<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге Добрі новини з Аушвіцу искать в постах/комментариях пользователя
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (5)
ZOG (1)
бабло (146)
війна (12)
влада (58)
воші (2)
ГАЗ (1)
гени (4)
герої (55)
гетто (91)
гниды (95)
гої (163)
гонево (104)
гра (15)
Гроші (12)
ГУЛАГ (10)
діти (5)
євреї (116)
жиди (59)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (60)
їжа (1)
КГБ (6)
Київ (9)
Кіт (1)
Крим (2)
лохи (130)
масони (106)
маца (1)
міфи (102)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
СБУ (3)
секс (1)
СРСР (3)
суд (1)
сша (7)
терор (24)
фарс (6)
ФБР (1)
фото (4)
ФСБ (2)
Хабад (72)
Хрень (123)
царь (1)
цены (1)
ЦРУ (2)
#

Календарь

 Октябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
#

Записи

Воскресенье 15 мая 2011

Пропонована стаття може абсолютно змінити відношення до справи звинувачення Івана Дем'янюка, тих людей, які не хочуть вірити у його невинність. Це уривок із книги вдови адвоката Дем'янюка Елеонори Шифрін "Четвертий Вимір". Уривок опублікований на ізраїльському сайті 7kanal.com , який, до речі, чомусь блокується. Вдячний шановній Любі Раскін.

Предисловие автора

Двадцать лет назад в Израиле проходил судебный процесс, оказавший судьбоносное влияние на дальнейшее развитие израильского правосудия и израильское общество в целом, хотя мало кто из живших тогда в Израиле и наблюдавших за происходящим, согласится сегодня с такой оценкой тех событий. Тем не менее, по моему глубокому убеждению, низкий уровень правосознания израильского общества, прессы и политического руководства страны привел к тому, что двадцать лет назад общество потребовало от суда юридически не оправданного приговора, и суд согласился заменить юридически приемлемые доказательства владевшими обществом эмоциями. Иными словами, система правосудия была использована для вынесения неправедного приговора, который выглядел идеологически оправданным в глазах подавляющего большинства израильтян.

Однако нарушение принципов правосудия с одобрения всего общества и общественная легитимация подтасовки фактов в суде ради вынесения идеологически приемлемого приговора не могли впоследствии не ударить бумерангом.
...
Читать

Среда 11 мая 2011

Зрозуміло, що сесія у Луганську буде обговорювати не стрімке зростання тарифів у сфері ЖКГ (як тут не згадати власника підприємства "Луганськвода" віце-прем"єра Тіхонова"), не зростання цін на харчі, не безробіття, не соціальний захист населення, а чомусь провокацію тієї ж партії регіонів у Львові. Хоча, зрозуміло чому - це сплановане відволікання уваги людей від безпорадності влади, від корупції, від пограбування власного народу. Так працює партія регіонів, адже вона здатна лише критикувати, красти і влаштовувати провокації.

Депутати від Партії регіонів у Луганській обласній раді ініціюють проведення 11 травня позачергової сесії у зв`язку з подіями у Львові 9 травня - про це вчора на прес-конференції повідомив голова фракції Партії регіонів у Луганській облраді Олександр АРАПОВ.

За його словами, на позачерговій сесії депутати розглянуть заяву, яку буде направлено Президенту України, Кабінету міністрів, у прокуратуру у зв`язку з діями ВО «Свобода» 9 травня у Львові. Заява міститиме пункт про те, щоб притягти до кримінальної відповідальності всіх призвідників, організаторів, учасників непорядків, що сталися у Львові 9 травня.

«Ми різко засуджуємо провокації націоналістичних сил, які відбулися у Львові 9 травня 2011 року. Ухвалено рішення скликати позачергову сесію Луганської обласної ради 11 травня 2011 року о 14.00. Ми знаємо, що 12 травня 2011 року відбудеться сесія у Львівській обласній раді. Ми хочемо попередити наших колег, щоб вони не велися на провокації, які відбулися в місті. У нас одна країна, ми всі її любимо», - заявив О.АРАПОВ.

За словами голови фракції ПР, позачергові сесії з цього ж питання пройдуть не лише в Луганську й у Львові, але й у центральних і східних областях. Він вважає, що заява прес-служби МВС України з приводу того, що співробітники міліції не допустили грубих порушень правопорядку, була зроблена, щоб не розпалювати протидію між Сходом і Заходом України.

«Я не думаю, що Львів, Львівська область і вся Західна Україна думає саме так, як ось ці молоді люди», - підсумував О.АРАПОВ.

Він також повідомив, що депутати Луганської облради хочуть, щоб на законодавчому рівні було заборонено діяльність ВО «Свобода», як організації, що сприяє розпалюванню міжнаціональної ворожнечі.

Вторник 10 мая 2011

Персональну відповідальність за події у Львові 9 травня несе Президент Віктор ЯНУКОВИЧ.

Про це йдеться у заяві ВО «Батьківщина».

«Відтак радник ЯНУКОВИЧА Ганна ГЕРМАН мала би набратися сміливості зайти в президентський кабінет і назвати речі своїми іменами, а не відбілювати свого шефа від очевидної провини за безчинство», - заявили у «Батьківщині», коментуючи думку Г.ГЕРМАН про причини сутички у Львові на День перемоги.

«Не ТИМОШЕНКО, а Партія регіонів імені ЯНУКОВИЧА порушила спокійну і толерантну підготовку країни до Дня перемоги безвідповідальним законом про червоні прапори. Не ТИМОШЕНКО, а підлегла ЯНУКОВИЧУ міліція організувала зелений коридор провокаторам із радикальних проросійських організацій, які й не приховували своєї мети організувати безлад у Львові», - йдеться у заяві.

У зв’язку з цим у партії «Батьківщина» підкреслюють, що вперше за роки незалежності 9 травня перетворилося на день, що розколов країну. «Саме ЯНУКОВИЧ став першим із чотирьох українських президентів, за урядування якого 9 травня перетворилося на день насильства і розколу країни», - йдеться у заяві.

Крім того, у «Батьківщині» вважають активне обговорення сутичок у ЗМІ спробою влади відвернути увагу суспільства від зростання цін і тарифів, погіршення життя у країні загалом.

«Мета ЯНУКОВИЧА очевидна. Протягом тривалого часу засоби масової інформації були зайняті обговоренням доцільності чи недоцільності рішення влади в обов’язковому порядку вивішувати в ці дні червоні прапори, а після 9 травня переймаються сутичками, конфліктами та протистояннями. Суспільну увагу цілеспрямовано відведено від зростання цін на продукти харчування, на паливо, від драконівських житлово-комунальних тарифів, від катастрофічного погіршення життя у країні. І це ще раз доводить цинізм і брутальність методів нинішньої влади, готової зіштовхувати лобами людей, щоб уникнути відповідальності за економічний провал в країні», - зазначає прес-служба.

Водночас, у «Батьківщині» мають надію, що у президента “вистачить розуму схаменутися і накласти вето на закон “Про внесення змін до Закону України «Про увічнення Перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» (щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги).

«Цей документ розколює Україну і сіє ворожнечу між громадянами в різних частинах нашої країни. Він порушує виборчу обіцянку ЯНУКОВИЧА, який божився запровадити мораторій на ідеологічні питання, що роз’єднують суспільство», - йдеться у заяві «Батьківщини».

Як повідомляв УНІАН, 21 квітня 2011 року міськрада Львова заборонила вивішувати червоні прапори в День Перемоги.

6 травня Львівський окружний адмінсуд заборонив проведення 9 травня в місті будь-яких масових заходів.

Незважаючи на це, 9 травня після офіційних заходів біля Пагорба Слави і Марсового поля у Львові відбулися зіткнення між представниками патріотичних сил і особами, які намагалися святкувати під черврними прапорами , - представниками партій КПУ, «Родина», «Русское единство» і нібито ветеранами.

За даними ВО "Свобода", під час зіткнень у Львові було затримано п`ять активістів і прихильників парторганізації «Свободи». Крім того, в лікарню потрапили двоє її членів. Одному, 1983 р.н., прострелили ногу, другому, 1988 р.н., міліцейським кийком розбили голову, лікарі діагностували в нього струс мозку.

ПРОВОКАЦІЯ - Державної важливості.

Понедельник 9 мая 2011
Сообщение прочтено 2508 раз
Робер | 2011-05-09 22:58:24

 Почему 9 мая - не праздник

              Так вот она, ваша победа!
              А. Галич

И было так: четыре года
В грязи, в крови, в огне пальбы
Рабы сражались за свободу,
Не зная, что они - рабы.
А впрочем - зная. Вой снарядов
И взрывы бомб не так страшны,
Как меткий взгляд заградотрядов,
В тебя упертый со спины.
И было ведомо солдатам,
Из дома вырванным войной,
Что города берутся - к датам.
А потому - любой ценой.
Не пасовал пред вражьим станом,
Но опускал покорно взор
Пред особистом-капитаном
Отважный боевой майор.
И генералам, осужденным
В конце тридцатых без вины,
А после вдруг освобожденным
Хозяином для нужд войны,
Не знать, конечно, было б странно,
Имея даже штат и штаб,
Что раб, по прихоти тирана
Возвышенный - все тот же раб.
Так значит, ведали. И все же,
Себя и прочих не щадя,
Сражались, лезли вон из кожи,
Спасая задницу вождя.
Снося бездарность поражений,
Где миллионы гибли зря,
А вышедшим из окружений
Светил расстрел иль лагеря,
Безропотно терпя такое,
Чего б терпеть не стали псы,
Чтоб вождь рябой с сухой рукою
Лукаво щерился в усы.
Зачем, зачем, чего же ради -
Чтоб говорить бояться вслух?
Чтоб в полумертвом Ленинграде
От ожиренья Жданов пух?
Чтоб в нищих селах, все отдавших,
Впрягались женщины в ярмо?
Чтоб детям без вести пропавших
Носить предателей клеймо?
Ах, если б это было просто -
В той бойне выбрать верный флаг!
Но нет, идеи Холокоста
Ничуть не лучше, чем ГУЛАГ.
У тех - все то же было рабство,
А не пропагандистский рай.
Свобода, равенство и братство...
Свободный труд. Arbeit macht frei.
И неизменны возраженья,
Что, дескать, основная часть
Из воевавших шла в сраженья
Не за советскую-де власть,
Мол, защищали не колхозы
И кровопийцу-подлеца,
А дом, семью и три березы,
Посаженных рукой отца...
Но отчего же половодьем
Вослед победе в той войне
Война со сталинским отродьем
Не прокатилась по стране?
Садили в небеса патроны,
Бурлил ликующий поток,
Но вскоре - новые вагоны
Везли их дальше на восток.
И те, кого вела отвага,
Кто встал стеною у Москвы -
За проволоками ГУЛАГа
Поднять не смели головы.
Победа... Сделал дело - в стойло!
Свобода... Северная даль.
Сорокаградусное пойло,
Из меди крашеной медаль.
Когда б и впрямь они парадом
Освободителей прошли,
То в грязь со свастиками рядом
И звезды б красные легли.
Пусть обуха не сломишь плетью,
Однако армия - не плеть!
Тому назад уж полстолетья
Режим кровавый мог истлеть.
И все ж пришел конец запретам,
Но, те же лозунги крича,
Плетется дряхлый раб с портретом
Того же горца-усача.
Он страшно недоволен строем,
Трехцветным флагом и гербом...
Раб тоже может быть героем,
Но все ж останется рабом.
И что ж мы празднуем в угоду
Им всем девятого числа?
Тот выиграл, кто обрел свободу.
Ну что же, Дойчланд - обрела.
А нас свобода только дразнит,
А мы - столетьями в плену...
На нашей улице - не праздник.
Мы проиграли ту войну.

9 мая 2002

Нестеренко Юрий Леонидович

Власно, це декілька записів, зроблених великим українцем Олександром Довженком 26 червня 1946 року. Але вони сповнені надзвичайними почуттями і музикою, яка невластива жидівським поетам (як відомо, всі пісні про війну написані жидами - і всі як одна на мотив "Мурки").  Вони актуальні і сьогодні - рівно через 65 років... Ці записи я розташував у формі білого вірша, зберегши їх послідовність.

Огні горять.

Музика грає.

Майорять кров'ю стяги Перемоги.

Гримить майдан Червоний

під тягарем

іржавої надлюдської божественної слави.

Скрегочуть танки,

виють радіо-поети панегірики

маршалам,

коням,

залізу

і знакам нагрудним великих подій.

Салюти.

Горді плани.

Міжнародний вплив.

Свято Перемоги.

А на полі,

позапрягавшись у плуг,

напруживши м'язи

і голови зігнувши від потуги,

орали вдови й корови

і тихо плакали,

вмиваючи слізьми свої права і обов'язки неухильні


Читать

За повідомленнями українських ЗМІ,  польські фахівці знайшли 7 травня  в Биківні ідентифікаційний номер польського поліцейського, що є доказом розстрілів російськими чекістами польських офіцерів в лісі під Києвом у 1940 році під час російської окупації України.

Як передає Polskie radio, за різними даними в Біківні покояться близько 3,5 тис. поляків. За словами представника польської ради охорони пам'яті, боротьби і мучеництва Мацея Данцевича, дана знахідка надзвичайно важлива.

«За останні роки наших пошуків не було речей, які б однозначно вказували ім'я і прізвище з так званого «українського катинського списку», — підкреслив він.
...
Читать

 ПРОВОКАЦІЯ - Державної важливості.Сьогодні вранці у Львові було побито голову обласної організації Антифашистського комітету, члена КПУ Олександра КАЛИНЮКА.

Як передає кореспондент УНІАН, перед цим керівництво міста та області поклали до пагорба Слави, де горить Вічний вогонь, квіти та вінки з нагоди 66-ї річниці Перемоги.

З 9.30 до пагорба Слави почали сходитися представники ветеранських організацій та активісти ВО «Свобода». У цей час за кілька десятків метрів від пагорба було побито О.КАЛИНЮКА.

Як повідомив УНІАН сам О.КАЛИНЮК, коли він з квітами підходив до пагорба Слави, до нього підійшли троє молодиків з нарукавними жовто-синіми пов’язками, які представилися йому членами ВО «Свобода», і заявили, що не допустять, щоб він та представники ветеранських і лівих сил проводили сьогодні свої заходи у Львові.

«Вони почали мені викручувати руки, зірвали медаль з грудей і Георгіївську стрічку, після чого почали бити. Підоспіли працівники міліції, які доставили мене у травмпункт 8-ї лікарні Львова, де я зараз і перебуваю», - повідомив О.КАЛИНЮК.

За словами О.КАЛИНЮКА, після проведення необхідних медичних обстежень він їде у райвідділ міліції складати протокол про напад на нього.

Представники ВО «Свобода», партії «Родина», ветеранських організацій та «Русского единства» з 10.00 почали збиратися на Марсовому полі. Близько двох тисяч працівників міліції, а також бійців спецпідрозділу «Беркут» оточили щільним кільцем місце поховання воїнів, і лише окремі ветерани мали змогу пройти туди, щоб покласти квіти.

Без символіки і плакатів представники лівих і ветеранських організацій разом із членами «Родини» і «Русского единства», які приїхали з Одеси та Криму, просто стояли біля місць поховань, не проводячи ні мітингу, ні попередньо запланованих виступів і не маючи змоги покласти квіти.

Як зазначив у коментарі УНІАН депутат Одеської обласної ради, член партії «Родина» Костянтин ГРІНЧЕНКО, «ми сюди приїхали на День міста Львова, а також вклонитися могилам полеглих воїнів, серед яких можуть бути і наші земляки з Одещини». «Львів мені також рідне місто, у 1982 році я тут закінчив вище військово-політичне училище. Цього року вперше приїхали до Львова подивитися, як тут святкують 9 травня, оскільки це перша річниця влади, яка не боронила нам приїхати до Львова і не ущемлює права ветеранів», - додав К.ГРІНЧЕНКО.

За його словами, вони “наштовхнулися на те, що місцеві радикальні сили чинять спротив ветеранам, які хочуть покласти квіти до могил бойових побратимів, а молодики, які за зовнішністю виглядають на футбольних фанів, усіляко провокують їх на сутички та бійки, вириваючи з рук оберемки квітів”.

На даний час біля пагорба Слави, щільно оточеного кордонами міліції, зібралися декілька сотень представників ВО «Свободи» і молодих людей, деякі з яких одягнені у футболки з написами «Бандерівець», у багатьох - пов’язки з написами «Свобода» або із символікою футбольного клубу «Карпати».

Вони скандують: «Ганьба!» і не пропускають до пагорба Слави жителів Львова та області, які хочуть покласти квіти до могили Героя Радянського Союзу Миколи Кузнєцова та інших визволителів Львова.

Як повідомили УНІАН представники ветеранських організацій, під час протистояння між ветеранами та активістами ВО «Свобода» було піднято прапор Російської Федерації, який “молодики вирвали і спалили”.

=================

У Львові стріляли в «свободівця»

У Львові з пораненням у ногу госпіталізовано у 8-му лікарню члена ВО «Свобода», помічники депутата міської
Читать

Воскресенье 8 мая 2011

http://www.youtube.com/watch?feature=player_detailpage&v=_nEW3FdH7HE  

На видео, сделанном поджигателями видно, что знамя подпалили на берегу водоема с видом на «Донбасс Арену» и монумент «Твоим освободителям Донбасс». Молодой человек в маске сначала потоптался по красному знамени, а потом, облил его горючей смесью и сжег.

Напомним, 21 апреля Верховная Рада Украины приняла закон «О внесении изменений в Закон Украины „Про увековечение Победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 лет” (о порядке официального использования копий Знамени Победы). Законом предусмотрено официальное поднятие в День Победы копий Знамени Победы на зданиях (мачтах, флагштоках) рядом с Государственным флагом Украины.

4 мая Президент Украины Виктор Янукович заявил, что подпишет закон об использовании красных флагов во время праздничных мероприятий ко дню Победы, как только документ поступит ему на подпись.

5 мая глава Администрации Президента Сергей Левочкин сообщил, что Администрация Президента передала закон об использовании красного флага на экспертизу в Кабинет министров и Министерство юстиции.
КП в Украине

Суббота 7 мая 2011

Вопрос обязательного вывешивания копий Знамени Победы 9 мая вызвал бурную реакцию не только украинцев и общин западных областей Украины. Для крымских татар любое знамя красного цвета болезненно воспринимается даже если это Знамя Победы. Об этом накануне вечером, 6 мая, в эфире «Шустер Live» сообщил народный депутат Украины Олесь Доний. Так, по его словам, в Музее современного крымско-татарского искусства в Бахчисарае находится очень грязный красный флаг с советским гербом. «Я вначале не понял и спросил у работников музея, что это, собственно, означает. Мне ответили, следующее: «Это наше старшее поколение любит показывать пример молодому поколению, люди ходят по красному полотну». У нас нет презренного отношения к флагам, а там, в Крыму, где крымско-татарский народ пережил депортацию, который пережил физическое истребление, старики показывают пример отношения к этой символике. Символике, под которой убивали и истребляли нацию», - сказал Олесь Доний.

Напомню, дискуссия в обществе по поводу реанимирования фашистско-советских символов была спровоцирована внесением изменений в Закон «Об увековечивании Победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 годов (относительно порядка официального использования копий Флага Победы)». Изменения обязывают органы местного самоуправления вместе с символами украинского государства вывесить еще и копии Знамени Победы. Правда, закон не указывает кто будет финансировать этот идиотизим.

Вторник 3 мая 2011
Сообщение прочтено 1878 раз
Робер | 2011-05-03 21:40:10

В кожній розмові з жидами в українській мові мені приходилось вияснювати насамперед справу назви "жиди" і "євреї". Головно ж тоді, коли мав до діла з новим емігрантом з СССР. Справа в тому, що в російській мові прийнято назву "євреї", а назві "жид" надано значення національної образи й зневаги. Такий підхід накинули москалі в окупованій Україні українській мові.

Тому жиди, емігранти з СССР, вживають назву "єврей" теж в українській мові і за ними й чимало українців приймає таке вияснювання назв "жид" і "єврей".

Але, такий підхід неправильний. Назва "єврей" московська. В українській мові, як і в інших словянських мовах, від найдавніших часів вживається назву "жид", яку принесли в славянські краї з Франції й Німеччини самі жиди. Ні французи слово "жид", ні німці свого "юде" не вважають образливим, і ані їм, ані французьким, чи німецьки, як і польським, чеським жидам ніколи на думку не приходить міняти це на російську назву "єврей". То чому ж українську мову засмічувати москалізмом "єврей"? Тим більше, що українці під назвою "жидівська" мова мають завжди на увазі "їддіш", що постала з німецької, а під "єврейська" мова ту мову, якою говорили жиди в давнині й говорять сьогодні в Ізраїлю. Та й англійці вживають "Джу", а не "Гібрю".

Українські літописці й українські історики виразно подають, що в Києві за княжої Руси була "жидівська", а не "єврейська" дільниця і "жидівські", а не "євpейські" ворота.

Тільки в перекладі Святого Письма вжито назву "євреї". (Звідти взяли цю назву москалі і це й є однією з вказівок, що російська мова розвинулася з церковної мови Кирила-Методія, а не з якоїсь "пра-руської"). В українських перекладах Святого Письма вжито назву "євреї" для підкреслення, що йдеться про біблійні часи, а не про нову добу, в якій українці вже від княжих часів вживали тільки назву "жиди".

Тому в моїх писаннях я послідовно вживаю "споконвічну" українську назву - "жиди".

На світлині  автор - в'язень концтабору Авшвіц, липень 1942 р.   

Др. Петро Мірчук - почесний член Jewish Identity Center, Chapel of Four Chaplains  і член Єврейсько-Українського Товариства Співпраці в Ізраїлю.

В польсько-українському середовищі назва "жид" ніколи не мала суто
Читать

Назад123...22232425Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены