<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге Добрі новини з Аушвіцу искать в постах/комментариях пользователя
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (5)
ZOG (1)
бабло (146)
війна (12)
влада (58)
воші (2)
ГАЗ (1)
гени (4)
герої (55)
гетто (91)
гниды (95)
гої (163)
гонево (104)
гра (15)
Гроші (12)
ГУЛАГ (10)
діти (5)
євреї (116)
жиди (59)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (60)
їжа (1)
КГБ (6)
Київ (9)
Кіт (1)
Крим (2)
лохи (130)
масони (106)
маца (1)
міфи (102)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
СБУ (3)
секс (1)
СРСР (3)
суд (1)
сша (7)
терор (24)
фарс (6)
ФБР (1)
фото (4)
ФСБ (2)
Хабад (72)
Хрень (123)
царь (1)
цены (1)
ЦРУ (2)
#

Календарь

 Июнь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Пятница 6 мая 2011

 Бабий Яр 

Над дорогами листья - как дорожные знаки,
К югу тянутся птицы, и хлеб недожат.
И лежат под камнями хохлы и поляки,
А евреи - так вовсе нигде не лежат.

А евреи в Ташкенте косточки греют.
Их могил не отыщешь, кусая губу:
Ведь евреи мудрее, ведь евреи хитрее, - 
Туда где теплей пробрались проклиная судьбу. 

И откуда их столько сызнова взялось - 
Все вернулись как только отгрохал Победы парад.
Что бы с ними ни сталось, не испытывай жалость,
Ты послушай-ка лучше, что про них говорят.

А над шляхами листья - как дорожные знаки,
К югу тянутся птицы, и хлеб недожат.
И лежат под камнями хохлы и поляки,
А евреи - так вовсе нигде не лежат.

Пятница 29 апреля 2011
Сообщение прочтено 299 раз
Робер | 2011-04-29 10:49:01

На сторінках світової преси, у всіх ЗМІ звучить це прізвище з епітетом в додатку: українець-антисеміт. Що переслідувала шайка сіоністів на чолі з відомим брехуном і провокаторм  Візенталем і що переслідують тепер його спадкоємці?

Роздмухуючи ненависть всього світу до людей причетних до нищення євреїв підчас 2-ої світової війни, сіоністи кидають тінь відповідальності за голокост на народи Європи, в тому числі, та навіть в більшій мірі, на український народ. Сіоністи керуються агентурними матеріалами московського КДБ, де вони самі займали багато керівних посад.

На першому Всесвітньому конгресі українських політв’язнів в Києві в червні 1991 році лунала контраверсійна аргументацієя злочинів нацизму, куди клеїли і українця Івана Дем’янюка. Там я зустрівся впритул з апологетом сіоністської еліти Яківим Сусленським.

Яків Суслинський закликав учасників Конгресу до дружби між єврейськими та українськими політв’язнями. Я схвально сприйняв цей заклик і в унісон заявив: "...моя пропозиція адресована присутнім в цьому залі представникам єврейських організацій; якщо наша співпраця має бути плідною, якщо ми повинні йти назустріч один одному, то нехай вони (присутні сіоністи) звернуться до парламенту Ізраїлю з вимогою звільнити єдиного політичного в’язня-українця, який на сьогоднішній день перебуває в тюрмі Тель-Авіву. Його прізвище - Іван Дем’янюк. Представник сіоністської організації на цьому Конгресі повинен солідаризуватися з нашою вимогою і поставити перед урядом Ізраїлю питання про звільнення з-під арешту Дем’янюка".
...
Читать

Понедельник 25 апреля 2011
Сообщение прочтено 1838 раз
Робер | 2011-04-25 11:00:16

Читаю книгу "Свидетель" В.Н.Карзина, который раненым попал в плен и на пути в Маутхаузен в декабре 1943 года, временно побывал и в Освенциме. Встречаю очень непривычные признания. Комментировать их не буду, думайте сами.

 «Однако, может, стоит привести факт, как с нами, бывшими до этого советскими военнопленными, многие из которых были инвалидами или ранеными, в первый день после прибытия и после санитарной обработки обошлись в карантинном бараке, куда нас поместили. Вечером, после «ужина» (один небольшой половник эрзац-кофе), многие наши товарищи собрались в группы и обменивались первыми впечатлениями о лагере. Вдруг в бараке раскрылись ворота (с обоих торцов его имелись ворота) и в барак ворвалась группа крепких парней, предводительствуемая эсэсовцем. Они были возбуждены, скорее даже разъярены, эсэсовец с пистолетом, парни с палками, и началось массовое избиение. Из толпы избиваемых поймали несколько человек и увели. Потом нам стало известно, что их привели в другой барак и там за связанные за спиной руки подвесили к стропилам. Но что нас всех потом поразило, так это то, что все, кто избивал нас палками, были «капо» - исполнители распоряжения администрации лагеря, обеспечивающие режим содержания заключенных, - все они были евреи.

... В лагеpе существовала контpолиpуемая эсэсовцами иеpаpхия власти. В это pуководство эсэсовцы отбиpают надежных людей и тех, кто им может быть полезен и нужен. Здесь не имеет значения национальность: евpей не евpей и т.д. Так в концлагеpе "Маутхаузен" в нашем баpаке, как потом стало известно, укpывался от всяких pабот под видом больного фpанцузский миллионеp. Он откупался от эсэсовцев, давая pасписки как финансовые обязательства на будущее. Видимо, нечто подобное было и с евpейскими "капо" в "Аушвитце". Здесь нет места никакой идеологии. Здесь, как и во всем капиталистическом миpе, господствует власть денег.

... Два последующих лагеpя, особенно последний "Маутхаузен", где я и мои товаpищи оказались с июля 1944 г., нас убедили в том, что теpмин "особое обpащение" относится ко всем узникам концлагеpей в pавной меpе. Из концлагеpей, типа тех, где мы были, не было ни одного, где бы все заключенные в них или большинство были евpеи, или где бы их содеpжали отдельно от дpугих узников.

... В 1945 г. в Маутхаузене нас уже пpактически не коpмили, а евpеям давали обычный паек, позже пpиехали пpедставители швейцаpского Кpасного Кpеста и вывезли большую гpуппу евpеев как освобожденных.

... Помнишь, в августе, в pазгаp восстания, когда pайком готовился вывезти из Вpшаца людей в отpяд, Савва (секpетаpь подпольного pайкома) поpучил мне узнать, нельзя ли молодых pебят из гетто, тех, кто физически посильней, уговоpить пpисоединиться к паpтизанскому отpяду. Мы им обеспечим побег из гетто - говоpил Савва. А у меня была связь с Вайсом - младшим из гетто. Тогда немцы гетто не очень охpаняли, и евpеи пpитоpговывали тем, что имели, с местными жителями. Вот я с ним встpетился и изложил наше пpедложение. Знаешь, что он мне ответил? Ты, говоpит, извини, но никто не пойдет на это. Я удивился: как же так, у вас никаких шансов нет, если Гитлеp победит, вам не жить. Если не хотите в наш отpяд, мы вам поможем пеpебpаться чеpез Дунай, а там свободная паpтизанская теppитоpия, оpганизуйтесь и боpитесь. Вайс на меня как-то гpустно посмотpел и повтоpил, что на это никто не пойдет. И добавил: "Если подумать, то кое-какие шансы у нас все-таки есть. Откупиться можно". Видя мое недоумение, объяснил: "За большие деньги пеpебpасывают в Венгpию, а там поpядки дpугие. Hекотоpых уже пеpебpосили. Вот тебе и мой ответ", закончил Вайс наш pазговоp. Конечно, глупости все это, но веpят в такую возможность. В pезультате ни одного в наших pядах нету - это же факт, подытожил Пеpица наш pазговоp».

Четверг 21 апреля 2011

Різні джерела в різні роки наводять різні дані кількості померлих в Освенцімі, але тенденція до стрімкого зменьшення очевидна:

- 9 млн людей, згідно з французьким документальним фільмом 1955 р. «Nuit de Brouillard» («Туманна ніч». Фільм можна скачати з сайту Еврейские фильмы и музыка, в анотації до нього там є такі слова «Мило з людських кісток… сувеніри з людської шкіри…».
- 8 млн осіб, відповідно до опублікованого в 1945 р. повідомлення французького Відомства з вивчення військових злочинів;
- 7 млн людей, згідно зі свідоцтвом ув'язненого Рафаїла Фейдельсона;
- 6 млн євреїв, згідно з єврейським видавцем Тиберієм Кремером у передмові до книги Міклоша Ніслі «Доктор Аушвіцу», там же він заявив, що автор книги був лікарем-євреєм, який працював в Аушвіці під керівництвом Josef Mengele. 
-  5,5 млн осіб, згідно з Bernard Czardybon на суді над Rudolf Hoess в Кракові та Le Monde від 20 квітня 1978: "більше пяти мільйонів жертв, з яких 90% євреї";
...
Читать

Пятница 15 апреля 2011
Сообщение прочтено 3448 раз
Робер | 2011-04-15 15:27:16

Группа израильтян и евреев Киева на сексуальной почве сломали мемориал, на котором было выгравировано имя бывшего президента Израиля Моше Кацава.

Траурный камень был установлена в Бабином Яру на месте где евреев готовили к отправке со станции Лукьяновка-Товарная в годы Второй мировой войны. "Имя этого насильника оскверняет их память", - заявили организаторы акции.

Камень был установлен в период пребывания Кацава на посту президента государства. Он также присутствовал на церемонии открытия мемориала, а на доске помимо имени Моше Кацава выгравирован отрывок из его речи. На этой неделе группа израильтян и местных евреев пробрались ночью к мемориалу и сломали его.
...
Читать

Понедельник 7 марта 2011

Соціальні медіа – нове й надзвичайно перспективне поле діяльності для спецслужб. ЦРУ супроводжує Facebook від народження, а ФСБ контролює весь російський трафік.

Сьогодні завдяки інтернету спецслужби отримали як об’єкт дослідження нові типи інформаційних потоків. Директор ЦРУ Леон Панетта на слуханнях у сенатському комітеті по розвідці назвав обсяги цих масивів: 600 мільйонів фейсбук-рахунків, 190 мільйонів твітер-рахунків, 35 тисяч годин відео в ютьюбі. Він каже: «Реальне завдання полягає в тому, щоб мати можливість, пройшовши через розмаїття мов, проходячи через різні сайти, які там є, дивитися на відповідні веб-сайти, щоб бути в змозі отримати з них якусь інформацію, яка б нам допомогла, що вимагає величезних обсягів аналізу».

Але спецслужби не тільки аналізують гігантські масиви інформації, а й самі створюють ці масиви в широкому світі, допомагають їх зростанню, щоби потім використати їх для власних потреб. Саме такою є історія Facebook, в заснуванні і функціонуванні якого важливу роль зіграло ЦРУ.

Фейсбук та інші соціальні медіа стали сьогодні інформаційним ресурсом, де можна знайти будь-яку інформацію про кожного. Обсяги цієї інформації й охоплення людей просто вражають. Таке «щастя» не могло залишитися осторонь спецслужб. Мабуть, саме тому одна з газет Нової Зеландії вже давно розповіла про фінансування Фейсбука фірмою In-Q-Tel, яка є венчурною фірмою ЦРУ. Ця стаття була надрукована ще 8 серпня 2007 р.

Більш детально історію Facebook розкрив у газеті Guardian Том Ходжкінсон вже в січні 2008 р. Хоча всі думають, що це проект Марка Цукерберга, реальним обличчям є сорокарічний венчурний капіталіст із Сіліконової долини Пітер Тіль. Саме він вклав у проект півмільйона доларів у 2004 році, коли зустрівся з Цукербергом і двома іншими студентами Гарварду, які запустили цей сайт. У Тіля зараз 7% компанії Facebook. Цукерберг є в керівництві компанії, а двоє інших студентів (Х’юз і Московіц) просто в ній працюють.

Пітера Тіля в Силіконовій долині сприймають як фінансового генія. Але нас більш цікавлять його політичні погляди, оскільки саме вони запрограмували розвиток цієї соціальної мережі. Він належить до неоконсерваторів. До речі, в своїй книзі він виступав проти мультикультуралізму як загрози індивідуальним свободам. Сам Тіль захоплюється ще одним філософом-капіталістом – Родом Мартіном, про якого сам каже: «Род є одним із наших провідних мислителів у створенні нових і потрібних ідей для публічної політики. В нього є більш повне розуміння Америки, ніж більшість керівників має в своєму бізнесі». Мартін теж є і футуристом, і інвестором.

Тіль народився в Франкфурті-на-Майні в 1967 році. Сьогодні він входить також у Більдерберзьку групу. Там він є членом керівного комітету разом із Генрі Кіссінджером чи Ричардом Перлом (правда, цей список, чесно кажучи, доволі довгий, окрім них там ще багато людей). На більдерберзькій конференції 2010 року в Іспанії серед тринадцяти тем для обговорення були й такі: «Соціальні мережі: від кампанії Обами до іранської революції» та «Чи зможемо ми прогодувати світ?». Більдерберзькі зустрічі характеризуються й тим, що всі вони ідуть у форматі «не для протоколу». Так що коло питань для обговорення є, і тільки воно дає можливість оцінювати, про що думають більдербержці.

Тіль входить також і в VangardOrg – консервативне онлайнове товариство. Вони хочуть переформувати Америку і світ. А себе описують як рейганітів і тетчерітів. Тіль вважає, що з XVII сторіччя світ іде не в тому напрямі, що цінність можна знайти не в товарах, а в відносинах людей. І як пише Guardian: «Чітко видно, що фейсбук
Читать

Среда 23 февраля 2011
Сообщение прочтено 475 раз
Робер | 2011-02-23 09:15:43

Несправедливо обвиняемый в нацистских преступлениях украинец Джон (Иван) Демьянюк угрожает объявить двухнедельную голодовку, если суд в Мюнхене не примет к рассмотрению документы в его защиту, сообщает во вторник газета Süddeutsche Zeitung. 90-летний Демьянюк назвал суд против него политически мотивированным процессом. "Мне остается только один способ показать миру каким издевательством над правосудием является этот процесс"...

...так он пояснил свое намерение голодать.

Ранее во вторник должны были пройти первые выступления прокуратуры перед судом. Однако адвокат Ивана Демьянюка подал ряд ходатайств о допущении новых доказательств по делу.

Джон (Иван) Демьянюк, проживавший в США, был экстрадирован в Германию в мае 2009 года после выдачи прокуратурой Мюнхена ордера на его арест. Подсудимый был помещен в тюрьму Штадельхайм.

Мюнхенская прокуратура обвиняет Демьянюка в соучастии в убийстве около 29 тысяч заключенных в концлагерях Собибор и Треблинка. Суд по делу Демьянюка начался 30 ноября 2009 года.

В апреле 2010 года экспертам удалось доказать подлинность эсэсовского удостоверения, выданного на имя Демьянюка в Собиборе. Однако в мае 2010 года слушания по делу были приостановлены - по дороге в суд подсудимый почувствовал недомогание и был доставлен в больницу в связи с болями в области сердца.

Сам подсудимый заявляет, что является жертвой нацистов. По его словам, он был узником лагеря, где его якобы использовали для рабского труда. Он признался, что служил SS в качестве охранника лагеря, однако утверждает, что не сотрудничал с нацистами.

Что же касается судебных преследований, они, по мнению Демьянюка, лишь являются "продолжением несправедливости" в отношении него и его народа. Вынесение приговора намечено на начало марта 2011 года.

Вторник 15 февраля 2011

Документи, які старанно приховували комуністи і намагається “заникати” сучасна влада - тепер доступні кожномуУнікальні документи, що підтверджують безперервну боротьбу українців з радянською владою можна тепер побачити в Інтернет просторі.

Музейна експозиція «Народна війна 1917-1932» – результат більш як дворічної праці Київської громадської організації «Меморіал» ім. Василя Стуса та «Громадського Інституту національної пам’яті» відтепер має свою Інтернет сторінку.  Документи охоплюють період 1917-1932 років, який називають також "Жидобільшовизмом".


Автори експозиції опрацювали понад 350 фондів і близько півтори тисячі архівних справ майже в усіх областях України з метою відкрити невідомі раніше історичні документи про події, що замовчувалися радянською владою.

...
Читать

Вторник 1 февраля 2011

 В исследовании о количестве заключенных в 217 странах наша страна оказалась на десятом месте.

«Главред» продолжает собирать и публиковать данные об Украине из открытых источников по всему миру (предыдущий материал «Сколько Украине дадут на демократию» читайте здесь).

На этот раз мы обратились к данным Лондонского королевского колледжа, который на своем сайте WORLD PRISON POPULATION LIST ежемесячно обновляет информацию о количестве заключенных в 217 странах мира. Там же представлены данные о «средней криминогенной температуре» по странам, количестве осужденных женщин и иностранцев, заключенных под стражу на этапе следствия, переполненности тюрем.

Все, что касается Украины, не удивляет и даже не шокирует: мало кто сомневается, что в наших тюрьмах масса невиновных людей. Более того, за те преступления, за которые у нас лишают свободы, в других странах применяют более гуманные меры. В итоге среди 217 стран мира, в которых проводилось исследование, по числу заключенных Украина входит в «десятку»! Лидером вот уже многие годы остаются Соединенные Штаты, обгоняя даже густо населенный Китай.

И напротив, самыми безопасными в мире признаны: Лихтенштейн — 10 осужденных, Сан-Марино — 57, Монако — 25 заключенных, Бахрейн — 1.

Общее количество заключенных в мире

 

Если смотреть «тюремную статистику» по Европе, то здесь мы на втором месте после Российской Федерации. Что касается наших соседей по бывшему соцлагерю, то больше всего заключенных в Беларуси (10 место), Грузии — 12 место, Азербайджане — 14 место. Меньше всего — в Латвии (27 место), Молдове (28 место), Армении (31 место) и Эстонии (36 место).

 

Впрочем, общее число заключенных — не самый точный показатель криминогенной ситуации в стране, поскольку в маленьких государствах арестантов, как правило, меньше, в крупных — больше. Поэтому для получения более точной картинки о преступности в стране WORLD PRISON POPULATION LIST использует данные о количестве заключенных на 100 тыс. населения.

Здесь, увы, украинские результаты тоже не внушают оптимизма: 334 заключенных на 100 тыс. населения. Тогда как норма для развитых стран колеблется в пределах 70-80 человек на 100 тыс. населения, в мире — 141 человек. К примеру, во Франции, испытывающей серьезные проблемы с радикально настроенными мигрантами, этот показатель не превышает 96 человек на 100 тыс. населения. В Германии — 88, Великобритании — 78, Швеции — 78, Норвегии и Дании — 71.

К слову, не лучше обстоят дела и у Грузии, которая умудрилась обогнать даже «диктаторский» режим «батьки». Так, в 2010 году в Грузии на каждые 100 тысяч человек населения приходится 537 заключенных, и она занимает по этому показателю 2-е место в Европе и 6-е место в мире. Средний показатель Беларуси — 385 заключенных на 100 тыс. населения, России — 582.

«Пятерка» лидеров по числу заключенных на 100 тыс. населения выглядит так:

 

Не менее любопытна и статистика о количестве заключенных под стражу на этапе следствия. Здесь необходимо отметить, что часть этих людей, являясь
Читать

Пятница 28 января 2011


голодомор,ложь,сша,сталин,Fake,бандера,мифы,сионизм,евреи,гитлер
Вчора у зв"язку з черговою річницею  звільнення трудового табору Освенцім-Біркенау багато сайтів ставили цю світлину, супроводжуючи її підписом, що маленького єврейського хлопчика на цій фотографії, нібито відправляють до газової камери у концентраційному таборі Освенцім (інколи пишуть КТ Треблінка, Собібор, Майданек, Дахау, хоча газових камер не існувало взагалі).

За повідомленням Jewish Chronicle від 11 серпня 1978 року, ця маленька "жертва голокосту" виросла в багатого бізнесмена на і"мя Артур Чміонтяк, який зараз живе в Лондоні. На момент виходу статті у 1978 йому було 42 роки.

Див. також

Постановочное фото на тему фантазий о Бабьем Яре

 

Назад123456789Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены