<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге Добрі новини з Аушвіцу искать в постах/комментариях пользователя
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (5)
ZOG (1)
бабло (146)
війна (12)
влада (58)
воші (2)
ГАЗ (1)
гени (4)
герої (55)
гетто (91)
гниды (95)
гої (163)
гонево (104)
гра (15)
Гроші (12)
ГУЛАГ (10)
діти (5)
євреї (116)
жиди (59)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (60)
їжа (1)
КГБ (6)
Київ (9)
Кіт (1)
Крим (2)
лохи (130)
масони (106)
маца (1)
міфи (102)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
СБУ (3)
секс (1)
СРСР (3)
суд (1)
сша (7)
терор (24)
фарс (6)
ФБР (1)
фото (4)
ФСБ (2)
Хабад (72)
Хрень (123)
царь (1)
цены (1)
ЦРУ (2)
#

Календарь

 Ноябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Четверг 27 января 2011

 Дмитрий Табачник что он "положительно оценивает позицию" российской стороны, инициировавшей обыски в действующей Библиотеке украинской литературы в Москве. Напомним, в конце декабря прошлого года отдел по борьбе с экстремизмом МВД РФ изъял из библиотеки более 50 книг, газет и брошюр, имеющих, по мнению милиции, "антироссийскую направленность". Среди прочего были изъяты экземпляры официальной газеты Конгресса украинских националистов "Нация и держава", а также выпущенная УНА-УНСО брошюра под названием "Хай ненавидять, аби любили". Сотрудники милиции действовали в рамках расследования уголовного дела, возбужденного по ст. 282 УК РФ ("разжигание межнациональной ненависти или вражды") (см. Ъ от 22 декабря 2010 года).
– Я хочу подчеркнуть, что эта библиотека – российское учреждение и полностью финансируется из бюджета Москвы. Поэтому ситуация немного непонятна: зачем, если какие-либо контролирующие органы Российской Федерации имеют претензии к какому-то учреждению, выносить это на такой высокий уровень? – заявил вчера господин Табачник.

======

Я даже не знаю как прокомментировать слова этого украиножера, украинофоба и украиноненавистника. Давно известно, что этот хабадник делает все чтобы переписать историю Украины, скрыть ужасы жидобольшевизма и виновных в трагедии Голодомора (жидобольшевиков). Уточню - он не интересы Москвы лоббирует, а интересы Хабада, который давно царствует в России. 

Где ты, Степан Бандера??

Среда 26 января 2011

Хотя со дня смерти композитора Рихарда Вагнера в 1883 году до начала  Второй мировой войны прошло 56 лет, евреи считают Рихарда Вагнера - идейным вдохновителем так называемого холокоста.  Об этом пишет Kристофер Никольсон в книге "Richard and Adolf".

Связь между Вагнером и Холокостом евреи видят в свете влияния антисемитских статей композитора, наиболее яркой из которых является «Еврейство в музыке», написанная в 1850 году.

В ней Вагнер подверг критике еврейских музыкантов и продекларировал, что евреи паразитируют на чужой культуре - «Евреи говорят языком той нации, среди которой они живут, но говорят, как иностранцы» , и как народ, находящийся в изгнании, в галуте, не способны создавать свою культуру, в том числе и народную, «этническую» музыку:

«У евреев, не имевших своего искусства, никогда не было жизни с художественным содержанием. Вот почему даже для пытливого художника оказалось возможным извлечь из нее только форму для художественных произведений».

 «Насколько чужды нам евреи, можно судить по тому, что сам язык евреев противен нам.

Особенности семитической речи, особенное упрямство ее природы не изгладилось даже под воздействием на нее двухтысячелетнего культурного общения евреев с европейскими народами. Само звуковыражение, чуждое нам, резко поражает наш слух; также неприятно действует на нас незнакомая конструкция оборотов, благодаря которым еврейская речь приобретает характер невыразимо перепутанной болтовни; это обстоятельство прежде всего следует принять во внимание, потому что оно, как ниже будет показано, разъясняет то впечатление, какое оказывают на нас новейшие музыкальные еврейские произведения...».

В конце же статьи Вагнер призвал евреев «к самоуничтожению»:

«Тогда мы будем согласны и, в известном смысле, неразличимы! Но помните, что только это одно может быть вашим спасением от лежащего на вас проклятия, так как спасение Агасфера - в его погибели».

Уничтожение еврейства виделось Вагнеру единственным выходом.

"До того, пока последний еврей не будет уничтожен, немецкое искусство не может быть спокойно", - сказал однажды Вагнер в беседе с Ницше.

Что привело композитора Вагнера и обожавшего его Гитлера к антисемитизму? Несет ли Вагнер посмертную ответственность за Холокост?

Кристофер Никольсон , исследовав влияние музыки Вагнера на Гитлера, он пришел к выводу, что именно Рихард Вагнер и его антисемитские взгляды сыграли доминирующую, решающую роль в становлении Адольфа Гитлера. По мнению еврея Никольсона, композитор, умерший за много лет до прихода нацистов к власти и начала Второй мировой войны, превратился во Второго по счету во человека после Гитлера, ответственного за так называемый холокост.

Израильский журналист из «Едиот ахронот» Шахар Гиносар задал Никольсону несколько вопросов.

На чем Вы основываете эти утверждения?..

- Гитлер многое перенял у Вагнера. Оба, например, были вегетарианцами. У обоих та же причина. Вагнер не ел мяса, объясняя это свое извращение тем, что именно еврейский Бог призывает употреблять мясо. (видимо евреи считают вегетарианство извращением, которое ведет к антисемитизму). Это - извращенный взгляд, однако бесспорно, что Гитлер перенял его у Вагнера. Гитлер сказал: «Я не прикоснусь к мясу, поскольку так говорил об этом Вагнер». Влияние Вагнера на Гитлера было просто колоссальным: «Вагнер – Бог, и его музыка – моя вера». Вот вам один из главных идеологических источников Гитлера.

Сам Никольсон считает, что произведения Вагнера не подлежат исполнению:

Вы
Читать

Суббота 22 января 2011

 війна,Україна,українці,голодомор,народ,Історія,геноцид,суд,терор,ЧК

Мало хто знає, що Німеччина почала війну проти СРСР під прапором боротьбі із жидобільшовизмом. В своєму зверненні до німецького народу у зв'язку з початком війни проти СРСР 22 червня 1941  Адольф Гітлер заявив, що «зсередини і ззовні плелася відома нам змова жидів і демократів, більшовиків і реакціонерів з єдиною метою перешкодити створенню нової національної держави і знову занурити Рейх в безодню безсилля і злиднів…  Ніколи німецький народ не відчував ворожих почуттів до народів Росії. Тільки протягом двох останніх десятиліть жидобільшовицькі правителі Москви намагалися підпалити не тільки Німеччину, але і всю Європу. Не Німеччина намагалася перенести свій націоналістичний світогляд в Росію, а жидобільшовицькі правителі в Москві неухильно робили спроби нав'язати нашому та іншим європейським народам своє панування, притому не тільки духовне, але, перш за все, військове… Перемога в Польщі, досягнута виключно силами німецької армії, спонукала мене знову звернутися до західних держав з мирним пропозицією. Вона було відхилена міжнародними та жидівськими підпалювачами війни. Але тепер настав час, коли необхідно виступити проти цієї змови жидівсько-англосаксонських підпалювачів війни і також жидівських володарів більшовицького центру в Москві.»

війна,Україна,українці,голодомор,народ,Історія,геноцид,суд,терор,ЧК

Німецька окупаційна пропаганда використовувала тезу про те, що більшовицький режим — це витвір євреїв, це передусім єврейська влада, німецька пропаганда і газети, що виходили на окупованих територіях, постійно писали про «жидобільшовизм», «злочини комуножидів», «змову Сталіна з євреями». Нацистська пропаганда стверджувала, що більшовицька партія і її каральні органи — ГПУ-НКВД — насправді є маріонетками в руках всесвітнього єврейської змови, мета якого — поневолення народів світу. Євреїв звинувачували в тому, що розпочата війна була розв'язана з їх ініціативи; що вони є нацією-паразитом, що живе за рахунок інших; що євреї, захопивши владу в Росії, створили радянську тюрму народів. Висновок з усього цього робився наступний: більшовизм і єврейство є одне ціле.

війна,Україна,українці,голодомор,народ,Історія,геноцид,суд,терор,ЧК

Адольф Гітлер постійно стверджував, що "Жовтнева революція була справою жидів і загрожувала Європі встановленням у ній комунізму за співучасті жидів", розвивав тему
Читать

Известная украинская писательница и общественный деятель Оксана Забужко считает, что «гуманитарная политика в Украине определяется исключительно по звонку из Кремля».
„Они, те, кто сегодня „рулит“ страной, вообще в школу не ходили, и они искренне верят, что за деньги сегодня можно купить абсолютно все. Так что и разнообразные „рецидивы“ вокруг украинского языка, украинской книги — это все продукт их больного ума. Единственный реальный способ удержаться в такой ситуации — не играть в навязанную ими „игру“, сохранять здравый смысл, трезвость и чувство юмора“, — считает она.

„Власть опускает перед обществом „дымовую завесу“. Представьте себе, на днях на сайте Министерства образования и науки „случайно“ нахожу сообщение об обсуждении языковой политики в Украине. Причем такое „обсуждение“ будто бы продолжается с 29 декабря по 19 января. То есть, без сомнения, намеренно выбран именно новогодний период. Чтобы и опустить эту же „завесу“. И как можно меньше писателей присоединились к чрезвычайно важной для них проблеме!“, — отметила писательница.

„Что это? Это — тактика „наперсточников“. И о какой гуманитарной сфере можно говорить, если для многих представителей нынешней власти это вообще иностранный язык!“, — констатировала Забужко.

======================================

Я зайшов на сайт МОН. В новинах за 27 грудня 2010 зайшов маленьку новину  Запрошуємо до обговорення проект Концепції мовної освіти

 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України надсилає для громадського обговорення проект Концепції мовної освіти, з текстом якого можна ознайомитися у рубриці "Громадське обговорення".
Пропозиції та зауваження просимо надсилати до 20 січня 2011 р. за електронними адресами: k_tkachuk@mon.gov.ua  та n_beskova@mon.gov.ua

  Але в розділі  "Громадське обговорення"      цієї концепції нема!!

Є в новинах якесь посилання  Здійснення мовної політики в освіті, навчання мовами національних меншин України та вивчення цих мов, але то не концепція!

Дійсно наперсточники!

Пятница 21 января 2011

 «Представители Русских газет в Государственной Думе 1908 год».

1. «С.П.Б. Ведомости» Гессен Арон Ильич.
2. «Русь» Абилевич Шльома Менделевич и Стембо Авраам Лазаревич.
3. «Товарищ» Бланк Рубин Маркович.
4. «Петербургский Листок» Черкасский Арон Мовшевич
5. «Сегодня» Кричмер Авраам Янкелевич.
6. «Речь» Неманов Лейба Мовшевич.
7. «Русское Слово» Руманов Абрам Бенжемин и Стембо Авраам Лазар.
8. «Русский Голос» Столкинд Абрам Янкелевич.
9. «Слово» Лифшиц Яков Борисович.
10. «Одесский Листок» Цитрон Авраам Лейбович
11. «Одесские Новости» Эрманс Соломон.
12. «Киевская Мысль» Кугель Натан и Неманов Лейба Мовшевич.
13. «Киевские Новости» Балабанов Соломон.
14. «Южный Край» Цитрон Авраам Соломонович (он же «А. Львович»).
15. «Саратовский Листок» Лифшиц Янкель.
16. «Тифлисский Листок» Стембо Авраам Лазаревич.
17. «Современное Слово» Неманов Лейба.
18. «Биржевые ведомости» Кречмер.
19. «Вечерняя Газета» Зайкин.
20. «Час» Ароновский Самсон Самсонович.
21. «Виленский Вестник» Богораз (Тан).
22. «Бессарабская Жизнь» Волькенштейн.
23. «Астраханский Листок» Бернштейн.
24. «Голос Москвы» Этингер.
Директор-распорядитель частного бюро печати (при Гос. Думе) – Бернштейн.

========

Без коментарів.

 

Див. також

Любителям Ленина: кто после революции стал хозяевами в финансовом мире Советской России

Среда 19 января 2011
Сообщение прочтено 915 раз
Робер | 2011-01-19 23:40:23

Бабин Яр: ВЕРСІЇ ГІРКОЇ ПРАВДИ 

У неділю 2 червня 1996 року відділ УК Ради в Кергонксоні (Нью-Йорк) та відділ УККА зорганізували доповідь про найновіші історичні дослідження відносно братських могил у Бабиному Яру в Києві. Про це докладно інформував «Вечірній Київ» (20 жовтня 1995 року та 16-19 березня 1996 року). Доповідь відбулася в залі церкви святої Трійці, виповненій членами кергонксонської громади, а також гістьми з осередку «Союзівка» Українського Народного Союзу. Доповідав голова Спілки прихильників України в США д-р Мирослав Драган.

Доповідач розповів про історичні розшуки, що тривали протягом шести років в Україні і в США. У Національному архіві у Вашингтоні віднайдено численні аерофотознімки окупованого німцями Києва. Вони дозволяють твердити, що за час війни в Бабиному Яру не було жодної свіжої братської могили, себто у ярах та ярчаках Реп'яхівського та Бабиного ярів, поруч з жидівським кладовищем, не поховано жодного іудея. Натомість ці знімки, зроблені ще в травні 1939 року, дають змогу виявити могили жертв ЧК-НКВД з 1922-34 років у Бабиному Яру, далеко від жидівського кладовища. Поки Київ став столицею України, тут до 1934 року хоронено розстріляних у підвалах ЧК-НКВД в будинку царського Інституту благородних дівиць в середмісті Києва. Після 1934 року НКВД почав ховати жертви за Дніпром, у Биківні.

 Далі доповідач звернув увагу на те, що справу розстрілу гітлерівцями 100.000 жертв у Бабиному Яру знехтували судді на Нюрнберзькому суді, тому що прокурори зосередилися на жертвах Славути (150.000), Одеси (200.000), Криму (200.000), Харкова (250.000) і аж 600.000 (!) у Львові. Справу Бабиного Яру КГБ порушив допіру 1964 року в зв'язку з антинімецькою нагінкою на Аденауера та терором проти українських націоналістів-дисидентів. На Заході ідею жидівських страждань у Бабиному Яру підхоплено тільки на початку 1970-х років. У 23-томовій Еnсуclореdіа judаіса з 1972 року у статті про Бабин Яр 80% тексту — це вірш Євтушенка, а число жертв подано ледве коло 34 тисяч. Аж у 1991 році, з нагоди 50-ліття події у Бабиному Яру, число жертв збільшено до фантастичних масштабів. У цю пору дорадник Горбачова, «українець» з Києва, Віталій Коротич проголосив у Канаді, що Бабин Яр був найбільшою масакрою за історію людства і що там замордовано 300.000 осіб, переважно жидів. Згідно з Коротичем, розстріли провадила українська поліція та Буковинський курінь під командою Василя Кейбіди та Петра Войновського і під наглядом німецьких спецвідділів та гестапо (П.Войновський помер у Кергонксоні навесні 1996 року).

 Теперішню важливість Бабиного Яру для жидівського страждальництва підкреслює факт, що газета «Нью-Йорк Таймc» у спеціальному, ювілейному виданні на своє століття 9 березня 1996 року, на тему другої світової війни вмістила лише дві статті: одну про Бабин Яр і участь в розстрілах жидів українською поліцією та другу про визволення в'язнів концтабору Дахау в Німеччині. Спираючись на історичні джерела, доповідач д-р М.Драган ствердив, що хоч українців у західному світі вважають за найбільш варварський народ, однак проявів антисемітизму в Україні та Польщі було дуже мало. Зате антисемітизм був сильним в інших державах та імперіях ще перед Христом. Сьогодні він посилився там, де практично немає християнства, наприклад, у Японії або Індонезії.

 Далі д-р Драган звернув увагу на те, що Старий заповіт і Талмуд плекають у жидів почуття страждальництва і того, що їх усі безнастанно переслідують. Цим пояснюється творення страждальницьких міфів про «терор — різню» жидів за Хмельниччини чи катастрофи жидів під час першої та другої світових війн, та знеславлення інших народів. Вони мають з цього великий зиск, що й породжує неприязнь до них — антисемітизм.

 Крім того, жидівська релігія вимагає від своїх вірних уміти читати й писати та займатися торгівлею. Ще за єгипетських часів іудеї торгували золотом
Читать

Вторник 18 января 2011

Президент Росії Дмитро Медведєв під час свого візиту на Близький Схід виступив на підтримку створення незалежної Палестинської держави.

«Росія зробила свій вибір вже давно, наприкінці 1980-их. Ми підтримували і продовжуємо підтримувати невід’ємне право палестинського народу на створення власної незалежної держави, територіально єдиної, життєздатної, зі столицею в Східному Єрусалимі», – сказав Медведєв після зустрічі з лідером палестинської адміністрації Махмудом Аббасом в місті Єрихон на Західному березі Йордану.

За словами російського президента, прогресу в ізраїльсько-палестинських мирних переговорах не буде без «розумного» рішення Ізраїлю щодо єврейських поселень.

Прямі переговори, що відновилися у вересні минулого року після 20 місяців перерви, перервалися за кілька тижнів, коли закінчилась дія заборони на нове житлове будівництво в єврейських поселеннях на землях, які палестинці вважають частиною своєї майбутньої держави.

==========

Не захотів Ізраїль платити Росії за невизнання... Цікаво якої думки щодо держави Палестина наша пацанська влада.

Четверг 13 января 2011
Сообщение прочтено 954 раз
Робер | 2011-01-13 11:07:25

 

«Я усе більше й більше переконуюся у тому, що наше щастя залежить куди більше від того, як ми зустрічаємо події нашого життя, ніж від природи самих подій»
Олександр фон Гумбольт

13 січня за григоріанським календарем 13 день року. До кінця року залишається 352 дні.

За церковним календарем 13 січня відзначають Віддання свята Різдва Христового. Цього дня вшановують святителя Петра (Могилу), митрополита Київського і Галицького і преподобну Меланію Римлянку. Вечір цього дня називають Щедрим.

У народному побуті 13 січня зранку на Меланки починали готувати другу обрядову кутю – щедру. На відміну від багатої, її заправляли скороминою; на Поліссі, скажімо, зерно варили зі смальцем. Як і на багатий вечір кутю ставили на покуті, дотримуючись попередніх обрядів.

Крім цього, господині готували млинці з салом, пироги та вареники з сиром аби обдаровувати ними щедрувальників. Цього дня колись мирилися посварені. Хлопці щедрували та водили Меланку, тобто, перевдягнутого в жіноче вбрання жартівника, а дівчата ворожили.

Наприклад, клали під подушку гребінця, примовляючи, щоб суджений у сні розчесав волосся. Або ж виходили на вулицю, щоб дізнатися, якою буде вдача у майбутнього чоловіка. Якщо на дорозі зустрічався пес, то норов у судженого мав бути лихий, а вівця – тихий. Старші ж люди намагалися завбачувати погоду, бо ж який перший день у Новому році, таким буде і весь рік.

13 січня – 10 день за Місячним календарем.
Десятий день – час відпочинку. У цей час людина стає м'якшою, спокійнішою і прагматичнішою. У неї загострюється почуття прекрасного і зростають гастрономічні потреби, а бажання насолодитися затишком, прибратися в оселі, зайнятися квітами, попрацювати в саду, помалювати і послухати музику переважає всі інші потреби. Це найкращий день для відвідання сауни.

Іменинниками ж 13 січня є:
Меланії та Петри

13 січня народились:
1851– В. Образцов, доктор медицини, один із засновників київської терапевтичної школи. Першим у світі описав клінічну картину тромбозу коронарних артерій і обґрунтував можливість прижиттєвого розпізнавання інфаркту міокарда,
1877 – Л. Мацієвич, український конструктор, автор проекту першого авіаносця.

Сьогодні ви про ці факти не знали і не збиралися запитувати:
Майже дві третини дерев європейського континенту вражені хворобами або шкідниками.
Ворона не лише дрібний злодій, але й гангстер, який спеціалізується на викраденні пташиних дітей.
Щорічно на кожному гектарі лісу павуки знищують близько двох центнерів комах, половина з яких — серйозна загроза деревам.

Пятница 31 декабря 2010

 

В Германии предан гласности доселе малоизученный факт из истории нацистского прошлого. Немецкий культуролог Роберт Зоммер впервые поведал миру о судьбе лагерных проституток в своей книге "Das KZ-Bordell" ("Бордель в концентрационном лагере"), сняв табу с запретной темы.

Табу Второй Мировой войны

На прошлой неделе в берлинском ландтаге (региональном парламенте) прошла презентация книги Роберта Зоммера "Das KZ-Bordell" ("Бордель в концентрационном лагере"). На 460 страницах исследования описана история появления, структура работы и социальная роль публичных домов, созданных нацистами в концентрационных лагерях. Согласно данным культуролога, вырученные от проституции средства поступали на счета Третьего Рейха. Однако историки старательно умалчивали о лагерной проституции. Бордели были расположены на территории Захсенхаузена, Дахау, Аушвица, Бухенвальда, Дора-Миттельбау, Равенсбрюка, Маутхаузена и Берген-Бельзена. Самый большой публичный дом, с 20 девушками, существовал на территории Освенцима.

"Между 1942 и 1945 годами нацисты организовали всего десять "специальных учреждений" в Бухенвальде, Дахау, Заксенхаузене и даже в Аушвице. Всего в них было принуждено к работе около 200 женщин. Как пишет автор, публичные дома для заключенных были организованы в качестве поощрения за хорошую работу по указанию тогдашнего рейхсфюрера СС Гиммлера. При содействии промышленников он ввел в концлагерях премиальную систему, которая поощряла примерную работу заключенных облегчением содержания, дополнительным пайком, денежными премиями, табаком и, конечно же, посещением борделя.
...
Читать
Суббота 20 ноября 2010
Сообщение прочтено 4009 раз
Робер | 2010-11-20 02:40:38

 «Еврейский учёный…профессор Колумбийского университета  Норман Финкельштейн написал книгу "Индустрия холокоста". В этой книге профессор, чьи родители были узниками Варшавского гетто, обвинил Израиль и американо-еврейскую диаспору в стремлении использовать массовые истребления евреев в гитлеровской Германии в политических и финансовых целях.

Разговоры о холокосте возникли только в 1967 г. С этого момента и началось развитие "индустрии холокоста". Холокост стал незаменимым идеологическим оружием, благодаря которому одна из самых грозных сверхдержав мира объявила себя "государством-жертвой"… что оградило её творцов от справедливой критики.

Главными закопёрщиками в создании "индустрии холокоста" стали американские евреи Симон Визенталь и Эли Визель. Визель за каждую лекцию по данной теме брал по 25 тысяч долларов. Созданный им музей холокоста профессор назвал "помесью Дахау с Диснейлендом".

Финкельштейн уличает во вранье и многих других участников этой индустрии. Этот подлог позволил "индустриалам" заставить швейцарские банки выплатить евреям более 200 млн. долларов … и обязать Германию выплатить 12 млрд. долларов»

Цитата з книги В.В. Жириновського «Иван, запахни душу!» (Москва, 2002 г., издание Либерально-демократической партии России с. 33 - 34).

==================

Цікаво, що Жириновський та Фінкельштейн - євреї, тобто звинуватити їх в антисемітизмі неможливо, адже кличкою «антисеміт» євреї нагороджують виключно гоїв, якщо «антисемітські» висловлювання допустить єврей, його назвуть «єврей, котрий ненавидить себе».

Див. також:

 Почему я не верю в холокост?

 

Юрґен Ґраф. "Міф про голокост"

Роже Ґароді. "Основоположні міфи ізраїльської політики"

Річард Харвуд."Чи дійсно загинули шість мільйонів?"

 

Назад123...161718Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены