Як відомо, реформу ринку житлово-комунальних послуг розробляла і впроваджує соросятня: Самопоміч, Голос, окремі соросята та фінансовані Соросом фонди: Опора та Відродження.

І ось отримані чудові результати!!

В Україні за жовтень нарахування за комунальні послуги для населення зросли до 11 млрд грн, що більше, ніж цього ж місяця 2019 року, на 57%.

Про це повідомила Державна служба статистики, пише Поштівка.

Зазначається, що у жовтні 2020 року за комунальні послуги українцям нарахували 11 млрд грн, що на 57% більше показника жовтня 2019 року, у якому побутовим споживачам нарахували лише 7 млрд грн.

Згідно з інформацією Держстату, населення у жовтні сплатило за житлово-комунальні послуги 9 млрд грн, або на 18,8% менше від нарахованих за цей період сум. Відповідно, борг українців за комунальні послуги в жовтні збільшився на 1,7 млрд грн. Загалом заборгованість становить 56,1 млрд грн.

Всі чудово розуміють, що головна мета прийняття "мовного" закону – це відволікання уваги громадян від зростаючих проблем в країні, карколомного збільшення суверенних боргів, неминучого обвалу курсу національної валюти, невідворотного вповзання української економіки в довгострокову депресію, зі зростаючим розшарування населення, коли купка олігархів стає багатшими, а мільйони українців стають фактично жебраками, катастрофічним скороченням кількості тих, кого можна було віднести до середнього класу. Влада зацікавлена, щоби "мовне" питання стало головним на парламентських виборах, щоби відбувся жорсткий електоральний поділ за "мовною" ознакою.

Інша справа, що і значна частина нашої опозиції теж зацікавлена в цьому. Бо тоді не доведеться відповідати за продаж місць в списках "тушкам", за допомогою яких приймалися рішення по Чорноморському флоту Росії та цей останній "мовний" закон. Не доведеться їм також звітувати, чому не виконувалися передвиборчі обіцянки щодо особистого голосування в парламенті, не сформована виборча система на принципах відкритих списків, не відбулося реальних реформ судової та правоохоронної системи. Про все це можна буде не згадувати, розповідаючи, які ж вони патріоти і як вони спасають українську мову.

Ну а щодо економічної кризи та заходів, спрямованих на зменшення її негативних наслідків, то переконаний, що, насправді, саме це повинно бути головним питанням виборчої кампанії.
...
Читать

На общественное обсуждение законопроекта был отведен один день.

Министерство регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства обнародовало законопроект, которым утвержден размер пени за неуплату жилищно-коммунальных услуг.

Согласно документу, в случае несвоевременного и/или внесения не в полном объеме платы за жилищно-коммунальные услуги, потребитель обязан платить пеню в размере 0,1% от суммы просроченного платежа, которая начисляется за каждый день просрочки, но не боле, чем общая сумма задолженности. Причем изменение установленного размера пени по согласованию сторон не допускается.

Любопытно, что законопроект обнародован в среду, 18 апреля, однако замечания и предложения общественности по нему, согласно информации, размещенной на сайте, принимались всего один день.

Напомним, до 1996 года пеня начислялось в размере 0,01% общей суммы долга за 1 день просрочки, но не больше чем сама задолженность. С 1996 по 2011 год действовал мораторий на взыскание пени, который был принят в связи с невыполнением государством своих обязательств по выплате заработной платы, пенсий, стипендий и других денежных выплат населению. С 1 января 2011-го мораторий утратил силу, однако размер пени до сих пор не определен на законодательном уровне.

Экс-министр экономики и экс-глава Госфинуслуг Виктор Суслов прогнозирует рост цен на промпродукцию свыше 20%, а показатель инфляции - до 15%. По словам эксперта, сейчас лето - период относительной стабильности, а вот осенью цены будут расти быстрее.

"Придется выполнять требования по дальнейшему повышению цен на коммунальные услуги, планировалось повышение цен на электроэнергию. Скажутся и монетарные факторы - надо четко понимать, что основную часть ответственности за раскрутку инфляции несет не правительство, а Нацбанк. Нацбанк в письме Арбузова оценил уровень инфляции как чрезмерный - 9,4 %, но из них 7,3 % - это ответственность Нацбанка. Правительство, со своей стороны, отвечает за ту же налоговую политику - понятно, например, что увеличение акцизных сборов - это дополнительная надбавка к цене", - отметил Суслов.

Оценивая темпы роста импорта над экспортом, Суслов прогнозирует, что отрицательное сальдо до конца года должно превысить 7 миллиардов долларов. "С 2008-го года регулярно ставится вопрос, что надо менять общее направление экономической политики и добиваться ликвидации этого негативного сальдо, которое покрывается за счет внешних кредитов и роста долгов. Валовой внешний долг Украины превысил уже 120 миллиардов долларов. А все это может закончиться только одним способом - невыполнением обязательств", - сказал эксперт.

Накануне экс-министр финансов Виктор Пинзенык озвучил, что по состоянию на май на каждого гражданина Украины приходится более 10 тысяч гривен долга по заемным властью средствам без учета процентов. И госдолг только растет, угрожая, по прогнозам самой же власти, приблизиться в этом году к отметке почти половины ВВП.