<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге Добрі новини з Аушвіцу искать в постах/комментариях пользователя
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (5)
ZOG (1)
бабло (146)
війна (12)
влада (58)
воші (2)
ГАЗ (1)
гени (4)
герої (55)
гетто (91)
гниды (95)
гої (163)
гонево (104)
гра (15)
Гроші (12)
ГУЛАГ (10)
діти (5)
євреї (116)
жиди (59)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (60)
їжа (1)
КГБ (6)
Київ (9)
Кіт (1)
Крим (2)
лохи (130)
масони (106)
маца (1)
міфи (102)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
СБУ (3)
секс (1)
СРСР (3)
суд (1)
сша (7)
терор (24)
фарс (6)
ФБР (1)
фото (4)
ФСБ (2)
Хабад (72)
Хрень (123)
царь (1)
цены (1)
ЦРУ (2)
#

Календарь

 Декабрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
 
1
2
3
4
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
#

Записи

Пятница 3 июня 2011
Сообщение прочтено 1744 раз
Робер | 2011-06-03 10:06:03

Интересный случай произошел вчера в центре Киева: группа антиеврейски настроенных гражданок предприняла попытку расправы над руководителем одной из польский компаний, занимающейся вопросами подготовки Польши и Украины к Евро-2012.

С криками "жидовка, понаехало жидов" антиеврейки пытались напасть на исполнительного директора польской компании Iris Consulting Group юдейку Ирину Котляревскую и нанести ей удар в лицо.

"Мы все равно расправимся с тобой, жидовка", - кричали они.

От расправы со стороны патриотично настроеных лиц Ирину спасло появление наряда милиции Печерского РОВД Киева, который прибыл молниеносно и успел идентифицировать одну из нападавших.

Еврейка Ирина Котляревская известна руководством рядом еврейских образовательных и издательских программ в странах диаспоры. На сегодня она руководит одним из направлений рекламной кампаниии, которая ведется Польшей и Украиной в рамках Евро-2012 в странах Евросоюза.

Компания Iris Consulting Group является в течение последних двух лет также владельцем польского еврейского издания "Ютрженка", выходящего с 1861 года.

Как подчеркнул корреспонденту Агентства еврейских новостей источник в МИДе Польши, "в преддверии Евро-2012 в стране с апреля 2011 года в нашей стране реализуется серьезная программа борьбы с антиевреизмом, в том числе в интернете, которая была инициирована лично министром иностранных дел Радеком Сикорским. Очень жаль, что в Украине даже в центре Киева могут происходить подобные случаи".

"Турист" из Нью-Йорка профессиональный еврей Иммануил Кляйн, на которого уже было два нападения в Киеве, сказал корреспонденту АЕН: "гражданину с выраженными еврейскими чертами и пейсами из Европы и Израиля лучше не приезжать на Евро-2012".

И это правильно. Провокаторам и украинофобам в Украине не место!

Понедельник 9 мая 2011

Власно, це декілька записів, зроблених великим українцем Олександром Довженком 26 червня 1946 року. Але вони сповнені надзвичайними почуттями і музикою, яка невластива жидівським поетам (як відомо, всі пісні про війну написані жидами - і всі як одна на мотив "Мурки").  Вони актуальні і сьогодні - рівно через 65 років... Ці записи я розташував у формі білого вірша, зберегши їх послідовність.

Огні горять.

Музика грає.

Майорять кров'ю стяги Перемоги.

Гримить майдан Червоний

під тягарем

іржавої надлюдської божественної слави.

Скрегочуть танки,

виють радіо-поети панегірики

маршалам,

коням,

залізу

і знакам нагрудним великих подій.

Салюти.

Горді плани.

Міжнародний вплив.

Свято Перемоги.

А на полі,

позапрягавшись у плуг,

напруживши м'язи

і голови зігнувши від потуги,

орали вдови й корови

і тихо плакали,

вмиваючи слізьми свої права і обов'язки неухильні


Читать

Воскресенье 30 января 2011


масоны,Черновецкий,уроды,лохи,гои,жиды,гречка
Глава Киевской городской госадминистрации Александр Попов последний раз встречался с мэром столицы Леонидом Черновецким в конце прошлого года.

Как сообщает ЛIГАБiзнесIнформ, об этом он заявил 28 января, в своем интервью.

"Он (Черновецкий, - ред.) никуда не пропадал. Вы можете с ним пообщаться, и он даст ответы на те вопросы, которые интересуют. У меня состоялся с ним телефонный разговор. Все нормально - Леонид Михайлович жив и здоров", - заявил Попов.

Напомним, премьер-министр Украины Николай Азаров поручил председателю Киевской горгосадминистрации Александру Попову "обязательно найти" Киевского городского голову Леонида Черновецкого и вернуть его к работе.

===========

А я вот смотрю что в головах большинства людей на этом блоге и думаю, что если следующий проходимец начнет раздавать кошечек - он имеет все шансы стать мером Киева.

Среда 26 января 2011

Яков Дов Блайх Главный раввин Киева и Украины, председатель Совета раввинов Еврейской конфедерации Украины Яков Дов Блайх ответил на вопросы УНИАН.

ДАЮ ТЫСЯЧУ ПРОЦЕНТОВ, ЧТО У ЛУЦЕНКО НЕТ ИЗРАИЛЬСКОГО ГРАЖДАНСТВА

Уважаемый рабе, насколько большая у Вас парафия?

«Парафия». Это немного неудачно подобранное слово... 

Я работаю не только по Киеву, но и по всей Украине. Я приехал в Украину в январе 1990 года и с тех пор работаю над увеличением нашей общины. Точно не скажу, но в Украине насчитывается около 350 тысяч евреев. В самом Киеве – 60–70 тысяч.

Считаете ли всех евреев иудеями? Я об этом уже как-то говорил, что для меня нет разницы между просто евреем и иудеем.... Это в царские времена так начали разделять: иудеи – вероисповедание, а евреи – национальность. 

Как мы понимаем слово «еврей»?.. Авраам, который считается первым евреем, не был по национальности евреем, а месопотамцем. А уже в Торе его назвали “еврей евреев”. Еврей – это тот, кто исповедует законы Торы.

То есть если я скажу, что я еврейка по национальности, то это будет неправильно сказано? По моему мнению, это будет неправильно. Нет еврея по национальности. 

Может ли кто угодно стать иудеем?

Да, может кто угодно, кто по-настоящему этого желает. Этой процедуре уже 3320 лет – когда евреи стали евреями. Очень многие люди в Украине принимают иудаизм. Этим занимается рабинатский суд.

Но у нас нет такой миссии, чтобы все люди стали евреями.

Откуда взялись евреи в Украине?

Это вопрос больше к историкам. Скажу так, что в Египте есть письмо VIII века от еврейского киевского общества. Есть письма датированные еще раньше, например, от комментатора Талмуда Рабе Мойше из Киева. То есть мы знаем, что евреи здесь живут давно.

Есть ли, по вашему мнению, в Украине антисемитизм?

Да, есть, и не только в Украине.

А где больше - в Украине или в России?

Я в России не живу, потому мне тяжело сказать. Я бы сказал, что в России вообще намного больше преступность, чем в Украине.

Не важен сам факт, есть или нет антисемитизма, а важна реакция на это общества.

Например, в Америке, если ты позвонишь по телефону в полицию и скажешь, что на тебя осуществлено нападение, то ты точно знаешь, что нападавшие будут наказаны...

А здесь ты точно знаешь: будут ли найдены нападавшие, или не будут, все равно они их никто не накажет.

Дело в антисемитизме, потому что нападение на любого человека – на россиянина ли, на поляка, или на чернокожего – это явное нарушение закона.

СО СТЕПАНОМ БАНДЕРОЙ У МЕНЯ ХОРОШИЕ ОТНОШЕНИЯ Вау, вот вопрос!..

Как Вы относитесь к тому, что в нашей политике приобрела популярность тема израильского гражданства? Звучали “обвинения”, что такое гражданство якобы имеют некоторые высокопоставленные должностные лица, например Юрий Луценко и Евгений Червоненко... 

Я могу сказать вам на тысячу процентов, что у Луценко нет израильского гражданства, не было и, кажется, не будет. Потому что его дед и бабка не были евреями.

У Червоненко есть возможность сделать израильское гражданство, но сейчас у него его нет.

Читаете ли Вы художественную литературу?

Раньше очень много читал, сегодня намного меньше. Сегодня больше читаю о международной политике.

Действует ли сейчас у евреев давний библейский принцип «глаз за глаз, зуб за зуб»? Эти слова записаны в Торе, но у нас это не понимается буквально. 

А вообще евреи - люди мстительные?

На
Читать

Среда 19 января 2011
Сообщение прочтено 922 раз
Робер | 2011-01-19 23:40:23

Бабин Яр: ВЕРСІЇ ГІРКОЇ ПРАВДИ 

У неділю 2 червня 1996 року відділ УК Ради в Кергонксоні (Нью-Йорк) та відділ УККА зорганізували доповідь про найновіші історичні дослідження відносно братських могил у Бабиному Яру в Києві. Про це докладно інформував «Вечірній Київ» (20 жовтня 1995 року та 16-19 березня 1996 року). Доповідь відбулася в залі церкви святої Трійці, виповненій членами кергонксонської громади, а також гістьми з осередку «Союзівка» Українського Народного Союзу. Доповідав голова Спілки прихильників України в США д-р Мирослав Драган.

Доповідач розповів про історичні розшуки, що тривали протягом шести років в Україні і в США. У Національному архіві у Вашингтоні віднайдено численні аерофотознімки окупованого німцями Києва. Вони дозволяють твердити, що за час війни в Бабиному Яру не було жодної свіжої братської могили, себто у ярах та ярчаках Реп'яхівського та Бабиного ярів, поруч з жидівським кладовищем, не поховано жодного іудея. Натомість ці знімки, зроблені ще в травні 1939 року, дають змогу виявити могили жертв ЧК-НКВД з 1922-34 років у Бабиному Яру, далеко від жидівського кладовища. Поки Київ став столицею України, тут до 1934 року хоронено розстріляних у підвалах ЧК-НКВД в будинку царського Інституту благородних дівиць в середмісті Києва. Після 1934 року НКВД почав ховати жертви за Дніпром, у Биківні.

 Далі доповідач звернув увагу на те, що справу розстрілу гітлерівцями 100.000 жертв у Бабиному Яру знехтували судді на Нюрнберзькому суді, тому що прокурори зосередилися на жертвах Славути (150.000), Одеси (200.000), Криму (200.000), Харкова (250.000) і аж 600.000 (!) у Львові. Справу Бабиного Яру КГБ порушив допіру 1964 року в зв'язку з антинімецькою нагінкою на Аденауера та терором проти українських націоналістів-дисидентів. На Заході ідею жидівських страждань у Бабиному Яру підхоплено тільки на початку 1970-х років. У 23-томовій Еnсуclореdіа judаіса з 1972 року у статті про Бабин Яр 80% тексту — це вірш Євтушенка, а число жертв подано ледве коло 34 тисяч. Аж у 1991 році, з нагоди 50-ліття події у Бабиному Яру, число жертв збільшено до фантастичних масштабів. У цю пору дорадник Горбачова, «українець» з Києва, Віталій Коротич проголосив у Канаді, що Бабин Яр був найбільшою масакрою за історію людства і що там замордовано 300.000 осіб, переважно жидів. Згідно з Коротичем, розстріли провадила українська поліція та Буковинський курінь під командою Василя Кейбіди та Петра Войновського і під наглядом німецьких спецвідділів та гестапо (П.Войновський помер у Кергонксоні навесні 1996 року).

 Теперішню важливість Бабиного Яру для жидівського страждальництва підкреслює факт, що газета «Нью-Йорк Таймc» у спеціальному, ювілейному виданні на своє століття 9 березня 1996 року, на тему другої світової війни вмістила лише дві статті: одну про Бабин Яр і участь в розстрілах жидів українською поліцією та другу про визволення в'язнів концтабору Дахау в Німеччині. Спираючись на історичні джерела, доповідач д-р М.Драган ствердив, що хоч українців у західному світі вважають за найбільш варварський народ, однак проявів антисемітизму в Україні та Польщі було дуже мало. Зате антисемітизм був сильним в інших державах та імперіях ще перед Христом. Сьогодні він посилився там, де практично немає християнства, наприклад, у Японії або Індонезії.

 Далі д-р Драган звернув увагу на те, що Старий заповіт і Талмуд плекають у жидів почуття страждальництва і того, що їх усі безнастанно переслідують. Цим пояснюється творення страждальницьких міфів про «терор — різню» жидів за Хмельниччини чи катастрофи жидів під час першої та другої світових війн, та знеславлення інших народів. Вони мають з цього великий зиск, що й породжує неприязнь до них — антисемітизм.

 Крім того, жидівська релігія вимагає від своїх вірних уміти читати й писати та займатися торгівлею. Ще за єгипетських часів іудеї торгували золотом
Читать

Вторник 28 декабря 2010

Окупаційні назви у Києві

Вулиці Києва, що прославляють убивць, катів, садистів, організаторів голодомору та активних борців проти української
незалежності

...
Читать

Пятница 17 декабря 2010

Герберт Тидеманн 

ЗАГАДКА БАБЬЕГО ЯРА

(критические вопросы и замечания) 

Herbert Tiedemann Babi JarKritische Fragen und Anmerkungen in Ernst Gauß (Hg.) Grundlagen zur Zeitgeschichte, Grabert-Verlag, Tübingen, 1994

Перевод с немецкого: Виталий Крюков, Киев, 2003

Предисловие переводчика:

Данная статья была опубликована в сборнике Эрнста Гаусса “Основы новейшей истории”, изданной в 1994 году издательством Граберт-Ферлаг в г. Тюбинген, Германия. Свободная продажа этой книги в Германии до сих пор запрещена. Переводчик выражает искреннюю благодарность швейцарскому автору Юргену Графу (1) и бельгийскому книготорговцу Зигмунду Фербеке, приславшему мне эту замечательную книгу. Несмотря на некоторую тенденциозность статьи, она будет интересна всем любителям современной истории, тем более что о ревизионистском взгляде на эту проблему мало что известно. Перевод статьи несколько сокращен.

Мне, с другой стороны, пришлось дополнить статью несколькими примечаниями, касающимися тех аспектов истории Бабьего Яра, которые не могли быть известны немецкому автору более 9 лет назад. Они обозначаются цифрами в скобках и приведены в конце статьи. Хотелось бы, чтобы эта статья подхлестнула действительно независимое и свободное изучение этой трагедии, которое во многом смогло бы помочь  улучшению взаимопонимания нас, восточных славян, с нашими немецкими соседями. 

                                      “Мужество - это искать правду и говорить о ней”

                                                                         (Жан Жорес) 

1. Предисловие. 

Случай Бабьего Яра запутан во многих отношениях. Для лучшего обзора я уже здесь кратко перечислю основные проблемы. 

  1. Массовое убийство в Бабьем Яру произошло почти за 4 месяца до совещания (конференции) в Ванзее, где якобы впервые было спланировано проведение политики геноцида.
  2. В разных источниках называются разные даты массовых убийств.
  3. Количество жертв в разных источниках тоже колеблется в пределах двух порядков.
  4. Называются самые различные методы и инструменты убийства.
  5. Точно так же нет и единства касательно места трагедии.
  6. Свидетели и сообщения дают противоречивые сведения и о других обстоятельствах случившегося.
  7. Число якобы убитых евреев намного превышает общее количество евреев, оставшихся в Киеве после проведения советскими властями массовой эвакуации.
  8. До сего времени не была проведена ни одна криминалистическая экспертиза места убийства и орудий убийства. Никто не позаботился о сохранении следов и вещественных доказательств.
  9. Другая загадка - почему Советы использовали место, в котором во время Великой Отечественной войны заклятым врагом было убито бесчисленное количество  невинных людей, как свалку, где сжигался городской мусор.
  10.  И, наконец, утверждения о массовых казнях были опровергнуты недавно найденными материалами аэрофотосъемки времен войны.

При исследовании вышеупомянутых проблем мы будем пользоваться обычными приемами научного исследования. После введения, облегчающего общее понимание проблемы, конкретные
Читать

Воскресенье 28 ноября 2010
Сообщение прочтено 2771 раз
Робер | 2010-11-28 11:33:43

Президент Ізраїлю Шимон Перес 25 листопада в Києві вшанував пам'ять жертв Бабиного Яру, поклавши квіти до меморіального комплексу. Після покладання квітів, присутні вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання. Потім Шимон Перес поклав квіти до пам'ятника розстріляним євреям "Менора", який також розташований на території Бабиного Яру.

Ми вже дивувались тому, що жодного прізвища загиблого в Бабиному Яру єврея досі не вдалося встановити. Нема і в Шимона Переса загиблих там родичів або знайомих. Мене завжди дивувало, що євреї намагаються нас переконати ніби їх загинуло 6 млн, але серед цих 6 млн нема жодного відомого письменника, музиканта, кінорежесера, банкіра тощо. Якась безлика безіменна  маса, просто цифра... І якщо ви захочете прослідкувати долі євреїв Києва, то побачите, що більшість з них були евакуйовані до Ташкенту, деяка частина воювали на фронті, інші - як наприклад мама дружини Ющенка Софія Юхимівна - дивним чином опинилися в США або в Ізраїлі (видатний український режисер О.Довженко після війни в книжці виданій ЦК КПУ, згадував, що німці вивезли з Києва 50.000 євреїв, але про розстріли не згадував, бо їх не було). На "Менорі" в Бабиному Яру відсутні прізвища загиблих євреїв тому що там таких просто нема, не знайшли, через це київську "Менору" дехто називає "Пам'ятником невідомому єврею Рабіновичу".

Згідно з даними демографічних досліджень, ще в середині 90-х років ХХ століття в країнах Європи проживало близько 400 тисяч євреїв - колишніх в'язнів таборів смерті. Відповідно до доповіді уряду Ізраїлю, на початку 2004 року, через 59 років після закінчення Другої Світової війни, по всьому світу проживало 1.092.000 тих, хто дивом пережив голокост, близько половини з них в Ізраїлі. З урахуванням півтора мільйонів європейських євреїв, що після війни переселилися до Ізраїля, а також природного спаду населення за більше ніж півстоліття після війни, не кажучи вже про різноманітні військові втрати, виходить, що число осіб єврейської національності, які померли в концтаборах, ніяк не могло перевищувати 700 тисяч осіб. Та й ті загинули, роблять висновок критики Голокосту, не внаслідок цілеспрямованого геноциду, а з причини масових епідемій і голоду в місцях ув'язнення, викликаних, як вони стверджують, не в останню чергу бомбардуваннями союзників і повним руйнуванням німецького народного господарства в кінці війни. Таким чином, довядять ревізіоністи історії - ніякого геноциду євреїв взагалі не було, а голокост придуманий вже після війни виключно для того, щоб просувати геополітичні інтереси США та Ізраїлю.

В 2008 американська організація CODOH звернувся до Організації Об'єднаних Націй та до провідних ЗМІ всього світу з проханням надати ім'я однієї людини з доказами, що вона була отруєна газом в Освенцімі. Ця акція була названа «Одне ім'я з доказами» (One Person with Proof). CODOH стверджує, що з цим "простим і щирим" проханням він раніше звертався до авторитетних вчених та активістів голокосту, але більше ніж 2.000 американських вчених і дослідників, до яких звертались, не відповіли на це питання. CODOH з цим питанням звернувся також до директора Центру перспективних досліджень Голокосту Меморіального музею Голокосту в США доктора Пола Шапіро, щоб він забезпчив доказами ім'я однієї людини - однієї з мільйонів, яка була убита в газовій камері в Освенцімі, але той не відповів.

Може варто було запитати в Переса - чи відомо йому ім'я хоч одного єврея, розстріляного у Бабиному Яру?

А тепер, для порівняння державних підходів прочтить оце:

Українська влада дала згоду на проведення розкопок у селищі Биковня під Києвом для пошуку розстріляних у 1940 році радянським НКВС громадян Польщі.

Україна таким чином відповіла на прохання польської влади, яку озвучував, зокрема, Президент
Читать

Пятница 29 октября 2010
Сообщение прочтено 1631 раз
Робер | 2010-10-29 08:45:59

Ви помітили, що істерія навколо Бабиного Яру поступово вщухає? Адже, неможливо стільки підтримувати цю зухвалу брехню, якою нас годували багато років.

Тут знайшли останній притулок сотні тисяч українців — жертви голодоморів і терору ЧК-НКВД. Поширена нині вигадка про Бабин Яр була створена комуністичною пропагандою для приховання цього злочину. А в 1941 р. тут сталася «найбільша трагедія за всю історію єврейства»: «Німці зігнали тисячі жидів до тієї частини православного кладовища, яку тоді ще не використовували, наказали роздягтися догола тим, хто добровільно не хотів віддати коштовностей. У тому страшному місці випороли все золото з їхнього одягу та забрали коштовності з клунків. Після того їх вивезли з Києва».

Впродовж півстоліття Бабин Яр набув сумної слави «найбільшої трагедії за всю історію жидівства». Це сприймалося скрізь як незаперечна істина. Сьогодні, здається, віра в це похитнулася як і в Україні, і в цілому світі.

Дивним виглядає те, що «червоні слідопити» радянської доби, які обстежили майже кожен куточок української землі, старанно обминали Бабин Яр, де знайшли останній притулок сотні тисяч українців — жертви голодоморів і терору ЧК-НКВД. З відомих причин це старанно приховувалось і замовчувалось.

Однак правду про страшну історію Бабиного Яру приховувати вічно не вдалося. Останнім часом українські й американські дослідження піднімають завісу над таємницями Бабиного Яру. Це не просто свідчення «очевидців» і «вцілілих», а дані прискіпливого аналізу аерофотознімків і документів в архівах Києва, Львова, Харкова, Берліна, Варшави, Лондона, Вашингтона, Нью-Йорка, Сан-Франциско та інших міст.
...
Читать

Назад123 | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены