<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге Добрі новини з Аушвіцу искать в постах/комментариях пользователя
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (5)
ZOG (1)
бабло (146)
війна (12)
влада (58)
воші (2)
ГАЗ (1)
гени (4)
герої (55)
гетто (91)
гниды (95)
гої (163)
гонево (104)
гра (15)
Гроші (12)
ГУЛАГ (10)
діти (5)
євреї (116)
жиди (59)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (60)
їжа (1)
КГБ (6)
Київ (9)
Кіт (1)
Крим (2)
лохи (130)
масони (106)
маца (1)
міфи (102)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
СБУ (3)
секс (1)
СРСР (3)
суд (1)
сша (7)
терор (24)
фарс (6)
ФБР (1)
фото (4)
ФСБ (2)
Хабад (72)
Хрень (123)
царь (1)
цены (1)
ЦРУ (2)
#

Календарь

 Июнь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Воскресенье 26 декабря 2010
Сообщение прочтено 383 раз
Робер | 2010-12-26 23:30:10

Поскольку эта тема с одной стороны заезжена, с другой так или иначе всплывает, не мешало бы сформулировать мою собственную позицию по поводу сабжа здесь. Так или иначе, мнения историков разделились. Одни считают, что "холокост" был, другие нет. Я не собираюсь здесь доказывать абсурдность локохоста, а лишь пробегусь по поводу самого подхода к истории и поясню свою "предвзятую" точку зрения.

Во-первых, любое историческое событие так или иначе трактуется, основываясь на каком-то фактологическом материале. Во-вторых, сам материал отбирается по какому-то критерию. В-третьих, необходимо учитывать отношение к самому материалу исследователя. Хотя история не может претендовать, как гуманитарная наука, на звание полноценной научной дисциплины (см. подробнее К. Поппера, Л. Витгенштейна, И.Лакатоса или Б. Рассела, кому надо - дам полные названия соответствующих трудов), тем не менее, она все-таки имеет свою методологию, которую можно назвать научной, поскольку альтернатив нет и не предвидится. Таким образом, некоторые гносеологические критерии (верифицируемость, к примеру) к ней применимы только номинально, фактически же нередко приходится наблюдать лишь уверенность в какой-либо гипотезе. Многие факты, разумеется, сложно отрицать, поскольку методика рассмотрения различных точек зрения на одно и то же событие вполне работоспособна. Например, можно рассматривать историю становления Руси лишь из несторовских летописей, в то время как "не замечать"/"не знать" из каких-нибудь соображений историков, изучавших Русь извне, и для которых события в ней были менее значимы, и тем более не рассматривать в таком исследовании археологический материал. Те или иные фактические данные позволяют выстроить теоретическую модель взаимоотношений и сделать попытку найти причины тех или иных событий. Именно рассмотрение различных источников, в том числе заведомо ложных, дает возможность объективно подойти к изучению материала. Но поскольку науку иногда делают совершенно не сознательные лица, то и к науке они подходят безответственно, в гуманитарных науках безответственность еще может пройти, а вот в т.н. точных, такая безалаберность не проходит незамеченной (хотя есть и там свои случаи, но это выходит за рамки этого сообщения). Гуманитарные науки, правда, накладывают свой отпечаток на образ мышления, но это не должно быть оправданием фальсификации событий.

Приближаясь к теме, отмечу, что лохокост - даже не подвергаемая сомнению теория, а именно набор сомнительного фактологического материала. Именно в таком случае при неизвестности (а чрезмерная перегруженность противоречивыми деталями фактологического материала дает информативность близкую к нулю), можно строить абсолютно любые в рамках данного материала гипотезы. Их можно принимать к сведению, их можно отбрасывать, в них, в конечном итоге, можно просто верить. Последнее в науке у меня вызывает больше всего недоумения. Точнее, мне давно известно, что многие ученые (кандидаты, профессора и пр.) не особо интересуются эпистемологией (по разным причинам), поэтому для себя уже сформировали какой-то взгляд на мир, и вера в единственную трактовку факта может в формировании точки зрения играть решающую роль. Что уж говорить о гуманитарных дисциплинах? Ведь сомнение в фактах уже не позволяет сформулировать сколь угодно прогнозируемую модель. Можно что-то как-то объяснить и попытаться связать, но вот прогнозов из нее уже сделать вряд ли получится. Примеры слишком распространены, чтобы их приводить, это из той же серии, что и "предсказания" Нострадамуса, которые трактуются по факту происшествия какого-то события...

Однако спор ревизионистов и сторонников холокоста дошел уже до той стадии, когда некоторые лица с обоих сторон начинают пользоваться демагогическими приемами, не замечая спорных вопросов и с того, и с другого лагеря. Сторонники "холокоста" выдергивают из аргументационной линии в доказательстве какие-либо нюансы (например, сбивчивость показаний заключенных концлагерей)
Читать

Суббота 25 декабря 2010

Влиятельный греческий священник, митрополит города Пирей, главного торгового порта Греции, выступил накануне на ведущем телеканале Mega TV с обвинениями в адрес евреев, на которых он возлагает ответственность за финансовые проблемы страны.

Об этом пишет в среду, 22 декабря, еврейское агентство новостей JTA.

Митрополит Серафим утверждает, что преступная смычка евреев и франкмасонов, типичным представителем которой выступает барон Ротшильд и другие "всемирные сионисты", имеет целью порабощение Греции и православной церкви в целом. Кроме того, сионистский заговор также нацелен на разрушение традиционной семьи и замену этого института однополыми браками и родителями-одиночками.

В ходе этой программы ведущий спросил митрополита, разделяет ли он взгляды Гитлера и не считает ли разумным в свете вышесказанного "окончательное решением еврейского вопроса"?

В ответ на это отец Серафим заявил: "Адольф Гитлер был всего лишь инструментом мирового сионизма, чьи планы финансировало семейство Ротшильд. Действительной целью Холокоста было вынудить евреев покинуть Европу и создать новую империю – Израиль".

Митрополит также утверждал, что евреи "вроде Рокфеллера, Ротшильда и Сороса" полностью контролируют международную банковскую систему и процесс глобализации.

JTA напоминает, что позицию митрополита разделяют ряд других греческих клерикалов и, в частности, митрополит Салоник Антимос.

Роже Ґароді. Основоположні міфи ізраїльської політики

Суббота 18 декабря 2010
Сообщение прочтено 518 раз
Робер | 2010-12-18 16:44:33

 

Заява Івана Дем`янюка

з приводу рішення продовжити судовий процес в нинішній Німеччині, спадкоємиці Третього райху, винесений без жодних на те юридичних підстав аморальними суддями - з порушенням засад справедливого судового розгляду, супроти правди, законнності, а навіть самих основ правосуддя

У Нюрнберзі, як і в пізніших судових процесах, які відбувалися в Німеччині, жоден прокурор, жоден суддя не наважився б так спотворювати закон й факти, як це нині чинять тут (у Мюнхені). Дійсно, відмова німецької влади взяти на себе відповідальність за тортури і смерть мільйонів радянських військовополонених, за нелюдські умови, в яких ми перебували, це – відмова німців від повної відповідальності за Голокост.

Я звинувачую суддів Aльта, Ленца і Пфлудера за:
...
Читать

Воскресенье 12 декабря 2010

Ге́тто це райони міст, де добровільно або примусово проживають етнічні меншини. Під час Другої світової війни словом «гетто» називалися ті житлові зони куди німці збирали євреїв для компактного мешкання. Найбільш відоме Варшавське гетто, а в Радянському Союзі і пострадянському просторі Мінське гетто. Були закриті і відкриті гетто. Відкриті гетто виникали в містечках зі значним єврейським населенням, де було недоцільно його виселяти і потім охороняти. Крім того, гетто виникали і в дрібних населених пунктах, де німецька влада не могли організувати охорону закритого гетто. У відкритих гетто євреям наказували лише не залишати свого населеного пункту та не відвідувати громадських місць. У цих гетто євреї, також як і в закритих гетто, виконували примусові роботи, зобов'язані були носити єврейські розпізнавальні знаки, платити контрибуцію. У всіх гетто утворювалися юденрати або призначалися старости.

Юденра́т (нім. Judenrat — «єврейська рада» (жидівська рада) — єврейський адміністративний орган самоврядування, який за ініціативою німецької окупаційної влади в 1939 році створено при Генерал-губернаторстві Польщі (нім. Generalgouvernement für die besetzten polnischen Gebiete) у кожному єврейському гетто, на окупованих нацистами територіях, і пізніше на території СРСР. На території Європи діяв 101 юденрат.  Окремий юденрат міг відповідати за певне гетто, окрему територію, регіон або навіть за цілу країну. До повноважень Юденрату входило забезпечення господарського життя і порядку в гетто, збір різних грошових коштів, а також виконання розпоряджень і наказів окупаційної влади. Юденрати складалися з впливових людей і рабинів.

Юденрату підпорядковувалась єврейська (жидівська) поліція (нім. Judischer Ordnungsdienst), але про неї ми поговоримо іншим разом.

Тобто жили собі євреї в таких містечках відокремленним життям і майже всі пережили війну, навіть збройні повстання там підіймали. Потім, через багато років вони почали говорити, що "дивом пережили голокост" і пройшли через "пекло гетто". Пекло, напевно тому, що потрібно було працювати, а не гендлювати.

Отак починалась Варшавське гетто. Просто відокремили для євреїв половину міста.

гетто,варшава,юденрат,жиди

Вулиці в гетто чисті, охайні, будинкі респектабельні і комфортні.

гетто,юденрат,жиди

Життя вирує, жертви голокосту тусуються, підлітки скрізь однаково кучкуються, пекла не помітно.

гетто,юденрат,жиди

 Продуктова картка - хліб, м'ясо, мармелад, різне, цукор - непогано харчувались.


гетто,варшава,юденрат,жиди,миф холокоста
Групове фото шести єврейських жінок, які засмагають у Варшавському гетто, в цей день вони склали іспити в школі зрілості. Тепер вони жертви голокосту.
Липень 1942
Варшавское гетто,миф холокста,ревизионизм

Мінськ. Діти є діти,  граються. Ніхто нікого не знищує, всі веселі.
...
Читать

Суббота 11 декабря 2010


победа,Лохокост,лохи,гои,аушвиц
07 березня 2007 року Німеччина нарешті відкрила архіви концтаборів.

Роже Ґароді. Основоположні міфи ізраїльської політики

Природне запитання: що за архіви могли опинитися в переможеної Німеччини, яка може їх якось закрити, то відкрити для вивчення. Відомо, що найбільш великі концтабори були звільнені Червоною Армією і всі архівні документи повинні знаходитися у Росії. Це припущення підтверджується і довідниками: Російський державний військовий архів має документи німецьких концтаборів, зокрема, Освенціма. Архіви табору Освенцім при звільненні захопили радянські війська, потім вони зберігалися у Центральному державному особливому архіві СРСР, доступ до якого був закритий, число відвідувачів обмежувалося двома-трьома десятками наділених особливими повноваженнями осіб. Під час перебудови в цей архів допустили журналістів.

Елла Максимова, спеціальний кореспондент газети "Известия", у лютому 1990 року надрукувала п'ять репортажів з Особливого архіву, в яких, зокрема, говорилося про те, що у сховищі - маса трофейних документів, ввезених навесні 1945 року із звільнених від гітлерівців країн. Автор репортажів підкреслювала, що Особливий архів практично не вивчений: "Поодинічної обробки фондів не було... Склали короткі анотації - тема, предмет... Тут якщо обізнана людина "пірне", можливі самі несподівані знахідки". В репортажі Елла Максимова закликала до відкриття Особливого архіву. Вона також повідомила: «Але дожили ми, слава богу, до гласності. Минулого літа були витягнуті з надр архіву, правда з превеликими труднощами, освенцімські Книги смерті з прізвищами сімдесяти тисяч в'язнів з двадцяти чотирьох країн, які загинули в таборі знищення». Тобто, за п'ять років існування в усій системі трудових таборів Освенціму померло 70 тисяч чоловік всіх національностей - це в межах природної смертності міста з населенням близько 1 млн. чоловік. З того часу до архивів Освенціму з відомих причин нікого не підпускають, адже будь-якому досліднику стане зрозумілим, що нікого в цьому великому трудовому таборі не знищували і газом не труїли, на кожного ув"язненого заведена особиста картка, в якій вказані навіть суми табірних коштів, отриманих за роботу. Саме педантичного німецького обліку і бояться розповсюджувачі міфу про голокост.
...
Читать
Вторник 7 декабря 2010


пережившие холокост евреи
Уряд Німеччини прийняв рішення збільшити в два рази загальний бюджет для виплат компенсацій особам, які пережили так звану "Катастрофу" європейського єврейства.
У 2011 році Німеччина виділить на ці цілі 535 млн шекелів.

Після тривалих переговорів між організацією Claim Conference і представниками міністерства фінансів Німеччини було вирішено, що ці кошти будуть спрямовані на надання медичної допомоги людям, які пережили так звану "Катастрофу".

Claim Conference буде фінансувати роботу медичних сестер і доглядальниць, які допоможуть людям похилого віку в домашніх умовах. Крім того частина коштів буде спрямована на придбання продуктів, ліків і додаткових послуг, необхідних жертвам так званої "Катастрофи".

За даними Claim Conference, в 2010 році більше 22.000 жертв так званої Катастрофи, які проживають в Ізраїлі, отримали допомогу від представників організації.

======================

Зазначимо, що лише в Ізраїлі (через 65 років після Другої Світової!) проживає близько 240.000 осіб, які "дивом пережили" так званий голокост. Останнім часом євреї намагаються уникати слів "голокост" (єврейське ритуальне вбивство через спалення живцем) та "шоа" (хаос, безлад) і надають перевагу слову "катастрофа". Отже, скоро слово "катастрофа" гої будуть вживати лише в значенні "трагедія єврейського народу".

До речі, якщо суму  в 535 млн шекелів перевести в гривні - це буди складати 1 млрд 100 млн гривень. І це лише на медичну допомогу і харчі престарілим "жертвам катастрофи", не враховуючи тих 300 євро, що вони отрмують за іншими програмами щомісяця. Напевне  українці під час війни в порівнянні з євреями зовсім не постраждали - ті 7 млн загиблих та мільйон тих, хто був угнаний до Німеччини, нічого не значать, це не жертви. Як нічого не варто зруйноване німцями житло майже всіх українців (а те що збереглося швидко займали євреї, що повернулися з Ташкентського фронту, через що виникали навіть погроми в 1945-1946 рр.) та втрачене майно.  Та й життя українця (гоя) нічого не варте, пишуть Талмуд та Шулхан Арух - свячені жидівські книги.

Гої, коли ви нарешті включите свій мозок?


http://literrev.blogspot.com/

Воскресенье 5 декабря 2010
Сообщение прочтено 807 раз
Робер | 2010-12-05 22:19:24

Сьогодні всякий знає, що існують групи людей, які радикально ставлять під сумнів пануюче уявлення про долю жидів у Третьому Рейху. Цих людей називають "ревізіоністами", або, точніше сказати, "ревізіоністами голокосту". ЗМІ лають їх убивчими висловами, називають "оббріхувачами Освенціму" і, не довго думаючи, пхають в один горщик з "правими радикалами". Якщо пересічного громадянина запитати: що, власне кажучи, стверджують ревізіоністи та на що вони спираються у своїх доводах, то він нічого не зможе відповісти. І це є природнім, оскільки ЗМІ, що знаходяться під суворим і тотальним контролем, заборонено повідомляти будь-що про аргументи ревізіоністів.

Через це багато людей мають хибне уявлення про ревізіонізм і вважають, що ревізіоністи нехитро заперечують страждання жидів під час Другої світової війни. Насправді, ніхто не сперечається з тим, що значне число жидів під час панування націонал-соціалістів (НС) інтернували в концентраційні табори (КТ), що чимала їхня кількість померла там від епідемій і виснаження. Ніхто не бере під сумнів факти розстрілу окремих жидів, насамперед на Cхідному фронті.

Ревізіонізм голокосту - це напрямок в історичній науці, прихильники якого науково спростовують і заперечують історії про нібито масове знищення євреїв нацистами в роки Другої світової війни. 

Суть ревізії Голокосту полягає у з'ясуванні та уточнення історичних фактів. Дослідницька діяльність ревізіоністів голокосту спрямована на приведення історії Другої світової війни у відповідність з реальними фактами. У світлі нових або недооцінених фактів ревізіоністи піддають критичному вивченню і перегляду офіційну історію т. зв. «голокосту». На основі строго наукових досліджень ревізіонізм прийшов до висновку, що офіційна версія Другої світової війни є всього лише продовженням військової пропаганди і важливою складовою частиною сіоністської ідеології, що виправдовує створення держави Ізраїль і єврейську політику по всьому світу (особливо, на території Палестини).

Ревізіонізм це не ідеологія, а неполітичний, науковий метод дослідження. Ревізіонізм не виправдовує і не "обіляє" націонал-соціалістичний режим. Давати моральні оцінки взагалі не входить в його завдання, ревізіонізм закликає відокремити історію від пропаганди. Помиляються ті, хто стверджує, що ревізіонізм є "праворадикальним" рухом, оскільки він взагалі не є ідеологією. Він є науковим методом. Ревізіоністи знову перевіряють офіційні версії "голокосту" за допомогою тих же засобів, які вважаються загальновизнаними в застосуванні до інших періодів історії.
...
Читать
Среда 1 декабря 2010

Теперь будет кому отрицать Голодомор и рассказывать басни о так называемом "холокаусте" (напомню,  "холокауст" - это еврейское ритуальное убийство, когда жертву сжигают живьем.

Министерство иностранных дел Израиля разослало своим посольствам в десяти европейских государствах директиву, в соответствии с которой в каждой стране необходимо найти тысячу человек, которые будут отстаивать проводимую Израилем политику. Как сообщает The Guardian со ссылкой на неназванные источники, такое распоряжение с инструкциями министра иностранных дел Израиля Авигдора Либермана было направлено на прошлой неделе.
Официальные представители Израиля отказались комментировать изданию эту информацию, подчеркнув, что по поводу того, какой образ страны формируется за рубежом, существуют определенные опасения. "Особое беспокойство в этом отношении вызывают некоторые страны Западной Европы", - отметил собеседник газеты, имя которого тоже не называется.

Найти тысячи людей, которые смогут защищать интересы Израиля, как стало известно The Guardian, планируется к середине января. Это могут быть активисты еврейских и христианских общин, сотрудники университетов, журналисты и студенты. Предполагается, что они будут регулярно получать информацию от израильских официальных лиц и выступать на различных собраниях, писать письма в газеты и публиковать статьи.

В каких именно странах планируется осуществить эти мероприятия, в публикации газеты не уточняется. Указывается лишь, что Великобритания - одна из них.

Израиль, как подчеркивает газета, стремится улучшить свой имидж и при помощи других методов, в частности, используя социальные сети и YouTube.

http://news.nswap.info/?p=38610&cp=all

http://www.youtube.com/watch?v=LofScCiJT4c&feature=player_embedded

Воскресенье 28 ноября 2010
Сообщение прочтено 2622 раз
Робер | 2010-11-28 11:33:43

Президент Ізраїлю Шимон Перес 25 листопада в Києві вшанував пам'ять жертв Бабиного Яру, поклавши квіти до меморіального комплексу. Після покладання квітів, присутні вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання. Потім Шимон Перес поклав квіти до пам'ятника розстріляним євреям "Менора", який також розташований на території Бабиного Яру.

Ми вже дивувались тому, що жодного прізвища загиблого в Бабиному Яру єврея досі не вдалося встановити. Нема і в Шимона Переса загиблих там родичів або знайомих. Мене завжди дивувало, що євреї намагаються нас переконати ніби їх загинуло 6 млн, але серед цих 6 млн нема жодного відомого письменника, музиканта, кінорежесера, банкіра тощо. Якась безлика безіменна  маса, просто цифра... І якщо ви захочете прослідкувати долі євреїв Києва, то побачите, що більшість з них були евакуйовані до Ташкенту, деяка частина воювали на фронті, інші - як наприклад мама дружини Ющенка Софія Юхимівна - дивним чином опинилися в США або в Ізраїлі (видатний український режисер О.Довженко після війни в книжці виданій ЦК КПУ, згадував, що німці вивезли з Києва 50.000 євреїв, але про розстріли не згадував, бо їх не було). На "Менорі" в Бабиному Яру відсутні прізвища загиблих євреїв тому що там таких просто нема, не знайшли, через це київську "Менору" дехто називає "Пам'ятником невідомому єврею Рабіновичу".

Згідно з даними демографічних досліджень, ще в середині 90-х років ХХ століття в країнах Європи проживало близько 400 тисяч євреїв - колишніх в'язнів таборів смерті. Відповідно до доповіді уряду Ізраїлю, на початку 2004 року, через 59 років після закінчення Другої Світової війни, по всьому світу проживало 1.092.000 тих, хто дивом пережив голокост, близько половини з них в Ізраїлі. З урахуванням півтора мільйонів європейських євреїв, що після війни переселилися до Ізраїля, а також природного спаду населення за більше ніж півстоліття після війни, не кажучи вже про різноманітні військові втрати, виходить, що число осіб єврейської національності, які померли в концтаборах, ніяк не могло перевищувати 700 тисяч осіб. Та й ті загинули, роблять висновок критики Голокосту, не внаслідок цілеспрямованого геноциду, а з причини масових епідемій і голоду в місцях ув'язнення, викликаних, як вони стверджують, не в останню чергу бомбардуваннями союзників і повним руйнуванням німецького народного господарства в кінці війни. Таким чином, довядять ревізіоністи історії - ніякого геноциду євреїв взагалі не було, а голокост придуманий вже після війни виключно для того, щоб просувати геополітичні інтереси США та Ізраїлю.

В 2008 американська організація CODOH звернувся до Організації Об'єднаних Націй та до провідних ЗМІ всього світу з проханням надати ім'я однієї людини з доказами, що вона була отруєна газом в Освенцімі. Ця акція була названа «Одне ім'я з доказами» (One Person with Proof). CODOH стверджує, що з цим "простим і щирим" проханням він раніше звертався до авторитетних вчених та активістів голокосту, але більше ніж 2.000 американських вчених і дослідників, до яких звертались, не відповіли на це питання. CODOH з цим питанням звернувся також до директора Центру перспективних досліджень Голокосту Меморіального музею Голокосту в США доктора Пола Шапіро, щоб він забезпчив доказами ім'я однієї людини - однієї з мільйонів, яка була убита в газовій камері в Освенцімі, але той не відповів.

Може варто було запитати в Переса - чи відомо йому ім'я хоч одного єврея, розстріляного у Бабиному Яру?

А тепер, для порівняння державних підходів прочтить оце:

Українська влада дала згоду на проведення розкопок у селищі Биковня під Києвом для пошуку розстріляних у 1940 році радянським НКВС громадян Польщі.

Україна таким чином відповіла на прохання польської влади, яку озвучував, зокрема, Президент
Читать

Пятница 26 ноября 2010

 Сьогодні в своєму слові до народу в День Пам’яті жертв Голодомору Президент Янукович сказав:

"У ці скорботні дні не хотілось би вдаватися до критичного аналізу, однак ми зобов'язані говорити правду і тільки правду, аби скороспілими викладками не здевальвувати   сакральність вселюдського горя".

Чи випадково Янукович згадав про сакральність? Адже, зважаючи на те, що геноцид українців здійснювали жидобільшовики, він має всі ознаки рітуального вбивства. Після ритуального вбивства царя, після потоків крові українського народу під час червоного терору, коли жидобільшовики  кайфували від виду мук жертв, від смаку і запаху української крові, від перекошених в передсмертних муках «гоїв-українців» - Голодомор стає логічною наступною ланкою в цьому ланцюжку ритуальних вбивств. Потрібно згадати, що цей спосіб жидобільшовики застосували в 1921-1923 рр., вперше спричинивши штучний масовий голодомор за всю історію людства і вперше в історії нашого народу, внаслідок якого загинуло біля 3 млн. українців...

Навіть найкращі із не євреїв повинні бути вбитими (Вавилонський Талмуд).
Назад123...29303132Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены