<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге Добрі новини з Аушвіцу искать в постах/комментариях пользователя
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (5)
ZOG (1)
бабло (146)
війна (12)
влада (58)
воші (2)
ГАЗ (1)
гени (4)
герої (55)
гетто (91)
гниды (95)
гої (163)
гонево (104)
гра (15)
Гроші (12)
ГУЛАГ (10)
діти (5)
євреї (116)
жиди (59)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (60)
їжа (1)
КГБ (6)
Київ (9)
Кіт (1)
Крим (2)
лохи (130)
масони (106)
маца (1)
міфи (102)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
СБУ (3)
секс (1)
СРСР (3)
суд (1)
сша (7)
терор (24)
фарс (6)
ФБР (1)
фото (4)
ФСБ (2)
Хабад (72)
Хрень (123)
царь (1)
цены (1)
ЦРУ (2)
#

Календарь

 Июль 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
#

Записи

Суббота 14 января 2012

 Олимпийский огонь зимних Юношеских игр ввиду огромных затрат был погашен на стадионе "Бергизель", где прошла накануне церемония открытия соревнований, спустя час после зажжения.

Пламя было перенесено на центральную площадь города, где ежедневно вечером будут проходить торжественные церемонии награждения.

Исполнительный директор оргкомитета инсбрукских Игр Питер Бауэр рассказал, что использованная за час тремя чашами энергия равноценна той, что отапливала бы 2,5 тысячи квартир за это же время. Такое использование ресурсов в течение 10-дневных состязаний привело бы к огромным затратам.

Однако многолетняя традиция нарушена не была: пламя перенесли в самое сердце тирольской столицы, где первые золотые медали уже в субботу вечером будут вручены шести лучшим спортсменам.

В то время как экологические вопросы остро волнуют весь мир, а также учитывая, что бюджет инсбрукских состязаний меньше, чем у летних Юношеских Игр в Сингапуре-2010, Бауэр остался доволен решением о том, что три факела будут гореть в течение часа.

"Уверен, что небольшое пламя на центральной площади будет выглядеть очень красиво. Это будет соответствовать молодежной волне наших состязаний", - цитирует чиновника ИТАР-ТАСС.

========

Напомню:

29 Октября 2011

У Вінниці міська влада встановила лічильник газу на Вічному вогні біля Меморіалу загиблим воїнам у сквері Козицького. З тих пір платити за газ стали вдвічі менше, ніж коли блакитне паливо було без обліку. Про це ІА «Україна Комунальна» повідомили в прес-службі міськради. Раніше, через економію бюджетних коштів Вічний вогонь запалювали лише під час масових заходів. В районах області через брак коштів і високої вартості газу погасили близько 200 Вічних вогнів. «Пускати його (газ на Вічному вогні) навіть для таких благородних цілей все одно треба, заплативши за нього. Тому потрібно передбачати кошти і треба його враховувати», - зазначив заступник голови правління «Вінницягаз» Володимир Баранов.
Пятница 23 декабря 2011

27 декабря исполнится ровно год, как бывший министр внутренних дел ЮРИЙ ЛУЦЕНКО находится в Лукьяновском СИЗО. За это время он только утвердился в мысли, что будущего у команды Виктора Януковича нет. Господин Луценко считает, что альтернативы гражданскому протесту не существует, а политические силы, противостоящие власти, должны согласовать свои действия на предстоящих парламентских выборах. Экс-министр прочел за год 110 книг, и, видимо, это натолкнуло его на мысль, что на будущих выборах в Раду оппозиция должна в полной мере использовать потенциал интеллигенции. Себе же он отводит роль "бронепоезда, стоящего на запасных путях". Об итогах первого года пребывания за решеткой господин Луценко рассказал корреспонденту "Ъ" ВАЛЕРИЮ КАЛНЫШУ. 

— Вы уже год находитесь в СИЗО. Как сильно вы изменились за это время? Что в вас поменялось?

— Да, уже год я нахожусь там, где раки только зимуют. Но, перефразируя любимого Хемингуэя, "есть вещи похуже тюрьмы — трусость хуже, предательство хуже, эгоизм хуже". Этот год был для меня годом интеллектуального обжорства — я прочел 110 книг,— годом анализа пройденного, внутреннего диспута с собой. Я стал больше понимать жизнь и терпимее относиться к ошибкам людей. Хотя так же, как и прежде, не приемлю холопство и холуйство, которое приводит к власти всенародный геморрой. Я и здесь, в СИЗО, не собираюсь прогибаться и подбирать расплывчатые формулировки вместо честных оценок происходящего. И, конечно, не отказываю себе в удовольствии шутить. Ведь в нынешней Украине это и признак нормальности, и оружие оппозиционера.

— Если подводить итоги не только личные, но и жизни страны — что изменилось, какой стала Украина?
...
Читать
Вторник 20 декабря 2011
Сообщение прочтено 540 раз
Робер | 2011-12-20 15:42:34

Верхівка Російської православної Церкви знову потішила тих, хто критично ставиться до неї. Спершу 8 грудня голова відділу РПЦ із взаємовідносин Церкви та суспільства протоієрей Всеволод Чаплін наголосив, що для подолання політичних розбіжностей російському суспільству необхідно не забувати про уроки Великої смути. 

"Урок подолання Смути, урок творення народної єдності, урок напоумлення народом еліти повинен бути не тільки надбанням історичних доль, цей урок, я в цьому переконаний, важливий для нашого майбутнього. Його потрібно твердо вивчити, щоб уникнути нових смут, в які багато хто сьогодні хотів би ввергнути Росію ", - сказав він на слуханнях, присвячених підготовці до святкування 400-річчя подолання Смути і відновлення державності, яке відбудеться наступного року. На думку Всеволода Чапліна, "цей урок треба вивчити, щоб зрозуміти: Росія може вижити й утвердитися як потужна сила в історії тільки за умови єдності всіх верств суспільства, єдності народу і влади, єдності поверх національних і політичних поділів". Звучить гарно, якщо відволіктися як від політичної ситуації, що склалися нині в Російській Федерації, так і від способів, яким правлячий режим встановлює цю "єдність народу і влади".
 
Далі – більше. 17 грудня патріарх РПЦ Кіріл після літургії в московському храмі Христа Спасителя на честь свята святої великомучениці Варвари виступив із ледь не програмною проповіддю, закликавши росіян не ставати жертвами "інформаційних технологій", що мають на меті "круто поміняти історичну течію нашої Вітчизни", підкресливши: "Сьогодні масові настрої людей визначаються не Божої правдою, а інформаційними технологіями. Ними користуються всі, хто відстоює свою людську правду. Ми знаємо, до чого це доходить в деяких країнах, коли знову проливається кров. Як важливо, щоб ми, спадкоємці великої Росії, пройшли через страшні випробування ХХ століття сьогодні виявилися здатними сприйняти уроки минулого, не повторювати помилки батьків 1917 року і тих, хто в 90-і роки круто міняв життя нашого народу ". Мовляв, це все гординя "подвигає одних судити можновладців, а інших захоплювати владу чужими руками і ціною чужих життів". Треба займатися самовдосконаленням, а не політичними акціями: "Ми ніколи не вийдемо з кризи, поки ми не змінимо людини... І слід охати або ахати, коли суспільство наше здиблюється конфліктами, і не потрібно нарікати на неправильність ведення справ в державі, коли саме від серця людського виходять лихі думки, що реалізуються в корупції, в злочинності, в байдужому ставленні чиновників, у найвищому градусі конфліктності та конкурентності між людьми... Коли дорослі діти останнім діляться, щоб підтримати життя батьків, коли людина неозброєна і навіть слабка в поїзді метро повстає, щоб захистити дівчину від нападів бридких і поганих людей і опиняється в реанімації – це Божа правда, і не потрібно політичних програм, щоб відчути серцем цю Божу правду".
 
