Убийца:

Завтра утром, когда упадёт луна
золотой монетой в карман горы,
я взойду на плаху, чтоб там узнать,
...
Читать

спробувала зайти на мету з телефона - це дуже незручно - і воносамо натикалось і відкрило оцей пост, я зачиталась 

http://blog.meta.ua/~bckovalenko/posts/i1240968/

а ви кажете люди не міняються - міняється все, головне вправно баготом володіти декому)))

раніше, ну в пору щасливого комунізму, всім давали квартири - безкоштовно!!!

а зараз, самі знаєте, все потрібно купувати за свої кревні

но!!! якого хєра, вибачте, вирвалось))) раніше жили по два, а то і по три покоління разом у тих сталінках хрущовках  а зараз, у пору розвалу і тотального зубожіння, ледь знайомі хлопець з дівчиною, так батьки або на квартиру відправляють, або взагалі окреме житло купують, як так? де тут падвох?

що в мене справді все так погано і з цим треба щось робити, як, наприклад, картинки гарні запостити

100500 раз хотіла написати про те, як я минулого літа з'їздила на свою родіну в Лєнінград, пардон. С-П

але та поїздка мена так заморозила, я після неї не тільки змерзла, я завмерла наче, тому напишу коротко:

московія - мілєйшая країна, люди в ній добрєйшиє сущєства, а яжематєрі матєрістєє всіх матерів світу))) у всіх сенсах, в прямому особливо)) вони своїх діток з пелюшок виховують патріотично, в любові до своєї країни. от є у кого нам ще вчитись і вчитись, как надо родіну любіть. наряжати дитину у військову форму, у садочках розповідати про ворогів навколо, співати під навішеними іконами пісень во імя царя путіна в тих  же формах, це вам не вишиванки, віночки, шаровари, і це не просто клоунада, це - воєнно-патріотічєскоє воспітаніє російсього сознанія

                        МЬІ ВСЬО ПОМНІМ, МОЖЕМ ПОВТОРІТЬ

                          СТАЛІНА НА ВАС НЄТ

це не просто слова у день всєобщего пьянства вєсєлья 9 Мая, які можна списати на зайву чарку, це життєве гасло.  і оті діди на портретах у ході "бєссмєртного полка" це не вселенська повага та шана, бо у всі решту днів  руліт трьохповерховий мат до звичайного "не портретного діда". і оці слова "можем повторіть" теж дуже красномовно показують всю любов та прагнення не МИРУ, а прагнення ВІЙНИ, отакий собі КИЧ. і це вам не придумані біндєровци, це ФАШИЗМ справжній, процвітаючий.

а щодо Сталіна, то він би цих упирів згноїв за наругу над солдатами во імя свойо)

скільки там років давали за носіння форми не військомим?

писи: багато хто з тих фашисто-патріотів не то що просто й не знає як звати справжньго загиблого діда, більшість навіть не може ввімкнути думалку і методом ПІБ дойти до того імені.

писи:писи: гіршими за кацапохохлів можуть бути тільки хохлокацапи))

я зараз  сьогодні замість звичних 20-30 хвилин я дісталась на роботу за годину  оця природа над нами знущається - сипле сніг, шо манну небесну))) і так кожного ранку затори з зубожилих, так ще й катаклізми)))

люде, особливо зубажілі, схаменіться - попродавайте свої айфони-смартфони, ноути, замаскуйте свої джипи, купіть собі кав'яр до хліба і не несіть херню в цих нетрях 

У мене на роботі є така падлюка, яка при температурі + 20 не дозволяєь іншим вмикати обігрівач. Мало того, вона ще й кватирку відчиняє з самого ранку, допоки всі під обід зберуться все нахолодить. І як з цим жити?

на вимогу трудящих))) повретаюсь до звичної для вас feya)))

Дякую, дякую всім НЕ байдужим))) Де б це я так ще насміялась і забула про високий тиск))) 

Мета forever)))

Пока свободньій день, зьірю на мету. Смотрю тут не то чтобьі раздвоение, тут полная расчлененка. Так бьіло всегда, но не в таких масштабах. Раньше пара-тройка человек заводила себе по 10 акаунтов, а сейчас 5 оставшихся и по 100 аков и те несповна розуму. Ну то таке. Давеча я как-то заглядьівала сюда и один веселенький коментарий вот сподвиг меня рассказать вам историю про "лопатой не отбиться".

Жили парень и девушка. Она красивая московская девушка и он - парень из славного града Киева. Однаждьі судьба свела их в небе, в путешествии в еще одну не менее прекрасную страну четьірех морей. Случилась у молодьіх людей, как ето часто бьівает любовь. И свадьба бьіла, и сьіночек родился. Обосновалась молодая семья почему-то в Киеве, хотя у девочки бьіла в Москве, столице мира и самом крутом городе мира, одинокая и не совсем здоровая мама с квартирой. И вот в один из таких полетов к маме, девушка встретила свою старую любовь, глубоко женатого и с двумя детьми мужчину, но разве єто может помешать вновь вспьіхнувшим чувствам? В итоге семьи распались и из частей єтих двух сломаних семей - можно так говорить? - создалась одна новая.

Новая ячейка общества из двух российский граждан также решила обосноваться в Киеве - почему?, ето загадка для всех. В Москве бьіли одолженьі и взятьі в кредит деньги, и в Киеве, в печерском районе, бьіла куплена шикарная квартира. Долгое время в ней делался ремонт, а девушка жила у бьівшей свекрови в свои прилетьі в Киев, а сьін- то бишь внук - постоянно жил то у бабушки, то у отца. К слову, новьій муж также по прилету останавливался у бьівшей свекрови своей новой женьі. А бьівший муж нашей девушки не единождьі забирал нового пьяного дебошира-мужа из различньіх питейньіх заведений.

Ну чтобьі не лить долго воду, вкратце расскажу, что родился ребенок в новой семье, а самой семьи как таковой уже не бьіло. Постоянньіе драки, истерики, побои новьім мужем - ето все привело к разбитому корьіту. На сегодня, после 4-х лет "счастливой" жизни они уже в разводе. Новьій муж отказался продавать совместно приобретенную квартиру и делить деньги. Мамочка с двумя детьмя ушла на квартиру, не менее шикарную - благо свекровь бьівшая первая, та что украинская, оплачивает. Муж-дебошир внес в детские ушки дочери, что он не вьігонял ее и маму, а мама сама ушла. 

Сейчас к девушке на ПМЖ приехала мать из Москвьі, свою квартиру временно сдала в наем, но в планах у них продать жилье в Москве и обосноваться в Киеве. Все граждане России. Что их так тянет сюда? Ведь, со слов наших местньіх кацапо-хохлушек, они не могут от ураинцев лопатой отбиться, но не там на России ( помним, что там с лопатьі кормят))), а тут в Украине - где логика?

Местньіе наши кацапо-хохлушки не фантазерки, а обьічньіе врушки. Вот когда и девушка из рассказа вдоволь "наотбивается" от лопатьі, замахровеет, также будет глаголить, что они не понаехали, они тут испокон веков бьіли и все вокруг ето наше. Да что будут, уже так считают. В одну из наших встреч в Киеве, мне очень ємоционально говорилось, что, мол, как "ето все можно отнять у России - ето же все наше"  За свои, в общей сложности, 11 лет проживания в Киеве она уже решила, что ето все должно бьіть российским.

Тіх, хто давно тут не писав, мета не пропускає. А різну шолопунь кацапську запросто.