<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге єнотоманія искать в постах/комментариях пользователя
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Календарь

 Апрель 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
 
1
2
3
4
6
7
8
9
10
11
12
13
14
16
17
18
19
20
21
23
24
25
26
28
29
30
#

Записи

Четверг 5 апреля 2018
Сообщение прочтено 1098 раз
enot20092009 | 2018-04-05 18:38:40

 

       Чаклунка.

 

 Вона взяла його серце в рученята

 І скупала у духмяному любистку,

 І сказала - Не віддам його до свята,

 А захочу - не віддам його довіку.

 

 Подивися - як йому у мене добре.

 Подивися - як із нього сходить крига.

 Я завену його зараз у цю ковдру.

 Я - чаклунка, я все знаю і все вмію.

 

 А чого ж, скажи мені, чаклунко,

 Сльози на очах твоїх зелених?

 Серце калатає, та так лунко...

 Очі задивляються на берег?

 

 Нащо відібрала моє серце,

 А мене відправила в дорогу?

 Йому, може, добре у кубельці,

 А мені без нього як, на Бога?

 

 Сльози на очах моїх зелених-

 Люди потоптали мою душу,

 Очі задивляються на берег-

 Серце я своє віддати мушу.

 

 Нас з тобою заручило поле,

 А загартувала нас розлука.

 Я не хочу знати більше горя,

 Тільки ти візьми мене за руку.

 

----------------------------------------------------------------------------------

 

  Дощі і грози. Це весна чи літо?

 Глобальне потепління задовбало.

 Тоді був серпень. Яблука налиті...

 А я старів. Людину старять зради.

 

  Я народився в тому серпні знову.

  Були дощі? Чи сонце? Не згадаю.

 Зате я добре пам"ятаю поле.

 І Новий Рік я добре пам"ятаю.

 

 Який був лютий, справді лютий місяць,

 До нас прихильний, добрий і ласкавий.

 І біле плаття, лиш для мене вдіте,

 І посмішку в машині пам"ятаю.

 

 Що ми без пам"яті? І що ми без любові?

 І я тепер спокійно засинаю,

 Бо гладжу ямку. Що?Ти не зі мною?

 Я знаю. Але руки пам"ятають...

-------------------------------------------------------------------------------------

 

  Їхала заплакана, згорьована...

 Серце моє завезла в сніги.

 Я стояв насуплений, знервований.

 Я тримався. Кляті вороги!

 

 Вороги - це відстань і розлуки,

 Заздрість, шепотіння навкруги...

 Їм не треба прикладати руки,

 Щоб порвати серце назавжди.

 

 Та безглузді їх дурні потуги,

 Круговерть розлук, чуток шабаш...

 Серце моє б"ється в тебе в грудях.

 Збережеш, врятуєш, не віддаш.

 

 Твоє я сховав. Нехай лютують.

 Нам не страшно. Сонце в грудях є...

 Тільки дуже хочеться, кицюню,

 Бачити щодня лице твоє.

------------------------------------------------------------------------------------------

 

 Я вірю тобі безмежно,

 Доходячи до святотатства.

 Навіки від тебе залежний,

 По вірі мені воздасться.

 

 Цій вірі я сам дивуюсь,

 Та думать про це не хочу.

 Очей твоїх світлом милуюсь

 І серце солодко лоскоче.

 

 Ця віра мене піднесла

 І дала наснагу жити.

 А крига з очей твоїх скресла

 І там я побачив квіти.

 

Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены