Авторизация
Меню

Календарь
 Июль 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31


Понедельник 3 февраля 2014
Сообщение прочтено 66 раз

На наші плечі лягає відповідальність за ті землі, де буде впроваджуватись нова фрекінг-технологія.

12.07.2013 м. Івано-Франківськ. Круглий стіл «Екологічні аспекти видобутку сланцевого газу в Україні: проблеми та шляхи вирішення» проводить Всеукраїнський громадський рух «Український вибір».

http://www.youtube.com/watch?v=sdABpW6APy0

Виступ Євгена  Яковлєва, головного наукового співробітника відділу екологічної та техногенної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, д-ра техн. наук.

За словами академіка Вернадського, людина стає потужною геологічною силою. Тому на наші плечі лягає відповідальність за ті землі, де буде впроваджуватись нова високоенергетична комплексна технологія,  і за безпеку людей і наступних генерацій, які тут будуть жити. Екологія – це не тільки наука, філософія, це культура природокористування.

Використання технологій з видобутку сланцевого газу - це вже не точковий вплив, а вплив територіальний. 8 тисяч км2 – Юзівська площа, 6 тисяч км2 – Олеська ділянка, яка виходить на трансграничний басейн рік Західний Буг і Дністер.

Гідророзрив – це не фрекінг. Гідророзрив – розшарування, фрекінг – дробіння. Фрекінгу передує перфорація газоносних шарів, горизонтальний або похилий простріл свердловини, а потім іде не тільки розшарування, а й поперечне дробіння ущільнених порід, які не проникні в природному стані. 1500 атмосфер фрекінгового тиску – це еквівалент 15 тисяч метрів водяного стовпа або 6 тисяч метрів ваги порід (геостатичного тиску). Глибина фрекінгу – 2,5-4,5 км. Можливі техногенні землетруси від 3 до 5 балів.

Довжина тріщин після фрекінгу оцінюється по акустичним вимірам. 2% тріщин мають довжину до 600-800 м, послаблені зони - у 2 рази більші. Відхилення від вертикальної свердловини 1-3 км.

Таким чином, ми охоплюємо площу, яка в 2-3 рази перевищує щільність тектонічних порушень. Маємо дуже високу вірогідність виходу тріщин на геомеханічний контакт з тектонічними порушеннями. Можливо забруднення приповерхневих і поверхневих вод фрекінг-рідиною. Після прострілу з фрекінгом активно виділяється газ з водою, він дає емульсію, вага якої значно менша води і вона активніша. Такий «газ» через розломи зі швидкістю от 5 до 50 років виходить в зону прісних вод, родників і річних долин.

Сьогодні в США працює програма про проведення контрольних робіт по оцінці якості поверхневих і підземних вод в 35 штатах, де надійшли скарги місцевих мешканців. В США пробурені до 3 млн. свердловин. І за 30 років пішли прояви на якості води, на захворюваннях.

Геологічне середовище – це депо усіх впливів: механічного, енергетичного, хімічного. У фрекінгових розчинах використовується до 450 реагентів, з яких нашими лабораторіями визначається тільки  10-15%. Треба серйозно замислитися про адаптацію цієї технології до геологічного середовища України. За моїми оцінками, 5-50 років є та дистанція можливого прояву практично всіх наслідків зміни фільтраційного, гідрохімічного і сейсмо-геофізичного режиму.

Потрібно:

1) Виконати комплексну оцінку екологічного стану  територій – по землі, воді, надрам і по здатності сприйняття параметрів фрекінгу.

2) Побудувати науково-дослідні полігони для виконання фонових газохімічних досліджень, спостережні свердловини.

3) Науково обґрунтувати гранично допустимі параметри фрекінг-технології. Наукове дослідження повинно вестись на упередження тих робіт, що вже розпочались.

Green Video®

MBGV 0477-1GV-2F


Читать


Сообщение прочтено 58 раз

Олександр Орлов:"Через 2-3 роки розруйнуємо благодатні землі західних областей України, а газу не буде... Chevron буде брати воду, потім закачувати відходи – хто буде пити цю воду? " 

12.07.2013 м. Івано-Франківськ.  Круглий стіл «Екологічні аспекти видобутку сланцевого газу в Україні: проблеми та шляхи вирішення» проводить Всеукраїнський громадський рух «Український вибір».

http://www.youtube.com/watch?v=sdABpW6APy0

Виступ Олександра Орлова, професора кафедри геології та розвідки нафтових і газових родовищ Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, д-ра геол.-мінерал. наук.

У відношенні енергоносіїв людство зараз на порозі великих відкриттів. Це водневе паливо, азотне паливо, це гелій-3. Але потрібно ще 20-30 років для їх промислового впровадження. Тому, безумовно, проблему видобутку сланцевого газу в Україні потрібно вивчати. І головне питання: де бурити, де розпочинати пошуки сланцевого газу? На прикладі Польщі, де пробурено 40 свердловин в силурі, а газу нема ні в Люблінській западині (по сусідству з Волино-Подільською плитою), ні в Померанії. І нам пропонують «рішенням колективу» Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (ІФНТУНГ) іти саме на силур. 

У нас в  чорносланцевих породах силуру немає жодного проценту органічної речовини, а у американців – 5%. Через 2-3 роки розруйнуємо благодатні землі західних областей України, а газу буде дуже мало або не буде зовсім. Щоб цілеспрямовано виходити з пошуками на силур, необхідно не бурити горизонтальні свердловини, а провести ретельні геологічні, геотермічні дослідження. Це потрібно записати в договір з «Шеврон».

Найбільш багата у нас на органіку менілітова світа олігоцена. Там на деяких ділянках до 50% вміст органіки. Наша пропозиція: почати дослідження і промислові роботи на старих площах, де закінчено видобуток нафти або газу в минулому. «Шеврон», як тільки заключить договір, почне «загрібати» воду на Олеській ділянці. Ми порушимо гідромережу. В західних областях нараховується 64 мінеральних джерела. «Шеврон» буде брати воду, потім закачувати відходи – хто буде пити цю воду? Тому спочатку треба на старих площах.

Ні в якому разі не можна об’єднувати 4 області в одну Олеську площу. Не можна, тому що кожна територія має свої геологічні особливості.

По Західній Україні проходить тектонічний розлом, по якому проходить зчленування Східно-Європейської платформи і Карпатського орогену. Це дуже небезпечна зона, це рухома зона. І проводити тут експерименти вібросейсмічним методом потужними віброплитами, як пропонує «Шеврон», не можна.

Green Video®

MBGV 0477-1GV-4F

YouTube Green Video®

http://www.youtube.com/user/GreenVideoview

 

ВКонтакте Green Video® Ukraine

http://vk.com/greenvideo

 

Twitter Green Video® Ukraine


Читать


Сообщение прочтено 77 раз

Володимир Харкевич:" Згідно Водного Кодексу в зоні живлення водозаборів не можна розташовувати будь-які глибокі свердловини."  

12.07.2013 м. Івано-Франківськ. Круглий стіл «Екологічні аспекти видобутку сланцевого газу в Україні: проблеми та шляхи вирішення» проводить Всеукраїнський громадський рух «Український вибір».

http://www.youtube.com/watch?v=sdABpW6APy0

Виступ Володимира Харкевича, доцента кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології Львівського національного університету імені Івана Франка, канд. геол.-мінерал. наук. Тема: «Проблема охорони водних ресурсів Західного регіону України».

Якість води залежить від того, як відбувається живлення водоносного горизонту. Якщо в зоні живлення є якісь джерела забруднення, то опади будуть вимивати ці шкідливі речовини, і вони будуть попадати в підземні водоносні горизонти. Приклади. Жидачівський водозабір поряд зі сміттєзвалищем – у воду попадає амоній. Джерело №5 Моршинського водозабору – поряд із заповідником, вода найвищої якості. У Соснівському водозаборі в 70-х роках було багато фтору - у дітей цього району була розвинута гіпоплазія зубів. Наявність фтору, йоду показує, що живлення горизонту відбувається з боку глибинних розломів. Тому можливе техногенне забруднення і зі сторони глибинних розломів.

Олеська ділянка охоплює Львівську, Івано-Франківську і Тернопільську області. Івано-Франківськ знаходиться на перетині багатьох розломів. Якщо буде застосована технологія видобування сланцевого газу, то розломи можуть стати природним чинником, який спричинить техногенне забруднення водоносного горизонту.

Сланцевий газ продукують із горючих сланців хімічним методом. При розчиненні керогену в бензолі і толуолі отримують метан і діоксид вуглецю. Сланцевий газ на Олеській ділянці неможливо отримати із-за того, що там у сланцях дуже низький вміст органічної речовини (до 0,9%), текстура тонко крапельна і велика глибина залягання сланців.

Основний документ для водників – Водний Кодекс, але посадовці їм часто нехтують. На Олеській ділянці розташовані сотні водозабірних свердловин. Зона живлення – вся Олеська ділянка. Згідно Водного Кодексу в зоні живлення не можна розташовувати будь-які глибокі свердловини. За державними санітарними правилами санітарно-захисна зона водозабора повинна бути не менш 3 км. На Олеській ділянці немає місця, де можна розмістити свердловину.

Технологія видобутку сланцевого газу об’єднує 3 процеси. 1. Вибух у свердловині, щоб утворилися тріщини і відділити кероген. Це може спричинити землетрус. 2. Закачування у свердловину хімічного розчину (вода, пісок, бензол і толуол). При такій густині свердловин і природній тріщинуватості це спричинить отруєння всіх питних вод водозаборів річки Дністер. Захистити від такого отруєння неможливо. 3. Відкачування газу і зворотних вод на поверхню. Зворотна вода закачується у неізольовані ставки-накопичувачі, де вода фільтрується через ґрунт в підземні води, також ця токсична рідина випаровується в повітря. На кожному кроці технологія видобутку сланцевого газу створює великі небезпеки.

Треба дотримуватись вимог Водного Кодексу України. На теперішній час в усіх сферах життєдіяльності немає нічого важливіше, ніж охорона питних вод від забруднення. На державному рівні Україна повинна піднімати це питання. Згідно Водного Кодексу при будівництві будь-якого об’єкту повинен бути гідрогеологічний висновок про вплив на підземні води. Якщо компанія зарубіжна, то таке обґрунтування повинно бути щонайменш від трьох організацій – від геологічних, наукових, екологічних установ. Такого висновку у договорі з «Шеврон» немає.

Green Video®

MBGV 0477-1GV-5F


Читать


Сообщение прочтено 63 раз

Орест Ступка: "Якщо Chevron і Shell почнуть бурити, то від них ви абсолютно не отримуєте інформації по геології."

12.07.2013 м. Івано-Франківськ. Круглий стіл «Екологічні аспекти видобутку сланцевого газу в Україні: проблеми та шляхи вирішення» проводить Всеукраїнський громадський рух «Український вибір».

http://www.youtube.com/watch?v=sdABpW6APy0

Виступ Ореста Ступки,  зав. відділу проблем геології Карпат Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України, д-ра геол.-мінерал. наук.

Проблема сланцевого газу в Україні «плаває» на двох китах. Перший -  це позбутися енергетичної залежності. Другий кит спирається на ствердження, що Україна відносно обмежена ресурсами енергетичної сировини. Проблема сланцевого газу в Україні містить 3 складові: геологічну, екологічну, геотехнологічну. Зупинюся на геологічній.

Перспективи сланцевого газу на Волино-Поділлі зв’язуються с нижнім девоном, силуром, а в Дніпрово-Донецькій западині – з старшим девоном, карбоном. Спеціальні роботи по сланцевому газу не проводилися, нема літератури по дослідженню видобування газу з ущільнених порід. Вуглеводні перспективи Волино-Поділля проблематичні через слабу вивченість глибинних надр, глибинного буріння. Для розробки таких родовищ потрібно буде роки, мільярди доларів і відповідні технології.

Польща розглядалася як клондайк сланцевого газу. А отримали на сьогодні в 10 разів зменшення прогнозного ресурсу. Достовірні запаси для комерційного видобутку сланцевого газу не підтвердилися. Одна із основних причин – вкрай низька вивченість родовищ сланцевого газу. Якщо «Шеврон» і «Шелл» почнуть бурити, то від них ви абсолютно не отримуєте інформації по геології.

В Україні є великі можливості з видобутку традиційних газів. Це родовища в Лиманському трикутнику, район Дніпровсько-Донецької западини, Азово-Чорноморська акваторія. Є перспективи видобутку газогідратів. Треба також надалі освоювати Карпати. Так, в Бориславському районі відкрито одне з найглибших в Європі родовищ нафти. Відкрито Лопушнянське родовище, яке залягає під насувом Карпат. В цих районах України ми маємо потенціальні ресурси, на які потрібно в першу чергу звернути увагу. А сланцевий газ – це перспектива. Потрібно спочатку робити дослідження, зробити пілотні свердловини, вивчити матеріали, а не ставити воза поперед коня.

В українських реаліях значно важливіше за видобуток сланцевого газу проводити політику структурної перебудови національного господарства, зменшення енергозалежності та підвищення енергоефективності економіки.

Green Video®

MBGV 0477-1GV-7F

YouTube Green Video®

http://www.youtube.com/user/GreenVideoview

 

ВКонтакте Green Video® Ukraine

http://vk.com/greenvideo

 

Twitter Green Video® Ukraine

https://twitter.com/GreenVideoUA

 

Facebook Green Video


Читать


Сообщение прочтено 52 раз

Запаси сланцевого газу – це найбільший піар у світі.

12.07.2013 м. Івано-Франківськ. Круглий стіл «Екологічні аспекти видобутку сланцевого газу в Україні: проблеми та шляхи вирішення» проводить Всеукраїнський громадський рух «Український вибір».

http://www.youtube.com/watch?v=sdABpW6APy0

Виступ Вадима Кривошеєва, ст. наукового співробітника Чернігівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту, канд. геол.-мінерал. наук, академіка Інженерної академії України.

Ми успішно розвалили нашу нафтогазову галузь. А зараз шукаємо «дядька», який би шукав у нас сланцевий газ. Хоча наші ресурси традиційного газу вичерпані лише на 20%. Нам треба відновити свій пошуковий комплекс. Ми могли би в найближчі роки, не чекаючи 20-30 років сланцевого газу, значно покращити свої енергетичні можливості.

Про сланцевий газ:

1. Екологія. Нам на цій землі жити. Той, хто прийде з-за кордону, він напакостить і піде, а ми нічого не зможемо зробити. Сланцевий газ має багато домішок, по теплотворній здатності в 2 рази нижче за природний. Замовчується, що відпрацьована ГРП-рідина - радіоактивна. В США в районах видобутку люди хворіють на рак.

2. Запаси сланцевого газу – це найбільший піар у світі. Розумні люди прийшли до думки, що нетрадиційний газ складає всього 4% від реальних видобувних запасів традиційного газу. В світі десь 12 трлн. м3 ресурсів сланцевого газу, це 8,3% від традиційного, якщо врахувати і теплоздатність в 2 рази нижчу. В Польщі після пробурення пошукових свердловин прогнозні запаси впали в 10 разів. В Україні теж називаються різні цифри, але які реальні видобувні запаси – це питання. 

3. Американці свої технології скидають в Європу. Але Європа розумна. Більшість країн рахує, що вигідніше мати чисту екологію і заробляти на туристах, а не на «грязному» сланцевому газі.

4. Про собівартість. Американці не показують всіх витрат на видобуток. Статистика показує, що при десятках тисяч свердловин всього 7% окупається через 10-15 років, тільки 20% прогнозних площ дають результат. Про Польщу кажуть, що,  якщо там буде сланцевий газ, то в 10 раз дорожче від американського.

5. Сланцевий газ тільки для місцевого споживання. Не можна використати трубопроводи високого тиску, треба будувати нові комунікації, а це мільярдні витрати на багато років.

Тому найближчі 25-30 років навіть при позитивних результатах ми не покриємо свої потреби в газі за допомогою сланцевого газу. Тільки відновлення буріння на традиційний газ допоможе за 2-3 роки збільшити видобуток в 2-4 рази. Якщо сучасну сейсморозвідку, сучасну геохімію і метод геофізичного прогнозу виконувати зараз для перевірки нафтогазоносності структур, можна дуже оперативно отримати результат – бурити чи не бурити. Є в нас свої резерви, є можливості. Якщо соту долю коштів, що планується у сланцевий газ, дати на пошук традиційних джерел, ми завтра можемо набагато покращити свій енергетичний стан.

Green Video®

MBGV 0477-1GV-8F

YouTube Green Video®

http://www.youtube.com/user/GreenVideoview

 

ВКонтакте Green Video® Ukraine


Читать


Сообщение прочтено 81 раз

Роман Паньків:" Екологічна оцінка підземних і наземних вод Олеської площі"

12.07.2013 м. Івано-Франківськ. Круглий стіл «Екологічні аспекти видобутку сланцевого газу в Україні: проблеми та шляхи вирішення» проводить Всеукраїнський громадський рух «Український вибір».

http://www.youtube.com/watch?v=sdABpW6APy0

Виступ Романа Паньківа, зав. відділу гідрогеології Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України, канд. геол. наук.

Кілька років вже проводилися екологічні наради, збиралися люди, які розумілися на справах, але ні одного представника влади не було. А екологія – предмет, який вимагає грошей. Не дадуть грошей – не буде екології. А грошей не дають постійно, з того часу як був сірчаний комбінат, були вугільні розробки, калійні. Коли вони «тріснули», вся екологія загаджена, зіпсута, і грошей знову ніхто не дає (Калуш, Роздолля, інші). Екологія у Львові і Львівській області дуже погана.

Коли було рішення Академії наук, що треба щось робити, була створена тематична група з київських і львівського інститутів. Треба вивчати ті райони, де будуть розробки, щоб мати уявлення про те, з чого виходимо. Були вивчені води силурійського водоносного комплексу. Ті води виявилися: слабокислі солянки у відновному середовищі, високометаморфізовані, хлоридно-кальцієвого типу, що в умовах сповільненого водообміну гарантує збереження в них покладів вуглеводнів. При виході на поверхню ці води будуть забруднювати довкілля, зокрема металами, особливо стронцій (162 млг/л) і барій (20 г/л). Це тільки початок.

 Ми так само перейдемо до кембрійських вод і, відповідно, пород. Якщо, не дай Боже, почнеться видобуток, то розбурювати будуть кембрій і силур.

Розуміємо, що потрібна ще поверхнева екологія, тому лабораторія проблем екології зробила екологічну оцінку ріки Дністер и Західний Буг.

По Західному Бугу зроблена оцінка, по якій виходе, що якість річкових вод басейну Західного Бугу в 2011 р. охарактеризована як друга і третя категорія першого і другого класів якості вод – значить, дуже чисті, досить чисті і слабо забруднені. Це як раз територія, де передбачаються експерименти «Шеврон». Цю роботу потрібно робити. Бо дуже все подібно на те, що наша Львівська обласна рада збирається проголосувати за погодження на експериментальні розвідкові свердловини.

Green Video®

MBGV 0477-1GV-10F

YouTube Green Video®

http://www.youtube.com/user/GreenVideoview

 

ВКонтакте Green Video® Ukraine

http://vk.com/greenvideo

 

Twitter Green Video® Ukraine

https://twitter.com/GreenVideoUA

 

Facebook Green Video

http://www.facebook.com/pages/Greenvideo/479594628750143

 

Google+
Читать


Сообщение прочтено 45 раз

12.07.2013 м. Івано-Франківськ. Круглий стіл «Екологічні аспекти видобутку сланцевого газу в Україні: проблеми та шляхи вирішення».

12 липня 2013 р.  в Івано-Франківську Всеукраїнський громадський рух «Український вибір» організував круглий стіл «Екологічні аспекти видобутку сланцевого газу в Україні: проблеми та шляхи вирішення». У засіданні взяли участь вчені із наукових інститутів України, громадські діячі, правозахисники, представники місцевих органів влади.

Організатори круглого столу поставили ряд запитань про перспективи видобутку сланцевого газу в Україні, про економічний, правовий і екологічний аналіз угод про розподіл вуглеводнів з компаніями «Шелл» і «Шеврон», про сланцевий досвід США і позицію європейських держав, про екологічні ризики від технології гідророзриву пластів, про відсутність зв’язку між видобутком сланцевого газу і енергетичною незалежністю України.

Позиції вчених, які займаються питаннями гідрогеології, геології, екології по Юзівській і по Олеській площам щодо сланцевого газу практично співпадають: ресурси сланцевого газу слабо вивчені; прогнозні запаси мають великий розбіг даних, якому не можна довіряти; зруйновано системи геологічного і екологічного нагляду; великі обсяги води для фрекінг-технології ніде брати в вододефіцитних регіонах; є реальні екологічні ризики хімічного і радіоактивного забруднення приповерхневих і поверхневих вод, ґрунтів; є вірогідність землетрусів.

Тільки вчені із Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу від імені свого наукового колективу заявили, що потрібно добувати сланцевий газ на Олеській ділянці, що ризики не більші, ніж при видобутку традиційного газу, що згідно законодавству и новітнім технологіям жодних застережень щодо видобутку газу із сланцевих порід в Україні немає. Думку про економічний розвиток територій Львівської і Івано-Франківської областей завдяки сланцевому проекту з компанією «Шеврон» висказав представник Івано-Франківської ОДА. Але професор кафедри геології того ж Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу О.Орлов не погодився з висновком «колективу» і застеріг від проведення розвідувальних робіт на Олеській ділянці, щоб не порушити гідромережу регіону.

Незалежні експерти з охорони навколишнього середовища із Харкова і Слов’янська переконані, що український уряд і чиновники лобіюють інтереси іноземних компаній всупереч інтересам народу України. Це підтверджує поспіх в прийнятті рішень щодо погодження угод про розподіл вуглеводнів у Харкові і Донецьку, а також правовий аналіз корупційної складової цих угод. Угоди неправомочні, тому що відсутні правова, економічна і екологічна експертизи проектів.

Green Video®

MBGV 0477-1GV

YouTube Green Video®

http://www.youtube.com/user/GreenVideoview

 

ВКонтакте Green Video® Ukraine

http://vk.com/greenvideo

 

Twitter Green Video® Ukraine

https://twitter.com/GreenVideoUA

 

Facebook Green Video


Читать


Пятница 31 января 2014
Сообщение прочтено 34 раз

І.Варченко прогнозує варіанти розвитку подій щодо видобутку сланцевого газу.

07.06.2013 м. Донецьк. Круглий стіл «Екологічні аспекти видобутку сланцевого газу в Україні: проблеми та шляхи вирішення» проводить Всеукраїнський громадський рух «Український вибір».

http://www.youtube.com/watch?v=sX9QZNxN_Co

Виступ Івана Варченка, депутата Харківської обласної ради.

Депутати Харківської облради  дружно, як і депутати Донецької облради, проголосували за те, щоб компанія «Шелл» працювала на Юзівському родовищі, проголосували, не бачачи в очі тих документів «Про угоду про розподіл вуглеводнів», за які голосували.

Голова Харківської облради С.Чернов на прохання представити документи для ознайомлення відповів, що це дуже дорого роздруковувати – там 700 сторінок. Обдурив двічі. Сторінок всього 350. А 2000 грн. витратити на те, щоб депутатський корпус приймав відповідальне рішення, дорого? Ми говоримо про угоду, яка буде діяти протягом 50 років!

Правова складова питання. Українське законодавство абсолютно не готове, щоб приймати угоду з «Шелл». «Шелл» зайшло в Україну за домовленостями з урядом з чорного ходу. З Європою вони працюють по-іншому: спочатку інформаційна компанія, а потім вже всі правові документи, які супроводжують розвідку і видобуток нетрадиційних газів.

Я за видобуток тих природних ресурсів, які нам дав Бог на цій землі. Екологічних ризиків при видобутку сланцевого газу багато, і це визнають і самі видобувні компанії. Я за те, щоб до нас прийшов потужний інвестор. Але в даній угоді нема економічних вигод для України. Основна теза українського уряду, що завдяки угоді Україна буде з газом. Але з тексту угоди випливає, що якщо ми будемо дотримуватися тих цифр, які там закладені, то Україна з газом не буде. З газом буде компанія «Шелл», з газом буде «компанія» кількох українських осіб, наближених до президента, «СПК-Геосервіс».

Якщо уявити, що вийдуть на пиковий видобуток – 10 млрд.м3 в рік, з них 6,5 млрд. – компенсаційна продукція видобувній компанії, 35% - прибуткова вуглеводнева продукція. Тільки третина від 3,5 млрд. належатиме державі Україна, дві третини – компанії «Надра Юзівська» і компанії «Шелл». Таким чином, з видобутих 10 млрд. Україна буде мати 1,2 млрд. м3 газу. Чи забезпечать вони український ринок? Ні. Україна за рік споживає до 50 млрд. м3 газу.

Сланцевий газ, який поступить на український ринок від компанії «Шелл», буде мати ринкову ціну. Тому говорити про якесь зниження ціни на газ теж недоцільно.

Три варіанти розвитку подій:

1) Песимістичний. Закон має восторжествувати. Говоримо, що угода була підписана з численними порушеннями українського законодавства, і в суді повертаємо ситуацію в статус-кво. Аплодуватимуть екологи, але Україна втратить репутацію надійного партнера.

2) Реалістичний. Держава буде працювати і з компанією «Шелл», і з народом України не в межах домовленостей, які виписані в угоді, а в межах щоденних домовленостей. Такий напівкорупційний «зручний» варіант.

3) Оптимістичний. Суттєва зміна українського законодавства. Перші кроки вже зроблено. У ВР лежить законопроект Авакова-Томенко. Спочатку знімаємо екологічні ризики, після - ведемо розвідку і т.д. Для цього треба накласти мораторій. Європа цього не боїться.

Вихід в тому, щоб ми спробували зберегти обличчя нашої країни як надійного партнера, але є сенс дочекатися до того, поки ми знайдемо безпечні технології, є сенс відверто і чесно працювати з людьми. Можливо, є сенс дати людям персональні гарантії, назначити персональні відшкодування тим, на чиїй території буде проводитись видобуток сланцевого
Читать


Сообщение прочтено 76 раз

О.Ведмідський (ХОГО «Зелений Фронт»): "Радіаційна загроза від фрекінгу є реальною."

07.06.2013 м. Донецьк. Круглий стіл «Екологічні аспекти видобутку сланцевого газу в Україні: проблеми та шляхи вирішення» проводить Всеукраїнський громадський рух «Український вибір».

http://www.youtube.com/watch?v=sX9QZNxN_Co

Виступ Олексія Ведмідського,  члена Координаційної ради ХОГО «Зелений Фронт», м. Харків.

Однією з проблем видобутку сланцевого газу є вірогідність створення радіоактивних відходів. І, як слідство, загроза радіоактивного забруднення територій, прилеглих до місць видобування. Ці ризики можна значною мірою знизити, але в Україні контроль радіаційного забруднення ведеться дуже епізодично, точніше, ведеться його імітація. Тому небезпека радіаційного забруднення від видобутку сланцевого газу стає реальністю.

О.Ведмідський на слайдах зафіксував покази приладів з вимірювання радіаційного фону в зоні Чорнобильської катастрофи і в різних містах і районах України (Дніпропетровська область, м.Кіровоград). Багато місць, де рівень радіації перевищує норму в десятки разів і вищій за рівень поблизу Чорнобильської АЕС. Там випасають і тримають худобу, грають діти, мешкають люди. Представники екологічної інспекції при визові тільки вимірюють рівень і констатують, що дійсно, є забруднення, але навіть акту не складають.

При такому ставленні до радіоактивних відходів радіаційна загроза від фрекінгу є більш, ніж реальною. А в випадку забруднення є висока вірогідність, що населення про це навіть не дізнається.

Green Video®

MBGV 0474-1GV-12F

YouTube Green Video®

http://www.youtube.com/user/GreenVideoview

 

ВКонтакте Green Video® Ukraine

http://vk.com/greenvideo

 

Twitter Green Video® Ukraine

https://twitter.com/GreenVideoUA

 

Facebook Green Video

http://www.facebook.com/pages/Greenvideo/479594628750143

 

Google+ Green Video®

https://p lus.google .com/commu nities/106 3637068518 49702051?h l=ru

 

VK Green Video® EN

http://vk.com/greenvideoen

 

Twitter Green Video®

https://twitter.com/GreenVideoTM

 

Одноклассники Green Video® Ukraine


Читать


Пятница 22 ноября 2013
Сообщение прочтено 57 раз

Зараз проводити промислову розробку газу методом фрекінгу в густонаселеному регіоні Європи – злочин.

Ярослав Лазарук, в.о. директора Українського науково-дослідного геологорозвідувального інституту, доктора геологічних наук: "Ресурси сланцевого газу Олеської ділянки і екологічні ризики його видобування ". 02.10.13 Львів.

02.10.2013 Львів. Громадське обговорення в сесійній залі Львівської обласної ради щодо пошуку, розвідки та видобутку вуглеводнів на території Олеської площі. 
...
Читать


Назад1234567Вперед | Указать страницу