Авторизация
Меню

Календарь
 Апрель 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30


Я тут в льхком замєшатєльствє
feya | 2019-02-12 10:05:33
Сообщение прочтено 261 раз

раніше, ну в пору щасливого комунізму, всім давали квартири - безкоштовно!!!

а зараз, самі знаєте, все потрібно купувати за свої кревні

но!!! якого хєра, вибачте, вирвалось))) раніше жили по два, а то і по три покоління разом у тих сталінках хрущовках Shocked а зараз, у пору розвалу і тотального зубожіння, ледь знайомі хлопець з дівчиною, так батьки або на квартиру відправляють, або взагалі окреме житло купують, як так? Podmigivanieде тут падвох?


Комментарии RSS :

Schetcheg | 12.02.2019 10:17 | [Ссылка]

Мэбли нэякисни . Рыплять . )))


feya | 12.02.2019 10:43 | [Ссылка]

точно))) раніше й меблі були не то що зараз))) 


Schetcheg | 12.02.2019 10:51 | [Ссылка]

Смийтэсь-смийтэсь )) .., а мэнэ о пъятий-шостий ранку , колы - на каникулах , из хаты до магазину у в чэргу видправлялы . По смэтану . )))


feya | 12.02.2019 10:57 | [Ссылка]

по ту, що в бідонах була? так саме вранці вона ще не розбавлена, це по-перше))) хоча ні, ота, що на стінках бідона лишалась казали найкраща)) а по-друге, саме  на ранок у батька ноги мерзли)) через ту сметану - якесь замкнене коло))


medels | 12.02.2019 10:58 | [Ссылка]

а у меня ребёнок до двух-трёх ночи в тырнете сидит, а потом спит, если не будить, то до обеда. Приходится подстраиваться)))


Dvojnic | 12.02.2019 11:44 | [Ссылка]

И тогда, и теперь каждый жил как хотел.

Моя бабушка, будучи простой деревенской бабой "за сорок" с 4 классами образования и с малолетним ребенком на руках, которого она родила почти в сорок, будучи не замужем, переехавши в Луганск очень скоро вступила в кооператив и купила квартиру для себя и сына. За свои кревни. 60 лет назад. Ее брат с женой, которых она тоже перетянула за собой в город, тоже себе купили участок и отстроили дом.

Когда мой отец вырос, женился и родил меня - купили еще одну квартиру в том же доме. Когда родился мой братик - расширились, переехали в квартиру побольше по обмену с доплатой. Тоже за свои кревни. 40+ лет назад. Когда я выросла - тоже купила себе квартиру.

И вот таким когалом, как ты пишешь, в нашей семье никто никогда не жил. Ну, может быть только какие-то короткие промежуточеные периоды, а потом суетились и имели приобретали отдельное жилье. И мы не были какими-то особенными. Многие так жили.

И в то же время, сегодня есть великое множество семей, которые так и живут по три-четыре поколения в 33 квадратных метрах.

В головах подвох. Больше нигде))


medels | 12.02.2019 12:33 | [Ссылка]

Мы тоже не жили когалом....просто когала не было.))) Точнее в моём детстве мы жили впятером: мама с папой,брат, я и бабушка. Они переехали из Вологодской области в Кр.Л в 1969, меня родили в 1972. А когда мне не было и года, получили 4-х комнатную квартиру. Когда мне было 10 лет, брат ушёл в армию. Пришёл и сразу женился. Поэтому я почти всё детство/юность жила в отдельной комнате. Брат себе успел построить трёхкомнатную квартиру. Тогда в конце 80-х Добассантрацит для своих работников строил жильё, но желающим получить квартиру нужно было два года отработать на этой стройке. И вот брат ушёл из ГРОЗов и два года за копейки мантулил на стройке. Зато получил квартиру. Потом я вышла замуж и съехала сначала к свекрови, а потом на съёмную квартиру. Потом умерла бабушка , а родители решили уехать в Вологду и я вернулась в родительскую. А потом в моей жизни случился переезд в Харьков. Да, сейчас мы живём все вместе, но каждый на своей территории....мы с Максом и Нюхой в одном доме, свекровь на нашем же участке, но на своих 32кв. м. , а у мамы в десяти метрах от нас свой домик.

Но я считаю, что нам просто всегда везло....всё как-то случалось вовремя.


Dvojnic | 12.02.2019 13:08 | [Ссылка]

Нет, Лен. "повезло" тут ни при чем. это просто психология у вас такая. вы старались, что-то делали чтобы жить именно так, как вы живете. 

Мы тоже вот так живём "кучками" - я купила квартиру не в том же доме где росла, но в радиусе 300 метров. потому что так было удобнее за бабушкой ухаживать. да и вообще..)

другое моё семейное крыло пол улицы выкупило. первый там поселился прадед, и брат его на этой улице, потом прадед на этой улице одной дочке дом купил, потом другой, третья тоже туда переехала, и младшая дочка его своему сыну тоже на этой улице дом купила и тд.

Крестная моя, пока квартиру не получила, снимала с мужем сарайчик. Но отдельный. 

Когда я достигла, скажем так, паспортного возраста, я уже точно знала что я должна жить отдельно. И так как и на родителей,  и на государство было тогда расчитывать нереально, я знала, что я сделаю это сама.

Это не просто получилось. Вы это сделали. Мы это сделали.

Моя бабушка херачила на трех-четырех работах одновременно. И квартиры покупала, и мебель, и на моря на весь сентябрь ездила, и кушала вкусно, и сама одевалась хорошо, и сына модником растила. На книжке у нее, правда, ничего почти не было. Тыщенка там какая завалявшаяся и всё.

А вот дед моего мужа в шахте почти сорок лет мантулил. Маленький домик имел в шахтном поселке и всё. На книжке почти 60 тысяч сгорело. Он про них потом всю оставшуюся жизнь вспоминал.

Мы сами решаем что для нас важно и живем по своему разумению.


medels | 12.02.2019 14:01 | [Ссылка]

у моей свекрови было семь сестёр....она самая младшая. Так вот их семья тоже заняла в посёлке под Ростовом -на-Дону полулицы...пять домов. Две сестры замуж не вышли и жили вместе в родительском доме. Дети, внуки....в общем большая семья. Так вот теперь там осталось три дома...два пришлось продать за неимением желающих там жить. Оставшиеся между собой не общаются. Слишком много взаимных претензий. Помню как две сестры ссорились между собой за 10см огорода...кто-то забор косо поставил((((. А свекровь моя ни с кем из них не поссорилась, со всеми общается и является, как ни странно, неким катализатором и посредником. А всё почему? Потому что она единственная после института сразу уехала по распределению сначала в Луганск, а потом поменяла комнату в коммуналке в Луганске на отдельную двухкомнатную квартиру в Кр.Л. Она всю жизнь жила отдельно и ездила к родне только в гости. Со всеми осталась в нормальных отношениях.

Я к тому, что не всегда жить большим табором есть хорошо....


Dvojnic | 12.02.2019 14:26 | [Ссылка]

это да, безусловно.. некоторых родственников нужно любить издалека))


feya | 18.02.2019 11:27 | [Ссылка]

дивні люди - могли і не хотіли))) а зараз розкажу на своєму прикладі, як ми "могли і не хотіли"


моя мама мала у Ленінграді квартиру - 2 кімнатки, які їй залишились від великої батьківської. велику батьківську квартиру радянська влада свого часу "понастроіла" відібрала і поділила між "строітєлямі комунізма" керівництвом нової влади. спочатку мама там жила з батьком і бабусею, а потім вона вийшла заміж за батька моєї сестри і він теж там жив. її батько і бабуся померли, потім чоловік помер і мама зустріла мого батька, який теж поселився в маминій квартирі. так ми і жили 4 






потім моя сестра вийшла заміж і її чоловік прийшов до нас жити, народилась дитина, пішли на квартиру. перспектива все життя прожити на квартирі не дуже радувала, бо отримати квартиру в Ленінграді було нереально, а построіть коопєратів - банально не було грошей. тому моя сестра, після закінчення інституту, поїхала у степ - Оренбург, де їй, як молодому спеціалісту, надали гуртожиток, а згодом, років через 10 і квартиру. клімат їй і дитині Оренбурзький не підходив і вони обмінялись на Волгоград. таким чином моя сестра в 30 років вже мала власне житло






потім заміж вийшла я. мій чоловік жив разом з матір'ю і тіткою і мені геть не хотілось жити з двома свекрухами, і не хотілось їхати з Ленінграду. до всього ж я тільки вступила в інститут. так ми і стали жити у мене з моїми батьками. чоловік закінчував навчання і по розподілу почав працювати у Рівному. його, як молодого спеціаліста, поставили на чергу на квартиру і обіцяли гуртожиток. у нас вже була одна дитина і ми чекали хоча б що небудь, но так чоловікові нічого й не дали. моя бабуся, тут в Україні, мала приватний будинок, який згодом знесли і їй дали 2-кімнатну квартиру. вона приклала чимало зусиль, щоб прописати мене до себе, щоб її квартира не дісталась державі, бо була вже немолода, а приватизації ще не існувало.






пізніше, через ряд обставин, я з дітьми остаточно перебралась в Україну і ми всі стали жити у моєї бабусі. чоловік все ще стояв у черзі на квартиру, а стояти міг тільки хтось один. я намагалась "построіть коопєратів", но ,,, там-пара-рам,,, бабуся, я і  двоє дітей, і квартира в 28 метрів - 4 метри по нормативам були зайві. на людину 6 квадратів було достатньо. я змогла встати у чергу на кооператив тільки після народження третьої дитини і черга моя підійшла аж через 12 років. квартири тоді не продавались, будинки так, але за зарплату, без допомоги родина не могла купити будинок. згодом ми просто виміняли  на трикімнатну.






до речі, кооперати у нас будували люди здебільше з сільської місцевості, як не як, а продана корова, поросятко і вже є на перший внесок.  але тут теж був один нюанс - потрібно було мати 10 років міської прописки




так що не все так весело було,

feya | 18.02.2019 12:53 | [Ссылка]

ну й ще додам, що всі мої подруги жили з батьками - всі. от стала перебирати однокласників, одногрупників, з якими спілкувалась і після навчання,  не знайшлось щасливчиків. у однієї подруги так мама була довгий час вдовою, але заради квартири для дітей шукала собі чоловіка з житлом і, таки, знайшла. чоловіки попадались, але пересилити себе не могла, но пощастило і знайшла чоловіка, який не викликав відрази - отаке

в будинку бабусі, в якому ми жили з нею, теж всі жили хто з тещею, хто з свекрухою, хто відразу з двома. були і окремі родини, але у них були до цього приватні будинки з належною кубатурою. бо тим, де на 1м2 було прописано 10 душ, давали одну квартиру на всіх - 3 кімнати і все


Dvojnic | 18.02.2019 13:32 | [Ссылка]

у моей бабушки ни денег не было, ни коровки, которую можно продать. она взаймы брала под квартиру - своих тогда не было в достаточном количестве, а возможность вступить в кооператив подвернулась. родной отец ей отказал, не дал денег, сказал что нету.

но для нее это была приоритетная задача - отдельное жилье. она ее себе поставила и выполнила. всеми правдами и неправдами.

не буду пересказывать где и как она "подживала" пока достроился кооператив - это не важно. но никто в моей семье никогда не искал себе мужа или жену с недвижимостью и ничего не ожидал от государства. может быть потому мы и не разочаровались в нем. и жить "в примаках" даже считалось стыдным.

а государство создало и предоставило условия, в которых вполне возможно было нормально жить. главное было этого захотеть и не лениться. только вот норма у каждого своя ))


feya | 18.02.2019 14:19 | [Ссылка]

я не дуже розумію "а государство создало и предоставило условия, в которых вполне возможно было нормально жить" з тим, що твоїй бабусі довелося гарцювати на 3 роботах, якесь протиріччя))) і до всього ж ТБ радянське якесь брехливе виявляється - у всіх кінах показували, що в радянських сім'ях жили по 2 покоління))) або всі були такі ідіоти рідні душі - мріяли жити з батьками, дідами))

можливо, велику роль відіграло, що саме у Луганську - багатогалузеве промислове місто, робочу силу стимулювали квартирами і може їй і не довелось прочекати тих 10 років для  вступу у чергу, хоча це малоймовірно,  а можливо ти просто цього не знаєш

колись давно чоловіків дядько розказував, як на Донбас свого часу вербували. він 36 р.н і був ще неповнолітнім, тож приблизно десь 50-ті роки. післявоєні часи, країну піднімали, то молодь відправляли туди. було важко, але давали гарний аванс, а потім зарплату. отак хлопців і стимулювали зарплатнею, але всі сумували за родинами.  коли ставало нестерпно, то кидали все і збирались додому, але... на вокзалах завжди чергувала міліція і всих відловлювали і саджали. дядька  з товаришем врятувало тільки те, що вони були неповнолітні, не мали паспортів ще і їх відпустили.  так що дійсно у кожного своє розуміння "нормальньіх условий"


Dvojnic | 18.02.2019 18:34 | [Ссылка]

ох, бедненькие-несчастненькие.. работать приходилось для того, чтобы что-то получить! а они сумували!.. ну это писец, честно..)

Laughing если бы я так размышляла, то наверное тоже до сих пор в родительской квартире жила


feya | 19.02.2019 09:34 | [Ссылка]

Віка, от мені іноді цікаво,- ти придурюєшся чи дурочка по життю? Мільйони людей працювали і тяжко працювали. Процвітала спекуляція, як тоді це називалось, а люди таким чином заробляли зайву копійчину до своїх величезних зарплат у 60-70 рублів. ОБХСС, щоб не посадити їх, жило за рахунок цих спекулянтів.  По сусідству з нами жило багато євреїв і у них завжди були гроші, не знаю звідки, така башковита нація. У них були інші цінності: головне поїсти смачно і вивчити дитину, а самі завжди грязні, в хаті бардак, сморід у хаті не передати який. Але при цьому вони були нормальними, добрими людьми і давали можливість іншим заробити. Русскіє баби підробляли у них пранням білизни, прибиранням, замість них за дєнюжку прибарили парадноє, плювались, але йшли до них, бо вони гарно платили. У мене мама ночами займалась перекладами, поза роботою, і цього не  вистачало на те, щоб купити хату. Навіть при тому, що моя бабця висилала нам посилки з їжею.

Але були, звичайно, і щасливчики - буває і таке в житті, рідко, але буває. Один пнеться і нічого не виходить, а у іншого все граючись виходить. В потрібний час у потрібному місці опинився.  Я вже писала про черги на той же кооператив, так у нас була сусідка, яка нібито мала у міськвиконкомі людину знайому. За певну винагороду та ставила у чергу в перші ряди, ну і перший внесок звісно вносився. Люди щасливі чекали на квартири. А сусідка виявилась аферисткою, їй дали 8 років і назначили повертати людям гроші із своєї зарплати. Навіть не знаю скільки життів їй потрібно, щоб повернути все те ошуканим. Вона відсиділа 4 роки, її через 2 неповнолітніх дітей випустили по амністії. Вона вийшла, розвелась з чоловіком, покинула йому тих дітей і потім, діти казали,що  купила собі приватний будинок. От хто міг собі дозволити жити на широку ногу. І на морі не у чийомусь сараї топчаномісце винаймати, а готель на першій лінії))

Так що всі були ідіотами, а ти одна королева)))


12Вперед | Указать страницу