Авторизация
Меню
Категории

Календарь
 Август 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31


Четверг 19 июня 2008
Сообщение прочтено 8458 раз



Україна - країна, саме ім'я якої відлунює геополітикою: край, межа двох світів - осілої та кочової цивілізацій, Європи та Азії, християнства та ісламу. Народи з табунами коней та отарами овець з глибини континенту то воювали, то торгували на наших теренах з народами, що ходили за плугом та "народами моря". Про битву світів, полем якої століттями була Україна, думаю щоразу, як бачу пікети та мітинги "за" та "проти" НАТО, коли по ТБ показують Солану чи Лужкова, Грача чи Гриценка. Нині Україна - знов у центрі геополітичного протистояння.
Концепція геополітики виникла на межі ХІХ - ХХ століть, і у відповідності до неї політика держав, особливо зовнішня, визначається географічними факторами - такими, як розташування країни, її природні ресурси, клімат. Є думка, що геополітика - химерна та спекулятивна спроба виправдати зовнішню експансію. Для таких цілей - виправдати захоплення чужих територій - геополітику використовували фашисти. Проте це ще не означає, що геополітику пора здавати до архіву й вона більше не в пошані у сучасних володарів світу.
Кілька років тому вийшов друком український переклад книги Збігнєва Бжезинського "Велика шахівниця". Ще раніше з'явилася грубезна праця Алєксандра Дугіна "Основи геополітики". Бжезинський у часи президентства Джиммі Картера був помічником президента США з національної безпеки, нині він - радник кандидата у президенти від Демократичної партії Барака Обами. Геополітичні рецепти від Дугіна користуються увагою колишнього президента, а нині - прем'єр-міністра Росії Владіміра Путіна.
...
Читать


Категории: Ужиткова політологія    
Комментарии (35)  
Вторник 17 июня 2008
Сообщение прочтено 846 раз
Пархомівка - село в Краснокутському районі Харківської області. У старовинній садибі XVIII ст. полковника Івана Підгорічани, зведеній у стилі флорентійського ренесансу з елементами готики, розташований музей; інакше, ніж унікальним його назвати не можна. Там зберігаються оригінали робіт Рембрандта, Ван Дейка, Фрагонара, Піранезі, Тропініна, Кіпренського, Шишкіна, Левітана, Васнецова, Боровиковського, Серова, Верещагіна, Айвазовського, Репіна, Пісарро, Гогена, Ренуара, Мане, Сезанна, Матісса, Малевіча, Кандинського, Реріха, Бенуа, Піменова, Пікассо, Яблонської - разом більше 1,5 тисячі творів живопису, графіки, скульптури. Колекцію почав збирати цукрозаводчик Павло Іванович Харитоненко. Продовжив справу сільський вчитель історії Панас Федорович Луньов. Твори мистецтва у повоєнні роки він нерідко купував на харківській барахолці за власні гроші. 1955 року П. Луньов з учнями заснували музей, вся експозиція якого розміщувалася у шкільному класі. Вчитель та учні писали листи до провідних музеїв країни й світу з проханням передати картини, що все одно припадають пилом у тамтешніх запасниках, шкільному музею. З такими ж проханнями зверталися й безпосередньо до митців. Згодом музею передали садибу І. Підгорічани, де він розташовується зараз.





Покровська церква. 1808 рік, архітектор Петро Ярославський. Взірець непомпезного, затишного класицизму.







В селі є на що звернути увагу й окрім музея та церкви.





Цукровий завод П. Харитоненка в Пархомівці.




Категории: Геній місця    
Комментарии (3)  
Воскресенье 15 июня 2008
Arsan | 2008-06-15 05:26:07 Hasta siempre comandante!
Сообщение прочтено 1039 раз



Ніхто мене не жене, я сам біжу в тому напрямку, куди стріляю!

14 червня Че було б 80 років. Не уявляю собі 80-літнього Че!

Ми підемо,
Так само, як ми крокували з Вами,
І разом з Фіделем ми скажемо Вам:
До Вічності, команданте!

Карлос Пуебла, 1965.