Знов-таки, наче й гарно звучить, але що має на увазі патріарх Кіріл, говорячи про 1917 рік? Скинення прогнилого самодержавного режиму (який, до речі, перетворив РПЦ на підпорядковану собі суто бюрократичну інституцію, скасувавши навіть таємницю сповіді) і спробу ствердження демократії, яка включала відтворення незалежної Церкви – чи більшовицько-атеїстичний переворот? Чи й перше, й друге одночасно? А засудження здійсненого в 1990-х (нагадаю, головним тоді стали ліквідація СРСР, економічні реформи, нова спроба ствердження демократії в Росії та нове унезалежнення РПЦ від влади)? Якщо є претензії до способів проведення соціально-економічних трансформацій, наслідком яких стало уставлення державно-олігархічного капіталізму, то про це треба було так і сказати. Але, схоже, і 1917-й, і 1991-й для патріарха РПЦ мічні реформи, я РПЦ)ація СРСР, нова спроба ствердження демократії в Росії юрократичну інституцію, скасувавши навіть таємниє предметом постійних інвектив (заява, про яку йдеться, - далеко не перша) саме
Читать

Воскресенье 9 октября 2011
Сообщение прочтено 21441 раз
Робер | 2011-10-09 12:38:26

Магазин, черга, розмова продавця з покупцем - ...

-  Спасібо

- "Спасібо" - жителям Донбаса, а мені - дякую.

Пятница 12 августа 2011

На сессии горсовета Горловки (Донецкая область) депутаты-идиоты не поддержали установление в городе бюста поэта-диссидента Василия Стуса возле школы, где он учительствовал.

При обсуждении этого вопроса депутаты-кретины от Партии регионов назвали писателя "бандеровцем", "фашистом" и обвинили в "убийстве наших детей".

Всего на сессии зарегистрировались 68 депутатов. Голоса за установление бюста отдали лишь 13 депутатов из необходимых 39. Стоит отметить, что ни город, ни бюджет не понесли бы никаких затрат на установку бюста. Все средства должна была предоставить Горловская городская партийная организация ВО "Свобода".

Николай Пыжов, выступавший против установления бюста, заявил, что в Горловке уже есть музей Стуса и одна из школ города названа его именем, хотя "для социально-экономического развития города Горловки Стус ничего не сделал". Вместо этого депутат предложил установить памятники людям, которые жили, работали, защищали Родину от немецко-фашистских захватчиков. По словам Пыжова, это и "маршал Советского Союза Иван Пересыпкин, Герой Советского Союза Борис Котов и другие".

Чтобы выяснить, какими все-таки мотивами руководствовались местные «регионалы», голосуя «против», мы обратились к депутату Горловского городского совета от ПР Василию Гречину: «У нас уже есть музей Стуса. Депутаты городского совета сошлись на том, что есть и другие знаковые люди, которые сделали для города больше, чем Стус: Павел Солтус (шахтер — Герой Украины), Александр Волков (летчик-космонавт, Герой СССР). У нас много героев, которые добывали уголь, совершали героические подвиги, спасали жизнь других людей, имеют большие заслуги перед родным городом, участвовали в военных конфликтах, — они тоже заслуживают памятных знаков. К сожалению, у нас нет средств для этого. А если у «Свободы» есть деньги, так что, нам теперь повсюду выставить бюсты? А потом, когда мы захотим поставить бюст кому-нибудь другому, — место занято. Как в Советском Союзе: Ленину везде поставили бюсты, а сейчас и убирать вроде бы нельзя, и все места заняты. Что касается «Свободы». Не важно, кто выступил с инициативой — не стоит политизировать этот вопрос. Если окажется, что Стус сделал что-то еще для нашего города, то мы с большим удовольствием пересмотрим наше решение и, может быть, примем. К сожалению, я о Стусе впервые узнал, когда в Горловке открыли его музей. Я начал читать его стихи только перед сессией городского совета, когда рассматривался этот вопрос. Читал его все произведения в интернете, но честно вам скажу... Вот если бы за Пушкина — я бы проголосовал. Безусловно, Стус сделал много: описал страдание людей, переживания. Что касается того, что знают мало. К сожалению, наш народ здесь действительно страдает от отсутствия информации: не потому что не хочет знать, а потому что не так преподносят. Если вы приедете в Горловку и проведете здесь какую-то работу по поводу Стуса, чтобы люди больше знали, может быть, тогда мы поймем, что он сделал намного больше, чем нам кажется».

Напомним, Василий Стус (1938 - 1985 гг.) - украинский поэт, диссидент, политзаключенный, умер в заключении. С 2005 года - Герой Украины.

Справка. Выдающийся писатель, правозащитник Василий Стус родился 6 января 1938 года. Он стал символом украинского сопротивления второй половины ХХ века. За правозащитную деятельность, за выступления по поводу репрессий против украинской интеллигенции в сентябре 1980 года поэт был осужден к десяти годам заключения и пяти годам ссылки.

Стус умер в ночь с 3 на 4 сентября 1985 года в карцере лагеря.

За свою короткую жизнь поэт, член Украинского Хельсинского союза, Василий Стус оставил 6 томов произведений, большинство из которых переведены на английский и напечатаны на Западе.

В 1991 году за сборник избранных стихотворных произведений "Дорога боли" Василию Стусу присуждена
Читать

Среда 27 июля 2011

Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет від імені священного синоду Української православної церкви Київського патріархату звернувся до Митрополита Володимира (Сабодана), духовенства та мирян Української православної церкви Московського патріархату із закликом до продовження конструктивного діалогу з метою утворення єдиної помісної православної української церкви. Про це повідомляє сайт УПЦ КП.

"Від імені Священного синоду Української православної церкви Київського патріархату вкотре звертаюся до вас із закликом до продовження конструктивного діалогу з метою подолання церковного розділення", - підкреслюється у зверненні Патріарха Філарета.

"Ми незмінно готові до відновлення діалогу та очікуємо від УПЦ МП конструктивних дій в цьому напрямку", - стверджує Філарет.

"Разом з тим ми переконані, що єдиним вірним шляхом для відновлення церковної єдності є такий діалог, остаточною метою якого стане утворення єдиної Помісної православної української церкви, об’єднаної навколо Київського престолу", - йдеться у зверненні.

У зверненні також зазначається, що останні події в українському релігійному житті "дають змогу ще раз переконатися – в "українському питанні" Московська патріархія діє не за приписами канонів і не на користь православ’я, а з точки зору політичних інтересів збереження влади в "русском міре".

"Тому будь-які заклики до входження Київського патріархату під московський омофор безперспективні – Священноначаліє РПЦ (Російської православної церкви – Ред.) не раз показало і продовжує доводити своїми діями в Україні, Естонії, Молдові, Грузії та й у всьому Вселенському Православ’ї, що для Московського патріархату зараз головне не благо Церкви, а утвердження "русского мира" як політичного знаряддя впливу Москви на пострадянському просторі", - йдеться у зверненні Патріарха Філарета.

"Ми бажаємо церковної єдності в Україні. Але вона не дорівнює підлеглості Московському патріарху. І все більше людей в Україні, в тому числі й у вашому середовищі, це розуміють", - зазначається у зверненні.

Нагадаємо, Патріарх УПЦ Київського патріархату Філарет вважає, що позиція Росії перешкоджає створенню єдиної помісної православної церкви в Україні.

У свою чергу глава Української греко-католицької церкви Святослав (Шевчук) нещодавно заявив, що вважає реальним створення єдиної помісної церкви в Україні.

Пятница 22 июля 2011

Московська патріархія втрачає вплив на православні церкви у Сербії, Болгарії, Греції чи Румунії через ідеологічну заборону поєднувати християнську європейську ідентичність з ідентичністю РПЦ.

26–28 липня в Україні знову перебував Патріарх Московський Кірілл. Майже всі ЗМІ, анонсуючи візит, зробили наголос на слові «знову». Адже єпископ Російської православної церкви буває в нашій країні не просто щороку, а з будь-якого значного приводу; лише 2011-го це третє відвідання. Крім того, 26 липня він зустрівся на українській землі з Католикосом-Патріархом Грузії Ілією ІІ, який має напружені стосунки з владою своєї країни і підтримує ініціативи Кірілла в регіоні. Однак нинішній візит і зустріч з однодумцем видаються не закріпленням впливу на «канонічних територіях», а відчайдушною спробою врятувати «Русскій мір» з його «ісконним православієм» від маргіналізації і зменшення впливу.

Схоже, безпідставні прагнення Кірілла до гегемонії в православному світі призводять до поступової ізоляції РПЦ. З одного боку, про це свідчить активізація Константинопольського патріархату щодо консолідації православних церков Європи та Середземномор’я з демонстративним ігноруванням претензій Патріарха Московського на особливу роль. З іншого – дедалі очевидніша поразка «українського бліцкригу» Кірілла, який завершився не лише зближенням позицій усіх альтернативних Московському патріархатові українських церков східного обряду, а й зростанням невдоволення брутальним втручанням Москви поміж автономістської течії в Українській православній церкві Московського патріархату.

«НЕ РИЙ ІНШОМУ ЯМУ»

Російська православна церква, яка так активно апелює до переважання канонічних традицій над сьогоднішніми реаліями на пострадянському терені, неочікувано отримала дошкульного удару від православних ієрархів Середземномор’я. Глави нечисленних, але першоапостольних церков нагадали про своє канонічне право відігравати провідну роль у світовому православ’ї. Вселенський Патріарх Варфоломій оголосив про скликання на вересень 2011-го зібрання глав чотирьох із п’яти найдавніших християнських патріархій (за винятком римської), які після IV Вселенського Собору 451 року формували «пентархію» – орган управління тоді ще єдиною церквою.

Для РПЦ у цій історії справжнім ляпасом стало запрошення замість Патріарха Риму (Папа Римський зі зрозумілих причин такі зібрання не відвідує) поряд із патріархами Єрусалима, Антіохії та Олександрії не Патріарха Московського Кірілла, а архієпископа Кіпру Хризостома. Потрапивши у власну пастку і розуміючи слабкість своїх позицій з погляду православних канонів, Московський патріархат активно апелює до «неадекватності» традиційної пентархії «реаліям сучасності». Зокрема, голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків РПЦ митрополит Іларіон заявив, що «ми ніяк не можемо погодитися, щоб та чи інша група церков сприймалася як «стрижень» світового православ’я на підставі, що їхня автокефалія більш давня, аніж автокефалія решти церков».

Однак згоди в Москви, схоже, не питатимуть. Спроби переглянути питання верховенства та першості честі, які просуваються РПЦ, наражаються на активний опір інших православних церков. Зрештою, Росії слушно закидають непослідовність: борючись проти автокефалії насамперед української церкви під прикриттям «православних канонів», вона навряд чи має право виступати за «перегляд» тих догматів, які не вигідні їй.

НЕВДАЛА СПРОБА «ІЗЛЄЧІТЬ ІЗВЄЧНУЮ БОЛЄЗНЬ РУССКОЙ ДУШІ» В УКРАЇНІ

Торішня частота візитів Кірілла до України цього року не лише підтримується, а й навіть нарощується. 26 квітня Московський Патріарх відкрив пам’ятні заходи, присвячені 25-м роковинам катастрофи на Чорнобильській АЕС. 6–8
Читать

Пятница 24 июня 2011

Делать такое разделение активно просит один из ведущих скандинавских туроператоров. Причин для этого предостаточно - с каждым годом в Таиланд приезжает все больше туристов из России, и весьма часто - это некультурные туристы, которые стали головной болью местных жителей. Местные жители жалуются, что курорты наводнили «пьяные и матерящиеся русские в шлепанцах поверх носков».

Кроме того, россияне бьют рекорды по пьяным заплывам, ругани и неприличному поведению в общественных местах. А периодически еще и воруют в магазинах, после чего российским дипломатам приходится выяснять, насколько серьезны преступления туристов, и по возможности вызволять их из тюрьмы.

Поэтому россияне надоедают многим европейским туристам, которые мечтают о спокойной атмосфере и хотят побольше узнать о местной культуре.

Щойно дивився новини на телеканалі «Інтер». Там був сюжет із Грузії, присвячений виступам опозиції. Особливість цього сюжету в тому, що його автор – такий собі кореспондент на ім’я Руслан Ярмолюк. Це той самий єдиний з українських журналістів, який «несподівано» опинився на території Південної Осетії напередодні початку військової агресії Росії проти Грузії в серпні 2008 року. Потім репортажі цього автора стали єдиним джерелом інформації з Цхінвалі. Уся його інформація носила тоді відверто тенденційний, а подекуди й зовсім брехливий характер і була спрямована на критику грузинської влади та виправдання агресії та окупації, здійсненої Росією. Тоді аналізові його повідомлень я присвятив окрему статтю, піймавши автора на відвертій брехні. Потім він навіть намагався виправдатися з цього приводу на сторінках «Телекритики».

Та ось ми знову бачимо цього горе-не-журналіста в Грузії, і знов таки, схоже, він там єдиний з представників українських ЗМІ. Причому його сюжет дуже некоректний. Нам показують лише позицію тутешніх опозиціонерів, значна частина яких навіть не приховує своїх зв’язків із московськими можновладцями. При цьому всі інтерв’ю в цьому телесюжеті присвячено критиці грузинської влади, і жодного, який би висвітлював позицію чи влади, чи тих, хто її підтримує.

Зрозуміло, що на телеканалі «Інтер» не знають, а точніше – не хочуть знати, що таке добросовісна журналістика і чому вважається обов’язковим подавати думки різних сторін будь-якого конфлікту.

Але в даному разі мене непокоїть не тільки це. Очевидно, що поява пана Ярмолюка в Грузії напередодні мітингу 25 травня, який опозиція намагається перевести в жорстке протистояння з метою повалення діючої влади, зовсім не випадкове.

Цілі опозиції накладаються на неприховане бажання російських можновладців повалити грузинську владу, яку обрано на цілком легітимних президентських та парламентських виборах. Буквально в понеділок з’явилась офіційна заява російського МЗС, у якій засуджується «антидемократичний» режим Президента Грузії Саакашвілі та висловлюється практично неприхована підтримка опозиції.

Цікавим та доволі інформативним у зв’язку з цим є інтерв`ю кореспондента "Грузия Online" з відомим російським експертом жидівського походження Павлом Фельгенгауером.

Враховуючи все це, не виключено, що 25 травня ми станемо свідками справді масштабних провокацій, за допомогою яких російські вожді та їхні грузинські «опозиціонери» намагатимуться ввергнути Грузію в хаос. І, схоже, перевірений кадр Руслан Ярмолюк буде тим, хто розповідатиме українським телеглядачам про події в Грузії в потрібному російським спецам форматі.

Борис Кушнірук

Вторник 12 апреля 2011

Голова кримської організації Української народної партії (УНП) Олег ФОМУШКІН вважає україноненависницьким фестиваль «Велике російське слово», що проводиться у Криму, і вимагає від Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА і Верховної Ради заборонити його.

О.ФОМУШКІН зазначив, що на згаданому фестивалі обговорюються не теми культури й мистецтва, а переважно питання політичні.

«Цей фестиваль не має нічого спільного з поезію чи прозою, а щороку перетворюється на типовий шабаш російських шовіністів з усієї України та Росії. Теми більшості засідань фестивалю стосуються політичних, релігійних, економічних і журналістських питань, на них розробляються плани деукраїнізації і тотальної русифікації України», - сказав представник УНП.

Він також закликав Службу безпеки України поцікавитись цим фестивалем.

«На ньому відверто говорять про нібито необхідність сепарації окремих територій України і навіть про необхідність ліквідації незалежності нашої держави. До того ж, вся ця антиукраїнська «п’ята колона» фінансується з бюджету Криму й України», - заявив О.ФОМУШКІН.

Нагадаємо, Верховна рада Криму у березні 2011 року ухвалила постанову щодо щорічного проведення шовіністичного фестивалю «Велике російське слово». У постанові підкреслюється, що українофобський фестиваль має статус міжнародного. Органам місцевого самоврядування, райдержадміністраціям і Раді міністрів Криму рекомендовано передбачати виділення коштів на організацію заходів у рамках фестивалю шовіністів і заходів для розвитку так званої російської культури і використання мордовського наріччя в регіонах півострова.

*** Фестиваль шовіністів та україножерів «Велике російське слово», що спрямований на популяризацію мордовського наріччя, уперше відбувся в Криму 2007 року. Форум відкривається щороку 6 червня, у день народження ніггера Пушкіна, і триває до 12 червня - Дня Московії.

Назад12345678910Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены