<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге Добрі новини з Аушвіцу искать в постах/комментариях пользователя
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (5)
ZOG (1)
бабло (146)
війна (12)
влада (58)
воші (2)
ГАЗ (1)
гени (4)
герої (55)
гетто (91)
гниды (95)
гої (163)
гонево (104)
гра (15)
Гроші (12)
ГУЛАГ (10)
діти (5)
євреї (116)
жиди (59)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (60)
їжа (1)
КГБ (6)
Київ (9)
Кіт (1)
Крим (2)
лохи (130)
масони (106)
маца (1)
міфи (102)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
СБУ (3)
секс (1)
СРСР (3)
суд (1)
сша (7)
терор (24)
фарс (6)
ФБР (1)
фото (4)
ФСБ (2)
Хабад (72)
Хрень (123)
царь (1)
цены (1)
ЦРУ (2)
#

Календарь

 Октябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
#

Записи

Суббота 13 ноября 2010
Сообщение прочтено 789 раз
Робер | 2010-11-13 23:56:52

У Дніпропетровську вшанували пам’ять єврейських жертв нацизму 
13.11.2010

У Дніпропетровську на будівлі Центрального універмагу відкрили меморіальну дошку на честь 11 тисяч євреїв, загиблих від рук нацистів. Про це повідомили в міжнародній громадській організації «Інститут україніки», яка брала участь у реалізації проекту.

Восени 1941 року окупанти зігнали місцевих євреїв саме до будівлі ЦУМу, звідси їх вели на розстріл. На меморіальній дошці – написи івритом та українською мовою «Це страшне місце». Сама дошка являє собою стилізоване зображення розгорнутого сувою Тори. Авторами скульптурної композиції є Олександр Фрідкіс і Ростислав Шитиков.

...
Читать

Пятница 12 ноября 2010
Сообщение прочтено 2523 раз
Робер | 2010-11-12 15:23:41

Велика брехня XX століття. Міф про геноцид євреїв в період ІІ світової війни. - книга швейцарського ревізіоніста голокосту Юргена Графа. В книзі представлені погляди науковців - ревізіоністів, котрі вважають геноцид євреїв в роки Другої світової війни міфом. За словами перекладача книги Сергія Воронцова, Юрген Граф досліджує причини виникнення даного міфу, використовуючи свідчення очевидців, результати експертиз. Спираючись на різні джерела, Граф досконально простежує, як і чому з'явилася ця брехня, розкриває її історичні та ідейні засади, механізм пропагандистського впливу і причини живучості та канонізації. Він використовує перш за все свідчення самих «уцілілих», «викривальні» документи і результати експертиз, щоб уникнути звинувачень в упередженості та однобічності. Автор пропонує читачеві самому проаналізувати про що говорять і пишуть очевидці Голокосту та "їх присяжні історики і їх прославлені свідки", а потім самому зробити з цього висновки - на чиєму боці історична істина і хто і чому її приховував і приховує. В анотації до українського видання книги повідомляється, що в книзі "подано сенсаційне викриття мифу про так званий холокост. Доля євреїв під час Другої світової війни стала об`ектом спекуляції відомих західних закулісних кол. Тому правда про холокост знаходиться під забороною в багатьох так званих вільних країнах".

В передмові до книги наводиться лист професора Робера Форіссона до Юргена Графа, в якому він, зокрема, пише:

Ви ще молодий, гарячий і буквально задихаєтися від обурення при вигляді жахливої історичної брехні, яка підноситься євреями у міфі про голокост. Ваші молодість, любов і обурення, ймовірно, відіб'ються на Вашій книзі і визначать її переваги і недоліки. Я заздрю Вашим честнотам. Недоліки ж я б охоче виправив зі всієї відомою Вам суворістю і усунув би деякі Ваші неминучі помилки. Однак обставини не дозволяють це зробити. Отже, Ваша книга, яку хотілося б бачити, наскільки це можливо, суто історичною, буде своєрідним свідченням прикладу надто щирої і імпульсивної людини, яка, зіткнувшись з несподіваною істиною, хоче якомога швидше переконати в ній оточуючих.

В розділі "Слон-невидимка" Юрген Граф проголошує, що звертаючись до доказів винищування німцями шести мільйонів євреїв, всі одразу стикаються з цілком незрозумілим фактом: від Третього рейху збереглися тисячі тонн документації, адже нацисти довели до крайності горезвісну німецьку грунтовність - вони фіксували все і вся і тому не дивно, що в документах докладно відображені численні акції зі знищення, які проводилися за наказом Гітлера. Але, за словами Графа, немає жодного документа, що підтверджує голокост, також досі немає відповіді на питання: як можна було винищити стільки мільйонів без письмових інструкцій щодо масштабного вбивства?

Книга широко представлена в інтернеті, російською мовою вона називається   "Великая ложь ХХ века. Крах мирового порядка".

Книга захоплює як детектив, читається дуже легко.

В PDF-форматі її можна прочитати отут: http://www.budarazh.com/books/graf-krah_mirovogo_poryadka.pdf

 

Дивись також:

Все что вы хотели узнать о холокосте, но боялись спросить. Высказывания известных людей о холокосте

 

Ключові слова: Освенцім,А ушвіц,Даха у,Хелмно,С обібор,гол окост,масо
Читать

Четверг 11 ноября 2010
Сообщение прочтено 1149 раз
Робер | 2010-11-11 11:46:39

Бабин Яр: Критичні питання та коментарі

Герберт Тідеманн 

«Мужність означає вжиття заходів заради істини і проголошення її!»

Жан Жорес

1. Преамбула

Тема "Бабин Яр" бентежить з багатьох причин. Тому для загального огляду коротко окреслимо основні проблеми: 

  1. Масові вбивства в Бабиному Яру відбулися майже за чотири місяці до конференції в Ванзеє, де нібито вперше були заплановані вбивства.
  2. В різних джерелах широкі розбіжності між стверджуваними датами цього вбивства.
  3. Залежно від джерела, кількість жертв відрізняється на два порядки.
  4. Припускається велика кількість різних методів і знарядь вбивства.
  5. Також відсутня єдина думка щодо місця уявних вбивств.
  6. Свідки або повідомлення надають вкрай суперечливі відомості щодо інших обставин того що сталося.
  7. Число стверджуваних жертв значно перевищує число жидів, що залишилися в Києві після радянської евакуації.
  8. Досі не проведена судово-медична експертиза місця і знаряддя вбивства. Не здійснено жодної спроби встановити і забезпечити хоч якісь докази.
  9. Також видається дивним, що совєти використовували як звалище для спалювання міського сміття місце, де заклятий ворог нібито вбив безліч безневинних людей під час «Великої Вітчизняної війни».
  10. І, нарешті, твердження про масові вбивства спростовані аерофотозйомками воєнних часів.

Для дослідження вищезазначених проблем ми будемо використовувати стандартні наукові методології. Після вступної інформації, яка полегшить спільне розуміння теми, окремими розділами будуть представлені перші повідомлення, свідчення очевидців, інші джерела; також будуть обговорені конкретні питання, що виникають з контексту. Окремий розділ присвячений основним питанням [1].

2. Вступ

Із взяттям німцями 19 вересня 1941 р. Києва безлади в місті не припинилися. Після вступу німецьких військ, в Києві «потужні вибухи відбувалися один за іншим». [2] 24 вересня був висаджений в повітря готель "Континенталь" разом із штабом польової комендатури 6-ї армії. 25 вересня місце охопили пожежі, повністю запалав Хрещатик. Заздалегідь встановленими мінами були знищені майже всі громадські будівлі після розташування там німецьких військ, котрі внаслідок вибухів зазнали значних втрат2. Наприкінці вересня були знайдені радянські мапи з місцями установки радіокерованих мін, де були позначені щось із 50 підготовлених для підривання об'єктів. Також виявлено величезну кількість мін, вибухових речовин і "коктейлів Молотова".

Значну частину центру міста було спалено і біля 50000 осіб залишились безхатченками. Сотні німецьких солдат загинули при гасінні пожеж. В місті перебувало чимало надісланих совєтами організованих диверсантів і партизанів - Київ залишався полем бою. 

Згідно з представленим Міжнародному військовому трибуналу (МВТ) документом, що має досить підозріле походження, в Києві начебто заарештували всіх жидів і 33 771 з них знищили 29 і 30 вересня - помстившись таким чином за "підпал" [3].

До евакуації в Києві жило близько 175 000 [4] або навіть всього 160 тисяч [5] жидів. Проте, Звіт айнзатцгрупи про події № 106 від 7 жовтня 1941 року, стверджує:

"Вважається, що число жидів становить 300000 [...]." [6] 

28 вересня 1941 нібито за допомогою плакатів жидам наказали [7] взяти своє майно і зібратися наступного дня 29 вересня на певному розі вулиць. Звідти вони начебто повинні були йти до Бабиного Яру, що на північно-західній околиці Києва.

"Бабин Яр" перекладається приблизно як «яруга старих жінок».
Читать

Понедельник 8 ноября 2010
Сообщение прочтено 1413 раз
Робер | 2010-11-08 12:08:12

Першою великою брехнею, пов'язаною з голокостом, була книга «Размальований птах» (англ. The Painted Bird) польського емігранта єврейського походження Єжи Косинського (справжнє ім'я - Йосеф Левінкопф). За поясненнями Косинського, він писав цю книгу англійською мовою, щоб «мати можливість писати безпристрасно, без емоційних асоціацій, які завжди викликає рідна мова». Насправді, всі частини написані (до цих пір невідомо ким) польською мовою. Ця книга видається за автобіографічну розповідь Косинського про поневіряння самотньої дитини польськими селами під час другої світової війни. Насправді Косинський всю війну жив у своїх батьків. Лейтмотив книги — сексуальний садизм, якому віддається польське селянство та калмики, які визволяли село в лавах Червоної армії. Читачі, які познайомилися з цією книжкою до її публікації, жартували, що її слід віднести до розряду «жорсткого порно» і вона являє собою «плід розуму, схибленого на садомазохізмі». Майже всі розказані ним епізоди Косинський вигадав. Польських селян, серед яких він жив, він зображує затятими антисемітами. «Бий євреїв! Бий виродків!» — Кричать вони в його книзі. Насправді, сім'ї Косинського надали притулок польські селяни, хоча вони знали, що це єврейська сім'я і, якщо це відкриється — на них чекають жахливі наслідки.

У журналі «Нью-Йорк Таймс бук рев'ю» Елі Візель вихваляв цю книгу як «одне з кращих» звинувачень нацизму, «написане з глибокою відвертістю і сентиментальністю». Синтія Озік хвалилася, що вона відразу ж здогадалася, що Косинський — це єврей, який пережив Голокост. Навіть коли Косинського пізніше було викрито як літературного шахрая, Візель продовжував обсипати похвалами його «чудовий твір».

Книга Косинського стала одним з основних текстів Голокосту. Вона була бестселером, отримала премії, її перевели багатьма мовами і викладали у вищих школах і коледжах. Косинський роз'їжджав з лекціями і називав себе «Елі Візель задешево» (гонорари Елі Візеля за розповіді про Голокост сягали 25.000 доларів). Навіть коли його нарешті викрили, «Нью-Йорк Таймс» продовжувала його захищати , стверджуючи, ніби Косинський став жертвою комуністичної змови.

Цитата з книги Є.Косинського «Размальований птах»:

Іноді ночима люди, які рушили до крематорію, викидали з вікон немовлят, сподіваючись, що ті залишаться живі. Часом комусь вдавалося вирвати дошку з підлоги вагону, і найхоробріші євреї стрибали в дірку і розбивалися на смерть об посипані дрібним щебенем шпали, рейки або дріт. Понівечені, розрізані колесами тіла втікачів скочувалися з насипу у високу траву.

Вдень, походжаючи вздовж шляхів, селяни знаходили останки сміливців і швидко роздягали їх. Обережно, щоб не забруднитися поганою нехрещеною кров'ю, вони у пошуках коштовностей зривали з трупів білизну. Біля знахідок часто спалахували сварки і бійки. Оголені тіла залишали лежати між рейками, де на мотодрезині щодня проїжджав патруль. Німці поливали понівечені останки бензином і спалювали їх або закопували під насипом.

Пропоную вам ще одну цитату з цього "одного з кращих звинувачень
Читать

Воскресенье 31 октября 2010
Сообщение прочтено 442 раз
Робер | 2010-10-31 15:44:28

У фільмі С.Спілберга "Список Шиндлера" розповідається як багатий єврей Оскар Шиндлер врятував життя більш ніж тисячі польських євреїв під час Голокосту наймаючи їх на роботу на власностворену фабрику. Для надання фільму більшої достовірності його знято на чорно-білу плівку.

Ревізіоністи Голокосту Ернст Цюндель та Фрідріх Берг оповідають іншу версію цієї історії: коли в листопаді 1944 року радянська армія перебувала на підступах до Пласова — табору в п'ятдесяти кілометрах на схід від Освенціму, Шиндлер і тисяча з гаком євреїв прийняли рішення йти на захід з відступаючими нацистами, замість того, щоб залишитися і бути визволеними радянськими військами. Деякі з них навіть провели наступні кілька тижнів в Освенцімі, але ніхто з них не загинув у «газових камерах» — навіть у фільмі. Навіть на внутрішній стороні обкладинки роману, за яким знімався фільм, написано: «Ця книга є художнім твором. Імена, персонажі, місця і події є продуктом уяви автора або використовуються фіктивно. Будь-яка подібність з реальними подіями або місцями або особами живими чи мертвими є цілком випадковою».

Ернст Цюндель також довів, що деякі події з фільму просто не могли відбуватися. В інтернеті можна найти безліч інформації, схем, які свідчать, що в коменданта табору Амона Гета навіть не було можливості стріляти з балкону свого будинку із гвери в ув 'язнених, адже його будинок розташовувався нижче бараків... Та й навіщо йому було знищувати робочу силу?

Інші критики також стверджують, що події фільму є перекрученими і зовсім не збігаються з реальністю. За словами Девіда Брукшмидта, вдова Оскара Шиндлера Емілі Шиндлер охарактеризувала фільм Спілберга як «брехню». Девід Кроу, професор історії з Північної Кароліні, пов'язаний з Американським меморіальним музеєм Голокосту у Вашингтоні, в інтерв'ю New York Times стверджував, що коли складалися списки, Шиндлер фізично не міг приймати у цьому участь, оскільки перебував в той час у в'язниці за підозрою у підкупі нацистського офіцера СС коменданта концентраційного табору Амона Гета, роль якого у фільмі виконав Ральф Файнс, також бухгалтер Шиндлера Іцхак Штерн (Бен Кінгслі) не працював на нього в цей період. Кроу виявив також, що ізраїльтяни зарахували Шиндлера до праведників світу не в 1958 році - за 16 років до його смерті - а тільки в 1993, коли на зйомки фільму Спілберга до Єрусалиму прибула дружина Оскара Емілія. Кроу також розповів, що після війни Шиндлер крав гроші в тих кого він рятував, а Емілія назвала його «аморальним розпусником».

В США жартівники замість "Schindler's List" (Шиндлерс лист - список Шиндлера") кажуть "Swindler's Mist" (Свіндлерс міст - містифікація шахрая).

http://literrev.blogspot.com/2013/03/blog-post_6899.html

Суббота 30 октября 2010
Сообщение прочтено 1450 раз
Робер | 2010-10-30 11:54:24

Дамо слово іудеям:

Відкритий лист Стівену Спілбергу

Дорогий пане Спілберг!

Як хотілось би, щоб Ви були так само чесні, як і талановиті!
Виступаючи по французькому телебаченню, Ви пообіцяли розгорнути пропаганду голокосту в німецьких школах. На Вашу думку, покази свідків здатні переконати будь-якого слухача, що в газових камерах дійсно загинуло шість мільйонів жидів. Як жид, який ось вже 20 років займається проблемами Холоскосту, я відчуваю себе зобов`язаним привернути Вашу увагу до ряду фактів.

Факти — річ вперта. І через те, що суперечити їм неможливо, наші співплемінники застосували огидний захід: вони змусили прийняти сталінсько-оруеллівські закони, які просто забороняють згадувати будь-які факти відносно "шестимільйонних жертв газових камер". Таким чином, Холокост перетворився в догму, яку всі зобов`язані сприймати як чистої води одкровення. Тих же, хто не хоче дотримувати мовчання й молитися на цей міф, чекає штраф, заточення у в`язницю, а часом — і те, і друге.

Професор Форіссон, що віддав вивченню цієї теми 20 років, зазнав переслідувань і втратив практично все.

Такі закони можуть здаватися безглуздими, але віддайте поліцію та правосуддя всіх країн до рук пана Леві — і Вам стане не до сміху. Ми живемо в XX столітті. Ці закони слугують немов би абсолютним підтвердженням фальшивки, вони перешкоджають математичному та технічному аналізу невідповідностей голокоста.

Але, сер, Ви не знайдете жодного очевидця знищення шести мільйонів жидів. Ви не знайдете жодного свідка того, що поруч з крематоріями стояли газові камери, які знищували тисячу, а то й дві тисячі чоловік одразу,  Зверніть увагу на додаток до мого листа під назвою "Голокост очима Шерлока Холмса", який  містить  квінтесенцію двадцятирічного дослідження цієї теми.
Я берусь обгрунтувати як математично, так і технічно, що знищення шести мільйонів жидів у газових камерах — цілковите безглуздя.
Що ж стосується лементування та слини, що видаються з приводу голокосту сьогодні, через півстоліття після війни — вони не можуть викликати нічого іншого, окрім відчуття гидоти. Це — ганьба і сором на наші голови. Жоден народ в історії людства не тужив так голосно про свої втрати, якими б дійсними вони не були, через п`ятдесят років. Навіть аби в газових камерах дійсно загинуло шість мільйонів жидів, підіймати неймовірний галас з цієї нагоди й продовжувати наживатися на подіях давно минулих днів було б щонайменше непристойно. Та й друге питання напрошується: а ким були лихварі Веймарської республіки? їхню національність Ви знаєте не гірше за мене.

Але нам всім добре відомо, що постійно згадуване число загиблих — це величезне перебільшення. Та і газові камери на основі "Циклона-Б" просто неможливо створити технічно (це видно хоч би з матеріалів суду над концерном Дегеш в 1949 році).

Дійсно, в німецьких концтаборах від тифу та голоду померло 150-200 тисяч жидів.  Багато загинуло у боротьбі проти Німеччини, якій ми, жиди, оголосили війну ще в 1933 році! (Гітлер мав алергію до гегемонії золота та долара, а розгортання військового виробництва дало роботу шести мільйонам безробітних).
Ви чули про одну з книг того періоду, яку написав наш співплемінник Кауфман? Вона називалась "Німеччина має зникнути".  Ми знаємо про 80 мільйонів гоїв, знищених в СССР, політичний режим якого створювався чи не виключно жидами, починаючи з Маркса та Варбургів і закінчуючи Кагановичем, Френкелем, Ягодою та виконавцями їхньої волі. Ми знаємо, що після 1945 року американці та москалі убивали та ґвалтували німців по всій Європі, від Литви до Албанії. Ми знаємо, що вже після війни півтора мільйона німецьких військовополонених померло
Читать

Пятница 29 октября 2010
Сообщение прочтено 1625 раз
Робер | 2010-10-29 08:45:59

Ви помітили, що істерія навколо Бабиного Яру поступово вщухає? Адже, неможливо стільки підтримувати цю зухвалу брехню, якою нас годували багато років.

Тут знайшли останній притулок сотні тисяч українців — жертви голодоморів і терору ЧК-НКВД. Поширена нині вигадка про Бабин Яр була створена комуністичною пропагандою для приховання цього злочину. А в 1941 р. тут сталася «найбільша трагедія за всю історію єврейства»: «Німці зігнали тисячі жидів до тієї частини православного кладовища, яку тоді ще не використовували, наказали роздягтися догола тим, хто добровільно не хотів віддати коштовностей. У тому страшному місці випороли все золото з їхнього одягу та забрали коштовності з клунків. Після того їх вивезли з Києва».

Впродовж півстоліття Бабин Яр набув сумної слави «найбільшої трагедії за всю історію жидівства». Це сприймалося скрізь як незаперечна істина. Сьогодні, здається, віра в це похитнулася як і в Україні, і в цілому світі.

Дивним виглядає те, що «червоні слідопити» радянської доби, які обстежили майже кожен куточок української землі, старанно обминали Бабин Яр, де знайшли останній притулок сотні тисяч українців — жертви голодоморів і терору ЧК-НКВД. З відомих причин це старанно приховувалось і замовчувалось.

Однак правду про страшну історію Бабиного Яру приховувати вічно не вдалося. Останнім часом українські й американські дослідження піднімають завісу над таємницями Бабиного Яру. Це не просто свідчення «очевидців» і «вцілілих», а дані прискіпливого аналізу аерофотознімків і документів в архівах Києва, Львова, Харкова, Берліна, Варшави, Лондона, Вашингтона, Нью-Йорка, Сан-Франциско та інших міст.
...
Читать

Среда 27 октября 2010
Сообщение прочтено 679 раз
Робер | 2010-10-27 14:00:29

 Жарким летним днем я сидел за письменным столом в своей яффской квартире. Море плескалось за опущенными – от солнца – жалюзи, приемник верещал из спальни, отвлекая от работы. Я собрался с силами и встал, чтобы, наконец, выключить его. Но когда я подошел к радио, мягкий голос главного раввина Исраэля Лау заставил меня позабыть обо всем.

- Нет, из евреев не делали мыла, – сказал раввин с легким сожалением в голосе, как взрослый, рассказывающий внучке, что нет, мол, котов в сапогах. Так я узнал, что один из страшных рассказов моего детства – о том, что нацисты делали из евреев мыло – оказался сродни сказкам про Бармалея. В той же передаче выступил и директор музея-института холокоста в Иерусалиме, и он подтвердил: хотя на Нюрнбергском процессе фигурировало это обвинение, и даже бруски мыла были представлены, но на самом деле ничего этого не было. А ведь это была не мелкая подробность, а один из основополагающих мифов века, которым доказывалась «зверская деловитость и расчетливость» нацистов, один из мифов, которые в свое время подействовали и на мое мировоззрение. А оказалось – так, военная пропаганда и агитация, способ овладеть умами.

Впрочем, легенда о мыле не исчезла. Ее продолжают подавать посетителям в музеях холокоста, а музеев становится все больше и больше.

В каждом большом американском городе, в каждой европейской столице, в самом центре, на самом почетном месте вырастают эти – нет, не музеи, но храмы новой религии холокоста. По словам ее жрецов, она призвана заменить собой христианскую веру: вместо Страстей Христовых – страдания евреев, и вместо Воскресения – создание государства Израиля. Мода на холокостизм пришла, как ни странно, не из Израиля, а из Америки. В Израиле моей юности (увы, тридцать лет тому назад) холокост редко вспоминали: это была болезненная тема, и ее касались только наши баркашевы, крайне правые еврейские националисты, от Менахема Бегина до Меира Кахане.

Но американские гости, приезжавшие в Израиль, в первую очередь требовали показать им музей холокоста. Прочие прелести Святой земли их мало интересовали, подавай им только музей холокоста и дай сфотографироваться в обнимку с израильским солдатом. Для американских евреев холокост был не событием прошлого, но рычагом для воздействия на будущее.

Впрочем, История – это не набор фактов, но рассказ, который неизбежно приводит нас к сегодняшнему дню. «Тот, кто властвует над прошлым, определяет будущее», как сказал бы Фуко. Так, ученые споры о татарском иге были иллюстративным материалом для великой дискуссии между западниками и сторонниками независимого пути развития России. Так и холокост – это не сколько рассказ о гибели европейского еврейства в годы Великой Отечественной войны, столько важный элемент современного иудео-американского видения мира. Поэтому он не остается в прошлом, но активно влияет на сегодняшний день.

Ссылаясь на холокост, Израиль и американские еврейские организации выкачали многие миллиарды долларов из европейских стран. Деньги практически не дошли до уцелевших евреев или их близких – на них наложили лапу крупные еврейские тузы. Они положили себе миллионные оклады, а на остатки построили музеи холокоста, открыли кафедры холокоста и приступили к идеологической обработке евреев в России и других странах. Когда им стали задавать неудобные вопросы, они нашли новую отговорку – оставшиеся деньги, мол, пошли на продовольственные посылки русским евреям. Если вы или ваши близкие получали посылки по еврейской линии, можете быть спокойны – за них заплатили немцы, швейцарцы, французы. Евреи, конечно, славятся своей взаимовыручкой, но не настолько, чтобы за свой счет посылать шпроты тете Басе в Самару.

Скандал об украденных деньгах уже несколько лет тлеет в недрах еврейских общин, время от времени вырываясь наружу. Замечательная книга Нормана Финкельштейна «Индустрия холокоста»
Читать

Понедельник 25 октября 2010

Британський історик, ревізіоніст голокосту Девід Ірвінг звинувачує польську владу  в спробі перетворити Освенцім у "Дісней-стиль" - місце для розваг туристів.

Ірвінг, який був запроторений у в'язницю в Австрії у 2006 році за заперечення Голокосту, сказав в інтерв'ю газеті "Daily Mail", що Польща перетворила табір в Освенцімі  "гроші-машину" в комплекті з підробленими сторожовими вежами.  "Я історик вже протягом 40 років, я знаю, підроблені, подивіться на старі фотографії Освенціма, це інші вежі на фотографії", - сказав він папери, додавши, що в таборі панує "Disney "-атмосфера. "Це фальшивий пам'ятник, масовий туризм та реконструкція сучасного Освенціму - колишній табір рабської праці - перетворили його на туристичний атракціон в комплекті з продавцями хот-догів і сувенірними стендами". Ірвінг також повідомив "Daily Mail", що туристична поїздка до Освенціму стоїть 2650 доларів (2.000 євро), без квитків на переліт.

Звичайно, атракціон... він вже багато років атракціон.... А побудована після війни "газова камера" - це взагалі плод фантазії дирекції  "діснейленду".

=====

Туристический агент в Израиле говорит по телефону:
— Я горячо рекомендую вам наши эксклюзивные туры в Польшу. Во-первых — наш клубный тур, включающий пять концлагерей за 10 дней, проживание в 4-звездочной гостинице в Варшаве и свободный день для покупок там. Во-вторых — 10-дневный тур «Классическая Польша за 10 дней», включающий посещение семи концлагерей, проживание в 4-зведочной гостинице и экскурсию в Варшавское гетто. После обеда — свободное время для шопинга. Разумеется, у нас также есть уик-энд в Польше... Тоже включает посещение семи концлагерей...
— Увы, там нет свободного дня для магазинов...
— Естественно, есть еще 12-дневный обзорный тур по всей Польше со всеми концлагерями... Моя племянница поехала в такой тур со своей школой и набралась впечатлений. В Освенциме она рыдала...
Повесив трубку, агент поворачивается к клиенту:
— Где мы остановились?
Клиент:
— Извините, но то, что вы сейчас говорили о Польше, о семи концлагерях, звучит как-то...
Агент:
— Много? Вы удивитесь, узнав, как много можно успеть за три дня!
Клиент:
— Нет-нет. Это звучит ...
Агент:
— Дорого?
Клиент:
— Нет-нет. Я не хочу никого обидеть, но разве это не звучит ужасно?
Агент:
— Верно, но то, что там случилось, тоже ведь звучит ужасно, не правда ли?

=========
Требование объявить вне закона, упразднить или запретить (с помощью международных соглашений) концентрационные лагеря или лагеря для интернированных, никогда не было высказано. Это также не будет возможно. Нельзя сделать второй шаг, не сделав первый. Сначала нужно упразднить войну – потом можно будет также отменить и лагеря для интернированных. В стране, которая ведет войну, нельзя отправить членов вражеской нации на родину, чтобы они смогли там бороться против страны, в которой они сейчас находятся в гостях.Тис Кристоферсен. Ложь об Освенциме http://holocaustrevisionism.blogspot.ru/2013/07/blog-post_11.html

 

Читай также

«Щоденник Анни Франк» - відверту фальсифікацію зробили міжнародним культурним надбанням

Почему я не верю в холокост?

Освенцимленд
Назад123456789 | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены