<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге eva искать в постах/комментариях пользователя eva
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

*#06# (1)
1968 (1)
2008 (1)
3D-шоу (1)
9 лет (1)
ABBA (1)
AdPro (4)
baby (1)
beautiful (1)
Big Cat (1)
Black_box (1)
Coca-Cola (1)
Farinelli (1)
FIFE (1)
FISH (3)
goop (1)
happy end (1)
HTC ONE (1)
ipad (1)
iStrategy (1)
JuBaFilms (1)
King (1)
Kiwi (1)
Lacrimosa (2)
life (1)
Lyrics (1)
Maine coon (144)
MegaTroll (1)
mp3 (1)
Nyusha (1)
Paranoid (1)
pixar (1)
plugin (1)
Queen (1)
Rammstein (1)
Rinaldo (1)
Ritz (1)
Scarlett (1)
selva (1)
Small Cat (1)
SMM (1)
Stripped (1)
Toyota (1)
VIASAT (1)
бани (1)
бар (1)
Бах (1)
баян (7)
бог (1)
вв (1)
видео (128)
Вино (3)
гимн (1)
Дамур (122)
Дети (8)
дом (1)
ДР (2)
енот (1)
ЖУТЬ (1)
Зима (12)
зира (1)
Игра (3)
Иные (5)
Ищу (3)
Киев (6)
кино (18)
клип (1)
коты (44)
Круг (1)
Крым (1)
Курт (2)
лев (2)
лето (1)
Люди (2)
мамы (1)
мета (5)
миф (1)
МКС (1)
мода (1)
моЁ (1)
мозг (2)
МТС (1)
Нийа (1)
нут (1)
Нюша (1)
Обоз (2)
Орел (1)
Осень (21)
рев (1)
Рем (1)
смех (1)
снег (1)
спам (1)
СССР (1)
танк (1)
Тату (1)
тигр (1)
туи (1)
ТЭТ (1)
ужас (1)
утро (1)
фейк? (1)
фото (132)
Фрея (12)
Хiй (1)
Хаус (1)
царь (1)
цирк (1)
часы (1)
юмор (2)
язык (1)
#

Календарь

 Май 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
#

Записи

Четверг 18 ноября 2010
Сообщение прочтено 1597 раз
eva | 2010-11-18 14:20:46

На ріці вавилонській— і я там сидів. 

На розбитий орган у роспуці глядів. 

Наді мною ругавсь вавилонців собор: 

«Заспівай нам що будь! Про Сіон, про Табор” - 

Про Сіон? Про Табор? їм вже чести нема: 

На Таборі — пустель! На СіонІ — тюрма! 

Лиш одну хіба пісню я вмію стару:

Я рабом уродивсь та рабом і умру.

Я на світ народився під свист батогів

Із невольника батька, в землі ворогів.

Я хилитись привик од дитинячих літ,

І всміхаться до тих, що катують мій рід.

Мій учитель був пес, що на лапки стає

І що лиже ту руку, яка його бье.

І хоч зріс я, мов кедр, що вінчає Ливан,

Та душа в мні похила, повзка, мов бурьян.

І хоч часом, мов грім, гримне слово моє,

То це бляшаний грім, що нікого не вб”є.

І хоч в душу вірвесь часом волі приваб,

Але кров моя — раб! Але мозок мій — раб!

Хоч я пут не носив на руках, на ногах.

Але в нервах ношу все невільницький страх.

Хоч я вільним зовусь, а як раб спину гну,

І свобідно в лице нікому не зирну.

Перед блазнем усяким корюся, брешу,

Вільне слово в душі, наче свічку, гашу.

Хоч тружусь день і ніч, не доїм, не досплю,

А все чується, це я на панськім роблю.

І хоч труд свій люблю, а все чую гачок:

Ти прикутий до його, мов раб до тачок.

Хоч добра доробивсь, та воно лишь тяжить,

Мов чуже для когось мушу я сторожить,

з ким в життю не зійдусь, все підляжу йому;

Сяк чи так вибірай — все найтяжче візьму.

І хоч часом в душі піднімається бунт.

Щоб із пут отрястись, стати твердо на грунт,—

Ах, то й це не той ГНІВ, що шаблюку стиска,

Це лиш злоба низька і сердитість рабська!..

Вавилонські жінки, одвернувшись ідіть,

І на мене здивовано так не глядіть!

Щоб не впало прокляття моє на ваш плід.

Не прийшлось би раба привести нам на світ.

Вавилонські дівчата, минайте мене,

Хай мій вид співчуттям серце вам не торкне.

Щоби вам не судилась найтяжча судьба.

Найстрашніша клятьба — полюбити раба.

 

Іван Франко. «На ріках вавилонських»

Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены