<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге Добрі новини з Аушвіцу искать в постах/комментариях пользователя
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (5)
ZOG (1)
бабло (146)
війна (12)
влада (58)
воші (2)
ГАЗ (1)
гени (4)
герої (55)
гетто (91)
гниды (95)
гої (163)
гонево (104)
гра (15)
Гроші (12)
ГУЛАГ (10)
діти (5)
євреї (116)
жиди (59)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (60)
їжа (1)
КГБ (6)
Київ (9)
Кіт (1)
Крим (2)
лохи (130)
масони (106)
маца (1)
міфи (102)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
СБУ (3)
секс (1)
СРСР (3)
суд (1)
сша (7)
терор (24)
фарс (6)
ФБР (1)
фото (4)
ФСБ (2)
Хабад (72)
Хрень (123)
царь (1)
цены (1)
ЦРУ (2)
#

Календарь

 Июнь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Пятница 22 июля 2011

Московська патріархія втрачає вплив на православні церкви у Сербії, Болгарії, Греції чи Румунії через ідеологічну заборону поєднувати християнську європейську ідентичність з ідентичністю РПЦ.

26–28 липня в Україні знову перебував Патріарх Московський Кірілл. Майже всі ЗМІ, анонсуючи візит, зробили наголос на слові «знову». Адже єпископ Російської православної церкви буває в нашій країні не просто щороку, а з будь-якого значного приводу; лише 2011-го це третє відвідання. Крім того, 26 липня він зустрівся на українській землі з Католикосом-Патріархом Грузії Ілією ІІ, який має напружені стосунки з владою своєї країни і підтримує ініціативи Кірілла в регіоні. Однак нинішній візит і зустріч з однодумцем видаються не закріпленням впливу на «канонічних територіях», а відчайдушною спробою врятувати «Русскій мір» з його «ісконним православієм» від маргіналізації і зменшення впливу.

Схоже, безпідставні прагнення Кірілла до гегемонії в православному світі призводять до поступової ізоляції РПЦ. З одного боку, про це свідчить активізація Константинопольського патріархату щодо консолідації православних церков Європи та Середземномор’я з демонстративним ігноруванням претензій Патріарха Московського на особливу роль. З іншого – дедалі очевидніша поразка «українського бліцкригу» Кірілла, який завершився не лише зближенням позицій усіх альтернативних Московському патріархатові українських церков східного обряду, а й зростанням невдоволення брутальним втручанням Москви поміж автономістської течії в Українській православній церкві Московського патріархату.

«НЕ РИЙ ІНШОМУ ЯМУ»

Російська православна церква, яка так активно апелює до переважання канонічних традицій над сьогоднішніми реаліями на пострадянському терені, неочікувано отримала дошкульного удару від православних ієрархів Середземномор’я. Глави нечисленних, але першоапостольних церков нагадали про своє канонічне право відігравати провідну роль у світовому православ’ї. Вселенський Патріарх Варфоломій оголосив про скликання на вересень 2011-го зібрання глав чотирьох із п’яти найдавніших християнських патріархій (за винятком римської), які після IV Вселенського Собору 451 року формували «пентархію» – орган управління тоді ще єдиною церквою.

Для РПЦ у цій історії справжнім ляпасом стало запрошення замість Патріарха Риму (Папа Римський зі зрозумілих причин такі зібрання не відвідує) поряд із патріархами Єрусалима, Антіохії та Олександрії не Патріарха Московського Кірілла, а архієпископа Кіпру Хризостома. Потрапивши у власну пастку і розуміючи слабкість своїх позицій з погляду православних канонів, Московський патріархат активно апелює до «неадекватності» традиційної пентархії «реаліям сучасності». Зокрема, голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків РПЦ митрополит Іларіон заявив, що «ми ніяк не можемо погодитися, щоб та чи інша група церков сприймалася як «стрижень» світового православ’я на підставі, що їхня автокефалія більш давня, аніж автокефалія решти церков».

Однак згоди в Москви, схоже, не питатимуть. Спроби переглянути питання верховенства та першості честі, які просуваються РПЦ, наражаються на активний опір інших православних церков. Зрештою, Росії слушно закидають непослідовність: борючись проти автокефалії насамперед української церкви під прикриттям «православних канонів», вона навряд чи має право виступати за «перегляд» тих догматів, які не вигідні їй.

НЕВДАЛА СПРОБА «ІЗЛЄЧІТЬ ІЗВЄЧНУЮ БОЛЄЗНЬ РУССКОЙ ДУШІ» В УКРАЇНІ

Торішня частота візитів Кірілла до України цього року не лише підтримується, а й навіть нарощується. 26 квітня Московський Патріарх відкрив пам’ятні заходи, присвячені 25-м роковинам катастрофи на Чорнобильській АЕС. 6–8
Читать

Четверг 21 июля 2011

Интересный случай произошел в партийной организации города Лозовая Харьковской области. 

Как сообщили в силовых структурах Лозовского района, в ночь с 17-го на 18-е июля неизвестные сорвали с офиса Партии регионов партийный флаг и надругались над ним, наложив на полотнище кучу говна.

"Кто-то сорвал флаг, расстелил его перед входом в офис, а это в центре города, и справил на него большую нужду", - уточнил собеседник.

Он также отметил, что сейчас факт хулиганства расследует местная милиция и СБУ.

"Причем, не понятно, причем здесь СБУ, - рассуждает собеседник. – Если бы это сделали с государственным флагом – одно дело, а так – обыкновенное хулиганство, которым должна заниматься милиция".

В Лозовской ячейке ПР "Главному" подтвердили, что сие неподобство имело место быть. В приемной парторганизации сообщили, что местные "регионалы" уже обратились в милицию с соответствующим заявлением.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

партия регионов воров и рецидивистов

Среда 13 июля 2011

В Україні вийшла книжка про сексуальні злочини Червоної армії під час війни

Видавництво "Зелений пес" надрукувало книжку німкені Габі Кьоп "Навіщо я народилась дівчинкою?" про сексуальні злочини Червоної армії. З німецької книгу переклала Юлія Горбач.

У Німеччині книжка викликала резонанс. Габі Кьоп стала першою німецькою жінкою, яка у віці 80 років зізналась у тому, що стала жертвою сексуального насильства радянських солдат, коли була 15-річною дівчинкою.

"Для бійців Червоної армії німкені були одним із найбажаніших трофеїв. Трофеєм стала і авторка книжки, - розповідає піар-менеджер видавництва "Зелений Пес" Анна Богородіченко.

В Україні вийшла книжка про сексуальні злочини Червоної армії"До того ж, нею, як наймолодшою та найслабшою весь час прикривались інші жінки, щоб самим уникнути ґвалтування, - розказали про нову книжку у видавництві. - Усі звикли в нашій країні, що Гітлер поганий, а Сталін бідненький, нещасний, захищався. Ми не вигороджуємо когось одного, просто хочемо показати альтернативну думку. Російська влада досі замовчує факт масового насильства над німкенями, яке чинили радянські солдати".

Книга Габі Кьоп "Навіщо я народилась дівчинкою?" відкрила нову книжкову серію "Нетабачна історія".

"Це буде серія історичної публіцистики. За останній рік слово "Табачник" та "брехня" стали синонімами, історію перекручують і подають однобоко. Ми пропонуватимемо правдиву історію. У цій серії плануємо видати книги про боротьбу ОУН-УПА під проводом Бандери та про війну в Грузії в 90-х роках", - продовжила Богородіченко.

Офіційну презентацію книжки про сексуальні злочини. Червоної армії видавці планують провести вже в вересні. Зараз її можна купити в інтернет-магазинах та книгарнях за 50 грн.

Зазначимо, у Львові 14 лютого відбулася презентація книги "Страсті за Бандерою" - збірки матеріалів з трьох дискусій про Бандеру в українському медіа-просторі. До видання увійшли 32 тексти як українських, так і іноземних фахівців, насамперед істориків.

Понедельник 4 июля 2011

Українська влада не втомлюється рапортувати на всю країну про переможні "покращення життя".

