Авторизация
Меню

Календарь
 Апрель 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30


Кримська історія
Arsan | 2008-05-20 02:03:54
Сообщение прочтено 1017 раз



Юрію Лужкову сміливо можна давати почесну грамоту за формування громадської думки України на користь якнайшвидшої інтеграції до НАТО. Ще пара таких промов, як днями в Севастополі, і можна проводити референдум за вступ до Північноатлантичного альянсу, не побоюючись за результат. Кажете: Севастополь - місто російської слави? А Херсонес - місто грецької слави - хіба у даному випадку не звучить куди переконливіше?
Якщо поглянути на історію з висоти сьогодення углиб століть, імперська балаканина другорядного популіста розчиниться без сліда, а буде чутися лише далеке відлуння голосів з глибин кримського минулого, цього нескінченного параду народів, царств, племен, який віками приймали застиглі навструнко Кримські гори.   
Найдавнішим народом Криму були таври, від яких і отримав своє ім'я півострів - Таврія чи Таврида.
Першими всі принади володіння таврійським узбережжям зрозуміли давні греки. Вони вміли вести міжнародну торгівлю з розмахом: вихідці з Еллади зі своїми колоніями розсілися по берегам Середземного та Чорного морів, як зауважив Платон, "наче жаби довкола ставка". У VII - початку VI сторіччях до нашої ери греки заснували міста на кримському узбережжі - Херсонес, Феодосію, Пантікапей. Це була далека периферія тодішньої європейської цивілізації, але контакти давніх греків з місцевим населенням - таврами та скіфами - зробили півострів місцем зустрічі вишуканої античності зі східним варварським світом. 
Чотири століття по тому своє царство у Криму створили скіфи - іраномовний народ азійського походження. У 68 році до нашої ери Таврида почула залізну ходу римських легіонерів - кримським узбережжям оволодіває Римська імперія. У Херсонесі - там, де пізніше з'явиться Севастополь - римляни розташували свій флот. У ІІІ столітті нашої ери Крим стає здобиччю германців - готів, століттям пізніше - азійців-гуннів, і знову греків-візантійців, а далі - хозарів. 
Кримських берегів сягала й українська державність - на землях колишнього Боспорського царства існувало Тмутороканське князівство, яке увійшло до складу Київської Русі у першій половині Х століття й до кінця ХІ століття було володінням чернігівських князів.
У ХІІІ столітті тут заснували свої колонії італійці - венеційські та генуезькі купці. Центр їх володінь знаходився у Кафі - Феодосії, крім того, італійці розташувалися у Сугдеї - Судаку, Чембало - Балаклаві та Євпаторії. Саме їм ми маємо подякувати за чудові пам'ятки архітектури - генуезькі фортеці в Судаку та Феодосії. В Судаку мешкав і венеційський купець Маттео Поло. Там у нього гостював небіж - великий мандрівник Марко Поло.
І знов на кримських землях зіткнулися Схід і Захід - у середині того ж ХІІІ століття Тавриду захопили татари, і півострів став спочатку Кримським улусом Золотої Орди, а згодом Кримським ханством, італійські колонії змушені були платити татарам данину. 
У ХІІІ - XIV століттях серед гір та долин у центральній частині півострова існує невелике караїмське Кирк-Йерське князівство. У середині
XIV століття у Південно-Західному Криму виникає князівство Феодоро. Династія його правителів належала до знатного вірменського роду Гаврасів. Князівство Феодоро грало важливу роль у міжнародному житті всього регіону й мало зв'язки із багатьма державами Східної Європи та Передньої Азії. Однак прибережна зона, яка іменувалася "Капітанство Готія", знаходилася під контролем генуезців, які мали тут свої фортеці. Питання про володіння Південним берегом був предметом постійних військових та дипломатичних конфліктів між Феодоро й Кафою - ці країни були конкурентами у чорноморській торгівлі. Слід додати, що за генуезців найчисленнішим населенням Кафи були вірмени, й відтак Південно-Східний Крим називався Морською Вірменією.
Але прийшов 1475 рік, який круто змінив плин кримської історії. На ці землі вийшов новий геополітичний гравець - Туреччина. Під ударами Османської імперії перестали існувати й колонії італійців, і князівство Феодоро, а Чорне море стало з усіх боків омивати турецькі володіння. Але така геополітична монополія не влаштовувала ані найближчих сусідів, ані деяких впливових кримців. На початку XVII століття українські козаки на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним влаштували низку морських походів проти Туреччини. Ними були зруйновані Перекоп, Синоп, двічи - місто Кафа - центр кримської работоргівлі. У 1624 році кримський хан Шагін-Герай уклав союз із гетьманом Михайлом Дорошенком проти Туреччини. Козаки допомогли ханові розгромити турецький флот, але сам гетьман М. Дорошенко загинув під Бахчисараєм. Рівних стосунків у Крима з Україною не складалося - або війна, або союз - у залежності від обставин. В часи повстання Богдана Хмельницького кримські війська домагали козакам, але ця допомога була ненадійною. У 1651 році підчас битви під Берестечком хан зрадив гетьмана, що обернулося тяжкою поразкою козаків. Пояснювалося це просто: кримський хан теж був обізнаний у геополітиці, отже мати сильну козацьку державу біля власних кордонів у його плани не входило. 
Поступово - протягом XVIII століття - пальма першості у боротьбі за геополітичне панування у Північному Причономор'ї переходить до Росії. Головний приз - Кримський півострів - вона отримує у 1783 році. Росія одразу ж скористалася із стратегічного значення Криму - неподалік руїн легендарного Херсонесу було засноване місто, що теж стало легендою - Севастополь. Росіяни називають Севастополь містом російської слави, забуваючи, що буквально на його околиці стоїть місто грецької слави - Херсонес, трохи вглиб півострова - і можна побачити рештки міста скіфської слави - Неаполя Скіфського, місто татарської слави Бахчисарай, а далі на схід - місто італійської слави - Судак.
Sic transit gloria mundi - Так минає земна слава - справедливість цього твердження століттями доводила кримська історія. Таврида ніколи не давала племенам, народам і царствам затримуватися на своїх берегах надто довго.

                                                                                                             Arsan (c)


Категории: Ужиткова політологія    
Слушаю музыку: хайтарма
Комментарии RSS :

Gossamery | 20.05.2008 16:59 | [Ссылка]

Історію я люблю вивчати з анекдотів . В них безперечно "кричить" народна думка.

-Говорят, в Москве пройдет выставка икон из коллекции Ющенко.
-И что они там будут оберегать? 
-Видимо, Кабмин Тимошенко от низких цен на газ.
-А что, интересно, пришлет к нам в ответ Путин?
-Украинцам было бы приятно посмотреть выставку детских фотографий Лужкова в возрасте, когда он еще не умел говорить.


Arsan | 20.05.2008 18:29 | [Ссылка]

 До речі ікони цікаві, бачив фото, до нас би привезли!