Андрій Кобила мав п’ятьох синів: Семен Жеребець, Олександр Йолка, Василь Вантей (Івантей), Гаврило Гавша та Федір Кошка (читаючи прізвища, відразу і не второпаєш, що ото усі рідні брати). Вони теж стали отцями-засновниками багатьох, але вже дворянських родів.

Першим із роду Кобил прізвище "Романов" став носити Федір Микитович Кобила, 1554-1633 рр. (він же патріарх Філарет), на честь свого діда Романа Юрійовича Захар'їна-Кошкіна (?-1543), якого він ніколи не бачив.

13 березня 1613 року 16-ти літній син Федора Микитовича Михайло Федорович був вибраний на царство. В той час як сам Федір Микитович знаходився у польському полоні. 1 червня 1619 року Федір Микитович був звільнений поляками, 14 червня прибув до Москви в обійми свого царственного сина, а 24 червня став московським патріархом.

Цікаво, що підписав грамоту на царство Михайлу Федоровичу архієпископ архангельський, вікарій московської єпархії Арсеній Елассонський, у 1586-1588 рр. учень Львівської братської школи, людина константинопольського патріарха Єремії ІІ Траноса (перша церква у диптиху православних церков), а інтронізацію царевого батька Федора Микитовича по чину постановлення на першого! (знову першого) московського патріарха здійснив єрусалимський патріарх Феофан ІІІ (четверта церква у диптиху, після олександрійської та антіохіської, РПЦ - п'ята).

"Першим першим" патріархом московським вважається Іов, якого під "домашнім арештом" інтронізував константинопольський патріарх Єремія ІІ Транос. До слова, після "другої першої" інтронізації ("єрусалимської") архієпископ Арсеній ("константинопольсько-львівський") благополучно позбувся своєї посади вікарія московської єпархії (от і вір після цього Кобилам, яких підписуєш на царство).

Менше з тим, далі, рід Гланди Кобили правив Москвою та околицями до 1917 року. Операція з остаточного "видалення" Гланди з Московської землі (кривава бійня) відбулася в ніч з 16 на 17 липня 1918 року в Єкатеринбурзі у будинку інженера Іпат'єва.