Авторизация
Меню
Категории

Календарь
 Декабрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31


Пятница 11 января 2019
feya | 2019-01-11 15:37:29 Про лопату
Сообщение прочтено 37 раз

Пока свободньій день, зьірю на мету. Смотрю тут не то чтобьі раздвоение, тут полная расчлененка. Так бьіло всегда, но не в таких масштабах. Раньше пара-тройка человек заводила себе по 10 акаунтов, а сейчас 5 оставшихся и по 100 аков и те несповна розуму. Ну то таке. Давеча я как-то заглядьівала сюда и один веселенький коментарий вот сподвиг меня рассказать вам историю про "лопатой не отбиться".

Жили парень и девушка. Она красивая московская девушка и он - парень из славного града Киева. Однаждьі судьба свела их в небе, в путешествии в еще одну не менее прекрасную страну четьірех морей. Случилась у молодьіх людей, как ето часто бьівает любовь. И свадьба бьіла, и сьіночек родился. Обосновалась молодая семья почему-то в Киеве, хотя у девочки бьіла в Москве, столице мира и самом крутом городе мира, одинокая и не совсем здоровая мама с квартирой. И вот в один из таких полетов к маме, девушка встретила свою старую любовь, глубоко женатого и с двумя детьми мужчину, но разве єто может помешать вновь вспьіхнувшим чувствам? В итоге семьи распались и из частей єтих двух сломаних семей - можно так говорить? - создалась одна новая.

Новая ячейка общества из двух российский граждан также решила обосноваться в Киеве - почему?, ето загадка для всех. В Москве бьіли одолженьі и взятьі в кредит деньги, и в Киеве, в печерском районе, бьіла куплена шикарная квартира. Долгое время в ней делался ремонт, а девушка жила у бьівшей свекрови в свои прилетьі в Киев, а сьін- то бишь внук - постоянно жил то у бабушки, то у отца. К слову, новьій муж также по прилету останавливался у бьівшей свекрови своей новой женьі. А бьівший муж нашей девушки не единождьі забирал нового пьяного дебошира-мужа из различньіх питейньіх заведений.

Ну чтобьі не лить долго воду, вкратце расскажу, что родился ребенок в новой семье, а самой семьи как таковой уже не бьіло. Постоянньіе драки, истерики, побои новьім мужем - ето все привело к разбитому корьіту. На сегодня, после 4-х лет "счастливой" жизни они уже в разводе. Новьій муж отказался продавать совместно приобретенную квартиру и делить деньги. Мамочка с двумя детьмя ушла на квартиру, не менее шикарную - благо свекровь бьівшая первая, та что украинская, оплачивает. Муж-дебошир внес в детские ушки дочери, что он не вьігонял ее и маму, а мама сама ушла. 

Сейчас к девушке на ПМЖ приехала мать из Москвьі, свою квартиру временно сдала в наем, но в планах у них продать жилье в Москве и обосноваться в Киеве. Все граждане России. Что их так тянет сюда? Ведь, со слов наших местньіх кацапо-хохлушек, они не могут от ураинцев лопатой отбиться, но не там на России ( помним, что там с лопатьі кормят))), а тут в Украине - где логика?

Местньіе наши кацапо-хохлушки не фантазерки, а обьічньіе врушки. Вот когда и девушка из рассказа вдоволь "наотбивается" от лопатьі, замахровеет, также будет глаголить, что они не понаехали, они тут испокон веков бьіли и все вокруг ето наше. Да что будут, уже так считают. В одну из наших встреч в Киеве, мне очень ємоционально говорилось, что, мол, как "ето все можно отнять у России - ето же все наше"  За свои, в общей сложности, 11 лет проживания в Киеве она уже решила, что ето все должно бьіть российским.


feya | 2019-01-11 15:36:16 без темы
Сообщение прочтено 89 раз


Тіх, хто давно тут не писав, мета не пропускає. А різну шолопунь кацапську запросто.

 

 


Комментарии (3)  
Вторник 27 марта 2018
feya | 2018-03-27 23:26:30 немає слів
Сообщение прочтено 179 раз
набожні люди все чекають на кінець світу, навіть і не підозрюючі, що він давно настав
у Миколаєві п'яна мати викинула 9-місячну дитину з мосту у холодну воду. ми, звісно, не боги і не нам вирішувати та й не потрібно цю суку позбавляти життя, її треба просто каструвати. ну не хочеш ти цієї дитини, підкинь у лікарню, у любий заклад чи, зрештою, продай. стільки людей мріють про щастя, яке можна тримати в руках і тобі, сучара, буде за що пиячити
сьогодні на роботі говорили про катастрофи і була така фраза "як Бог може таке допустити, куди він дивиться, чому діти" - це не богохульство, це відчай і неприйняття ситуації

Комментарии (5)  
Четверг 1 марта 2018
Сообщение прочтено 687 раз

трапилась тут днями зі мною одна прикрість: що робити, куди бігти? стала я розгублено і зрозуміла, що піввіку прожила, а блату так ніде й не маю))) ну не маю то й не маю - пішла навмання, не дарма ж кажуть "стукайте і вам відчинять" - відчинили)))  ну і хто молодець? я - молодець))) й надалі нікому нічого не винна, не перед ким не прогинаюсь

сьогодні читала пости і пригадала декілька моментів з того часу "коли дерева були великими")))

срачі на меті були завжди та ще й які. тут завжди когось викривають, звинувачують, міряються своїми причандалами талантами))) і я не є виключенням з того

але от  пригадала, як я особисто 3 рази просила авторів закрити пости через трьох різних людей. я нормально спілкувалась з тими людьми і мені було неприємно дивитись скільки гімна виливали на них. на одну напали через надмірну вагу, на іншу - за її відвертість не тим кому слід, на третього - за його перевтілення з "янгола" на "диявола")))

мені шли назустріч і пости закривали, один автор, правда, зробив це вкрай неохоче. нікому з "героів постів" я ні про що не говорила - навіщо? це ж виключно моя ініціатива була

потім один з "героів" так взагалі присвятив мені декілька "скандальних" постів, на що покійний Кавунко - царство йому небесне (а він був одним серед тих, до кого я зверталась з проханням) зауважив, що ось мені і "віддячили" 

але з Льошею ми тоді дійшли до одного висновку: все що ми робимо, ми робимо не для когось - ми робимо це для себе - пригадала не просто так, згадала Кавунка - скоро його роковини (я не помиляюсь, Груня?) десь чула, що роковини це ніби новий день народження у новому житті -  тож нехай йому там добре "живеться"

і останнє: життя таке коротке, а ми його витрачаємо на різні дурниці і тільки в наших силах щось виправити, змінитися до кращого, - скористаймося цією можливістю

 

 


Комментарии (32)  
Пятница 16 февраля 2018
feya | 2018-02-16 23:02:55 З НОВИМ РОКОМ
Сообщение прочтено 183 раз

справжнім * китайсько-собачим, а то як завжди, поперед батька напразнувались

https://www.youtube.com/watch?v=pQyCvnybgQ4

https://www.youtube.com/watch?v=cfDNM9onqAU

https://www.youtube.com/watch?v=yYvyZRVvz80

НЕ ЗНАЮ, ЯК ПОСИЛАННЯ АКТИВУВАТИ - ПРО "ІХ ТАМ НЄТ", СКІЛЬКІ ДЕБІЛІВ НА ОДНІЙ ОКРЕМО ВЗЯТІЙ ТЕРИТОРІЇ)))


Комментарии (4)  
Пятница 12 января 2018
feya | 2018-01-12 13:16:25 про ЛЮДЕЙ
Сообщение прочтено 194 раз

восени я для себе знайшла один магазинчик - нормальні речі по адекватним цінам і дуууууже приємна хазяйка. а це вчора щось мені захотілось  темних джинсів, бо у мене всі штани якісь яскраві, і я поїхала в той магазин. до джинсів там ще й блузочка знайшлась, кофтинка одна, друга, спідничка... а грошей тільки на джинси. і от та хазяйка віддала мені всі речі, які я собі набрала, а гроші сказала завтра, тобто вже сьогодні, можна занести. бачила вона мене вдруге в своєму житті.

я вже другий день під враженням. не знаю, чи змогла б я от так незнайомій людині довірити. 

отакі в нас люди - дивні)))



Комментарии (11)  
Четверг 21 декабря 2017
feya | 2017-12-21 16:05:03 от сукі))))
Сообщение прочтено 195 раз

це вам не анабель артуа)))

https://www.facebook.com/broadway1624/videos/552464588424053/


Комментарии (7)  
Понедельник 27 ноября 2017
Сообщение прочтено 423 раз

просто дещо зачепило. це написала жінка родом чи то з Росії, чи то з Білорусіі - не пам'ятаю, яка зараз живе у Женеві

Мне кажется, что самая большая пропасть между "нами" и "ними" не в духовности, не в одежде, не в манерах, а в понимании своей телесности. Все начинается с осознания себя, пределов и возможностей своего тела. Из той точки рождается все остальное.
.
Советская культура была очень идеализирована: сталинский ампир, прямые проспекты, бескрайние поля, мускулистые атлеты, целомудренные женщины. И все это смотрело вперёд глазами, полными решимости и веры в будущее. Как античные мраморные статуи.
.
А о вещах, более близких к телу, говорить и думать было не принято - слишком низко и пошло, не по-комсомольски. Поэтому в советских магазинах продавалось такое страшное женское белье. Когда Ив Монтан, накупив целый чемодан рейтуз и бюстгальтеров в Москве, выставил их в Париже, удивились все: французы, которые были шокированы примитивностью и неудобством белья, и советские люди, которые не поняли, зачем их исподнее было делать предметом экспозиции.
...
Читать


Комментарии (13)  
feya | 2017-11-27 10:49:33 віра
Сообщение прочтено 235 раз

Не існує ідеального світу. Світу, де всі щасливі та усміхнені — не існує. Немає світу де всі здорові. Де не лишають дітей. Де немає війни та брехні. Немає світу без зради, болю та страху. Також як і немає світу без краси, любові, щастя та правди. Немає світу без співчуття, милосердя, піклування. Немає світу без надії, без пристрасті, без душі.
Світ в якому є лише щось одне — нереальний та неповний. В ньому відсутня гармонія. Все що однобічно — без гармонії. Все що однобічно — неправда

Чи найкращі зараз часи? — Ні.
Відсутні проблеми? — Ні.
Скінчилася війна? — Ні.
Завершилася криза? — Ні

Мені іноді так страшно, боляче та незрозуміло. Але я продовжую жити, кохати, жадати, насолоджуватися, сміятися, плакати, вірити, сподіватися та любити свою країну.


Комментарии (11)  
Пятница 17 ноября 2017
Сообщение прочтено 79 раз
у неділю 19 листопада, у національному центрі театрального мистецтва Леся Курбаса, відбудеться вечір пам'яті Василя Стуса, Олекси Тихого, Юрія Литвина

Назад123...454647Вперед | Указать страницу