І про те, що невпинно злітає ВВП, і що піднімається рівень життя, щоправда, поки лише для олігархів, і що з'являються нові робочі місця, і що пенсії та зарплатня ростуть наче на дріжджах, покращується бізнес-клімат, і такі інші "солодкі речі".

Вислухавши цю всю "локшину", вирішив провести невелике дослідження...

Розкажу як його проводив. Маючи контакти по супермаркетах, взяв інформацію по цінах станом на квітень 2009-го, квітень 2010-го та квітень 2011 року. Так само підняв дані по розміру пенсії звичайного пересічного пенсіонера в той же період та дані платіжок по утриманню квартири.

Ось що отримав:

Підвищення пенсії за 3 роки відбулось аж на 38% – по 10 відсотків у рік, і це тільки тим хто мав мінімальну пенсію. А хто мав пенсію, наприклад, 900 гривень, то приріст пенсії складає менше 10%.

Підвищення вартості життя відбулось на 77%.

Іншими словами, усі пенсіонери сплачують податок на владу. Як мінімум у розмірі (77-38)=39%.

Те ж саме стосується й службовців, учителів, лікарів та інших працівників – зарплату яким платить держава.

Усі прості працівники та пенсіонери платять данину в розмірі як мінімум 39%. Або ж, працівники роблять ту саму роботу, але отримують майже вдвічі меншу платню.

Чому так відбувається?

Тому що ці категорії працюючих та пенсіонерів не можуть самі собі збільшити свої доходи, на відміну від підприємців, які збільшують вартість своїх послуг разом зі збільшенням вартості життя.

І той факт, що підприємці – єдині, які не платять данину так покірно й справно, як інші – то їх як реальних та активних представників середнього класу хочуть знищити.

Хто винен і що робити

Без передмов та зайвих слів: винні всі й зокрема кожен із нас, бо лише за нашої мовчазної згоди відбувається окупація та поневолення.

Ось деякі поради пересічному громадянину України.

1. Економ енергоресурси – пам'ятай, за них платиш непомірну ціну.

2. Менше дивись телебачення – пам'ятай, тебе зомбують.

3. Об'єднуйся в групи й підтримуйте одне-одного.

4. Знай, усе що біля тебе робиться – зачіпає й тебе. Не мовчи!

5. Знай, вартість життя в нас – як у Європі, отже, і платня має бути такою.

6. Читай і вчись – набувай досвіду, приймай участь у змінах.

7. Молись й проси Бога, щоб допоміг зберегти волю до змін.

Святослав Грабовський, спеціально для УП


Читать
Воскресенье 3 июля 2011

Американський журналіст Уейн Медсен, який провів журналістське розслідування, прибув у Тріполі у складі групи зі з'ясування реальних фактів про стан справ в Лівії.

В інтерв'ю телеканалу Russia Today він повідомив, що деякі повстанці переходять на бік Муаммара Каддафі.

«Є деякі повстанці, які повертаються на бік Каддафі. Ми чули повідомлення про удари НАТО по колоні повстанців. Але є і інші повідомлення, які говорять, що це могли бути повстанці, які намагалися повернутися до Тріполі, щоб приєднатися до Каддафі. Каддафі дав амністію цим людям», — розповів Медсен.

«Багато колишніх бунтівників, з деякими з них я розмовляв, говорять:

«Послухайте, ми не були щасливі з Каддафі. Але, коли ми побачили НАТО, включаючи Італію, наших колишніх колоніальних окупантів, склали це… (ми подумали), гаразд, він диктатор, ми з ним вже більше 40 років, але, хай йому біс, він лівійський націоналіст, і він зумів створити нам найвищий рівень життя в Африці», — сказав він.

За його словами, західні ЗМІ не відображають того, що дійсно відбувається в Лівії.

Медсен також сказав: «те, що повідомляють основні газети, не має нічого спільного з тим, що я побачив на місці під час розслідування, проведеного в Лівії разом з колишнім членом Конгресу Синтією Маккинні».

«Журналісти Washington Post і New York Times в Тріполі знаходяться в альтернативному всесвіті», — сказав він, пояснивши, що ці видання є власністю корпорацій-підрядчиків Міністерства оборони, які «не хочуть розповсюдження цієї інформації».

Днем раніше лівійський лідер Муамар Каддафі погрожував перенести війну на територію тих країн Заходу, які беруть участь в бомбардуваннях країни.

«Якщо ви не припините військових дій і не залишите лівійський народ у спокої, то на вас чекає катастрофа, — цитують Каддафі новинні агентства. — Ми здатні проникнути до Європи як сарана або бджоли і відповісти агресорам їх же методами», — заявив він в своєму телефонному зверненні, яке транслювалося в прямому ефірі державним телебаченням.

«Цей народ почне битву в Європі, і тоді законними мішенями стануть ваші будинки, офіси і сім'ї», — заявив Каддафі, також порадивши своїм політичним супротивникам «вибачитися перед народом та залишити країну».

Понедельник 27 июня 2011

4 сентября 1943 г. по инициативе Сталина состоялась его встреча с тремя митрополитами, окончившаяся созданием “Русской Православной Церкви Московского Патриархата”.  Обстоятельства сталинских переговоров с иерархами РПЦ – митрополитом Сергием (Страгородским), митрополитами Алексием (Симанским) и Николаем (Ярушевичем) – кажутся очень мрачными: их привезли в Кремль, но ночью и в машине с зашторенными окнами.  Группу иерархов, удостоившихся аудиенции у “вождя народов”, возглавлял митрополит Сергий (Старгородский), который еще в 1927 году издал знаменитую “Декларацию”, провозглашавшую полную лояльность по отношению к советской власти (напомню, в те годы власть жидобольшевиков активно уничтожала церкви и священнослужителей). «Декларация» послужила началом административного разрыва между Церковью в Отечестве и ее заграничной частью.  Подписание это декларации стало своеобразным “благословением” для сотрудников ОГПУ-НКВД усилить физическое уничтожение православных священников, монахов и верующих мирян. В 2006 г патриарх Алексий так охарактеризовал роль прислужника безбожного режима Сергия «Насколько успешной была попытка митрополита Сергия? Впоследствии репрессированы были как те, кто сочувственно принял это послание, так и те, кто его отверг, поскольку власть ставила перед собой цель уничтожить Церковь».

Митрополит Сергий  всегда был готов оправдывать большевиков перед всем миром заявлениями о том, что в Советском Союзе нет преследований Церкви. К 1937 году карательные органы советской власти уничтожили столько архиереев, священников, монахов и верующих, что православная Церковь в России фактически перестала существовать открыто и почти полностью ушла в катакомбы - случился так называемый "катакомбный раскол".

Как известно, в первые месяцы войны в 1941 г. русские люди в советской форме отказались защищать "советскую родину" (читай политбюро и жидобольшевиков) и не только сдавались немцам сотнями тысяч, но и просили у немцев оружие, чтобы идти бить коммунистов-жидобольшевиков. Сталин лихорадочно стал искать выход из положения. Именно тогда, вследствие отказа народа защищать советский режим, было принято решение сделать ставку на русский патриотизм. Марксистские жидобольшевистские лозунги были временно упрятаны в архив и вместо них были вытащены лозунги русские.

1 января 1943 г. в армии были введены погоны, для офицеров и генералов – золотые, те самые, которые вырезались на коже у офицеров всего лишь 20 лет до этого, во время гражданской войны. 1 сентября 1943 г. началось раздельное обучение мальчиков и девочек; были учреждены ордена Суворова, Кутузова, Дмитрия Донского и пр.; полкам и дивизиям начали присваиваться имена царских гвардейских и других полков, а жидобольшевистская пропаганда дружно трубила о священных вековых, овеянных славой традициях таких полков. Война с Германией начала преподноситься как “отечественная”, т.е., борьба русского народа с иностранными захватчиками. О коммунизме никто больше не говорил.

Налаживая пропаганду, Сталин не забывал и о духовной стороне вопроса. Первым проявлением показного изменения отношения к церкви со стороны властей была отмена комендантского часа на Пасху, 5 апреля 1942 г. По радио было передано распоряжение коменданта Москвы: разрешается беспрепятственное движение по городу на всю пасхальную ночь, "согласно традиции". Толпы народа повалили к заутрене. А 8 сентября 1943 г. малиновый колокольный звон оповестил жителей столицы об избрании “Патриарха всея Руси”.

Это “избрание” было целиком и полностью организовано Сталиным в ходе упомянутой встречи 4 сентября. Тогда же Сталин приказал начать издание "Журнала Московской Патриархии", открыть некоторые семинарии и духовные академии. На этой же встрече на шею новоиспеченному “патриарху” посадили "Совет по делам Русской Православной Церкви", возглавленный,
Читать

Среда 22 июня 2011
Сообщение прочтено 697 раз
Робер | 2011-06-22 10:06:51

Сталін, мабуть, перевертається у труні. Ще б пак – побачити на стіні поруч із червоним прапором жовто-синій, або ще гірше – імперський російський триколор! Від такого видовища навіть у сучасних людей щелепа відвисає, що вже там казати про тонку психіку Батька народів?

Але спіть спокійно, Іосифе Віссаріоновичу! Це не кінець світу (сподіваємося). Це просто ваші наступнички перестаралися. Проте якщо вони і далі так вільно будуть поводитися з часом та символікою, хтозна – може, кінець світу настане іще до Євро-2012.

Давайте пригадаємо, як активно минулі роки українцям нав’язували стрічку Ордена Слави (вона ж георгієвська) у якості символу Перемоги. Ліпили її до "чужого" ордена ВВВ, в’язали на труси і паркани попри очевидне блюзнірство та штучність самої ідеї.

Слава Богу, вистачило мудрості зрозуміти це і зараз стрічок поменшало. І одразу нова ідея – червоні прапори.

Для справедливості варто зауважити, що це вже не перший кульбіт навколо Перемоги, що його виконують вітчизняні можновладці за командою з Кремля. Пам’ятаєте, з чого все почалося? Правильно, з того, що Янукович Путіна цукерками пригощав.

Розкручений Брежнєвим культ Перемоги дістався Україні у спадок разом з Незалежністю. Але страшна правда про події 1939-1945 років, яка вийшла на поверхню у дев’яностих, різко зменшила кількість охочих до переможних фанфар та феєрверків.

Легендарна Перемога виявилася не просто пірровою. Армія рабів, яку створили комуністи, була озброєна тільки однією стратегією успіху – вимостити дорогу до Берліна тілами росіян, українців, білорусів, грузинів, естонців... Що і було зроблене з жорстокістю і послідовністю, якій позаздрили б найстрашніші тирани давнини.

Тому відзначення 9 травня у кінці минулого століття поступово знижувало оберти. Паради ставали все менш масштабними, а подеколи відмінялися взагалі. Залишалося хіба централізоване вітання ветеранів і кіно про війну на всіх каналах.

Але на початку століття наступного Кремль як спадкоємець імперії опинився у глибокій ідеологічній кризі. Бо саме тоді остаточно стало зрозумілим, що міфологічне слов’янське братерство та дешевий газ не здатні повернути Москві позиції гегемона пострадянського простору.

Тож газ став дорогим, а натомість виникла необхідність шукати новий – ефективний, а головне, більш економний варіант.

І він швидко знайшовся. Двадцять перше століття було ознаменоване новим курсом Кремля. Велика Перемога у Великій Війні – саме цьому ідолу тепер мають вклонитися упокорені народи усієї колишньої імперії.

Пам’ятаєте, як у дві тисячі четвертому до Києва на дев’яте травня раптом завітали аж двоє найвищих посадовців з Москви? Тоді Медвєдєв взяв цукерочку, від якої відмовився Путін. Оце, шановне панство, і був старт української частини проекту.

Щоправда з парадами не склалося. Бо парад – це дизельне пальне, ціни на яке Росія піднімає щороку, це тисячі людей у відрядженнях, парадна форма – коротше кажучи, дорого. А головне – травневий парад почав ідеологічно конкурувати зі святкуванням Незалежності. Яке свято важливіше? Який парад повинен бути бучнішим?

Швидке фіаско проекту імперської мережі парадів змусило Кремль вдатися до більш модних технологій. Маємо на увазі той самий знаменитий флеш-моб "георгієвська стрічка".

Ідея здавалася безпрограшною, поза сумніву, автори заробили на ній великі дивіденди. А що, стрічка – символ героїзму. А героїв поважають усі.

Але в Україні мода на стрічки протрималася два сезони. Побачивши, обтріпаний символ на парканах, собачих нашийниках і антенах автомобілів, люди згадали, що стрічка ця – насправді орденська. І носити її мають право тільки ті, хто нагороджений царським Георгієвським хрестом або совєцьким орденом Слави.

А тому більшості стало зрозумілим, що помаранчево-чорні смужки на одязі – зовсім не данина героям, а звичайнісінька наруга над
Читать

Понедельник 20 июня 2011

Севастополь, Июнь 20 (Новый Регион, Елена Острякова) – Севастопольское благочиние УПЦ Московского Патриархата оказывает упорное противодействие планам католиков, которые добиваются возвращения здания кинотеатра «Дружба» под костел.

Об этом заявил настоятель католической общины города Юрий Зиминский, комментируя перспективы рассмотрения судьбы «Дружбы» на ближайшей сессии горсовета.

Свои высказывания он определил как «грусть в отношении православных батюшек.

«У благочинного отца Сергия нет воодушевления по поводу того, что над одним из христианских храмов перестанут глумиться. То католиков ему мало, то еще чего. Я хочу ему сказать – посчитай своих прихожан», – сказал Зиминский.

Он также посетовал на то, что поддержку «католическому» вопросу в горсовете оказывают только депутаты Василий Зеленчук и Леонид Жунько, в то время как антиукраинская партия «Русский блок» «чинит препятствия».

«У них какое-то специфическое понимание патриотизма: здесь русская земля и православная земля. Но объяснить, что это такое, они не смогут. Ходить искать лобби в горсовете у меня не получается. Где оно рождается – слава Богу» – сказал Зиминский.

Он также привел ряд доказательств того, что Севастополь со дня основания являлся католическим городом.

«Основатель Севастополя Томас Маккензи был выходцем из древнего шотландского католического рода. Именно он получил от Екатерины Второй указание основать Севастополь в цивильном смысле. Каждый пятый из служивших тогда на Черноморском флоте был католиком», – сказал Зиминский.

Воскресенье 19 июня 2011

Президент Киргизії Роза ОТУНБАЄВА пропонує надалі відмовитися від російської мови і вести навчання винятково державною, повідомляє .

«У Киргизстані з часом усе навчання має бути перекладено на державну мову», – заявила Р.ОТУНБАЄВА на позачерговому VII з`їзді Асамблеї народу Киргизії.

За її словами, діти всіх національностей повинні володіти державною мовою, «а не просто одержати заповітну оцінку в атестаті».

«В інших країнах, наприклад у Казахстані, де близько 40% населення припадає на представників національних меншин, частка дорослого населення, яка розмовляє казахською мовою, переважає. Це свідчить про суверенітет держави. Так має бути і в Киргизстані», – додала президент.

На її думку, сьогодні надію на високий кар`єрний ріст мають саме ті люди, які володіють і державною мовою.

----------

А у нас можновладці тупіші за киргизів...

 Поп УПЦ МП  (московські пархаті) Никодим, який днями очолив Житомирську і Новоград-Волинську єпархію, показав себе поціновувачем дорогих іномарок.

Житомирський єпископ УПЦ МП їздить на богослужіння на "Лексусі" за 1,5 млн ФОТО

Новий владика Житомирський і Новоград-Волинський Никодим (УПЦ МП), який вступив в цей сан 14 червня, їздить на службу на автомобілі Lexus LS, пише "Журнал Житомира".

До Преображенського собору Житомира 16 червня з криками стробоскопів-"блималок" під'їхали 3 автомобілі Lexus, з номерами: АА 0007 ІР, АА 0008 ВХ і АА 0077 ВЕ.
...
Читать

Назад123...13141516Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены