Авторизация
Меню
Категории

Календарь
 Декабрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31


Четверг 17 мая 2012
Сообщение прочтено 4853 раз

 

Уже не для кого не секрет что вся советская верхушка первой половины прошлого века состояла практически из евреев. Многие молодые из них (в т.ч. и Сталин) еще в конце 19 века были обворожены идеями немецкого еврея Маркса (сын раввина). Многие из них имели или русские фамилии или псевдонимы, дабы их конспирация в царской России имела больший вес. Американский банкир Яков Шифф который отлично знал Троцкого,  и был одним из представителей спонсоров революции 17-го года, отмечал что среди всех известных большевиков доминируют евреи: Троцкий (Бронштейн), Ленин, Зиновьев (Апельфаум), Лурье (Ларин), Крыленко, Луначарский, Урицкий, Каменев (Розенфельд), Свердлов, Стеклов (Нахамес) и многие другие. Фактически свыше 90% партии были евреями.

 "Если бы мы вышли на улицу и опросили людей старше 60, они бы сказали, что любят Сталина, он был богом "- Шалва Хаймович Мамиствалов г.Гори (из статьи М. Джордана "Евреи Гори любят Сталина")

  Естественно чтобы попасть на вершину олимпа большевистского движения, нужно было иметь еврейское происхождение. Товарищ Коба родился в городе Гори, имел достаточно низкий рост (1,66м) как для грузина и довольно вытянутые черты лица. Его отец, с далеко не грузинским именем - Виссарион Иоаннович был сапожником в Гори. Известно, что в то время грузинское население практически не работало на подобных работах, они считали это недостойным для себя. По этому сапожниками были в основном евреи. Кстати имена детей Сталина тоже далеко не грузинские - Яков и Василий.




Сейчас множество споров идет вокруг фамилии Джугашвили. На 100% можно сказать что фамилии с окончанием "швили" давались не коренному населению а ассимилированным иностранцам в Грузии. Что касается "джуга" то здесь мнения расходятся. Одни утверждают что это "давний потерянный" термин грузинского языка который означает "сталь", другие что фамилия давалась от латинизированного значения слова - jew, джу (еврей). Имя Иосиф конечно же далеко тоже не было грузинским, а потому Коба был принят очевидно в ряды большевиков с радушием, как свой. Что в дальнейшем помогло ему пробраться на вершину партии. Сталин впервые встречается с марксистскими теориями будучи студентом духовной семинарии, куда его приставила мать. Очевидно не питая никакой генетической любви или приязни к христианству юноша выбирает для себя более подходящие теории марксизма.

 «В революционное движение я вступил с 15-летнего возраста, когда я связался с подпольными группами русских марксистов, проживавших тогда в Закавказье. Эти группы имели на меня большое влияние и привили мне вкус к подпольной марксистской литературе» Иосиф Джугашвили

  Этими "русскими марксистами" были О. А. Коган, Г. Я. Франчески, В. К. Родзевич-Белевич. Что называется - увидели своего  Он уже тогда не дружил с законом и участвовал в грабежах и налетах на банки за что был сослан в Сибирь. После начала первой мировой войны вместе с остальными большевиками вел активную предательскую контррусскую деятельность в тылу против собственной страны.

  Сейчас Сталину активно приписывают попытку оторвать СССР от капиталистов запада, который спонсировал Троцкого с большевиками и имели очевидно какие то интересы в курировании уничтожения христианской Российской Империи.
Читать


Категории: ІсторіяСталинвійнаєвреїкомунізм    
Комментарии (7)  
Понедельник 30 апреля 2012
Сообщение прочтено 8860 раз