Категории: Пісні й музіка    
Комментарии (4)  
Суббота 14 июня 2008
Arsan | 2008-06-14 04:39:23 Велична Шарівка
Сообщение прочтено 3222 раз


Шарівка - Богодухівський район Харківської області. Палац цукрозаводчика Людвіга фон Кьоніга зведений у другій половини ХІХ століття у стилі неоготики з елементами ренесансу - один з найкращих у Східній Україні зі збережених до наших днів. Всередині 26 кімнат й три зали. Того ж часу дім сторожів, будівля господарського двору й дім лісничого. В палаці відчувається якась вогкість, не дивлячись на його сучасний профіль - протитуберкульозний санаторій.



Зберіглися й внутрішні інтер'єри.
У всіх залах та кімнатах палацу встановлені каміни, обличковані кахлями ручної роботи.



У Блакітній залі є хори для оркестру.



Кажуть, на фресках Блакитної зали є зображення дружини Людвіга фон Кьоніга.



Справляє враження невеличка затишна бібліотека - темні дерев'яні панелі, старовинні світильники, два ряди вікон. За вікнами - дрімотна тиша старого парку.







Парк ХІХ століття довкола палацу, на схилах та в долині великої балки площею 70 га. У ньому зберіглися 200-500-літні дуби, два мальовничі  ставки. Це найкраща пам'ятка садово-паркової архітектури Харківської області.





Категории: Геній місця    
Четверг 12 июня 2008
Сообщение прочтено 4701 раз



11 червня у Москві відбулося відкриття 10 Всесвітнього конгресу російської преси. На відкритті виступив президент Росії Дмітрій Мєдвєдєв. Серед урочистих промов з цієї нагоди від першої особи пролунав і такий пасаж: 
"Нас не можуть не хвилювати факти навмисних дій з витіснення російських видань з інформаційного простору в окремих країнах. Для нас це дуже чутливе питання, оскільки мова йде про збереження головного інформаційного та культурного середовища для наших співвітчизників. Й Росія, звичайно, не може безучасно до цього ставитися, ми будемо намагатися реагувати на такого штибу, на жаль, складні для нас явища адекватно".
Експерти зауважили, що натяк у першу чергу робиться на Україну та Молдову.
Цікаво, що вкладають у вуха першій особі сусідньої держави? Якщо він щиро вірить у ці свої слова, доведеться констатувати, що відповідні служби у Росії зовсім "нюх втратили".
Пане Президенте Мєдвєдєв! Проженіть під три чорти тих фахівців "з українського питання", які Вас зараз оточують! Зверніться краще до мене. При належній оплаті моєї праці я Вам набагато змістовніше розповім про ситуацію з російськомовною пресою в Україні.
Я може Вас здивую, пане Президенте, але серед громадян України немає Ваших співвітчизників з тієї причини, що подвійного громадянства нашим законодавством не передбачено. Якщо під словом "співвітчизники" Ви маєте на увазі громадян України російської національності чи тих, хто користується російською мовою у повсякденному спілкуванні, то поспішаю Вас запевнити, що їх переважна більшість є лояльними громадянами і навіть патріотами України, свідченням чому є, приміром, результати Всеукраїнського референдуму 1991 року, коли за незалежність України висловилися 91% громадян України, у їх числі більшість з тих, кого Ви називаєте своїми співвітчизниками.
Ще раз я Вас здивую, пане Президенте Росії, коли розкажу про ситуацію із пресою у моєму рідному місті Харкові. Я Вас можу навіть запросити в гості і влаштувати екскурсію містом. Я ладен поставити Вам пляшку доброї української горілки, якщо в ході цієї екскурсії ми знайдемо хоча б один газетний кіоск, де україномовної преси буде більше, ніж російськомовної. Ви будете неабияк втішені, коли на власні очі побачите, що з кількох десятків ЗМІ, які є у продажу в середньостатистичному харківському кіоску преси, українською мовою є в кращому випадку лише одне-два видання, (а часто й жодного), всі решта - мовою, рідною Вам.
Зі свого боку, пане Президенте, я Вам буду дуже вдячним, якщо Ви мені хоча б скажете назви тих міст Вашої держави, де можна у звичайному газетному кіоску придбати газету українською мовою.
З повагою Ваш потенційний радник з питань українських ЗМІ Arsan.


Категории: Ужиткова політологія    
Комментарии (23)  
Среда 11 июня 2008
Сообщение прочтено 2406 раз
Це не донжон середньовічного замку, це водонапірна вежа.





Несподівана пам'ятка зовсім іншої епохи.



Будинок Наталії Терещенко







Спокій господині були покликані охороняти два леви перед дверима будинку - один - вдень, інший - той, що спить - вночі.





Коли ми приїхали до Наталівки, у Спасо-Преображенській церкві йшла вечірня служба. На ній були присутні лише панотець та бабці, які співали у хорі. Ми вже збиралися від'їздити, коли служба добігла кінця. Бабці з церковного хору хутко посідали на припарковані поруч мопеди й поїхали собі до дому.


Категории: Геній місця    
Комментарии (4)  
Вторник 10 июня 2008
Arsan | 2008-06-10 05:04:54 Про пташок
Сообщение прочтено 581 раз
На стінах Наталівської Спасо-Преображенської церкви окрім скульптур Сергія Коненкова зустрічаються явно набагато архаїчніші елементи зовнішнього декору, можливо привезені з Криму чи з інших місць, де є руїни середньовічних церков. Птахи - символи душі. Голуби або куріпки символізували у християн цноту й чистоту. Політ душі праведника й мученика. Зображували також павичів - і в античній і у ранньохристиянській міфології павич символізував віру в безсмертя: вважалося, що м'ясо цих птахів нетлінне. Подібні зображення властиві візантійському мистецтву V-VI століть. На наших теренах зустічаються в Херсонесі.


Категории: Геній місця    
Понедельник 9 июня 2008
Сообщение прочтено 2868 раз
Якщо вам хтось скаже, що на Харківщині нема на що подивитися - мовляв, "дике поле", що з нього узяти, ні тобі готичних замків, ні розкішних палаців, ні старовинних церков, - не вірте, панове, не вірте! Зухвала брехня! Є й одне, й друге й третє. Просто треба не лінуватися й вирушити, приміром, до Краснокутського району - будуть вам і церкви і палаци. Наталівка - вишукана краса серед лісу. Спасо-Преображенська церква зведена у 1913 році за проєктом Олексія Щусева - уславленого архітектора. Досить назвати такі його роботи з московською пропискою, як мавзолей В. І. Леніна, Казанський вокзал, готель "Москва", будівлю НКВС на Луб'янці... Скульптури до натаіївської церкви робив славетний скульптор та художник Сергій Коненков. Замовником цього дива був цукровий магнат Павло Харитоненко, який подарував маєток Наталівку своїй дочці Натаії. У бурхливому водовороті вітчизняної історії та сьогодення церква та деякі будівлі маєтку вціліли і милують око небайдужих відвідувачів та важкопитущих (принаймні на вигляд) пацієнтів протитуберкульозного санаторію, який розташований у колишньому палаці.  



Спасо-Преображенська церква поєднує архітектурні традиції стародавніх псковських храмів та стилю модерн початку ХХ століття.



















Категории: Геній місця    
Комментарии (6)  
Пятница 6 июня 2008
Сообщение прочтено 614 раз


Цю пісню співали італійські повстанці в Апенинських горах під час Другої світової війни. Написав її хтось з партизанів, гадають, що лікар у повстанському загоні. Всесвітню відомість пісня отримала після війни, коли 1947 року Bella ciao заспівали у потязі вчорашні партизани, прямуючи до Праги на 1 Міжнародний фестиваль молоді та студентів. У 60-ті роки одним з перших професійних виконавців пісні був Ів Монтан. В Америці Bella ciao співав Дін Рід, в СРСР - Муслім Магомаєв, на Кубі - вся молодь. В радянській школі ми її вчили на уроках музики. Nostalgie.
Приємно, що й українські повстанські пісні знають за межами України. Випадково колись знайшов "Лєнта за лєнтою" на сайті
http://www.kavkazcenter.com/  Наші партизанські пісні актуальні у горах Кавказу?
Та поки що ми про італійських повстанців.

Bella ciao





Категории: Пісні й музіка    
Воскресенье 1 июня 2008
Сообщение прочтено 1325 раз


Конфлікт батьків і дітей - споконвічний. Його приклади занотовані ще на давньоєгипетських папірусах. Підлітковий бунт минає з віком, але не у всіх. Про це корисно пам'ятати люблячим батькам, які з-під кийка примушують розучувати гами бідну заплакану дитину або на аркані тягнуть її до спортових секцій. Трохи згодом - на власний розсуд обирають, у якому вузі вчитися улюбленому синові чи дочці.
Яким було дитинство американського юнака єврейського походження Адама Перельмана - здогадатись неважко.
Дідусь Адама - Карл Перельман - був одним з керівників Антидифамаційної ліги - громадсько-політичної організації, яка має на меті боротьбу із антисемітизмом та протидію наклепам на євреїв. Його бабуся - Агнес Бренч - видавала християнську газету "The Chronicle Christian Newspaper". Коли Адамові Перельману, народженому у 1978 році, було 5 років, його родина прийняла католицтво. Тоді ж йому дали нове ім'я - Гадан, що походить від біблійного Гедеон. Шкільну освіту він здобув удома, оскільки жив з батьками на ізольованій фермі у Південній Каліфорнії. В юні роки Гадан грав у юнацькій бейсбольній лізі та був членом Християнської групи підтримки домашньої освіти.
У підлітковому віці далося взаки суворе християнське виховання: Гадан долучився до тусівки фанів death metal. На формування його світогляду особливо вплинула death metal група Autopsy. Особливо його розчулювали композіції із милими назвами на кшталт "Стогони агонізуючих під тортурами".
У шістнадцятилітньому віці юнак переїхав до бабусі у каліфорнійське містечко Сент-Ана, де почав працювати у магазині з продажу комп'ютерів, й дуже захопився інтернетом. За допомогою інтернету, радіо (уважно слухає християнські фундаменталістські передачі) та практики Гадан досліджує християнство - віру, прийняту батьками, й розчаровується в ньому. Наступного року він почав відвідувати Ісламське товариство графства Оранж. "Відвідуючи релігійні сайти на бабусиному комп'ютері, - пояснював юний неофіт, - я виявив, що вірування й практика ісламу відповідають моїм богословським уявленням, моєму інтелекту та логіці". "Оскільки я спілкувався з мусульманами, я знав, що вони геть не такі кровожерні варвари-терористи, якими їх уявляли ЗМІ й телевізійні євангелісти". Гадан навертається до ісламу й удруге бере нове ім'я - Ях'я. Відтепер він почав молитися в мечеті графства Оранж п'ять разів на день, затято відстоюючи власні релігійні переконання - одного разу він вдарив імама мечеті за проповідь миру між мусульманами та євреями. За таке миролюбство до синів Ізраїлевих цей імам дістав прізвисько "Денні-єврей".
У 1998 році Ях'я оселився в Пакистані й взяв шлюб із афганкою. Там же він відвідував тренувальні табори Аль-Каїди. З 2004 році Ях'я з'являється у відеосюжетах, виготовлених телевізійниками Аль-Каїди. Ці відеозвернення використовуються мережею "для роз'яснень цілей джихаду проти Америки та хрестоносців". Його заслуги були помічені й на батьківщині - того ж року ФБР внесло Адама-Гадана-Ях'ю до реєстру розшукуваних терористів. Відповідь не забарилася - 2005 року в одному з таких відеозаписів Ях'я заявив, що "за допомогою Аллаха вулиці Америки заллються кров'ю".
Взагалі-то пацан повівся гідно. Якби він не посмів підвищити голос й слова б не вимовив всупереч волі батьків, дідуся, оточення, суспільства - його власне "я" було б розчавлене. Далеко зайшов? "Роби те, що маєш, й будь, що буде". Він так і вчинив. Хіба його провина, що у 17 років так легко підпасти під чари Антисистеми?




Категории: Ужиткова політологія    
Слушаю музыку: Bella ciao
Комментарии (4)  
Назад123...15161718Вперед | Указать страницу