Авторизация
Меню
Категории

Календарь
 Февраль 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29


Среда 28 мая 2008
Arsan | 2008-05-28 23:52:39 Непальська сага
Сообщение прочтено 863 раз

Король Г'янендра - останній монарх Непалу

Одним королівством на мапі світу стало менше. Сьогодні, 28 травня 2008 року, відбулося перше засідання Конституційної асамблеї Непалу, яка ухвалила рішення про скасування монархії та проголошення країни республікою. За республіку проголосували 560 депутатів, проти - 4. Голосування було прогнозоване - на квітневих виборах до асамблеї більшість отримала комуністична партія маоїстів, що протягом десяти років вела збройну боротьбу за повалення королівської влади. Король Г'янендра був відсторонений від управління країною ще раніше - на початку 2007 року, тоді владу перебрав на себе коаліційний уряд.
Є події, що мимоволі навіюють історичні паралелі. Скасування монархії, прихід до влади комуністів - таке востаннє відбувалося у повоєнній південно-східній Європі - у Румуніі, Болгарії... А що ж непальці з королем жити не схотіли?
...
Читать

Категории: Ужиткова політологія    
Комментарии (2)  
Пятница 23 мая 2008
Сообщение прочтено 739 раз



Хагакуре - "Приховане серед листя" - практичний та духовний дороговказ самурая - збірка коментарів самурая Ямамото Цунетомо (1659–1719), вибрані з особистих бесід із ним Цуратомо Тасіро у період з 1709 по 1716 роки. До нас дійшов варіант з 1300 коротких історій.

Среди свитков, висящих на стене у господина Наосигэ, был свиток со словами: “К важным делам следует относиться легко”. Увидев этот свиток, мастер Иттэй добавил:
“К несущественным делам следует относиться серьезно”.
...
Читать


Категории: Візія    
Комментарии (2)  
Среда 21 мая 2008
Arsan | 2008-05-21 05:00:05 Джуфт-Кале
Сообщение прочтено 1960 раз



Це місто зовсім поруч із Бахчисараєм, на верхівці гори. Назву частіше за все плутають - насправді не Чуфут-Кале, а Джуфт-Кале: Подвійна фортеця. Караїмська твердиня. До неї веде крутими схилами Ешек-йол - Віслюча стежина. У місті давно немає мешканців, залишились лише спогади. Звідти відкриваються чудові краєвиди на багато кілометрів довкола. Місто-загадка.

         
Джуфт-Кале

Про місто це написано чимало,
Та все ж самому краще споглядать
Оселі, що мов виросли зі скелі,
Фортечні мури, що під хмарами стоять.

Серед каміння, що розпечене на сонці,
Рятівний затишок у стінах кенаса.
Тут чується відлуння слів пророчих
І віри давньої збережена краса.

У спогадах і думах зажурився
Фірковичів будиночок старий.
Там на дворі у казані великім
Для вас уже готують плов смачний.

А далі старий цвинтар у діброві,
На каменях - століть невпинний біг,
Мереживо із літер загадкових,
Що вчений наш колись розшифрувати зміг.

І ніби бачу, як нічна сторожа
Схрестила довгі списи у воріт.
Та хоч старі часи давно минули,
Я вірю - буде жити наш нарід!

                          Автор - Юрій Миколайович Суров
                                                              Переклад (с)


Категории: Візіякараїми    
Комментарии (5)  
Вторник 20 мая 2008
Arsan | 2008-05-20 02:03:54 Кримська історія
Сообщение прочтено 983 раз



Юрію Лужкову сміливо можна давати почесну грамоту за формування громадської думки України на користь якнайшвидшої інтеграції до НАТО. Ще пара таких промов, як днями в Севастополі, і можна проводити референдум за вступ до Північноатлантичного альянсу, не побоюючись за результат. Кажете: Севастополь - місто російської слави? А Херсонес - місто грецької слави - хіба у даному випадку не звучить куди переконливіше?
Якщо поглянути на історію з висоти сьогодення углиб століть, імперська балаканина другорядного популіста розчиниться без сліда, а буде чутися лише далеке відлуння голосів з глибин кримського минулого, цього нескінченного параду народів, царств, племен, який віками приймали застиглі навструнко Кримські гори.   
Найдавнішим народом Криму були таври, від яких і отримав своє ім'я півострів - Таврія чи Таврида.
...
Читать


Категории: Ужиткова політологія    
Слушаю музыку: хайтарма
Комментарии (2)  
Пятница 16 мая 2008
Arsan | 2008-05-16 13:08:18 геній міста
Сообщение прочтено 1102 раз





Навіщо ті маленьки балкончики на вежі харківського поштамту? - Щоразу думав, опинившись поруч. - Примхи конструктивістів? Поки хтось не розповів, що то злітно-посадкові майданчики для поштових голубів. Справді - будівля кінця 20-х років (1929, архітектор А. Г. Мордвінов). Не так багато часу минуло від Першої світової та Громадянської воєн. А раптом знов - "Если завтра война, если завтра в поход". Шляхи сполучення, пошта, телефон, телеграф можуть бути зруйновані, то як передавати важливу інформацію? Поштовий голуб вісточку принесе. Згадується "Пес-примара" Джима Джармуша. Цікаво, чи використовували ці балкончики за прямим призначенням під час Другої світової війни?


Категории: Геній місця    
Комментарии (4)  
Среда 14 мая 2008
Arsan | 2008-05-14 06:22:45 чорним по білому:)
Сообщение прочтено 2075 раз

Нарешті настали теплі дні - саме час подумати про оновлення літнього гардеробу. Я, наприклад, віддаю перевагу футболкам без всяких зайвих написів - навіщо працювати дошкою оголошень або ходячою рекламою якихось фірм. Але із всякого правила інколи хочеться зробити виняток. Двійко років тому по Феодосії курсувала маршрутка з гаслом на лобовому склі: "НАВЕКИ С РОССИЕЙ!" До неї мабуть найдоречніше заходити у футболці синьо-жовтих кольорів, де коротко і ясно великими літерами: FUCK YOU!
Дехто за допомогою написів на одязі любить розповісти про себе світу багато цікавого. Якось у метро навпроти сидів хлопець із плакатом на футболці: ONLY JOB I NEED IS BLOW JOB. Інший мен гордо ніс на собі гасло: I'M GAY AND PROUD IT! Чудово, але навіщо сурмити про такі нюанси всім довкола?


Категории: Візія    
Комментарии (9)  
Воскресенье 11 мая 2008
Arsan | 2008-05-11 15:12:28 старі речі
Сообщение прочтено 2704 раз


Люблю старі речі! В них не відчувається утилітарність, вони самоцінні. Справді, приємно їсти виделкою Solingen з тарілки, де зі зворотнього боку імперський орел і напис "О-во Кузнецова въ Будахъ" - і згадувати предків.
Мій колега взагалі живе у такій собі квартирі-музеї. Весь інтер"єр - не пізніше 30-х років вже минулого століття. Величезний різьблений письмовий стіл - необхідна річ для творчого натхнення, шкіряні канапи з високими спинками, увінчані поличками. У шафах - світлини початку ХХ ст. На кухні - старі столові прибори й мідний чайник. Радіо 30-х років, донедавна працювало, поки ми не увімкнули його (от халепа!) не в ту розетку. Сподіваюся, його можна відремонтувати! Про те, який час на дворі нагадує тільки ноутбук.
Суттєво перетряхнути арсенал старих речей мене змусив ремонт. Дещо відніс на смітник без докорів сумління, а от викинути друкарську машинку і бобинний магнітофон із записом Джо Дассена якось рука не піднялася. Як добре, що не поквапився!
Днями поскаржився на свою надмірну сентиментальність приятельці з літературного музею - в неї аж очі заблищали: "Віддай усе нам, ми готуємо виставку про дисидентів 60-70-х років, це знадобиться!" От і добре! А ще знадобилися кухонні табурети 70-х років. Уявляю собі картину: пізньої ночі сидить дисидент на пошарпаному табуреті й строчить якусь антирадянщину на друкарській машинці. З втомленого ВЕФу крізь глушилки проривається хвиля "Свободи". Якби народився десь на двадцять років раніше, тим дисидентом міг би бути я. 

Категории: Візія    
Комментарии (9)  
Суббота 10 мая 2008
Arsan | 2008-05-10 22:36:47 рівняння на Мекку
Сообщение прочтено 14330 раз



От лише кілька уривків з газет:

"50 тисяч етнічних німців прийняли іслам".

"Згідно даних нового дослідження, проведеного за фінансовою підтримкою МВС Німеччини, мусульмани можуть складати більшу частину населення країни вже у 2046 році".

"В Америці щороку 50 тисяч американців приймають іслам".

"У Великобританії мешкає близько 1,5 мільйони мусульман, з них 20 тисяч новонавернені".

Ця тенденція отримує осмислення і в художній літературі. У двох кінцях нашого "цивілізованого світу" – у консервативно-бушівських США, які щосили гарують на невдячній ниві боротьби зі світовим тероризмом, та  ліберальній Франції, яка не втомлюється доводити своєму заокеанському партнерові марноту цієї справи – не так давно вийшли дві книги різних авторів – "Терорист" Джона Апдайка та „Фанатики” Макса Гало, які, проте, ятрять однаково болючу для обох країн рану. Про що в них ідеться?

   Про ницість і невпорядкованість сексуального життя мешканців західних мегаполісів, яке обтяжується конфліктом
Читать


Категории: Ужиткова політологія    
Комментарии (77)  
Пятница 9 мая 2008
Сообщение прочтено 3272 раз
Цими днями виповнюється рівно 40 років "Червоному травню" 1968, який сколихнув усю Францію. Революція відгула й затихла. Для історії залишилися гасла на знаменах:

Забороняється забороняти!

Будьте реалістами - вимагайте неможливого! (Че Гевара)

Секс - це чудово! (Мао Цзе-дун)

Вся влада уяві!

Все і негайно!

Забудь все, чому тебе вчили, - почни мріяти!

Анархія - це я!

Реформізм - це сучасний мазохізм!

Розпахніть вікна ваших сердець!

Неможна закохатися у зріст промислового виробництва!

Кордони - це репресії!

Звільнення людини має бути тотальним, або його не буде зовсім!

Ні іспитам!

Я вас люблю! Скажіть це бруку мостових!

Під бруківкою мостових - пляж!

Все гаразд! Два на два вже не чотири!

Революція має відбутися до того, як вона стане реальністю!

Бути вільним у 68 - значить творити!

Ви застаріли, професори!

Революцію не роблять у краватках!

Структури для людей, а не люди для структур!

Оргазм - тут і зараз!

Університети - студентам, заводи - робітникам, радіо - журналістам, владу - всім!

 


Якби сьогодні у нас вийшли під подібними гаслами, гадаю, влада була б збентежена куди більше, ніж традиційним: "Ганьба!", "У відставку!", і т. д.


Категории: Візія    
Комментарии (13)  
Вторник 6 мая 2008
Сообщение прочтено 5387 раз


Так вже давно повелося: як десь відбуваються важливі вибори, у мене завжди з'являються свої фаворити, яким я щиро бажаю успіху і уважно слідкую за їх перемогами або невдачами. Щоправда мої симпатії не часто збігаються з уподобаннями більшості виборців. На минулих президентських виборах у США я очікував перемоги розумника Джона Керрі - сподівання не виправдалися. Підчас минулорічних виборів у Франції мої симпатії були на боці красуні Сеголен Руаяль - знов не перемогла. Про Росію взагалі нема чого й сказати - мало того, що все було вирішено заздалегідь, будь-яку можливість зробити президентські вибори хоч трохи цікавими остаточно вбили, не зареєструвавши Касьянова та Каспарова. Тож і симпатизувати не було кому - єдине, що хотілося, аби більшість громадян забила на ту комедію і не прийшла на дільниці взагалі. Це була б достойна відповідь владі. Мої надії було виправдалися в Палестині, де переміг рух ХАМАС, але й там перемогу у них вкрали прихильники Махмуда Аббаса, залишивши хамасівцям лише оточене колючим дротом гетто у смузі Гази.
Тепер от покладаю надію на перемогу Барака Гусейна Обами. У нього цікава біографія. Син кенійського чабана, в своїх мемуарах він пише, як у старших класах школи вживав маріхуану й кокаїн. Ще колоритніше його оточення.

Радником Обами донедавна працював пастор Єремія Райт - доволі яскрава людина, відома своїми поглядами й промовами. Пастор Райт, як зізнавався Обама, навернув його до віри, вінчав з дружиною Мішель та хрестив обох його доньок. Навіть назву своєї книги "Зухвалість надії" Обама взяв з проповіді Райта, з яким він радився та разом молився перед тим, як висунути свою кандидатуру на посаду президента США. Пастор Райт всіляко підтримував друга-кандидата.  
...
Читать

Категории: Ужиткова політологія    
Комментарии (29)  
Назад123...161718Вперед | Указать страницу