 Кожне людське об’єднання, племінне або ж національне, прагнуло мати вождя чи монарха. Попри те що той ставав найчастіше божеством, він був уразливим для заздрісників та ворогів. Тому вершиною влади повинна була стати невідома сила, не помітна, безадресна, тіньова. Щоб будь яка дія була корисна для неї, а протидія спрямовувалась в порожнечу. З кожним століттям вдосконалення світ породжував  модернові форми об’єднань, культів жреців, сект, братств, які намагалися стати такою силою. Впливові люди відразу зрозуміли вигоду таких утворень і стали їх рушійною силою. Протидія дворян, знаті та священства – монарху ще з часів шумерських, єгипетських, перських, ассірійських імперій була помітною. Дві системи об’єднань (або їх намагання) – національна (по крові) та релігійна (по духу), завжди стояли піонерами в глобальній людській колективній взаємодії. Саме релігійне підґрунтя стало цементом для створення обраних, що через тисячі років проводять свою працю з цим світом. Саме релігійне, «божественне», потаємно-незрозуміле основній масі, могло зацікавити «обрані» голови. Нова доба повідомила нам дві сили – масонство та ілюмінатів, які є правонаступниками азійського культу жреців, від єгипетських до левітських. В середньовіччі вони стали породженням кабалістів, які стали міксом гностичних та юдейських теорій, та найпотужнішими структурами що були здатні змінювати хід історії, творивши революції та перевороти в державах Європи. Масонсько-кабалістична символіка присутня в багатьох дворянських гербах, військових стягах, емблемах європейського середньовіччя.


«Всевидяче око» (зображене також на 1дол.банкноті та 500грн.) Російська імперія 1762р.

Герб Корибутів, волинська шляхта – 16ст.(на ряду з хрестом зображено равіністичну гексаграму та півмісяць)



Читать


Комментарии (12)  
Воскресенье 1 апреля 2012
Сообщение прочтено 3887 раз

Якщо ви думаєте що християнство Європи є агресивною релігією, яка в середньовіччі знищила начебто купу населення – ви помиляєтесь. Населення вмирало в основному від хвороб і війн, а християнство стало єдиною силою спроможною протистояти ісламу та арабським вторгненням в середню Азію та Європу. Хоча від самого початку існування цієї, визнаною всіма європейськими націями, релігії проти неї та послідовників ведеться війна.


Сьогодні, згідно з інформацією, зібраною центром спостереження за нетерпимістю і дискримінацією християн у Європі, сьогодення, для братів по вірі - не дуже втішне. 85% проявів нетерпимості спрямовані проти християн. У Франції 84% вандалізму спрямовані саме на християнські осередки – церкви або цвинтарі. У Шотландії 95% випадків насильства спрямовані проти християнської пастви. В Британії 74% опитаних християн визнали що їх релігія потроху зникає під тиском різних факторів. У багатьох частинах світу все більше зростає кількість судових позовів саме до священства та проповідників, яких звинувачують у розпалюванні ненависті. В Англії з лікарні Walsall Manor було звільнено лікаря Девіда Дрю, лише за те що той на свято розіслав колегам електронну пошту з молитвою та привітанням Різдва. В 90-ті роки під час війни в Косово албанцями були знищені сербські православні храми (в т.ч. такі що знаходились під охороною ЮНЕСКО) – проводились етнічні чистки християн, які тепер замовчуються. Відзначимо також що в «толерантній» Великобританії заборонили носити натільний хрест на роботу.


В Сірійському місті Хомсі, як повідомляє інформаційна служба Fides, місцевими ісламістами проводяться також етнічні зачистки християн. 9 жовтня 2011 року в Єгипті армія, у відповідь на демонстрації коптів, відкрила вогонь по натовпу. Під кінець 20ст. християн-коптів у Єгипті було близько 8-9млн. чол. За останніми даними перепису населення їх залишилось 6,5млн. В Іраці у 2003 році було 30 млн. християнського населення. За дев’ять років їх кількість зменшилась втричі. Нагадаємо також що в Саудівській Аравії заборонено і християнство і сам хрест як символ. В багатьох країнах світу швидкі карети допомоги вже давно позбавлені червоних хрестів, і «переведені» на шестигранні «сніжинки».


Як повідомляла організація Voice of the Martyrs в Індонезії в 2005 році були факти страт християнських жінок.

В Нігерії, в містах Мубі, Йолі, Майдугурі, в 2012
Читать


Это сообщение написано также в: В ИНТЕРНЕТЕ ЧТО-ТО НЕ ТАК! (1 комментариев)
Комментарии (10)  
Понедельник 9 мая 2011
Сообщение прочтено 1773 раз


На будь якій війні є як герої, так і антигерої. І останні не завжди знаходяться по ту сторону "окопу". Бутафорські примазані "ветерани" за рахунок справжніх героїв, своєю "правдою" про війну підтверджують - війна не перестає бути відразливою навіть після перемоги.

Декілька днів тому дивився один регіональний канал. Передача була відповідно присвячена війні, й на ній присутніми були декілька підозрілих "вояків того часу". Один з них нап'ялив милиці для більшої відповідності ветерану війни... але ж його лице... Ну максимум 70 років. І це при тому що вже 66 років війни немає. Цей "ветеран" активно жестикулював, осуджував тих хто не хоче плекати радянську символіку, розповідаючи що він воював і в партизанських загонах і десь ще... Інший, в офіцерській формі розповідав що він командував цілими батальйонами в 40-ві. Але ж тоді йому мабудь було років 15 - максимум. І скільки таких ветеранів що в 80-ті поприбавляли собі віку й понавигадували різноманітних історій-нісенітниць, про власний героїзм, згідно якому вони мали б загинути декілька разів, але дожили аж до наших часів. Я от дивлюсь на вояків що були в Афганістані. Це хворі фізично й психічно не врівноважені більшістю люди. При погляді на такого відразу розумієш що людина бачила смерть та справжню війну. Другу світову по своїй жорстокості взагалі не можна порівнювати з афганською кампанією, і люди що тоді воювали, справжні - вояки, померли від хвороб визваних розладами психіки, або ж загинули на фронті. До наших днів дійшли одиниці, на шиї яких виїзжає величезна масса бутафорських ветеранів, що й німця напевно що ніколи не бачили.

Мій дід був старим,  хворим, змученим працею селянином. Він помер років дев'ять тому у поважному віці пенсіонера... Але ж коли була війна він ще 12 річним пацаном бігав (один раз у німців запальничку стирив), і сам про це росповідав. У нього навіть і думки не було щоб придумати собі якісь воєнні здобутки. В іншому селі під Києвом, жив один мій родич. Він був моряком та повністю пройшов блокаду Сталінграду. Розповідав що в осадженому місті був такий голод що жінки виїдали м'яку тканину з вибачте задів трупів що валялись по вулицях. Але він вистояв, не опустившись до такого, пройшов повністю війну, й очевидно був достойною людиною. Але по поверненні з фронту сталось наступне. Всі папери що свідчили про його звитяги дивним чином зникли з сільських архівів і якісь верткі жлоби вже в 70-х, оформивши всі заслуги вояка на себе отримали в Києві житлову площу й в подальшому якісь грошові проплати. А мужик цей спився в кінці 70-х та й помер. І скільки таких випадків що на знуджених і змарнілих війною людях виїзжали абсолютно ліві нахлібники, що багато тепер їх розплодилось. В мене до речі були вже в Києві сусіди - старі люди. Вони також вже давно померли, але бабця при війні була ще занадто молодою й працювала в якійсь газеті чи поліграфії (не пам'ятаю вже)  і в кінці 80-х приписала собі 10 років віку, про що розповідав нам її чоловік, дідусь що був молодший за неї на декілька років, і сам був у 40-ві пацаном.

Я впевнений що примазаних "ветеранів" ми будемо бачити ще довгі роки, в той час коли справжні вони стають дедалі дифіцитом. Людей без совісті, що здатні прокладати собі шлях по пам'яті інших вистачає, але ж істина тих хто дійсно воював залишиться у будь якому разі поверх "правди" бутафорських "вояк". І справжніх героїв я і вітаю з їх (саме їх) святом перемоги!


Категории: війна    
Комментарии (6)