<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге Добрі новини з Аушвіцу искать в постах/комментариях пользователя
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (5)
ZOG (1)
бабло (146)
війна (12)
влада (58)
воші (2)
ГАЗ (1)
гени (4)
герої (55)
гетто (91)
гниды (95)
гої (163)
гонево (104)
гра (15)
Гроші (12)
ГУЛАГ (10)
діти (5)
євреї (116)
жиди (59)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (60)
їжа (1)
КГБ (6)
Київ (9)
Кіт (1)
Крим (2)
лохи (130)
масони (106)
маца (1)
міфи (102)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
СБУ (3)
секс (1)
СРСР (3)
суд (1)
сша (7)
терор (24)
фарс (6)
ФБР (1)
фото (4)
ФСБ (2)
Хабад (72)
Хрень (123)
царь (1)
цены (1)
ЦРУ (2)
#

Календарь

 Июнь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Воскресенье 5 декабря 2010
Сообщение прочтено 807 раз
Робер | 2010-12-05 22:19:24

Сьогодні всякий знає, що існують групи людей, які радикально ставлять під сумнів пануюче уявлення про долю жидів у Третьому Рейху. Цих людей називають "ревізіоністами", або, точніше сказати, "ревізіоністами голокосту". ЗМІ лають їх убивчими висловами, називають "оббріхувачами Освенціму" і, не довго думаючи, пхають в один горщик з "правими радикалами". Якщо пересічного громадянина запитати: що, власне кажучи, стверджують ревізіоністи та на що вони спираються у своїх доводах, то він нічого не зможе відповісти. І це є природнім, оскільки ЗМІ, що знаходяться під суворим і тотальним контролем, заборонено повідомляти будь-що про аргументи ревізіоністів.

Через це багато людей мають хибне уявлення про ревізіонізм і вважають, що ревізіоністи нехитро заперечують страждання жидів під час Другої світової війни. Насправді, ніхто не сперечається з тим, що значне число жидів під час панування націонал-соціалістів (НС) інтернували в концентраційні табори (КТ), що чимала їхня кількість померла там від епідемій і виснаження. Ніхто не бере під сумнів факти розстрілу окремих жидів, насамперед на Cхідному фронті.

Ревізіонізм голокосту - це напрямок в історичній науці, прихильники якого науково спростовують і заперечують історії про нібито масове знищення євреїв нацистами в роки Другої світової війни. 

Суть ревізії Голокосту полягає у з'ясуванні та уточнення історичних фактів. Дослідницька діяльність ревізіоністів голокосту спрямована на приведення історії Другої світової війни у відповідність з реальними фактами. У світлі нових або недооцінених фактів ревізіоністи піддають критичному вивченню і перегляду офіційну історію т. зв. «голокосту». На основі строго наукових досліджень ревізіонізм прийшов до висновку, що офіційна версія Другої світової війни є всього лише продовженням військової пропаганди і важливою складовою частиною сіоністської ідеології, що виправдовує створення держави Ізраїль і єврейську політику по всьому світу (особливо, на території Палестини).

Ревізіонізм це не ідеологія, а неполітичний, науковий метод дослідження. Ревізіонізм не виправдовує і не "обіляє" націонал-соціалістичний режим. Давати моральні оцінки взагалі не входить в його завдання, ревізіонізм закликає відокремити історію від пропаганди. Помиляються ті, хто стверджує, що ревізіонізм є "праворадикальним" рухом, оскільки він взагалі не є ідеологією. Він є науковим методом. Ревізіоністи знову перевіряють офіційні версії "голокосту" за допомогою тих же засобів, які вважаються загальновизнаними в застосуванні до інших періодів історії.
...
Читать
Пятница 3 декабря 2010

Власно, вже всі знають, що не існувало ніяких "таборів смерті", "газових комор", "мила з євреїв" та інших вигадок тих, хто хотів якомога більше коштів викачати з Німетчини та виставити себе жертвою.  Вся історія таборів - в чистому вигляді нестримна ж/д міфологія. Ті всі кадри хроніки з виснаженими в'язнями, купи трупів у ровах та ін., відносяться до періоду 1944-45 рр., коли постачання таборів було повністю блоковано, були зруйновані під'їзні шляхи, почався голод, через відсутність постачання медикаментами і великої скупченості спалахували епідемії сипняка і загратовані в таборах почали масово помирати. А от в таборі у Бельзені епідемія сипняка почалася вже після звільнення англійцями і саме англійці бульдозерами скидали на відомих кадрах кінохроніки трупи до рову.  Але це був кінець війни і тому були об'єктивні причини, а не якийсь злий намір. До порушення постачання все було інакше: контроль за медичним станом був на вищому рівні, харчування аналогічне. Ніхто нікого цілеспрямовано не лохокостіл, табори, той самий комплекс Аушвіца, був великий промисловий об'єкт, що працював на оборонну промисловість Німеччини, тому адміністрація з обов'язку служби дбала про стан зеків, це було в їхніх же інтересах, бо за виконання плану по продукції відповідали головою.

Подивіться ці малюнки - впевнений в багатьох змінеться уявлення про трудові німецькі табори. Зверніть особливу увагу на меню.






...
Читать

Среда 1 декабря 2010

Теперь будет кому отрицать Голодомор и рассказывать басни о так называемом "холокаусте" (напомню,  "холокауст" - это еврейское ритуальное убийство, когда жертву сжигают живьем.

Министерство иностранных дел Израиля разослало своим посольствам в десяти европейских государствах директиву, в соответствии с которой в каждой стране необходимо найти тысячу человек, которые будут отстаивать проводимую Израилем политику. Как сообщает The Guardian со ссылкой на неназванные источники, такое распоряжение с инструкциями министра иностранных дел Израиля Авигдора Либермана было направлено на прошлой неделе.
Официальные представители Израиля отказались комментировать изданию эту информацию, подчеркнув, что по поводу того, какой образ страны формируется за рубежом, существуют определенные опасения. "Особое беспокойство в этом отношении вызывают некоторые страны Западной Европы", - отметил собеседник газеты, имя которого тоже не называется.

Найти тысячи людей, которые смогут защищать интересы Израиля, как стало известно The Guardian, планируется к середине января. Это могут быть активисты еврейских и христианских общин, сотрудники университетов, журналисты и студенты. Предполагается, что они будут регулярно получать информацию от израильских официальных лиц и выступать на различных собраниях, писать письма в газеты и публиковать статьи.

В каких именно странах планируется осуществить эти мероприятия, в публикации газеты не уточняется. Указывается лишь, что Великобритания - одна из них.

Израиль, как подчеркивает газета, стремится улучшить свой имидж и при помощи других методов, в частности, используя социальные сети и YouTube.

http://news.nswap.info/?p=38610&cp=all

http://www.youtube.com/watch?v=LofScCiJT4c&feature=player_embedded

Воскресенье 28 ноября 2010
Сообщение прочтено 2623 раз
Робер | 2010-11-28 11:33:43

Президент Ізраїлю Шимон Перес 25 листопада в Києві вшанував пам'ять жертв Бабиного Яру, поклавши квіти до меморіального комплексу. Після покладання квітів, присутні вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання. Потім Шимон Перес поклав квіти до пам'ятника розстріляним євреям "Менора", який також розташований на території Бабиного Яру.

Ми вже дивувались тому, що жодного прізвища загиблого в Бабиному Яру єврея досі не вдалося встановити. Нема і в Шимона Переса загиблих там родичів або знайомих. Мене завжди дивувало, що євреї намагаються нас переконати ніби їх загинуло 6 млн, але серед цих 6 млн нема жодного відомого письменника, музиканта, кінорежесера, банкіра тощо. Якась безлика безіменна  маса, просто цифра... І якщо ви захочете прослідкувати долі євреїв Києва, то побачите, що більшість з них були евакуйовані до Ташкенту, деяка частина воювали на фронті, інші - як наприклад мама дружини Ющенка Софія Юхимівна - дивним чином опинилися в США або в Ізраїлі (видатний український режисер О.Довженко після війни в книжці виданій ЦК КПУ, згадував, що німці вивезли з Києва 50.000 євреїв, але про розстріли не згадував, бо їх не було). На "Менорі" в Бабиному Яру відсутні прізвища загиблих євреїв тому що там таких просто нема, не знайшли, через це київську "Менору" дехто називає "Пам'ятником невідомому єврею Рабіновичу".

Згідно з даними демографічних досліджень, ще в середині 90-х років ХХ століття в країнах Європи проживало близько 400 тисяч євреїв - колишніх в'язнів таборів смерті. Відповідно до доповіді уряду Ізраїлю, на початку 2004 року, через 59 років після закінчення Другої Світової війни, по всьому світу проживало 1.092.000 тих, хто дивом пережив голокост, близько половини з них в Ізраїлі. З урахуванням півтора мільйонів європейських євреїв, що після війни переселилися до Ізраїля, а також природного спаду населення за більше ніж півстоліття після війни, не кажучи вже про різноманітні військові втрати, виходить, що число осіб єврейської національності, які померли в концтаборах, ніяк не могло перевищувати 700 тисяч осіб. Та й ті загинули, роблять висновок критики Голокосту, не внаслідок цілеспрямованого геноциду, а з причини масових епідемій і голоду в місцях ув'язнення, викликаних, як вони стверджують, не в останню чергу бомбардуваннями союзників і повним руйнуванням німецького народного господарства в кінці війни. Таким чином, довядять ревізіоністи історії - ніякого геноциду євреїв взагалі не було, а голокост придуманий вже після війни виключно для того, щоб просувати геополітичні інтереси США та Ізраїлю.

В 2008 американська організація CODOH звернувся до Організації Об'єднаних Націй та до провідних ЗМІ всього світу з проханням надати ім'я однієї людини з доказами, що вона була отруєна газом в Освенцімі. Ця акція була названа «Одне ім'я з доказами» (One Person with Proof). CODOH стверджує, що з цим "простим і щирим" проханням він раніше звертався до авторитетних вчених та активістів голокосту, але більше ніж 2.000 американських вчених і дослідників, до яких звертались, не відповіли на це питання. CODOH з цим питанням звернувся також до директора Центру перспективних досліджень Голокосту Меморіального музею Голокосту в США доктора Пола Шапіро, щоб він забезпчив доказами ім'я однієї людини - однієї з мільйонів, яка була убита в газовій камері в Освенцімі, але той не відповів.

Може варто було запитати в Переса - чи відомо йому ім'я хоч одного єврея, розстріляного у Бабиному Яру?

А тепер, для порівняння державних підходів прочтить оце:

Українська влада дала згоду на проведення розкопок у селищі Биковня під Києвом для пошуку розстріляних у 1940 році радянським НКВС громадян Польщі.

Україна таким чином відповіла на прохання польської влади, яку озвучував, зокрема, Президент
Читать

Пятница 26 ноября 2010

Олексій Токар, PhD. 

ЩОДЕННИК АННИ ФРАНК:
СУМІШ ФАЛЬСИФІКАЦІЙ ТА ОПИСАНЬ ЖІНОЧИХ ГЕНІТАЛІЙ 

 «Щоденник Анни Франк» вперше був виданий в 1947 році в Нідерландах і моментально став бестселером. Він перекладений багатьма мовами світу, безліч разів перевидавався і продавався публіці як справжній - власноруч написаний єврейською дівчинкою з Амстердама. За мотивами щоденника ставилися спектаклі, балети, його екранізували в Голівуді – цей фільм мав колосальний успіх. Щоденник Анни Франк є офіційним міжнародним культурним надбанням - він включений до списку спадщини ЮНЕСКО "Пам'ять світу", також у 2009 році на порталі Onepoll.com він потрапив до ТОП-10 списку книжок, "які надихають читачів". В 2003 році щоденник видавався в Україні і тепер "надихає" українців.

Однак в жанрі мемуарів та щоденників відомо чимало літературних містифікацій, які видавалися за справжні спогади або життєписи різних відомих людей – достатньо згадати «мемуари Хесса», «щоденники Мюллера» або різні версії скандально відомих «Застільних бесід Гітлера». Але одне з найбільш сенсаційних викриттів пов'язане з книгою «Щоденник Анни Франк». 

Передісторія. Чому родина Франк не виїхала з Нідерландів

У 1925 році батьки Анни, Отто Франк і Едіт Холландер одружилися і оселилися у Франкфурті, Німеччина. Анна народилася в 1929 році. Батько Анни був успішним бізнесменом, а мати Анни була дочкою промисловця.

 

У 1934 році Отто із сім'єю перебралася в Амстердам, де він купив фірму Opekta, основною продукцією котрої був гелеутворюючий агент пектин, що є рослинним замінником желатину і використовується в домашньому господарстві при виготовленні желе та джемів, а також з метою дотримання кашруту.

У травні 1940 року, після того як німці окупували Амстердам, Отто залишився в цьому місті, в той час як його мати і брат переїхали до Швейцарії. Отто залишився в Амстердамі через те що його фірма робила вдалий бізнес з німецьким Вермахтом - з 1939 по 1944 рік Opekta продавала пектин для німецької армії. Пектин використовувався як харчовий консервант, протиінфекційний бальзам для ран, колоїдний кровозамінник та загусник, що значно збільшує строк зберігання донорської крові. Пектин також застосовувався як емульгатор для нафти та згущеного бензину для запалюючих бомб. Забезпечуючи Вермахт, Отто Франк перетворився в очах голландців на нацистського посіпаку.
кохання,будинок,музей,скандал,література,бізнес,Школа,почерк,євреї,жиди

Вид на сховище з боку 50-и квартирного будинку
6 липня 1942 Отто Франк перевіз свою сім'ю до «таємного сховища» (так називала його Анна Франк: «het achterhuis» - буквально: «задній дім», часто перекладається як «секретна прибудова», «сховище»). Це був триповерховий флігель із великим скляним таунхаусом, розташований перед великим п'ятдесятиквартирним будинком майже в центральній частині Амстердаму на каналі Прінсенграхт. Крім заможної сім'ї Франк в цьому комфортному і просторому сховищі також ховалися інші євреї (всього - вісім, а ще домашні тварини).

Дехто називає ці приміщення коморою, але ось так їх описує дівчинка:

"А за правими
Читать

Четверг 25 ноября 2010
Сообщение прочтено 1007 раз
Робер | 2010-11-25 18:33:04

 Сильвіо Берлусконі,  зібравши нещодавно гостей на святкуванні свого 74-го дня народження, він розповів анекдот про єврея, який брав з іншого єврея по три тисячі на день за те, що ховав його від Голокосту. "І тепер єврей говорить: питання в тому, чи не повинні ми сказати йому, що Гітлер мертвий і війна завершилася".

Під час проповіді в синагозі рабин і депутат ізраїльського парламенту Нісім Даян запитав: Євреї, ви  знаєте, чому відбуваються Голокости? А тому, що в певних місцях при молитві не дотримується тиша !"

Міхаель Дорфман в статті "ХОЛОКОСТ - ЦЕ СМІШНО?" розповів наступний анекдот:

Приходить єврей з роботи і каже дружині:
- Слухай, Сара, не можу більше терпіти нацистські звірства!
- Не переживай так, Хаїм. Ми підемо і уб'ємо Гітлера. Головне, щоб ти не турбувався.
Сказано - зроблено. Дістала Сара зі скрині кілька гвинтівок. Хаїм прикрутив оптичні приціли. Залягли вони на горищі, навпроти того місця, де, за їхніми розрахунками, повинен був проїздити Гітлер. Година пролежали, другий, а ніхто не їде. Три години пройшло, четвертий проходить ... Ось Сара й каже:
- Слухай, Хаїм. Я сподіваюся, з ним нічого не сталося ...
 

Єврейка Сара Блау у великій статті "До газової камери з посмішкою" в газеті "Хаарець" розповідає такий жарт:

- Чому в газових камерах Освенцима було по 12 дірок?
...
Читать

Воскресенье 21 ноября 2010
Сообщение прочтено 523 раз
Робер | 2010-11-21 22:08:20




Душова в трудовому таборі Біркенау.  Ув"язнених стригли (постійно - щоб не було вошей), потім вони йшли в душ (будівля центрального крила). У цей же час, їх одяг був на дезінфекції в газовій (дезенфікційній) камері. В'язні після помивки залишали будівлю на іншій стороні - "чистій"і. Усі приміщення в будинку були обладнані центральним опаленням (пізніше вилученому, з або без злого умислу), вода йшла тепленька, всі системи були з любов"ю зроблені саміми ув'язненими - для себе ж робили.  

На табличці в душовій написано "Воду пити заборонено! Ризик захворювань!" Дбайливі німці дуже переймалася здоров"ям своєї майже безкоштовної робочої сили, тому слідкували за їх гігієною. А ви кажете газ... Просто митися треба було!

Нижче душова в концтаборі Дахау, 1945, табір тількі що звільнили, колишні загратовані - худі і виснажені. Останні дні війни їх, через руйнування інфраструктури, погано годували. 

...
Читать

Сообщение прочтено 591 раз
Робер | 2010-11-21 00:45:00

Аушвиц-люге - [нем. Auschwitz-Luge --> Auschwitz - Освенцим, польский город в Краковском воеводстве + Luge - ложь] - немецкое выражение, указывающее на то, что не было никакого преступления гитлеровцев в отношении европейских евреев, не было лагерей смерти и холокоста (ХОЛОКОСТ). Конкретно имеется в виду концлагерь Освенцим (освобожден в 1945 г.).

Так визначає цей вже стійкий неподільний зворот мови "Словарь иностранных слов" ( составитель Комлев Н.Г., Издательство ЭКСМО, Год издания 2006, Страниц 672 ISBN 5-699-15967-3).

Потрібно зазначити, що саме під такою назвою «Брехня Аушвіцу» (нім. Die Auschwitz-Lüge) в 1973 році видав свою знамениту книгу Тіс Кристоферсен, звичайний німець,  який до війни займався фермерством, у 1940 році був важко поранений на фронті, після лікування отримав агрономічну освіту з вирощування каучуконосних рослин і працював у трудовому таборі Райське, сателіті Аушвіцу, в Департаменті розведення рослин.

Серед інших у його підпорядкуванні були близько 100 чоловіків з Аушвіца-Біркенау. Протягом всього 1944 року Крістоферсен неодноразово відвідував Аушвіц-Біркенау, але про масові вбивства євреїв газом вперше почув лише після війни і дуже здивувався. Після чого видав книгу «Брехня Аушвіцу», в якій описав своє минуле і в якій заперечував, що в Освенцімі коли-небудь мало місце знищення людей, що ув'язненні навіть співали пісень під час роботи — після чого отримав багато тисяч листів від очевидців, які підтверджували його доводи. Незважаючи на те, що його брошуру навряд чи можна назвати науковим дослідженням предмета, вона все ж зробила глибокий вплив, посіявши сумнів і спонукавши ціле коло дослідників критично поглянути на Голокост.

Тіс Крістоферсен опитав безліч «очевидців» «винищення газом», але серед них не виявилося жодного живого прямого свідка. Провів рік у німецькій в'язниці за «образу держави», був висланий до Данії, де при потуранні поліції його будинок атакували сотні просіоністських фанатиків.

Був змушений тікати до Бельгії, Швейцарії, потім до Іспанії. Багаторазово піддавався замахам, у тому числі за допомогою кислоти, підпалів та знищення майна. Протягом останніх місяців життя був оголошений «ворогом держави», його банківський рахунок в Німеччині був арештований, медична страховка анульована, пенсійне забезпечення, у фонд якого він платив протягом 45 років, припинено разом з військової пенсією. Незадовго до смерті Крістоферсен був заарештований на кілька тижнів; йому було дозволено лише померти на батьківщині. Він помер 1997 року.

Пройшло аж (чи лише?) 30 років після виходу його книги «Брехня Аушвіцу» - і от бачите, це усталене поняття вже стало ідіомою і увійшло до словників. Цікаво, а чи є ще такі люди, які вважають що це не брехня?

Дивись також:

Все что вы хотели узнать о холокосте, но боялись спросить. Высказывания известных людей о холокосте

Почему я не верю в холокост?

Юрґен Ґраф. "Міф про голокост"


Читать

Суббота 20 ноября 2010
Сообщение прочтено 3876 раз
Робер | 2010-11-20 02:40:38

 «Еврейский учёный…профессор Колумбийского университета  Норман Финкельштейн написал книгу "Индустрия холокоста". В этой книге профессор, чьи родители были узниками Варшавского гетто, обвинил Израиль и американо-еврейскую диаспору в стремлении использовать массовые истребления евреев в гитлеровской Германии в политических и финансовых целях.

Разговоры о холокосте возникли только в 1967 г. С этого момента и началось развитие "индустрии холокоста". Холокост стал незаменимым идеологическим оружием, благодаря которому одна из самых грозных сверхдержав мира объявила себя "государством-жертвой"… что оградило её творцов от справедливой критики.

Главными закопёрщиками в создании "индустрии холокоста" стали американские евреи Симон Визенталь и Эли Визель. Визель за каждую лекцию по данной теме брал по 25 тысяч долларов. Созданный им музей холокоста профессор назвал "помесью Дахау с Диснейлендом".

Финкельштейн уличает во вранье и многих других участников этой индустрии. Этот подлог позволил "индустриалам" заставить швейцарские банки выплатить евреям более 200 млн. долларов … и обязать Германию выплатить 12 млрд. долларов»

Цитата з книги В.В. Жириновського «Иван, запахни душу!» (Москва, 2002 г., издание Либерально-демократической партии России с. 33 - 34).

==================

Цікаво, що Жириновський та Фінкельштейн - євреї, тобто звинуватити їх в антисемітизмі неможливо, адже кличкою «антисеміт» євреї нагороджують виключно гоїв, якщо «антисемітські» висловлювання допустить єврей, його назвуть «єврей, котрий ненавидить себе».

Див. також:

 Почему я не верю в холокост?

 

Юрґен Ґраф. "Міф про голокост"

Роже Ґароді. "Основоположні міфи ізраїльської політики"

Річард Харвуд."Чи дійсно загинули шість мільйонів?"

 

Среда 17 ноября 2010

діти,Аушвіц,Освенцім

Інколи пропагандисти припускаються брутальних помилок. Інакше чим можна було б пояснити попадання в інтернет фото на якому зображені щасливі діти у звільненому Аушвіці? Подивиться лише на пухкеньки щічки тих дітлахів!  У книзі "Anatomy of the Auschwitz Death Camp" (Автори: Israel Gutman, Michael Berenbaum, United States / 1998), на стор 413 стверджується: "На 23 квітня 1943 в таборі перебувало 2846 дітей чоловічої статі". Майже 3 тисячі лише хлопчиків! Чи могли кровожерливі нацисти допустити таке? 
 діти,війна,дети,Україна,українці,голодомор,сша,народ,Історія,кгб

діти,війна,дети,Україна,українці,голодомор,сша,народ,Історія,кгбдіти,війна,дети,Україна,українці,голодомор,сша,народ,Історія,кгб

На нижній світлині діти-поляки в концтаборі Аушвіц, жодного жидівського обличчя.
війна,Україна,українці,голодомор,сша,народ,Історія,Children,кгб,бандера
...
Читать

Назад123...891011Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены