<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге Анжеліка Рудницька искать в постах/комментариях пользователя
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

1+1 (1)
Аида (1)
Анонс (11)
дата (3)
диво (1)
діти (5)
еда (2)
Київ (1)
літо (1)
мама (2)
мова (1)
Сни (1)
тб (1)
флаг (1)
фото (6)
шоу (2)
#

Календарь

 Август 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
#

Записи

Понедельник 10 января 2011
Сообщение прочтено 572 раз
Анжеліка Рудницька | 2011-01-10 17:15:09

Здавалося б, рік – це 365 днів. Як багато! Скільки усього можна зробити-створити. Але проходить ще один рік, ти згадуєш його і розумієш, що так мало встиг! Хоча чого там дивуватися, коли 9-ть днів ми святкуємо лише прихід нового рокуJ.  Та повернемося у 2010-тий. Він був для мене ще одним роком випробувань - важких і виснажливих до нестерпності. Безвихідь все тісніше стискала зашморг на моїй шиї, а у мене не було сил вивільнятися з нього. Ой! Здається, я захопилася і почала цитувати свій ненаписаний у 2010 році роман.

Література і наука. Справді шкода, але я так і не написала новий роман. Хоча сюжет вигадала, синопсис написала, а видавництво чекало… Якщо говорити про книжки, то була ідея створити книжку для дітей. А ще я взялася писати документальну книгу, фактажу назбирала чимало, та його ще не вистачає, тож робота продовжується. І добре. Назвемо це спадкоємністю років))). Тож з літературою любов була на відстані… Навіть ті книжки, що я відклала для прочитання, так і залишилися чекати. Читати довелося зовсім інше. От вмію я дивувати себе!!! Це минулого року несподіванкою став мій перший роман. Тепер це майже робота))). Несподіванка-2010 – наукова конференція з фольклору та етнографії, де я виступала із доповіддю про народні орнаменти, їхню інтеграцію у сучасне життя і т.д. Готувалася, як школярка. Сама із себе сміялася. Але старанність була винагороджена гарними відгуками науковців. І в цей день мені було радісно)))

Час конференції приблизно співпав із початком мого одужання. Я копалася у собі майже три роки, як археолог і землекоп, як лікар і самоїдка. І все ж знайшла шлях реабілітації, якого не могли побачити лікарі… Може, не ідеальний. Та кращого ніхто не запропонував. Я почала самостійно їсти, ходити, працювати. Це було майже щастям… Але довколишній світ змінився – я ніяк не могла побачити у ньому свого місця – ні в роботі, і в приватному житті, ніде... Тому найчастіше ховалася у майстерні й у собі.

Музика. Рік почався із вручення премії «Пісня року» моїй пісні «Країно моя». Але якщо говорити про саму музику, то вона, як зачаклована, десь глибоко сидить у мені. Й ніяк не прорветься назовні. Я мало слухаю музику. Мало виступаю. Знову не видала франкомовний альбом… Єдина пісня, яку я записала за рік – «Колискова», вона стала частиною благодійного проекту ЮНІСЕФ. Це малесенька крапелька. Надзвичайно важлива крапелька. Мої виступи – це кілька невеликих приватних вечірок, де я не могла відмовити друзям. Якби я не змогла вийти на сцену – вони мене б зрозуміли або вдали, що розуміють. На сцені я часто сідаю, ніби так зрежисовано. Насправді ж відпочиваю… На закритих концертах це можна собі дозволити. А ще були – великі акції на майдані Незалежності: зустріч нового 2010 року, День конституції, День молоді, День Києва, мітинг проти нового податкового кодексу, запалення ялинки-2010. Усіх концертів не пам’ятаю…  Вони потрібні мені для впевненості. Та й мені подобається перетворювати масу людей із різними думками, які просто стоять, повернувши голови в один бік, на єдиний організм, що разом зі мною вдихає і видихає, радіє і переживає. Моя поява у публічним місцях часто дивує людей, які хапають мене за руки і запитують, що зі мною, куди я зникла. Іноді здається, що це дає силу рухатися. Та поки це не рух, лише ілюзія руху. Я не можу погоджуватися на концерти, де платять гроші, бо не знаю, чи зможу стояти у цей день рівно. Намагаюся пояснювати це організаторам, але відчуваю – не розуміють. Ставляться до цього, як до примх чи набивання ціни собі. Але для мене це не головне, я вперто борюся із собою і недугою. Велика кількість людей мене втомлює, намагаюсь уникати тусовок, наскільки це можливо. Час реабілітації після кожного виступу непропорційно велетенський. Поки моїм найкращим другом залишається тиша і мама, яку я не бачу, лише чую
Читать

Среда 13 октября 2010

"Вусатий нянь" від Медіаняні у мене в гостях))) 

http://news.rudnytska.com.ua/index.php?nma=news&fla=stat&cat_id=1&nums=209

Пятница 10 сентября 2010

З 17 по 24 вересня на КАНАЛІ 1+1 у програмі СНІДАНОК з 1+1 святкуємо 15-річчя легендарного ПЕРШОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ХІТ-ПАРАДУ "ТЕРИТОРІЯ А". Якими були перші кліпи? Чим займаються зараз тодішні зірки? Хто з них готовий повернутися у шоу-бізнес? Де знайти улюблену музику 90-тих? Чому команда легендарного хіт-параду відмовляється виходити в ефір?

Приєднуйтеся!!! Розповідайте те, що пам"ятаєте! Телефонуйте у прямий ефір!

Згадаємо разом час народження нової української музики!!!

Пятница 15 января 2010

Саме ця пісня "Країно моя" отримала премію "Українська пісня року". Дякую авторам. До речі, авторам таки вручать дипломи - у приватному порядку, а не публічно... Тож не доведеться розпилювати нагороду на три частини))). Послухати цю пісню можна на моєму сайті www.rudnytska.com

КРАЇНО МОЯ

музика - Артур Кульпович
текст - Олександр Бригинець

Коли болить моя душа...
                                 моя душа...
Чи, навпаки, щаслива я...
                                 щаслива я...
Я, наче ти, усім чужа...
                                 усім чужа...
Країно моя...
Країно моя...

У морі хвиль холодних слів...
                                 холодних слів...
Не втонем ми: і ти, і я... 
                                 і ти, і я...
Бо наш вогонь ще не згорів...
                                 ще не згорів...
Країно моя...
Країно моя...


приспів:
країно моя...


Ми не такі, щоб відступать...
                                  щоб відступать...
Бо правда є твоя, й моя...
                                  твоя й моя...
На цій землі нас не здолать...
                                  нас не здолать...
Країно моя...
Країно моя... 

 

Четверг 14 января 2010
Сообщение прочтено 384 раз
Анжеліка Рудницька | 2010-01-14 12:30:55

Вчора 13 січня - напередодні Старого Нового року - вручали премію "Українська пісня року в палаці "Україна". Серед лауреатів і моя пісня "Країно моя", написана Артуром Кульповичем і Олександром Бригинцем. Найуважнішими моїми слухачами були Президент України Віктор Ющенко та міністр культури і мистецтв Василь Вовкун. А зал був теплим - аплодував, підспівував, усміхався. На сцені зі мною працював дитячий колектив "Чунга-Чанга". Сама нагорода складається із диплому лауреата і симпатичної кришталевої фігури - символу"Пісні року". Серед лауреатів виявилося не надто багато українських зірок - усі працюють у президентських турах. Може, тому довелося викликати російську музичну артилерію з українським коріння - Наташу Корольову і Лоліту. Цікаво, що нагороди вручали лише виконавцям, авторів залишили за кадром... Тож дякую своїм авторам за пісню, організаторам - за свято, вам - за увагу.Very Happy

Суббота 9 января 2010
Сообщение прочтено 388 раз
Анжеліка Рудницька | 2010-01-09 11:18:13
На 13 січня (на старий Новий рік) призначене народження нової вітчизняної музичної премії "НАША УКРАЇНСЬКА ПІСНЯ", вручення якої відбудеться у національному палаці культури "Україна" за підтримки і пристуності Президента України Віктора Ющенка. Організатори обіцяють, що, окрім українських зірок, ми побачимо на сцені і російських артистів з українським корінням, котрі співатимуть, звичайно ж, саме українською мовою. Ідеологом шоу став Михайло Поплавський. Передбачено і прямий ефір на Першому національному, так що кожен з вас зможе це дійство побачити на власні очі.Нагадаю, що протягом багатьох років така ж премія відбувалася з ініціативи мистецької агенції "ТЕРИТОРІЯ А" під гаслом "УКРАЇНІ - УКРАЇНСЬКУ МУЗИКУ". Володарями премії є теж не лише українські, а й російські артисти, що не лише активно гастролюють нашою країною, але й співають українською мовою. Однак, ця акція тихо припинила своє існування. Приємно, що тепер у неї є послідовники. Назви і керівники можуть змінюватися. Головне, щоб хороші ідеї не вмирали! Сподіваюсь, там і я БУДУ!!!
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены