#
Боротьба із жидобільшовизмом на пропагандистському фронтіМало хто знає, що Німеччина почала війну проти СРСР під прапором боротьбі із жидобільшовизмом. В своєму зверненні до німецького народу у зв'язку з початком війни проти СРСР 22 червня 1941 Адольф Гітлер заявив, що «зсередини і ззовні плелася відома нам змова жидів і демократів, більшовиків і реакціонерів з єдиною метою перешкодити створенню нової національної держави і знову занурити Рейх в безодню безсилля і злиднів… Ніколи німецький народ не відчував ворожих почуттів до народів Росії. Тільки протягом двох останніх десятиліть жидобільшовицькі правителі Москви намагалися підпалити не тільки Німеччину, але і всю Європу. Не Німеччина намагалася перенести свій націоналістичний світогляд в Росію, а жидобільшовицькі правителі в Москві неухильно робили спроби нав'язати нашому та іншим європейським народам своє панування, притому не тільки духовне, але, перш за все, військове… Перемога в Польщі, досягнута виключно силами німецької армії, спонукала мене знову звернутися до західних держав з мирним пропозицією. Вона було відхилена міжнародними та жидівськими підпалювачами війни. Але тепер настав час, коли необхідно виступити проти цієї змови жидівсько-англосаксонських підпалювачів війни і також жидівських володарів більшовицького центру в Москві.» Німецька окупаційна пропаганда використовувала тезу про те, що більшовицький режим — це витвір євреїв, це передусім єврейська влада, німецька пропаганда і газети, що виходили на окупованих територіях, постійно писали про «жидобільшовизм», «злочини комуножидів», «змову Сталіна з євреями». Нацистська пропаганда стверджувала, що більшовицька партія і її каральні органи — ГПУ-НКВД — насправді є маріонетками в руках всесвітнього єврейської змови, мета якого — поневолення народів світу. Євреїв звинувачували в тому, що розпочата війна була розв'язана з їх ініціативи; що вони є нацією-паразитом, що живе за рахунок інших; що євреї, захопивши владу в Росії, створили радянську тюрму народів. Висновок з усього цього робився наступний: більшовизм і єврейство є одне ціле. Адольф Гітлер постійно стверджував, що "Жовтнева революція була справою жидів і загрожувала Європі встановленням у ній комунізму за співучасті жидів", розвивав тему жидобільшовизму як втілення світового комунізму і у той же час таврував жидів як втілення "світового капіталізму". У перші тижні окупації, влітку 1941 року, німці в багатьох містах Західної України відкрили тюрми НКВС, показали всім злочини сталінського режиму і оголосили, що провину за ці злочини несуть євреї (нижче ви бачите як образ «жидокомісара» використаний в плакаті «Злочини Москви у Вінниці», присвяченому розстрілам у Вінниці) Німецька листівка-перепустка для переходу радянських командирів та бійців на бік німецької армії "«Бий жида— політрука, пика просить цегли!» В тыловом штабе далеко за фронтом встретились два комиссара. А в это время русские бойцы и командиры проливали кровь на фронте, ведя бессмысленную, давно ставшей безнадежной войну. Они отдавали и отдают свои жизни. Німці використовували різні прийоми і засоби ідеологічного розкладу радянських солдатів — від примітивних гасел на кшталт «Бий жида-політрука, пика просить цегли!» до полум'яних закликів почати нову, цього разу — антибільшовицьку-антиєврейську революцію: «Бійці, командири і політпрацівники! Ваш святий обов'язок почати другу революцію за щастя Батьківщини, Ваших родин. Знайте, що перемога за Вами, так як зброя у Ваших руках. Рятуйте Отечество від жидівського хама! Геть зрадників Росії — жидівських пособників! Смерть жидівському більшовизму! Вперед, за свободу, за щастя і життя!». Німецькі пропагандисти використовували і так звані «легкі» жанри: карикатури, нехитрі гумористичні вірши. Вони легко запам'ятовувалися і при нагоді переказувалися іншим. Зі своїми пропагандистськими завданнями сатиричні жанри, в силу їх навмисною примітивності і образності, справлялися не гірше раціонально вивірених пропагандистських матеріалів. Їх сила полягала в особливому емоційному впливі на читача. В одній з листівок був поміщений карикатурний малюнок єврея-коваля. Тут же підпис: «Хіба таке буває? Ні! Жид ніколи сам не працює!». Далі слід було саркастичне звернення до червоноармійця: «Працюй і борися і далі за жида, щоб він у тилу міг спокійно продовжувати заганяти товари і набивати собі кишені». В іншій листівці писалося: "Запам'ятайте! Німеччина веде боротьбу не проти російського народу, а проти вашого жидо-комуністичного уряду, який приніс вам багато горя і нещастя ". На листівці малюнок: пролетар з селянином, закуті в кайдани, згорбившись під тягарем ярма, йдуть під конвоєм чекіста-єврея. Підпис: «Такою була радянська свобода». Експлуатуючи почуття туги за рідним домом, пропагандисти німецької армії зверталися до червоноармійців: «Чому Вам, бійцям і командирам, які пробули на фронті вже три роки, не надають короткої відпустки додому до сім'ї? Та тільки тому, щоб Ви не знали і не бачили, що діється в тилу і Вашому будинку. Три роки Ваші дружини і діти не знають ситого дня, а міста і села переповнені жидами-спекулянтами, які живуть за рахунок праці Ваших родин. Ці жиди-спекулянти примушують російських та українських жінок і дівчат, дружин командирів і червоноармійців за шматок хліба продавати їм своє тіло». Німецька агітаційна листівка "Победа за нами": - Куда вы, Соломон Абрамови? Листовка "3 года войны. А где отпуск?" Німецька пропагандистська листівка "Разве это бывает? Нет! жид никогда сам не работает!" Листівка "На фронте льется русская кровь. За кого?" Німецька пропагандистська листівка "Українські селяне чи вірите ви в те що вам скаже жид?" часів німецько-совєцької війни 1941-1945 рр Німецька пропагандистська листівка "Українці! Хто панував над вами?" Текст: "Українці! Хто панував над вами? Хто приніс вам кров, сльози й голод? Жиди та їх большевицькі прихвостні! Не забувайте цього ніколи!" Нижче показані плакати на тему жидобільшовизму, які розповсюджувались німецькими пропагандистами у різних країнах Європи: Польщі, Голандії тощо. Розпалювач війни
Категории:
Історія,
пропаганда,
війна,
Німеччина,
міфи,
бабло,
друга світова війна,
масони,
Брехня голокосту,
Лохокост,
Добрі новини,
євреї,
ревізіонізм,
сіонізм,
лохи,
німці,
малюнки,
Індустрія голокосту,
гої,
документи,
жиди,
ті що дивом пережили голокост,
жидобільшовизм,
листівки,
штучки,
маніпуляції
Это сообщение написано также в:
Союз читателей (0 комментариев)
, СМЕРТЬ УРОДАМ! (0 комментариев)
, ЖИЗНЬ, КАК ОНА ЕСТЬ (0 комментариев)
, Freedom (0 комментариев)
, УН-ДА (Українська Націонал-Демократична Асамблея) (0 комментариев)
, Тайное сообщество "Клуб вольнодумцев" (0 комментариев)
, жизнь как она есть (0 комментариев)
, Доска позора (0 комментариев)
, Славянская история. (0 комментариев)
, Справжня історія (0 комментариев)
|
У травні 1943 року німці віднайшли могили 10 000 українських жертв ЧеКа/НКВД у Вінниці. НКДВ злякався, що німці розкопають братські могили українських жертв ЧеКа/НКВД з 30-х років у Бабиному Ярі. До «праці» залучили Совінформ із Соломоном Лозовським, на чолі поставили І.Еренбурга і В.Гроссмана - як кореспондентів і літераторів. У "Красной звезде" від 12.V.1943 у статті "Очередная провокация фашистских людоедов", підписаній Совінформом, автори передбачливо зазначають: "Огромное количество трупов советских людей, погибших от рук фашистских людоедов, немцы могут обнаружить в Бабьем Яру Киева".
Це одне речення у тій пропагандистській статті завершує огляд совєтської преси, яка до часу визволення Києва більше й словом не натякнула на ту жахливу подію у третьому щодо важливості місті Радянського Союзу. Хоча Еренбург видрукував статтю з нагоди 1-ої річниці окупації Києва, влітку 1943 року Радянський Союз почувався таким збентеженим німецькою акцією розкриття братських могил жертв ЧеКа/НКВД, що вирішив у своїй пресі промовчати 2-у річницю окупації та "зверств немцев в Киеве". Крім того, у цій статті Совінформ подає довгу низку місць, де можна віднайти жертви німецьких злочинів. Насправді це вказівка, де нам шукати кістяки і могили не жидів, а жертв переважно жидівського ЧеКа та НКВД.