Авторизация
Меню

Календарь
 Октябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31


Понедельник 29 сентября 2014
Сообщение прочтено 57 раз

Олена Кравченко про спільні дії природоохоронних організацій перед загрозою видобутку сланцевого газу в Україні. Green Video

06.02.2013 Львів. Інтерв’ю виконавчого директора МБО «Екологія-Право-Людина» Олени Кравченко.

Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина», відома мешканцям Львова як «Екоправо-Львів», була заснована в 1994 р. Засновник і президент організації – професор Світлана Кравченко.

За 19 років роботи мета нашої діяльності залишилась незмінною – це захист довкілля. Інструментом захисту довкілля для нас, юристів-екологів, є право. Основним напрямком діяльності «ЕПЛ» є адвокатура і захист довкілля через правові інструменти.

Організація росте, розвиваються нові напрямки. Нещодавно був заснований інформаційно-аналітичний відділ, який аналізує нашу судову практику, екологічне законодавство і намагається його вдосконалювати.

Робота ведеться у різних напрямках. Є низка успішних судових справ. Наприклад, справа по захисту Донецького біосферного заповідника і будівництву каналу Донець-Чорне море. Ольга Мелень отримала премію Голдмана, як основний юрист в цій справі. Це Нобелівська премія в світі охорони довкілля.

Проблем в Україні дуже багато. Проблемою номер один ми вважали будівництво міні і малих ГЕС, які тотально знищують Карпати. Інша величезна проблема – видобуток сланцевих газів в Україні. Тут потрібна солідарність органів місцевого самоврядування, місцевих громад і громадських організацій, щоб зупинити цю небезпеку, щоб вона не переступила поріг України і не стала проблемою номер один на роки і десятиліття.

Проблему видобутку сланцевого газу ми вже матимемо на Юзівській площі. Таку ж проблему ми будемо мати на Олеській площі. За «Шеллом» приходить «Шеврон», який розпочинає низку семінарів для місцевих громад. На семінарах у Львівській області «Шеврон» розказує загальні речі про безпечні технології, що не відповідає дійсності.

Мета всіх природоохоронних організацій сконсолідуватися, проводити свої компанії, свої акції, розробити спільну стратегію, спільні тактичні кроки. Потрібно докласти всіх зусиль, щоб проблема видобутку сланцевого газу компанією «Шеврон» на Олеській площі, в тому числі проблема зараження вод, не стала реалією.

Green Video®
MBGV 0513-2GV


Сообщение прочтено 59 раз

Олена Кравченко про світовий досвід видобутку сланцевого газу та жахливу репутацію «Шелл» і «Шеврон» у світі. Green Video.

06.02.2013 Жовківська районна рада Львівської обл. Круглий стіл «Процес буріння та експлуатація сланцевого газу: соціальні й екологічні виклики». 
https://www.youtube.com/watch?v=wEmTW3GQ9Hc

Виступ Олени Кравченко, виконавчого директора МБО «Екологія-Право-Людина».

Мудре індіанське прислів’я: «Ми не успадкували землю у наших батьків, ми взяли її у тимчасове користування у наших дітей». Ми несемо відповідальність за те, в якому довкіллі будуть жити наші діти, яку воду вони будуть пити.

Низка європейських країн ввела тимчасовий мораторій на використання технології гідророзриву (фрекінгу). Вони впевнилися в катастрофічних наслідках такої технології. Чехія, Румунія, Болгарія наклали мораторій і чекають, що відбудеться в Україні. Україна може стати для них випробувальним майданчиком, полігоном з перевірки ризиків фрекінг-технології в Європі. 

Позиція 78 країн світу щодо фрекінгу викладена в резолюції №118, яка була прийнята у вересні 2012 р. на конгресі МСОП. Потрібно: заборонити застосування гідророзриву поблизу родовищ питної води, у сейсмічних районах, районах з дефіцитом води, поблизу сейсмічних розломів та на природоохоронних територіях; розкрити інформацію про хімічні речовини, що використовуються; вести регулярні перевірки і моніторинг якості питної води. 

Згідно офіційних досліджень Агенції з охорони довкілля США від 20 до 40% хімікатів після гідророзриву залишається під землею, вони не здатні до біологічного розкладу і спричиняють забруднення води, ґрунтів. Дослідження Конгресу США щодо хімречовин (2005-2009 рр.): 14 провідних нафтогазових компаній використовують 3500 різних продуктів, серед них 750 хімречовин, 40% з них – назавжди залишаються в ґрунті (біля 300), з 300 є 29, які включають бензол, толуол, ксилол, формальдегід (канцерогени). Ці канцерогени призводять до безпліддя, аутизму, діабету, захворювання щитовидної залозі, раку.

«Шелл» і «Шеврон» - найбільші нафтогазовидобувні компанії в світі. Вони декларують високі екологічні стандарти своєї роботи. Але факти роботи цих компаній у Нігерії, на Сахаліні, в Еквадорі, в США (Каліфорнія, Пенсільванія) говорять про недотримання задекларованих безпечних стандартів видобутку нафти і газу. Навіть судові рішення не підштовхують компанії-забрудники швидко і в повному обсязі сплачувати штрафи і відшкодування. У січні 2013 в Давосі 16466 голосів присудило «Шелл» народну антипремію - як компанії з найгіршими принципами охорони довкілля і безпеки.

Green Video®
MBGV 0513-1GV-1F


Пятница 5 сентября 2014
Сообщение прочтено 149 раз

Віктор Юрочко про збір, оприлюднення та використання екологічної інформації. Green Video

26.06.2014 Київ, Орхуський інформаційно-просвітницький центр. 

Семінар «Взаємодія органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та організацій громадянського суспільства у реалізації положень Оргуської конвенції». 
https://www.youtube.com/watch?v=pICVIE1pAho&feature=youtu.be

Виступ Віктора Юрочка, МБО «Екологія-Право-Людина». Доповідь «Концепція інтегрованої системи накопичення, аналізу та доступу до екологічної інформації».

Міністерство має забезпечити обробку і доступ до інформації. Інформації багато, але вона непридатна для доступу громадськості. 

Є дві категорії споживачів інформації про стан довкілля і природокористування: державні органи та громадськість. 

Якщо хочемо ефективну державу, то інформація повинна бути одна, відкрита для всіх категорій. 

Важливий елемент інформаційної системи – дозвіл. Дозвільна система у нас шалено корумпована. Баланс між економікою і екологією потрібно шукати не в корупції «з гори», яка розвалює і економіку, і екологію. Після отримання дозволів підприємство веде діяльність (викиди, відходи), здає звіти, платить податки. 

У 1999 р. була спроба об’єднати податкову і екологію, але екологія виявилася нездатною це робити. Потрібна взаємодія «ОВНС-Дозвіл», коли перед отриманням дозволу буде оприлюднена заява ОВНС, де будуть зафіксовані конкретні цифри. Усі дозволи (по повітрю, по воді, по відходах) збираються вокруг одного підприємства. Логічно витікає Реєстр природокористувачів на основі Інтернет, який діє в режимі реального часу.

Напередодні зустрічі сторін Орхуської конвенції в Маастрихті зроблено пілотний проект «Громадський український РВПЗ» (регістр викидів та перенесення забруднювачів) 
http://www.prtr.org.ua/

Green Video®
MBGV 0500-1GV-12F