Деякі нотатки із розповідей Юрій Мельничука (співробітник музею Івана ГОНЧАРА)

Осінь – пора весіль. А весілля – не просто штамп у паспорті із застіллям і п»яними гостями. Це давні традиції.  До весілля дівчина має підготуватися – тут багато деталей і аспектів. Ми ж поговоримо про весільний рушник і дотримання важливих умов. Знання про це частково збереглися. І, на щастя, про них є кому розповісти.  Пропонуємо нотатки Анжеліки Рудницької із лекції Юрія Мельничука.

По-перше, «технічні параметри» весільного рушника.

 Вишивати його  треба ЛИШЕ власними руками. Бажано на натуральному полотні (домоткане конопляне полотно можна купити у Києві на антикварному ринку) натуральними бавовняними нитками – муліне (є у всіх магазинах для рукоділля). Розміри «правильного рушника мають бути у співвідношенні 1:7 (традиційно 50смх350см). Полотно має бути цілим. Рушник – це ваш сімейний шлях, тому ні в якому разі він не може бути зшитим з двох частин чи доточеним. Кому з вас потрібна розрізана доля?

По-друге, рушник – сакральна річ, ваша сімейна реліквія, ваш родинний код. Подумайте, яким він має бути? Колись повторювали родинний рушник зі своїми дрібними інтерпретаціями. Оскільки ця традиція у багатьох родинах була перервана, то можна скористатися кращими зразками свого регіону і розпочати шлях нової родинної традиції. Але домінуючий колір – червоний, колір життя (червоне на білому має дуже святковий і радісний вигляд). Інші кольори і відтінки – за бажанням. Увесь край рушника по периметру оточують безкінечною лінією. А головний малюнок складається із трьох частин – нижньої,що символізує підземний світ, середньої – символ явного світу (він найповніше зашитий квітами, пуп»янками, птахами і т.д.), верхній – небесний (легкий, із більш «прозорою» вишивкою). Якщо у весільному рушнику роблять помилки – нитки ніколи не випорюють, бо як у житті не буває все гладко, так і у рушникові можуть бути якісь неточності. Але виправляти їх не можна!

Під час створення рушника дівчина має молитися, вимолюючи у Бога собі найкращу долю.  Рушник перетворюється на матрицю вашого сімейного життя. Тож думайте, яким йому бути!

Цікаво, що два боки рушника, які здаються абсолютно однаковими  відрізняються. Бо один з боків – чоловічий, а другий – жіночий. Під час вінчання кожен має стати на свою частину. І не давати іншим ступати на нього чи хапати його і нести невідомо куди.

Завтра 30 вересня о13 год. у жовтому корпусі університету ім.Шевченка відкриваємо виставку Юрія Мельничука (традиційні українські вишиті рушники, сорочки, ляльки)... Юрій - найвідоміший в Україні чоловік, що вишиває власними руками, а не лише керує жінками))) виставка триватиме три тижні. заходьте!