Дмитрий Табачник что он "положительно оценивает позицию" российской стороны, инициировавшей обыски в действующей Библиотеке украинской литературы в Москве. Напомним, в конце декабря прошлого года отдел по борьбе с экстремизмом МВД РФ изъял из библиотеки более 50 книг, газет и брошюр, имеющих, по мнению милиции, "антироссийскую направленность". Среди прочего были изъяты экземпляры официальной газеты Конгресса украинских националистов "Нация и держава", а также выпущенная УНА-УНСО брошюра под названием "Хай ненавидять, аби любили". Сотрудники милиции действовали в рамках расследования уголовного дела, возбужденного по ст. 282 УК РФ ("разжигание межнациональной ненависти или вражды") (см. Ъ от 22 декабря 2010 года).
– Я хочу подчеркнуть, что эта библиотека – российское учреждение и полностью финансируется из бюджета Москвы. Поэтому ситуация немного непонятна: зачем, если какие-либо контролирующие органы Российской Федерации имеют претензии к какому-то учреждению, выносить это на такой высокий уровень? – заявил вчера господин Табачник.

======

Я даже не знаю как прокомментировать слова этого украиножера, украинофоба и украиноненавистника. Давно известно, что этот хабадник делает все чтобы переписать историю Украины, скрыть ужасы жидобольшевизма и виновных в трагедии Голодомора (жидобольшевиков). Уточню - он не интересы Москвы лоббирует, а интересы Хабада, который давно царствует в России. 

Где ты, Степан Бандера??

Хотя со дня смерти композитора Рихарда Вагнера в 1883 году до начала  Второй мировой войны прошло 56 лет, евреи считают Рихарда Вагнера - идейным вдохновителем так называемого холокоста.  Об этом пишет Kристофер Никольсон в книге "Richard and Adolf".

Связь между Вагнером и Холокостом евреи видят в свете влияния антисемитских статей композитора, наиболее яркой из которых является «Еврейство в музыке», написанная в 1850 году.

В ней Вагнер подверг критике еврейских музыкантов и продекларировал, что евреи паразитируют на чужой культуре - «Евреи говорят языком той нации, среди которой они живут, но говорят, как иностранцы» , и как народ, находящийся в изгнании, в галуте, не способны создавать свою культуру, в том числе и народную, «этническую» музыку:

«У евреев, не имевших своего искусства, никогда не было жизни с художественным содержанием. Вот почему даже для пытливого художника оказалось возможным извлечь из нее только форму для художественных произведений».

 «Насколько чужды нам евреи, можно судить по тому, что сам язык евреев противен нам.

Особенности семитической речи, особенное упрямство ее природы не изгладилось даже под воздействием на нее двухтысячелетнего культурного общения евреев с европейскими народами. Само звуковыражение, чуждое нам, резко поражает наш слух; также неприятно действует на нас незнакомая конструкция оборотов, благодаря которым еврейская речь приобретает характер невыразимо перепутанной болтовни; это обстоятельство прежде всего следует принять во внимание, потому что оно, как ниже будет показано, разъясняет то впечатление, какое оказывают на нас новейшие музыкальные еврейские произведения...».

В конце же статьи Вагнер призвал евреев «к самоуничтожению»:

«Тогда мы будем согласны и, в известном смысле, неразличимы! Но помните, что только это одно может быть вашим спасением от лежащего на вас проклятия, так как спасение Агасфера - в его погибели».

Уничтожение еврейства виделось Вагнеру единственным выходом.

"До того, пока последний еврей не будет уничтожен, немецкое искусство не может быть спокойно", - сказал однажды Вагнер в беседе с Ницше.

Что привело композитора Вагнера и обожавшего его Гитлера к антисемитизму? Несет ли Вагнер посмертную ответственность за Холокост?

Кристофер Никольсон , исследовав влияние музыки Вагнера на Гитлера, он пришел к выводу, что именно Рихард Вагнер и его антисемитские взгляды сыграли доминирующую, решающую роль в становлении Адольфа Гитлера. По мнению еврея Никольсона, композитор, умерший за много лет до прихода нацистов к власти и начала Второй мировой войны, превратился во Второго по счету во человека после Гитлера, ответственного за так называемый холокост.

Израильский журналист из «Едиот ахронот» Шахар Гиносар задал Никольсону несколько вопросов.

На чем Вы основываете эти утверждения?..

- Гитлер многое перенял у Вагнера. Оба, например, были вегетарианцами. У обоих та же причина. Вагнер не ел мяса, объясняя это свое извращение тем, что именно еврейский Бог призывает употреблять мясо. (видимо евреи считают вегетарианство извращением, которое ведет к антисемитизму). Это - извращенный взгляд, однако бесспорно, что Гитлер перенял его у Вагнера. Гитлер сказал: «Я не прикоснусь к мясу, поскольку так говорил об этом Вагнер». Влияние Вагнера на Гитлера было просто колоссальным: «Вагнер – Бог, и его музыка – моя вера». Вот вам один из главных идеологических источников Гитлера.

Сам Никольсон считает, что произведения Вагнера не подлежат исполнению:

Вы
Читать

Список преступлений мирового еврейства за последние несколько тысяч лет и мирового сионизма за последние лет сто с небольшим хорошо известен и достаточно полно представлен в обширной научно-популярной литературе на языках всех народов мира.

Однако не было еще злодеяния, которое с такой надеждой ожидалось бы людьми доброй воли на разных континентах и к которому они так подталкивали бы колеблющихся сионистов.

Речь идет, конечно, о планируемом израильской военщиной ударе по объектам иранского мирного атома. Сионистская пропаганда пытается заранее оправдать его как якобы осуществление права на самооборону, ссылаясь на неоднократные эмоциональные высказывания иранского президента, призывавшего стереть Израиль с карты земного шара. Но Иран - это демократическое и плюралистическое государство. Там существуют и иные взгляды на методологию окончательного решения еврейского вопроса. Соперник Ахмадинежада на предыдущих выборах, умеренный либерал Рафсанджани, например, предлагает "выблевать Израиль из тела мусульманского Ближнего Востока". А вот верховный лидер аятолла Хаменеи требует "вырезать раковую опухоль Израиля".

Но вернемся к реакции цивилизованного мира. Начнем с сияющего храма на холме, лидера свободного мира - США. С тех пор как после падения кровавого режима Буша-Чейни верховным жрецом стал президент-миротворец, храм засиял еще ослепительней.

Иранская бомба совершенно не нужна Америке, но на белоснежных одеждах чернокожего мессии не должно быть ни одного пятнышка. "Это ведь вас выблевывают, господин премьер-министр, вот вы и занимайтесь этой сугубо локальной проблемой. А у меня, знаете ли, глобальная перезагрузка, батенька, на днях еду в Каир извиняться перед угнетенными народами Востока..."

Через несколько часов после израильского удара по каскаду центрифуг в Натанце и другим объектам иранского "Манхэттенского проекта" молодой президент, ритмично и изящно поворачивая вправо-влево, как на теннисном матче, свой по-мальчишески вздернутый подбородок, с выражением зачитает с телесуфлера заготовленный его любимым чикагским пиарщиком проникновенный текст, гневно осуждающий израильскую военщину.

А в это же время на другом конце света в одной из роскошных загородных резиденций организованная группа чисто конкретных крутых пацанов-нефтетрейдеров будет напряженно следить за биржевыми сводками мировых агенств.

120! 140! Крупный теракт в центре Иерусалима. 170! 190! Иран нанес ракетный удар по саудовским нефтяным платформам в Ормузском проливе. 220! 240 долларов за баррель!

Этот день они приближали как могли. Передавали Ирану технологии, обучали специалистов, десять лет крышевали Иран в Совете Безопасности, срывая принятие жестких санкций, которые действительно могли бы остановить иранский ядерный проект.

Наконец, заключили с Ираном соглашение о продаже самых современных средств противоздушной и противоракетной обороны. Последний шаг буквально подталкивал Израиль к действиям: с размещением комплексов С-300 вокруг ядерных объектов Ирана воздушная операция значительно усложнилась бы.

Но сразу же возникли задержки с их поставкой. По слухам, из-за каких-то традиционных проблем с откатами. Какие там грошовые откаты - Израилю предоставлялось окно возможностей, готовое захлопнуться в любой момент. Ставки в игре были десятки, сотни миллиардов нефтедолларов. На 5-6 человек. И самое главное, теперь эти 5-6 замечательных людей уже навсегда останутся у власти.

На вчерашнем заседании правительства было принято решение создать министерскую комиссию, которая будет отслеживать ситуацию с антисемитизмом и отношением международного сообщества к государству Израиль.

По мнению главы правительства Биньямина Нетаниягу, наибольшую опасность для Еврейского государства представляют попытки арабских стран-членов ЛАГ и Ирана делегитимировать Израиль, отказав ему в праве на законное существование.

Израиль намерен обратиться ко всем странам с требованием о принятии законодательства, накладывающего уголовную ответственность за открытые проявления антисемитизма.

Отмечается, что в 2010 году общее число антисемитских инцидентов в странах Западной Европы и Северной Америке было несколько меньше, чем в предыдущем. В то же время число антисемитских проявлений остается значительно выше, чем до начала третьей интифады и проведения антитеррористической операции "Литой свинец". Пик мирового антисемитизма, согласно статистике, пришелся на 2009 год.

==========

Интересно, как становятся антисемитами?

Количество антисемитских инцидентов в 2010 году уменьшилось по сравнению с предыдущем годом. Об этом сообщили на совместной пресс-коференции глава Еврейского агентства Натан Щаранский, министр информации и диаспоры Юлий Эдельштейн и Амос Хермон, возглавляющий в Сохнуте отдел борьбы с антисемитизмом.

Вместе с тем было подчеркнуто, что резко усилившаяся в 2010 году тенденция делегитимации и демонизации Израиля представляет собой реальную угрозу еврейским общинам в диаспоре. Щаранский и Эдельштейн заявили, что радикальный ислам по существу принял идеологию нацизма.

Пресс-конференция, прошедшая в иерусалимской штаб-квартире Сохнута, была посвящена публикации ежегодного отчета о проявлениях антисемитизма. Пресс-конференцию приурочили к международному дню Холокоста и борьбы с антисемитизмом, который будет отмечаться 27 января.
...
Читать

Арабська телемережа новин "Аль-Джазіра" оприлюднила подробиці сотень конфіденційних документів, які, за її словами, стосуються переговорів щодо врегулювання на Близькому Сході.

1600 конфіденційних документів про сотні зустрічей між лідерами США, Ізраїлю і Палестинської адміністрації, а також електронні листи і секретні пропозиції потрапили до рук каналу "Аль-Джазіра" і згодом були передані газеті Guardian (Гардіан).

Документи, як твердить "Аль-Джазіра", свідчать про те, що Палестинська адміністрація таємно погодилася дозволити Ізраїлю утримувати великі частини незаконно окупованого Східного Єрусалиму.

Останні мирні переговори між Ізраїлем і палестинцями перервалися багато тижнів тому, як повідомлялося обома сторонами, через відмову Ізраїлю припинити будівництво ізраїльських поселень на окупованій палестинській землі.

Однак цей величезний злив "Аль-Джазірою" конфіденційних документів вказує на те, що керівники палестинців приватно були готові на великі територіальні поступки в обмін на домовленість. Ішлося про суттєві шматки землі, окупованої Ізраїлем із 1967-го року.

Як виглядає, найбільш контроверсійною частиною цього конфлікту є Єрусалим, який своєю столицею вважають і ізраїльтяни, і палестинці.

Оприлюднені документи  твердять, що палестинські посередники на переговорах хотіли обговорювати дражливі і досі необговорювані питання, включно з доступом до святині Харам аш-Шаріф, або Храмової гори.

Роками ті самі палестинські керівники вели переговори з ізраїльськими й американськими посередниками, однак всі досі проведені переговори були безрезультатними.

Згідно з інформацією телеканалу, ізраїльтяни відмовилися від домовленостей щодо Східного Єрусалиму, не зробивши при цьому пропозиції у відповідь.

Поміж палестинцями наростає розчарування і незадоволення тим, що вони вважають ізраїльською експансією (особливо що стосується таких питань як Східний Єрусалим), а також слабкістю своїх лідерів.

Ці оцінки очевидно лише посиляться після оприлюднення документів Аль Джазірою.

Бі-Бі-Сі поки що не має можливості підтвердити в незалежних джерелах достовірність оприлюднених документів.

Бабин Яр: ВЕРСІЇ ГІРКОЇ ПРАВДИ 

У неділю 2 червня 1996 року відділ УК Ради в Кергонксоні (Нью-Йорк) та відділ УККА зорганізували доповідь про найновіші історичні дослідження відносно братських могил у Бабиному Яру в Києві. Про це докладно інформував «Вечірній Київ» (20 жовтня 1995 року та 16-19 березня 1996 року). Доповідь відбулася в залі церкви святої Трійці, виповненій членами кергонксонської громади, а також гістьми з осередку «Союзівка» Українського Народного Союзу. Доповідав голова Спілки прихильників України в США д-р Мирослав Драган.

Доповідач розповів про історичні розшуки, що тривали протягом шести років в Україні і в США. У Національному архіві у Вашингтоні віднайдено численні аерофотознімки окупованого німцями Києва. Вони дозволяють твердити, що за час війни в Бабиному Яру не було жодної свіжої братської могили, себто у ярах та ярчаках Реп'яхівського та Бабиного ярів, поруч з жидівським кладовищем, не поховано жодного іудея. Натомість ці знімки, зроблені ще в травні 1939 року, дають змогу виявити могили жертв ЧК-НКВД з 1922-34 років у Бабиному Яру, далеко від жидівського кладовища. Поки Київ став столицею України, тут до 1934 року хоронено розстріляних у підвалах ЧК-НКВД в будинку царського Інституту благородних дівиць в середмісті Києва. Після 1934 року НКВД почав ховати жертви за Дніпром, у Биківні.

 Далі доповідач звернув увагу на те, що справу розстрілу гітлерівцями 100.000 жертв у Бабиному Яру знехтували судді на Нюрнберзькому суді, тому що прокурори зосередилися на жертвах Славути (150.000), Одеси (200.000), Криму (200.000), Харкова (250.000) і аж 600.000 (!) у Львові. Справу Бабиного Яру КГБ порушив допіру 1964 року в зв'язку з антинімецькою нагінкою на Аденауера та терором проти українських націоналістів-дисидентів. На Заході ідею жидівських страждань у Бабиному Яру підхоплено тільки на початку 1970-х років. У 23-томовій Еnсуclореdіа judаіса з 1972 року у статті про Бабин Яр 80% тексту — це вірш Євтушенка, а число жертв подано ледве коло 34 тисяч. Аж у 1991 році, з нагоди 50-ліття події у Бабиному Яру, число жертв збільшено до фантастичних масштабів. У цю пору дорадник Горбачова, «українець» з Києва, Віталій Коротич проголосив у Канаді, що Бабин Яр був найбільшою масакрою за історію людства і що там замордовано 300.000 осіб, переважно жидів. Згідно з Коротичем, розстріли провадила українська поліція та Буковинський курінь під командою Василя Кейбіди та Петра Войновського і під наглядом німецьких спецвідділів та гестапо (П.Войновський помер у Кергонксоні навесні 1996 року).

 Теперішню важливість Бабиного Яру для жидівського страждальництва підкреслює факт, що газета «Нью-Йорк Таймc» у спеціальному, ювілейному виданні на своє століття 9 березня 1996 року, на тему другої світової війни вмістила лише дві статті: одну про Бабин Яр і участь в розстрілах жидів українською поліцією та другу про визволення в'язнів концтабору Дахау в Німеччині. Спираючись на історичні джерела, доповідач д-р М.Драган ствердив, що хоч українців у західному світі вважають за найбільш варварський народ, однак проявів антисемітизму в Україні та Польщі було дуже мало. Зате антисемітизм був сильним в інших державах та імперіях ще перед Христом. Сьогодні він посилився там, де практично немає християнства, наприклад, у Японії або Індонезії.

 Далі д-р Драган звернув увагу на те, що Старий заповіт і Талмуд плекають у жидів почуття страждальництва і того, що їх усі безнастанно переслідують. Цим пояснюється творення страждальницьких міфів про «терор — різню» жидів за Хмельниччини чи катастрофи жидів під час першої та другої світових війн, та знеславлення інших народів. Вони мають з цього великий зиск, що й породжує неприязнь до них — антисемітизм.

 Крім того, жидівська релігія вимагає від своїх вірних уміти читати й писати та займатися торгівлею. Ще за єгипетських часів іудеї торгували золотом
Читать

Дегенеративне мистецтво (нім. Entartete Kunst) - це авангардне антикласичне мистецтво. Німецька пропаганда часів ІІІ Рейху вважала його єврейсько-більшовицьким та антинімецьким, а тому й небезпечним для нації. Фахівці вважають дегенеративне мистецтво елементом психотерору та маніпуляції свідомістю.

Свої популярні в певних колах дегенеративні малюнки Давид Олер зробив в 1946 році через рік після закінчення війни. У концтаборі Олера (за його словами) призначили до спеціальної робочої групи (Sonderkommando), відповідальну за очищення крематоріїв та витягування трупів з газової камери, хоча насправді він декілька років працював у таборі оформлювачем наочної агітації і отрмував за це додатковий пайок. Поплічник німців Олер малював плакати і нібито спостерігав за тим, як роздягалися "жертви газових камер", "паралізовані страхом і усвідомленням швидкої неминучої смерті", як "спалювалися тисячі ворогів Третього Рейху". Давид Олер став одним із багатьох тисяч працівників Аушвіца, кому судилося увійти в приміщення крематоріїв і газових камер і дивом вийти звідти живим. Малюнки Олера вважаються єдиними існуючими
Читать

Це фото можна бачити в різних джерелах, часто його підписують як "Бабин Яр", але на жидівській пересувній виставці "Голокост від куль", що гастролювала в Києві в 2011 р., воно було підписане так: "Члени німецької поліції націлюються в напрямі євреїв із Івангорода, які тільки що закінчили копати їхню власну могилу. 1942. Фотограф невідомий. ©USHMM, courtesy of Jerzy Tomaszewski". Отже, під цією фотографією подається копірайт United States Holocaust Memorial Museum з Ню Йорка, а фото отримано від Єжи Томашевського. Прізвище польське, але може бути теж і єврейське.




...
Читать

Ге́тто це райони міст, де добровільно або примусово проживають етнічні меншини. Під час Другої світової війни словом «гетто» називалися ті житлові зони куди німці збирали євреїв для компактного мешкання. Найбільш відоме Варшавське гетто, а в Радянському Союзі і пострадянському просторі Мінське гетто. Були закриті і відкриті гетто. Відкриті гетто виникали в містечках зі значним єврейським населенням, де було недоцільно його виселяти і потім охороняти. Крім того, гетто виникали і в дрібних населених пунктах, де німецька влада не могли організувати охорону закритого гетто. У відкритих гетто євреям наказували лише не залишати свого населеного пункту та не відвідувати громадських місць. У цих гетто євреї, також як і в закритих гетто, виконували примусові роботи, зобов'язані були носити єврейські розпізнавальні знаки, платити контрибуцію. У всіх гетто утворювалися юденрати або призначалися старости.

Юденра́т (нім. Judenrat — «єврейська рада» (жидівська рада) — єврейський адміністративний орган самоврядування, який за ініціативою німецької окупаційної влади в 1939 році створено при Генерал-губернаторстві Польщі (нім. Generalgouvernement für die besetzten polnischen Gebiete) у кожному єврейському гетто, на окупованих нацистами територіях, і пізніше на території СРСР. На території Європи діяв 101 юденрат.  Окремий юденрат міг відповідати за певне гетто, окрему територію, регіон або навіть за цілу країну. До повноважень Юденрату входило забезпечення господарського життя і порядку в гетто, збір різних грошових коштів, а також виконання розпоряджень і наказів окупаційної влади. Юденрати складалися з впливових людей і рабинів.

Юденрату підпорядковувалась єврейська (жидівська) поліція (нім. Judischer Ordnungsdienst), але про неї ми поговоримо іншим разом.

Тобто жили собі євреї в таких містечках відокремленним життям і майже всі пережили війну, навіть збройні повстання там підіймали. Потім, через багато років вони почали говорити, що "дивом пережили голокост" і пройшли через "пекло гетто". Пекло, напевно тому, що потрібно було працювати, а не гендлювати.

Отак починалась Варшавське гетто. Просто відокремили для євреїв половину міста.

Вулиці в гетто чисті, охайні, будинкі респектабельні і комфортні.

Життя вирує, жертви голокосту тусуються, підлітки скрізь однаково кучкуються, пекла не помітно.

 Продуктова картка - хліб, м'ясо, мармелад, різне, цукор - непогано харчувались.

Групове фото шести єврейських жінок, які засмагають у Варшавському гетто, в цей день вони склали іспити в школі зрілості. Тепер вони жертви голокосту.
Липень 1942

Мінськ. Діти є діти,  граються. Ніхто нікого не знищує, всі веселі.
...
Читать