РЕЗОЛЮЦІЯ

Заклик до звільнення з в'язниці колишнього прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко.

Беручи до уваги обнадійливий ріст і реформи, які Україна пройшла з часу оголошення про свою незалежність від Радянського Союзу в 1991 році і прийняття своєї першої Конституції в 1996 році;

Беручи до уваги те, що Конституція 1996 року забезпечувала дотримання основних свобод, таких, як свобода слова, зборів, релігії, преси, але, в кінцевому рахунку виявилася заслабкою, щоб стримувати просякнуту корупцією політичну культуру, успадковану від комуністичного минулого;

Беручи до уваги те, що в результаті фальсифікації виборів, за допомогою яких пан Янукович був оголошений переможцем, громадяни України організували серію протестів та страйків, яка стали відомі як «Помаранчева революція»;

Беручи до уваги те, що події Помаранчевої революції, разом з тиском з боку Сполучених Штатів та інших країн, змусили Верховний суд України вимагати безпрецедентного третього туру виборів, в результаті яких лідер опозиції Віктор Ющенко переміг Януковича з перевагою в 52 відсотків на 44 відсотки;

Беручи до уваги те, що в 2010 році на президентських виборах чинний президент Ющенко отримав лише 5,5 відсотків у першому турі голосування, і колишній прем'єр-міністр Янукович та прем'єр-міністр Юлія Тимошенко змагалися один з одним в другому турі виборів;

Беручи до уваги, що пан Янукович переміг Тимошенко з перевагою в 49 відсотків на 44 відсотки;

Беручи до уваги те, що незабаром після інавгурації Януковича в 2010 р., український Конституційний суд встановив, що більшість натхненних Помаранчевою революцією реформ є неконституційними;

Беручи до уваги те, що у 2010 році президент Янукович призначив Віктора Пшонку Генеральним прокурором;

Беручи до уваги, що після призначення пана Пшонки, проти більш ніж десятка політичних лідерів, пов'язаних з Помаранчевою революцією 2004 року, було порушено кримінальні справи по статтях щодо зловживання ними службовим становищем та перевищення своїх повноважень українського Кримінального кодексу;

Беручи до уваги, що у 2011 році Генеральний прокурор Пшонка висунув колишньому прем'єр-міністру Юлії Тимошенко звинувачення по статтях щодо зловживання службовим становищем стосовно її рішення укласти договір на постачання природного газу між Україною і Росією, ухваленого нею під час перебування на посаді;

Беручи до уваги, що 11 жовтня 2011 року Тимошенко була визнана винною і засуджена до семи років позбавлення волі та оштрафована на $ 189 млн, їй заборонили займати державні посади протягом трьох років;

Беручи до уваги, що Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) визнала порушення в українських судах, ухваливши резолюцію №1862 від 26 січня 2012;

Беручи до уваги, що у резолюції №1862 заявлено, що зловживання службовим становищем і перевищення повноважень, за які Тимошенко була засуджена, «є занадто широкими в застосуванні та дозволяють постфактум криміналізувати нормальні політичні рішення»;

Беручи до уваги те, що з часу пані Тимошенко за грати, Генеральна прокуратура заново відкрила додаткові справи проти неї, які раніше були закриті, і за якими, як вважалося, сплив десятирічний  термін давності;

Беручи до уваги те, що 28 жовтня 2011 року український заступник Генерального прокурора заявив в телевізійному інтерв'ю, що пані Тимошенко брала участь у замовних вбивствах, ухиленні від сплати податків, хабарництві і розкраданнях;

Беручи до уваги те, що під час публічних звинувачень заступника прокурора, звинувачення формально не були пред'явлені, тим самим було порушено право пані Тимошенко щодо  `презумпції невинності", гарантоване статтею 6 (2) Європейської конвенції з прав людини;

Беручи до уваги, що починаючи з 5 серпня 2011 року, пані Тимошенко нудиться в тюремній камері в Україні, обмежена у контактах із зовнішнім світом і в доступі до необхідної медичної допомоги;

Беручи до уваги, що відмова в належній медичній допомозі призвела до поганого стану здоров'я Тимошенко;

Беручи до уваги, що міжнародні заклики до звільнення пані Тимошенко, її доступ до відвідувачів, і адекватну медичну допомогу ігноруються, навіть попри те, що стан її здоров'я надалі погіршується;

Беручи до уваги, що 28 квітня 2012 року великі міжнародні інформаційні агенції, у тому числі ВВС та Reuters, оприлюднили фотографії синців, які отримала пані Тимошенко під час вірогідного побиття з боку охоронців 20 квітня 2012 року;

Беручи до уваги, що у відповідь на нелюдське поводження, пані Тимошенко розпочала голодування 20 квітня 2012 року;

Беручи до уваги, що на тлі обурення міжнародної спільноти, Європейським союзом відкладено на невизначений термін підписання угоди про вільну торгівлю з Україною, а країни-члени ОБСЄ в даний час роздумують, чи давати Україні право на головування в організації, яке було запланована на 2013 рік; і

Беручи до уваги, що під тиском міжнародного співтовариства пані Тимошенко була переведена в лікарню в Харкові 9 травня 2012 року, що спонукало її припинити голодування: Таким чином,

Вирішено, що Сенат -

 (1) засуджує адміністрацію президента Віктора Януковича за політично вмотивоване засудження колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко;

 (2) закликає адміністрацію Януковича випустити Тимошенко негайно за медичними показаннями;

(3) настійно закликає ОБСЄ не визнавати запланованого на 2013 рік головування України в Організації до звільнення Тимошенко;

 (4) настійно закликає Державний департамент відкликати посла Сполучених Штатів в Україні і призупинити діяльність посольства США в Києві до звільнення Тимошенко;

(5) закликає Державний департамент ввести заборону на видачу віз президентові Януковичу, генеральному прокурору Віктору Пшонці та іншим посадовим особам, відповідальним за тюремне ув'язнення пані Тимошенко, і

 (6) закликає НАТО призупинити всі угоди про співпрацю з Україною і перевести Україну на невизначений випробувальний термін у зв'язку з підписанням Україною Хартії про особливе партнерство з Організацією до звільнення пані Тимошенко.