франс, «Острів пінгвінів»

     

Фото: dirty.ru


Категории: далебі    
Комментарии (17)  
Вторник 28 декабря 2010
Сообщение прочтено 1790 раз

Ще не вмерла Україна, Але може вмерти: Ви самі її, ледачі, Ведете до смерти! Не хваліться, що живе ще Наша воля й слава: Зрада їх давно стоптала, Продала, лукава. Ваші предки торгували Людськими правами, Їх продавши, породили Нас на світ рабами. Не пишайтеся ж у співах Ви козацьким родом: Ви раби, хоча й пани ви Над своїм народом. Україна вам не мати, Є вам інша пані, Зрадних прадідів нікчемних Правнуки погані! Тільки той достойний щастя, Хто боровсь за його, Ви ж давно покірні слуги Ледарства гидкого. Ви ж давно не люди — трупи Без життя і сили, Ваше місце — кладовище, Яма та могили. Як живі покинуть мертвих, Щоб з живими стати, «Ще не вмерла Україна» Будемо співати. Як живі покинуть мертвих, Прийде та година, Що ділами, не словами Оживе Вкраїна.

Грінченко Борис Дмитрович (1863 – 1910) – український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадський діяч.

Категории: далебі    
Комментарии (12)  
Сообщение прочтено 1643 раз

В Польщі аналітики розглядають Україну як буферну зону. 
Про це йдеться у звіті американського посла у Варшаві в Держдепартамент від грудня 2008 року, який оприлюднений на сайті Wikileaks.
"Польські аналітики сказали нам, що існування прозахідної буферної зони в Україні та Білорусі змістить Польщу з передової лінії з безапеляційною Росією", - сказано в документі (УП).

«Прозахідної», очевидно, треба розуміти - протиросійської. Тепер ясно як насправді читати абревіатуру ПРО - протиросійська оборона. І цією самою обороною – її передлінією, виявляється має бути Україна.
...
Читать

Комментарии (16)  
Воскресенье 26 декабря 2010
Ak-Murza | 2010-12-26 22:32:01 Голод
Сообщение прочтено 308 раз




Проклятий, збуджений громами, Підвівся, встав з землі Й зайскреготав голодними зубами В гнилій, кривавій млі. І він пішов, нестриманий, полями До міст, до сіл, до хуторів, Він нападав на все без тями - І все без тями гриз і їв. Він розривав бика руками, Вівцю, як хліба шмат, ковтав, Дітей малих з'їдав з кістками, Не обминав дерев і трав. Все з'їв. Тікати - не спаслися: Догнав у горах, у лісах, А тих, що в муках розп'ялися, Він з'їв, голодний, на хрестах. І враз самий лишився у пустелі, Всміхнувсь, зітхнув, на гору зліз І написав огнем на скелі: "Хліб, мир і воля - наш девіз".

ІІ 

Слухайте, слухайте, крик із безодні Нашу молитву гарячу... Ви, що обідали й ситі сьогодні, Киньте хоч шкуру собачу! Землю укрили ми трупом холодним, Чорна земля посиніла... Хліба нам, хліба нам, хліба голодним, Вашої крові і тіла! Як? Ви не знали, що впала посуха?! Як? Ви не чули нічого?! Де ж ваше серце, і очі, і вуха, Де ж у вас крихта людського?! М'ясо ви! М'яса нам, м'яса нам вволю! Падло давно ми поїли. Гляньте! По нашому чорному полю Всюди розриті могили. О, порятуйте, бо ми рятувались, Кору ми їли і глину, Людської крові із ран напивались, Мати варила дитину! Землю укрили ми трупом холодним, Зглянтесь, о зглянтесь на муки... Хліба нам, хліба нам, хліба голодним! Хліба нам, хліба, звірюки!

ІІІ 

Тиждень терпів я від голоду муки, Плакав, ходив, простігаючи руки, Врешті й ходіти уже я не зміг, Ледве дійшов і упав на поріг. Встав би, підвівся... та зрадили сили... Плакали діти, баби голосили. Федір, мій син, на лежанці лежав... Звісно, каліка: терпів і мовчав. Рачки надвечір поліз я по двору, Ледве добрався і вліз у комору, Наче уже переміг я й біду: Їсти не хочеться - смерті вже жду. Вранці на другий день - зирк! Аж у руки Хтось мені суне кавалок макухи. Хто це? Це ти, мій сусіда, Петро... Бог хай видячить тобі за добро! Слина пішла... Затрусилися руки. Боженьку милий! Кавалок макухи! Де ти? Пішов вже. Аж нагло онук Вихопив в мене кавалок із рук! Хтів
Читать


Категории: далебі    
Ak-Murza | 2010-12-26 10:14:49 ДУЛЯ 2010
Сообщение прочтено 1520 раз

                       

Кто с дулей придёт, тот... с дулей и уйдёт.

Фото: AFP, censor.net.ua, focus.ua, gazeta.ua, MIGnews.com.ua, segodnya.ua (Г.Салай), sprotiv-org.livejournal.com, unian.net, Дело (delo.ua), М.Найем


Категории: Ак-Мурзамайдан 2дулядалебі    
Комментарии (5)  
Ak-Murza | 2010-12-26 09:25:51 Проти всіх 2010
Сообщение прочтено 775 раз


Категории: дулядалебі    
Комментарии (7)  
12Вперед | Указать страницу