<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге Добрі новини з Аушвіцу искать в постах/комментариях пользователя
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Календарь

 Ноябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Кому заважав пам'ятник «Закам’яніла кибитка» в Бабиному Яру? Допоможіть знайти відповідь.

Робер | 2011-04-16 12:39:46  
Сообщение прочтено 2288 раз


Україна,українці,голодомор,ложь,сша,Пропаганда,кгб,бандера,цру,мифы
Вчорашнє повідомлення про те, що жиди поламали пам’ятник в Бабиному Яру нагадало іншу подію, що відбулася 13 років тому.

У 1996 р. на День пам'яті жертв фашизму у Києві керівник делегації американських євреїв сказав: «Першими жертвами Бабиного Яру стали не євреї, а цигани ... Міжнародні організації домоглися визнання Голокосту євреїв, про знищені циган - ні слова ...».

"Вони також мають право на пам'ять", подумав всесвітньо відомий і легендарний архітектор Анатолій Ігнащенко (він, до речі, помер лише кілька днів тому - 5 квітня, у віці 81 рік).  Адже й сам наполовину циган по батькові. А мама його полька. Познайомилася з красенем з циганського табору, який кочував через Україну до Іспанії.  

«Коли я дізнався про трагедію циган, втратив спокій: ночами снилися мені циганські кибитки. Так народилася ідея «Закам’янілої кибитки». Оповита скорботними гірляндами з кованих квітів, з образом розстріляного фашистами в 1936 році цигана, якого зарахували до лику святих, кибитка нависала на урвищем. За нею – глибока колія і сліди від кінських копит, дитячих босих ніг – циганська дорога смерті. Схвалив задум і Андріано Роккуччі, референт Папи Римського, ректор університету в Римі.

Роми підтримали ідею пам'ятника, був сход ромської громади Києва, на якому ухвалили розпочати збір коштів на пам'ятник циганам - першим жертвам Бабиного Яру.

Пам'ятник споруджувався народною толокою. Проект було виконано безкоштовно, на заводі «Ленінська кузня» (директор Н.Вишнивецький)  за символічну ціну виготовили ковані гірлянди й таблички з текстом ромською й українською мовами. Завод «Укрграніт» (директор А.Повзик)  виділив кам’яні брила загальною вагою 50 тонн, на яких алмазними дисками було висічено колеса кибитки. Закам’яніла кибитка була виконана в натуральну величину з колесами, навіки вгрузлими у землю. Студенти київських вузів, об'єднані міжнародним рухом «​​Громада святого Егідіо», вирили котлован і залили бетоном фундамент, не взявши за роботу жодної копійки.

Раптом з’явилася міліція і забрала маестро. Тримали чотири години, але за цей час «випадково» в кущах знайшли крани та транспорт - і кибитку в п’ятдесят тонн вагою транспортували на завод, де її розбили на щебінь, яким згодом вимостили Хрещатик ...

Якщо пам’ятникові київським циганам, розстріляним у Велику Вітчизняну, немає місця на политій їх кров’ю землі Бабиного Яру, він летітиме над ним, вирішив зодчий. Упертий Ігнащенко породив новий проект. Усю зиму в неопалюваному цеху «Ленкузні» кували кибитку з дорогої корабельної сталі. І зробили справжній шедевр - вже сталеву кибитку, зрешечену кулями, повиту гірляндами сталевих квітів. Як тільки  привезли кибитку у Бабин Яр, — знову нагрянула міліція, посипалися погрози, мовляв, не приберете зараз же «це неподобство» - викличемо зварників і поріжемо пам'ятник на металобрухт.

І що найцікавіше: за словами Ігнащенка, на встановлення пам'ятника столична влада і особисто головний архітектор міста Сергій Бабушкін ще до початку всіх цих митарств дали «добро»! Але, видно, скорботна циганська «першість» здорово заважала євреям, на вимогу котрих кибитку розтрощили . В теленовинах ТСН А. Ігнащенко зізнався, що йому дзвонили впливові жиди з погрозами: "Не перетворюй Бабин Яр у гуртожиток!!".  (Цю тезу підтверджують вельми примітні слова одного з жидівських активістів Бабиного Яру Левітаса, який повідомив, що українських патріотів, виявляється, у Бабиному Яру не розстрілювали! Ці страти, на його думку, проводилися в гестапо на вул. Володимирській, 33, а труни з тілами страчених вивозили на Лук'янівське кладовище. Це був натяк, що дубовий хрест, встановлений представниками української заокеанської діаспори в пам'ять Олени Теліги та інших українських націоналістів, у Бабиному Яру також не до місця)

Пізніше Анатолій Федорович отримав з Київської міської адміністрації лист ось такого змісту: «Ваша пропозиція встановити пам'ятник у Бабиному Яру .не знайшла підтримку». І далі слід дозвіл поставити кибитку в двох кілометрах нижче Яру.
- Місце - краще нікуди, - сумно іронізував А. Ігнащенко. - Уявіть, з яким «пієтетом» будуть ставитися до пам'ятника, встановленого серед хрущовок, стихійного базару і кіосків…

Декілька років сумна колісниця простояла в гаражі в двохстах метрах від Бабиного Яру і, зрештою, знайшла собі стоянку далеко від Києва, на опорних колонах у Кам'янці-Подільському на шістдесятиметровій скелі над річкою Смотрич. А на ціпу сорокаметрового дишла гойдається від вітру колесо з розіп’ятим циганом.

Україна,українці,голодомор,ложь,сша,Пропаганда,кгб,бандера,цру,мифыУкраїна,українці,голодомор,ложь,сша,Пропаганда,кгб,бандера,цру,мифы


Бабин Яр,Анатолій Ігнащенко,Циган,Пам'ятник,кибитка

Див. також:

Цыгане считают отмечание 70-летия событий в Бабьем Яре бизнеспроектом по отмывке бюджетных средств через еврейские фонды

Зазначимо, що у Бабиному Яру повинна була зведена капличка, проект якої розроблений архітектором Василем Бачинським.

У 1991 р., 29 вересня у Бабиному Яру було встановлено пам'ятний знак - «Менора», присвячений  вигаданій трагедії жидівського народу (архітектор Ю. Паскевич, інженер Б. Гіллер, художники Я. Левич, І . Левич). На жаль, оскільки при виборі місця керувалися дослідженнями афериста та брехуна А. Шлаєна, «Менора »була поставлена ​​за Єврейським кладовищем на території колишнього Кирилівського православного кладовища, яке було закрито ще в 1929 р.

Тоді ж, в 1991 р., на пам'ятнику 1976 р. встановили таблички російською мовою та мовою ідиш про те, що нібито в Бабиному Ярі розстрілювали жидів. У 1992 р. недалеко від нього поставили дерев'яний хрест у пам'ять активістів ОУН, розстріляних фашистами.

Пам'ятні знаки, що відображають різні сторінки трагедії Бабиного Яру, встановлені в 90-і роки на розі вулиць Дорогожицької і Шамрила - в'язням Сирецького концтабору, на вулиці Грекова, 22-а - київським футболістам, на території Кирилівської лікарні - пацієнтам, розстріляним у 1941-1942 рр..

У 2000 р. недалеко від «Менори», на колишньому Кирилівському православному цвинтарі було встановлено хрест з написом: «На цьому місці 6 листопада 1941 р. були розстріляні священнослужителі архімандрит Олександр Вишняков та протоієрей Павло за заклик до захисту Вітчизни від фашистів».

30 вересня 2001 недалеко від станції метро «Дорогожичі», відкритої на території Бабиного Яру в 2000 р., був встановлений пам'ятник розстріляним дітям (скульптор В. Медведєв, архітектори Р. Кухаренка та Ю. Мельничук). Тоді ж було закладено пам'ятний камінь на місці передбачуваного будівництва єврейського общинно-культурного центру «Спадщина». Треба зазначити, що оскільки згідно розробкам «Київпроекту» (докладніше про них див в матеріалі «Джерела та література ...») тут були розстріляні українські патріоти, раніше на цьому місці планувалося будівництво каплиці.

Комментарии rss
ex-libris | 16.04.2011 13:25 |
А в якому році на "Ленкузні" роботи велись ?
Я знаю декого звідти 
Робер | 16.04.2011 14:23 |

 Пам'ятник першого разу намагалися встановити у 1997-му...

ex-libris | 16.04.2011 14:38 |

Ок, я розпитаю про нього тоді

Робер | 16.04.2011 14:43 |

 Розпитай, будь ласка, зроби внесок до нашої справжньої історії...

ex-libris | 16.04.2011 15:17 [Комментарий скрыт] |
Робер | 16.04.2011 15:24 |

 А я тебе марно чекаю на пиво... Добре, тоді від тебе розповідь про кибитку!

ex-libris | 16.04.2011 15:26 | | ага, ти пиво зі мною останнього разу на футбол проміняв,
Робер | 16.04.2011 15:49 | |  
ex-libris | 16.04.2011 16:00 | | саме так, у мене все записано 
Робер | 16.04.2011 16:52 | |  ... і нотаріально підтверджено?
ex-libris | 16.04.2011 16:57 | | треба буде нотаріально - зробимо , поки так вистачить
ex-libris | 25.04.2011 11:58 |

Він небагато знає, не знає, що помер, аже востаннє його роки 3 тому бачив, наче ще якісь плани були, але нових замовлень не робив.

Дивно, каже, що академік і циганський барон в одній особі, не думала, що так буває. Чому в Бабиному Яру не встановили не знає, на його думку через те, що замовник інше місце знайшов

Робер | 03.05.2011 23:17 |

 Академік - це не посада, це - звання...

ex-libris | 04.05.2011 09:54 | |   А хто про посаду писав ?
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены