<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге Анжеліка Рудницька искать в постах/комментариях пользователя
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

1+1 (1)
Аида (1)
Анонс (11)
дата (3)
диво (1)
діти (5)
еда (2)
Київ (1)
літо (1)
мама (2)
мова (1)
Сни (1)
тб (1)
флаг (1)
фото (6)
шоу (2)
#

Календарь

 Май 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
#

Записи

Среда 29 декабря 2010

Телеведуча, співачка, журналіст і народна майстриня Анжеліка Рудницька три години відповідала на запитання читачів видання «Главред». І хоча вона зареєстрована на всіх можливих соціальних сайтах, охочих поспілкуватися з нею виявилось чимало. І чим ближче до новорічних свят, тим більше читачів цікавило зимові «історії» від Рудницької. Як виявилось, саме Новий рік – найулюбленіше свято дивомайстрині: «Це якісь дитячі асоціації і очікування змін завжди тільки на краще, передчуття див і велика кількість радості, якими наповнене навіть повітря». Хоча до «бою курантів» залишилось дуже мало, Анжеліка досі не визначилася зі святкуванням. «Як правило, я це роблю на Майдані Незалежності, виступаючи на сцені. Але в нашій непередбачуваній країні кілька днів тому я довідалась, що не виступаю. Тому доведеться вигадати інший спосіб. Можливо, буду спати. Чудова нагода виспатися», - сміється телеведуча.

Найкраще святкуванням Нового року для Рудницької, «це коли люди, яких ти любиш, здорові, щасливі, коли вони поруч, коли тепло і затишно». «Але цікавих історій в новорічну ніч у мене також було багато: я застрягала в ліфті, не могла виїхати машиною зі снігового замета, проходила через металошукачі і обшук перед виходом на сцену. Був момент, коли я розкидувала кілька сотень іграшок на Майдані Незалежності. А були роки, коли я просто сама була дома і спала», - пригадує Рудницька.



Ялинку вдома Анжеліка Рудницька ще не прикрашала, а в майстерні роль «лісової красуні» відіграє інсталяція «дерево бажань», створена нею самою. Прикрасами на ній слугують кулі з її ж малюнками. Тут читачі і поцікавилися, а на які подарунки чекає Рудницька під своє «дерево бажань» та чи вірить вона в Діда Мороза?! «Я хотіла вірити в існування Діда Мороза, бо дуже люблю казки. На щастя, батьки робили все для того, щоби свята були святковими, а Новий рік і Різдво - найсвятковішими. Сказати «очікую подарунки», напевно, неправильно. Я ще з юності почала самостійно заробляти гроші, і з того момента роль Діда Мороза в родині виконую, як правило, я. Хоча я більше схожа на Снігуроньку, але величиною торби з подарунками можу позмагатися з самим дідом Морозом», - жартує Анжеліка. Правда, в житті майстрині також були незвичайні презенти. «Багато є подарунків, про які можна було б сказати. Але ж ви чекаєте чогось скандального - будь ласка! Мені подарували мільйон, який я могла отримати за певних умов. Я й досі цих умов не виконала. Тому так і не стала мільйонеркою», - продовжує співачка.



Не дивлячись ні на що, Рудницька вірить в дива, а вони продовжують з нею траплятися: «Один із прикладів див. Я дуже боялася і хвилювалася, ідучи на перший свій свій екзамен з математики. І страшенно хотіла, щоб мені приснився номер білета. Він мені приснився - номер 11. Зранку я переглянула всі питання цього білета. І коли витягла саме білет 11, то стрибала в душі так, що вчительці довелося мене стримувати».



Тай життєве кредо Рудницької додає їй чималого оптимізму: «Як казав Остап Бендер: «Всегда!». До цього я б додала - ніколи не здаватися. Бо наступного дня життя може несподівано повернутися до тебе зовсім іншим боком. Тоді буде навіть прикро думати про свій розпач. Бабуся вчила мене все робити «як для Бога».
 

Пятница 1 октября 2010
Сообщение прочтено 1057 раз
Анжеліка Рудницька | 2010-10-01 16:32:18

 
20 років тому у Києві на майдані Незалежності (тоді - площа Жовтневої революції) 2 жовтня розпочалася студентська акція РЕВОЛЮЦІЯ НА ГРАНІТІ. Ось деякі фотки з тих часів...

Четверг 18 марта 2010
Сообщение прочтено 1614 раз
Анжеліка Рудницька | 2010-03-18 17:13:41


ми після майстер-класу


донька Лариси МУдрак Соломійка

екс-співачка Юля і Кирило - родина дизайнера Олександра Гапчука

...
Читать

Суббота 6 марта 2010

Вчора 5.03. у Мистецькому арсеналі відкрилася виставка Юлії Воронцової "100 освідчень у коханні"... 100 фотопортретів відомих українських чоловіків у білих сорочках із квітами мовчки "промовляли" свої освідчення у холодне приміщення Арсеналу. Біля власних портретів позували актори Остап Ступка, Віталій Борисюк, Валерій Чигляєв, телеведучі Олег Панюта та Ігор Пупков, боксер Володимир Вірчис, музиканти Олег Лапоногов, Ян Табачник, Лері Вінн, Віталій Білоножко, Володимир Бистряков, письменник Олександр Бригинець, ресторатор Микола Тищенко, хореограф Амадор Лопес, скульптор Олег Пінчук. Цікаво, що герої прийшли без тих, кому вони говорять у житті слова кохання, за вийнятком Борисюка, котрий прийшов із своїми улюбленими дівчатами - дружиною Ольгою Сумською і донькою Анею.

Із портретів мені найбільше сподобався крупний план Олега Лапоногова на чорному тлі. Це було не зовсім схоже на освідчення, але обличчя дуже виразне. Деякі інші обличчя на фото були взагалі незнайомі й невпізнавані... Декотрі - повторювалися... Мабуть, Юля не могла обрати який з образів кращий. Це трохи порушувало концепцію, але не псувало відчуття свята...

Найяскравішою зіркою вечора була сама Юля Воронцова... Протягом кількох годин її червону сукню можна було побачити у різних куточках велетенського залу... І хоча у конкурентно-червоній сукні з"явилася всюдисуща Катя Осадча, усі найтепліші слова і компліменти "герої" проекту говорили саме про Юлю))). Приєднуюсь!

Побачити фотопортрети можна на власні очі у Мистецькому Арсеналі. Виставка триватиме до 19 березня.

Пятница 5 марта 2010



 Іноді побачення бувають не лише незабутніми, а й дивовижними. Сьогодні ранкове побачення мені призначило КЕНГУРЕНЯ. О 10.30 воно зі своєю прийомною мамою чекало мене у київському зоопарку. Хоча насправді ініціатором побачення була. Та оскільки кенгуреня Чупа - хлопець, то час і місце обирав він...

Спочатку я побачила Чупу по телевізору - нещодано народившись, він вже перетворився на телезірку. А ви казали: "В Україні телезірок немає!!!" Сьогодні після нашої зустрічі до нього одразу приїхало ще дві камери... А йому лише 2,5 місяці... Що далі буде??? Але я не про це.

Чупа, як і всі кенгуренята потрапив у мамину сумку ще ембріоном, трішечки підріс... і необачна мама, чи то від стресу, чи ще від чогось, загубила Чупу. Як правило, такі тваринки не виживають. Але мініатюрного Чупу побачили працівники зоопарку і взялися його рятувати... Хоча шанси на виживання були мінімальні! Крихітна істота була довжиною в кілька сантиметрів із лисою сірою шкірою, настільки тоненькою шкірою, що було видно її кишки  і внутрішні органи. Чупу годували з піпетки молочком, збагаченим яйцем. Зараз 2, 5-місячне кенгуреня вже їсть манну кашу. А замість маминою сумки, Чупа живе у сумці пошитій із рукава каракулевої шуби. Прикольно, що спить він на спинці закриваючи голівку задніми лапами (у позі ембріона).

Цікаво, що мініатюрні передні лапки із 5 пальцями нагадують людські руки за розташуванням і рухами, 3 пальці на задніх кінцівках нагадують пташині лапи. Один із пальців навіть роздвоєний.... Але досить фізіології.

Мій візаві виявився трішечки боязливим. При першому погляді він... впісявся... Але на цьому незручності вичерпалися. Чупа обняхував мої руки, тикався в мене вологим носом, шукаючи теплого містечка і позував перед фотоапаратом, на відміну від мене... Я так захопилася кенгуреням, що забувала дивитися в об"єктив - фотки виявилися не дуже))) Тваринка дуже лагідна, доброзичлива, тиха - така, як її прийомна мама - завідувачка відділу приматів. Не полюбити кенгуреня просто неможливо. ТОж тепер це мій улюблений хлопчик...

Зараз Чупа почуває себе у безпеці і не знає, що у дорослому житті його може чекати неприємна неподіванка. Кенгуру живуть родинами, тож чи приймуть вони "чужинця" - невідомо... Хтознає, може, Чупі доведеться провести своє життя поміж людьми)))

Суббота 27 февраля 2010
Сообщение прочтено 1355 раз
Анжеліка Рудницька | 2010-02-27 12:49:43

Маленькими кроками намагаюсь розповідати за кордоном - хай образно - про Україну. Після Франції, Угорщини, Сербії, Румунії і т.д. моя експозиція "Український всесвіт" переїхала до Литви. Перший вернісаж відбувся у Вільнюсі. До 8 березня виставка відкриється у Клайпеді. Дуже симпатичне містечко. Я колись там гастролювала.  Мої роботи можна побачити на сайті -  http://art.rudnytska.com/main/ 

Якщо будете у Клайпеді в цей час - запрошую на виставку!!! Приємних вражень!

Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены