«По всему городу - ситилайты с Медведчуком, - пишет в Фейсбуке известная украинская писательница Оксана Забужко, - и надписью «УКРАИНСКИЙ ВЫБОР»

«Похоже, что Кремль начал новую президентскую кампанию - Янукович не устраивает, Тимошенко списали, «скамейка запасных» закончилась, и «Муму возвращается» из-за кулис на авансцену — скучно и предсказуемо...» - пишет она.

«Так и хочется распечатать вот ЭТО фото — и наклеивать его на каждый такой ситилайт, - продолжает Забужко. - Заодно и смысл «выбора» прояснился бы: вот убийца, вот его жертва, выбирай - в чьей стране ты хочешь жить?

Как известно Виктор Медведчук был адвокатом известных украинских правозащитников, диссидентов — Юрия Литвина и Василия Стуса. Один из очевидцев процесса над В. Стусом — Евгений Сверстюк свидетельствовал: В. Медведчук сделал все, чтобы посадить за решетку известного поэта. 

Подзащитный Медведчука Юрий Литвин получил 3 года лишения свободы в колонии строгого режима. И в последнем слове так оценил защиту со стороны В.Медведчука: «Пасивність мого адвоката Медведчука в захисті обумовлена не його професійним профанством, а тими вказівками, які він одержав згори, і підлеглістю: він не сміє розкривати механізму вчиненої проти мене провокації. Адвокатська участь у таких справах зведена нанівець — це ще одне свідчення відсутності в СРСР інституту адвокатури при розгляді політичних справ, де садять людей «інакодумаючих»... 

Адвокатом Василия Стуса В. Медведчука утвердили, несмотря на многочисленные протесты самого обвиняемого. Суд над поэтом проходил за закрытыми дверями. Известный писатель, правозащитник, общественный деятель и друг В.Стуса Евгений Сверстюк вспоминает: «Коли Стус зустрівся з призначеним йому адвокатом, то відразу відчув, що Медведчук є людиною комсомольського агресивного типу, що він його не захищає, не хоче його розуміти і, власне, не цікавиться його справою. І Василь Стус відмовився від цього адвоката».

Об этом свидетельствует и жена В. Стуса Валентина. Но адвокат не отказался от порученного ему подопечного — пренебрегая профессиональной этикой и честью, В. Медведчук взялся «защищать» поэта, несмотря на высказанное адвокату недоверие, справедливые протесты и решительные возражения.  

Как свидетельствует «Хроника текущих событий» — известный правозащитный журнал, издававшийся «самиздатом» в Москве: «адвокат (В. Медведчук. — „А“) в своей речи сказал, что все преступления Стуса заслуживают наказания, но он просит обратить внимание на то, что Стус, работая в 1979-1980 годах на предприятиях Киева, выполнял норму, кроме этого, он перенес тяжелую операцию желудка».

И еще одна очень красноречивая деталь, характеризующая В.Медведчука с точки зрения морали и профессиональной ответственности. Как свидетельствует процитированная выше «Хроника текущих событий», поздно вечером 30 сентября
Читать

Кілька років тому дочка принесла з вулиці маленьке вугільно-чорне кошеня в жалюгідному стані. Хтось був викинув. Зараз це вже великий чорний, лискучий котяра Маврик. Було підмічено, що, незважаючи на тяжке дитинство, він ніколи не їсть вітчизняного сиру. Довго й підозріливо нюхає запропонований шматочок, а потім гидливо відпихає лапою.

У добрі часи «помаранчевої чуми» на український ринок авіаперевезень якимсь дивом просочилась відома бюджетна авіакомпанія. Авіаквиток до західнонімецьких міст Дортмунда, чи Кельна зараз коштує дешевше, ніж із Києва до Донецька.

У результаті замість одного ділового візиту на рік до наших партнерів у східній Голландії ми, за ті ж гроші, буваємо там чотири рази на рік. З Голландії завжди привожу сир. З кожним разом усе більше, бо і родичі, і друзі просять. І “скотина” Маврик теж! Цей сир він любить, як скажений. І молодий сир «Гауда», і витримані сири типу «Старий Амстердам».

Стало цікаво, а як у інших країнах? Лабораторії вдома нема, тому провели експерименти на котові. А саме – давали йому на пробу сири, привезені мною або знайомими з різних країн. Результат: жере все з Франції, Італії, Німеччини, Голландії, Греції, Угорщини. Категорично не їсть сири з Росії, України й польські, що продаються в Україні.

Що там вітчизняні сировиробники набодяжили, добре знає головний санітар Росії Оніщенко. У січні Росспоживнагляд виявив пальмову олію в усіх зразках українських сирів і негайно зупинив їх імпорт. От тільки неув’язочка вийшла. Ті зразки відібрали не з офіціальної експортної продукції, а з тої, що продається на внутрішньому українському ринку або контрабандно на російському. Про що й заявили наші сиророби. Тобто на експорт продукцію таки контролюють, а свої хай споживають те, що є.

Наша «народна» влада добре поінформована про стан речей. Тому законодавчо ввела нові назви - «сирний продукт» замість сиру і «спред» замість масла. Виникає питання щодо молока. За аналогією має бути «молочний продукт». Але це вже нонсенс...

У нацистській Німеччині, в умовах війни на всі фронти й тотального дефіциту, також виробляли штучні замінники продуктів. Коштували такі продукти дешево й мали зрозумілу всім назву – «ерзац». Як то ерзац-кава або ерзац-шоколад. За аналогією у нас має бути: ерзац-молоко, ерзац-згущонка, ерзац-сир і т.д. Усе просто і зрозуміло.

Ціна... Ерзац-продукти відрізняються від натуральних своєю дешевизною.

Тільки не в Україні.

У нас ерзац-сир коштує як у Голландії реальний сир. Неможливо порівнювати такі різні продукти.

Тому для порівняння краще взяти масло. Так, у супермаркетах Дортмунда високоякісне коров’яче масло (82,5% жиру) відомої голландської марки Frau Antje коштує 1,27 євро за 250-грамову пачку. Ірландське масло - 1,35 євро. Перерахунок на гривню за курсом НБУ дає ціну 10,6 – 11,3 грн. за нашу стандартну пачку вагою 200 г. Наше ж масло «Яготинське» з такою самою жирністю 82,5% коштує від 15грн. за 200 г. На цілих чотири гривні дорожче!

Таку різницю можна пояснити переоціненістю гривні – найстабільнішої у світі валюти за останні три роки.

Відповідно до цін на масло курс має бути: 1євро = 14 грн. і, відповідно, 1 долар = 10,6 грн.

І тут ми виходимо на цілий комплекс проблем у нашій експортноорієнтованій економіці, які й потрібно розв’язувати комплексно.

Віктор Малєй, м. Київ

 Лідер ЛДПР та кандидат на посаду глави держави Володимир Жириновський запропонував росіянами обирати не президента, а царя.

"Одразу кидається в очі неросійське слово - президент. Чому нас так не поважають? Чому чужою мовою ми повинні називати найвищу посаду в нашій країні? Давайте назвемо її - глава Росії, по суті, російський цар!", - закликав він у своїй статті для газети "Известия".

Жириновський звернув увагу, що "президент" в перекладі російською означає "попереду сидить".

"Якось це кострубато і невизначено сприймається", - вважає він.

"А в Росії ми зазвичай говоримо: "з голови все починається", "ця людина – голова", "хліб усьому голова" тощо. Тобто нам навіть за змістом ближче "голова", воно більш зрозуміле, рідніше. Або інше гарне слово - правитель. Чим він займається? Він править. От і давайте будемо собі обирати правителя Росії або главу Росії. Змінили ж ми парламент на Державну думу", - написав Жириновський.

Він також хоче, щоб Росія стала парламентською республікою, і керівника країни обирала би Державна дума.

"Росія повинна бути єдиною централізованою країною, в якій не залишилося б місця для регіональних князьків, які підтримують хабарників, екстремістів і терористів", - додає Жириновський і пропонує проводити розподіл всередині держави не за національними кордонами, а за губерніями, як це було прийнято в Російській імперії.

 «Документы Нюрнбергского процесса свидетельствуют, что в огне холокоста погибли более 15 миллионов евреев (более шести миллионов уничтожило гестапо, более шести миллионов убито в Освенциме, более одного миллиона убито в Майданеке и не менее двух миллионов в Дахау, Саксенхаузене, Бухенвальде, Маутхаузене, Флоссенбюрге, Равенсбруке, Нейенгамме, Гузене, Натцвейлере, Гросс-Розене, Нидерхагене, Штутхофе и Арбейтсдорфе)», - пишет в статье «История одного мифа о холокосте» в газете «Киев еврейский» Борис Брин.

«Все известные источники утверждают, что во время холокоста погибли шесть миллионов евреев. Цифра "шесть миллионов" была принята на основе аффидевита штурмбаннфюрера СС Вильгельма Гетля и никакими документами не подтверждена», - утверждает автор статьи.

При этом автор статьи в качестве одного из «доказательств» своего утверждения договорился до того, что обвинил в уничтожении евреев не только руководство нацистской Германии, но и ее противников: «Планомерное уничтожение более 15 миллионов человек было не под силу одному Гитлеру. Холокост возможно было осуществить только благодаря общему сговору руководителей всех воюющих сторон: Черчилля, Рузвельта, Сталина и Гитлера и постоянной координации их действий».

Новоявленый ревизионист холокоста пишет: "По приказу Лондона, генерал польской Армии Крайовой Бур-Комаровский уничтожал вырвавшихся из гетто и лагерей смерти, скрывающихся в лесах евреев. Из 150-ти вырвавшихся из лагеря узников Собибора, 92 убили местные жители… За день до освобождения союзниками порта Любек массированным налётом английских самолётов были уничтожены стоящие в порту трёхтрубный лайнер «Кап Аркона» и судно «Атен» с тысячами евреев-узников концлагерей на борту. Дрейфовавшее с вышедшим из строя двигателем судно «Струма» с евреями-беженцами потопила советская подводная лодка.

Наиболее интенсивное истребление евреев Европы происходило в 1944 году, когда немцы должны были заниматься лишь своим спасением. Только в Освенциме за этот год уничтожили по крайней мере 4000000 человек. Огромные людские, материальные и технические рессурсы вместо фронта, где могли бы как-то изменить положение, были брошены на уничтожение евреев. 

Это наводит на мысль, что истребление евреев в конце войны совершалось по указанию будущих победителей, обещавших за это прощение преступлений".

--------

Теперь вам понятны причины поражения немцев во 2-й мировой войне?

А вообще интересную методику внедрил еврейский ревизионист. Придумывается цифра - но при этом даже не пытаются ее обосновать. Зато если вы будете сомневаться в этой цифре - вас назовут антисемитом, нацистом, ксенофобом и обвинят в попытке потоптаться на памяти 15 млн евреев.

Об этом скандале пишут сегодня, 22 января, зарубежные СМИ и, в частности, агентство еврейских новостей JTA.

На карикатурах художника Густаво Салы, о которых идет речь, изображена «дискотека в концлагере», организуемая популярным диджеем и музыкальным продюсером Дэвидом Гуато, чье имя напоминает при произношении слово «гетто».

Там также изображен Адольф Гитлер, который убеждает евреев танцевать, поскольку «жизнь коротка» и надо хорошенько порадоваться перед смертью, а диджею говорит на ухо: «мыло получается лучше, когда узники спокойны».

В сообщениях отмечается, что сам художник не считает свою работу провокацией. Сала заявил в интервью журналистам: он убежден, что этот комикс является пародией на стереотипы, связанные с еврейской тематикой.

В мифе о холокосте ключевой является легенда о газовых камерах, которых никто не видел. Т.е. некторые чудом выжившие утверждали что они их видели, но когда их просили конкретизировать детали - доходило до маразма.

Элиягу Розенберг был одним из многих чудом переживших лагерь Треблинка.
Вот его эскиз газовой камеры в Треблинке.

Красиво, правда?

...
Читать

Интересное «предестережение» разослала пресс-служба депутата Киеврады Александра Бригинца. Приводим его полностью:

«ПР придумала, как избавиться потенциально возможного следующего мэра Киева - Виталия Кличко. Власть руками послушных медиа и политологов «разводит» В. Кличко на роль лидера оппозиции. Чем бы дитя, мол, не тешилось, лишь бы на должность мэра Киева не претендовало и ПР в Киеве не мешало.

Такое мнение на своем блоге высказал Александр Бригинец.

«Надеюсь, это не подкреплено каким-нибудь суперкомпроматом лично против Виталия, что заставит его «сдать» Попову Киев», - выразил надежду А. Бригинец.

К сожалению, ходят слухи, что власть давит (в том числе юридически) на Виталия, чтобы он отказался идти на мэра, или не «напрягался», если пойдет ... А как наша власть умеет использовать суды, мы видели ...

«Представляю себе: прокуратура подает иск против В. Кличко, за то, что он победил Дэвида Хэя, превысив полномочия .... Вот тебе, друг, и семь лет ...», - пишет А. Бригинец.

Фото 1. Комплексу BUNA у Моновіц
Фото 2. Аушвіц-Біркенау, столова.
Фото 3. Аушвіц-Біркенау, лікарня, рентген-установка
Фото 4. Аушвіц-Біркенау, український жіночий хор
Фото 5. ПТУ в Аушвіц-Біркенау

Фото 6. Аушвіц-Біркенау, змагання з фехтування, 1944 р.

Фото 7. Аушвіц, табір І, Стоматологічний кабінет.

Подивіться, хіба Аушвіц-Біркенау - це табір знищення? Міф! Фотографії доводять протилежне. Освенцим був звичайний табір, як і багато інших. В'язні - українці, поляки, євреїв та ініші - були зайняті на будівництві величезного комплексу BUNA у Моновіц. [на Фото 1 показана невелика частина комплексу]. Якщо люди захворіли, вони отримували необхідну медичну допомогу [Фото 2: клінична рентген-установка]. Їх столова була надзвичайно просторою [Фото 3], а на сцені зрештою, різні митці регулярно виконували концертні програми [фото 4, український жіночій хор]. Молоді люди, замість того щоб жити, як паразити, вчили корисні професії на німецьких підприємствах [фото 5]. У свій вільний час вони брали участь в спортивних заходах [Фото 6: змагання з фехтування]. На фото 7 дантисти жидівського походження в надсучасному стоматологічному кабінеті лікують пацієнтів. Такі події, як показують ці фотографічні свідчення, були справжнім обличчям Освенціма.

Фото з книги

AUSCHWITZ: Technique and operation
of the gas chambers Page 506-507
Jean-Claude Pressac
© 1989, The Beate Klarsfeld Foundation

 В четверг, 29 сентября, до урочища возле станции метро «Дорогожичи» придут сотни людей почтить память жертв Бабьего Яра. И впервые с 1966 года, когда была начата традиция чествования памяти расстрелянных здесь евреев, цыган, пленных красноармейцев, украинских националистов, православных священников и простых киевлян, трагическая дата разделит тех, кто придет отдать дань погибшим. Как говорится в заявлении Общественного комитета памяти жертв Бабьего Яра, в этом году произошло нарушение паритета интересов различных наций, пострадавших в трагедии.

По словам представителей вновь созданного Общественного комитета, в план мероприятий по случаю 70-й годовщины трагедии, который был разработан действующим Кабмином, были привлечены только представители еврейских организаций. Таким образом, считают члены Комитета, создается впечатление, что трагедия затронула только еврейской нации. Как следствие, представители цыган выступили с обращением к Премьер-министру Украины Николаю Азарову с просьбой увековечить на государственном уровне память представителей и их народа, пострадавших от рук нацистов на основании этнической принадлежности. В свою очередь представители Общественного комитета памяти жертв Бабьего Яра накануне 70-й годовщины трагедии призвали придерживаться принципов мультикультурности и учитывать историческую память всех групп населения, пострадавших во время гитлеровской оккупации Украины.

- Не может быть чужого горя, чужой боли – нам должно болеть за надругательство над жизнью каждого человека. Нельзя пренебрегать ни малейшей этнокультурной группой. Понятно, что нам болит и печет отношение к исторической памяти титульной нации – украинского. Но выделять какую-то одну нацию в этой трагедии и презирать другие – это биологический подход, он присущ нацистам и есть против человеческой природы, – убежден председатель Общественного комитета памяти жертв Бабьего Яра Николай Яковина.

-----------------

Напомню, известны лишь несколько противоречивых, невероятных и явно лживых историй "свидетелей"-евреев о якобы расстрелах еврейского населения Киева в конце сентября 1941 г.   

Однако не существует ни одного материального доказательства расстрела евреев в Бабьем Яре.

Считается что все еврейское население Киева уехало в эвакуацию, а в городе осталось лишь несколько тысяч евреев, которые частично были вывезены из города, частично пережили оккупацию в еврейских лагерях Киева - на Керосинной, на Институской 5, на Сырце и др.

Читайте:

Герберт Тідеманн. Бабин Яр: Критичні питання та коментарі

Польська інформаційна агенція під час війни розповсюджувала дуже цікаві речі про українців. Наприклад, саме поляки першими ще в листопаді 1941 року із Львова повідомили що українці нібито десятками тисяч вбивають жидів у Києві. Ось і в цьому повідомленні розповідається як українці цілими ешелонами знищували жидів у таборі в Бельзеці: вони їх роздягали, заводили на металеву підлогу і вмикали ток високої напруги. За свою роботу вони отримували цінності що вони знаходили в жидівських кишенях, - повідомляють поляки.