Авторизация
Меню

Календарь
 Июль 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31


Понедельник 8 декабря 2014
Сообщение прочтено 55 раз

Green Video News. Global Frackdown 2014 (Міжнародний антифрекінговий день). Kyiv, the 11th of October, 2014

Починаючи із 2012 року Міжнародний антифрекінговий день, Global Frackdown, почали відзначати більш ніж в 30 країнах по всіх континентах.

По всьому світу в цей день, день боротьби проти фрекінгу, проходять акції та маніфестації, спрямовані проти видобутку сланцевого газу, на різних мовах активісти заявляють: Ми проти знищення екосистеми! Ми за чисту воду! Ми за життя! Природа не має кордонів! Людей непокоїть майбутнє їхньої землі, збереження природи, безпека власного існування та існування наступних поколінь. 
...
Читать


Понедельник 3 февраля 2014
Сообщение прочтено 85 раз

Рідинний фрекінг відрізняється від гідророзриву пласта, який застосовують на традиційних свердловинах для підвищення дебіту. На ГРП потрібно 80% річного стоку річок. Екологічні наслідки такого водокористування непередбачувані.

12.07.2013 м. Івано-Франківськ. Круглий стіл «Екологічні аспекти видобутку сланцевого газу в Україні: проблеми та шляхи вирішення» проводить Всеукраїнський громадський рух «Український вибір».

http://www.youtube.com/watch?v=sdABpW6APy0

Виступ Ярослава Лазарука, в.о. завідувача відділу геологічного моделювання і підрахунку запасів Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України, д-ра геол.н.

Прогнозні ресурси сланцевого газу на Олеській ділянці відрізняються в різних джерелах (від 100 млрд. до 5,5 трлн. м3), тому що єдиної методики оцінки не існує. Офіційна цифра Держгеослужби - 1,5 трлн. м3. На відміну від Польщі вміст органічної речовини в глинистих сланцевих породах Олеської ділянки - 0,5%. Щоб дістати 65% прогнозного сланцевого газу на Олеській ділянці, потрібно пробурити 57 тисяч свердловин. 10-15% газу вже є добрим результатом. Коефіцієнт газовіддачі при ГРП дуже низький. Реально можна добути 120-150 млрд. м3. Міністерство енергетики США дає цифру 100 млрд. м3. Таких запасів Україні вистачить на 2-3 роки.

Ризики на Олеській ділянці:

1. Фрекінг буде проводитись на глибині 2-4 км у відкладах силуру, магістральні тріщини поширюються на 200-300 м. Якась частина фрекінгової рідини з хімреагентами профільтрується у вищі шари палеозою. Але тут зона застійного гідродинамічного режиму, тому вода на поверхню попаде через мільйони років. Тут загрози немає.

2. Є багато розривних порушень – розломів, які при масованому гідророзриві можуть розкритися. По цих розломах токсична рідина може попасти на поверхню и до приповерхневих вод.

3. На один фрекінг потрібно приблизно 2 олімпійські басейни води. Стік всіх рік на Олеській ділянці - 1,4 трлн. м3 води в рік. Якщо пробурити 9 свердловин на 1 км2, то на ГРП потрібно 1,1 трлн. м3 води. Це 80% річного стоку. Екологічні наслідки такого водокористування непередбачувані. Це буде екологічна катастрофа.

4. Для забезпечення гідророзриву  прийдеться підвозити мільйони тонн вантажу важкою технікою. На 1 свердловину - близько тисячі 20-тонних машин тільки для води.

5. Суттєве шумове навантаження від роботи важкої техніки та агрегатів.

6. Дебіт свердловин дуже низький, тому потрібно через 2-3 місяці повторювати новий цикл. Також потрібні промислові бази. Природний ландшафт буде знищено.

7. Район Олеської ділянки густозаселений на відміну від газосланцевих напівпустельних районів Техасу.

8. Галичина вже зараз зветься найбільшим сміттєзвалищем Європи. Куди дівати відпрацьовану після фрекінгу рідину, як утилізувати тверді відходи? «Шеврон» відповідає, що згідно з законодавством. В США амбари-відстійники випаровуються прямо у повітря, забруднюючи його канцерогенами.

9. Є техногенні ризики - аварії. На 1 тисячу свердловин – 3 свердловини аварійні.

10. На Олеській площі досить густа гідрологічна сітка, тому легко можна забруднити весь басейн. Якщо хімічні речовини попадуть в басейн Західного Бугу, то можуть виникнути транскордонні претензії з боку Польщі.

11. Прибутки від сланцевого газу не дістануться місцевим громадянам. Формування ціни на газ в Україні ніяк не залежить від тих, хто і як його видобуває.

Потрібно провести розвідку на сланцевий газ, щоб чітко знати ресурсний потенціал. Я категорично проти десятків свердловин, призначених для промислової розробки в одному з густонаселених регіонів Європи.

Угода між «Шеврон» і Україною повинна складатись з двох угод:

1. Проведення пошуків, розвідки і розрахунку запасів (декілька пошукових свердловин)
Читать


Сообщение прочтено 66 раз

На наші плечі лягає відповідальність за ті землі, де буде впроваджуватись нова фрекінг-технологія.

12.07.2013 м. Івано-Франківськ. Круглий стіл «Екологічні аспекти видобутку сланцевого газу в Україні: проблеми та шляхи вирішення» проводить Всеукраїнський громадський рух «Український вибір».

http://www.youtube.com/watch?v=sdABpW6APy0

Виступ Євгена  Яковлєва, головного наукового співробітника відділу екологічної та техногенної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, д-ра техн. наук.

За словами академіка Вернадського, людина стає потужною геологічною силою. Тому на наші плечі лягає відповідальність за ті землі, де буде впроваджуватись нова високоенергетична комплексна технологія,  і за безпеку людей і наступних генерацій, які тут будуть жити. Екологія – це не тільки наука, філософія, це культура природокористування.

Використання технологій з видобутку сланцевого газу - це вже не точковий вплив, а вплив територіальний. 8 тисяч км2 – Юзівська площа, 6 тисяч км2 – Олеська ділянка, яка виходить на трансграничний басейн рік Західний Буг і Дністер.

Гідророзрив – це не фрекінг. Гідророзрив – розшарування, фрекінг – дробіння. Фрекінгу передує перфорація газоносних шарів, горизонтальний або похилий простріл свердловини, а потім іде не тільки розшарування, а й поперечне дробіння ущільнених порід, які не проникні в природному стані. 1500 атмосфер фрекінгового тиску – це еквівалент 15 тисяч метрів водяного стовпа або 6 тисяч метрів ваги порід (геостатичного тиску). Глибина фрекінгу – 2,5-4,5 км. Можливі техногенні землетруси від 3 до 5 балів.

Довжина тріщин після фрекінгу оцінюється по акустичним вимірам. 2% тріщин мають довжину до 600-800 м, послаблені зони - у 2 рази більші. Відхилення від вертикальної свердловини 1-3 км.

Таким чином, ми охоплюємо площу, яка в 2-3 рази перевищує щільність тектонічних порушень. Маємо дуже високу вірогідність виходу тріщин на геомеханічний контакт з тектонічними порушеннями. Можливо забруднення приповерхневих і поверхневих вод фрекінг-рідиною. Після прострілу з фрекінгом активно виділяється газ з водою, він дає емульсію, вага якої значно менша води і вона активніша. Такий «газ» через розломи зі швидкістю от 5 до 50 років виходить в зону прісних вод, родників і річних долин.

Сьогодні в США працює програма про проведення контрольних робіт по оцінці якості поверхневих і підземних вод в 35 штатах, де надійшли скарги місцевих мешканців. В США пробурені до 3 млн. свердловин. І за 30 років пішли прояви на якості води, на захворюваннях.

Геологічне середовище – це депо усіх впливів: механічного, енергетичного, хімічного. У фрекінгових розчинах використовується до 450 реагентів, з яких нашими лабораторіями визначається тільки  10-15%. Треба серйозно замислитися про адаптацію цієї технології до геологічного середовища України. За моїми оцінками, 5-50 років є та дистанція можливого прояву практично всіх наслідків зміни фільтраційного, гідрохімічного і сейсмо-геофізичного режиму.

Потрібно:

1) Виконати комплексну оцінку екологічного стану  територій – по землі, воді, надрам і по здатності сприйняття параметрів фрекінгу.

2) Побудувати науково-дослідні полігони для виконання фонових газохімічних досліджень, спостережні свердловини.

3) Науково обґрунтувати гранично допустимі параметри фрекінг-технології. Наукове дослідження повинно вестись на упередження тих робіт, що вже розпочались.

Green Video®

MBGV 0477-1GV-2F


Читать


Сообщение прочтено 58 раз

Олександр Орлов:"Через 2-3 роки розруйнуємо благодатні землі західних областей України, а газу не буде... Chevron буде брати воду, потім закачувати відходи – хто буде пити цю воду? " 

12.07.2013 м. Івано-Франківськ.  Круглий стіл «Екологічні аспекти видобутку сланцевого газу в Україні: проблеми та шляхи вирішення» проводить Всеукраїнський громадський рух «Український вибір».

http://www.youtube.com/watch?v=sdABpW6APy0

Виступ Олександра Орлова, професора кафедри геології та розвідки нафтових і газових родовищ Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, д-ра геол.-мінерал. наук.

У відношенні енергоносіїв людство зараз на порозі великих відкриттів. Це водневе паливо, азотне паливо, це гелій-3. Але потрібно ще 20-30 років для їх промислового впровадження. Тому, безумовно, проблему видобутку сланцевого газу в Україні потрібно вивчати. І головне питання: де бурити, де розпочинати пошуки сланцевого газу? На прикладі Польщі, де пробурено 40 свердловин в силурі, а газу нема ні в Люблінській западині (по сусідству з Волино-Подільською плитою), ні в Померанії. І нам пропонують «рішенням колективу» Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (ІФНТУНГ) іти саме на силур. 

У нас в  чорносланцевих породах силуру немає жодного проценту органічної речовини, а у американців – 5%. Через 2-3 роки розруйнуємо благодатні землі західних областей України, а газу буде дуже мало або не буде зовсім. Щоб цілеспрямовано виходити з пошуками на силур, необхідно не бурити горизонтальні свердловини, а провести ретельні геологічні, геотермічні дослідження. Це потрібно записати в договір з «Шеврон».

Найбільш багата у нас на органіку менілітова світа олігоцена. Там на деяких ділянках до 50% вміст органіки. Наша пропозиція: почати дослідження і промислові роботи на старих площах, де закінчено видобуток нафти або газу в минулому. «Шеврон», як тільки заключить договір, почне «загрібати» воду на Олеській ділянці. Ми порушимо гідромережу. В західних областях нараховується 64 мінеральних джерела. «Шеврон» буде брати воду, потім закачувати відходи – хто буде пити цю воду? Тому спочатку треба на старих площах.

Ні в якому разі не можна об’єднувати 4 області в одну Олеську площу. Не можна, тому що кожна територія має свої геологічні особливості.

По Західній Україні проходить тектонічний розлом, по якому проходить зчленування Східно-Європейської платформи і Карпатського орогену. Це дуже небезпечна зона, це рухома зона. І проводити тут експерименти вібросейсмічним методом потужними віброплитами, як пропонує «Шеврон», не можна.

Green Video®

MBGV 0477-1GV-4F

YouTube Green Video®

http://www.youtube.com/user/GreenVideoview

 

ВКонтакте Green Video® Ukraine

http://vk.com/greenvideo

 

Twitter Green Video® Ukraine


Читать


Сообщение прочтено 77 раз

Володимир Харкевич:" Згідно Водного Кодексу в зоні живлення водозаборів не можна розташовувати будь-які глибокі свердловини."  

12.07.2013 м. Івано-Франківськ. Круглий стіл «Екологічні аспекти видобутку сланцевого газу в Україні: проблеми та шляхи вирішення» проводить Всеукраїнський громадський рух «Український вибір».

http://www.youtube.com/watch?v=sdABpW6APy0

Виступ Володимира Харкевича, доцента кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології Львівського національного університету імені Івана Франка, канд. геол.-мінерал. наук. Тема: «Проблема охорони водних ресурсів Західного регіону України».

Якість води залежить від того, як відбувається живлення водоносного горизонту. Якщо в зоні живлення є якісь джерела забруднення, то опади будуть вимивати ці шкідливі речовини, і вони будуть попадати в підземні водоносні горизонти. Приклади. Жидачівський водозабір поряд зі сміттєзвалищем – у воду попадає амоній. Джерело №5 Моршинського водозабору – поряд із заповідником, вода найвищої якості. У Соснівському водозаборі в 70-х роках було багато фтору - у дітей цього району була розвинута гіпоплазія зубів. Наявність фтору, йоду показує, що живлення горизонту відбувається з боку глибинних розломів. Тому можливе техногенне забруднення і зі сторони глибинних розломів.

Олеська ділянка охоплює Львівську, Івано-Франківську і Тернопільську області. Івано-Франківськ знаходиться на перетині багатьох розломів. Якщо буде застосована технологія видобування сланцевого газу, то розломи можуть стати природним чинником, який спричинить техногенне забруднення водоносного горизонту.

Сланцевий газ продукують із горючих сланців хімічним методом. При розчиненні керогену в бензолі і толуолі отримують метан і діоксид вуглецю. Сланцевий газ на Олеській ділянці неможливо отримати із-за того, що там у сланцях дуже низький вміст органічної речовини (до 0,9%), текстура тонко крапельна і велика глибина залягання сланців.

Основний документ для водників – Водний Кодекс, але посадовці їм часто нехтують. На Олеській ділянці розташовані сотні водозабірних свердловин. Зона живлення – вся Олеська ділянка. Згідно Водного Кодексу в зоні живлення не можна розташовувати будь-які глибокі свердловини. За державними санітарними правилами санітарно-захисна зона водозабора повинна бути не менш 3 км. На Олеській ділянці немає місця, де можна розмістити свердловину.

Технологія видобутку сланцевого газу об’єднує 3 процеси. 1. Вибух у свердловині, щоб утворилися тріщини і відділити кероген. Це може спричинити землетрус. 2. Закачування у свердловину хімічного розчину (вода, пісок, бензол і толуол). При такій густині свердловин і природній тріщинуватості це спричинить отруєння всіх питних вод водозаборів річки Дністер. Захистити від такого отруєння неможливо. 3. Відкачування газу і зворотних вод на поверхню. Зворотна вода закачується у неізольовані ставки-накопичувачі, де вода фільтрується через ґрунт в підземні води, також ця токсична рідина випаровується в повітря. На кожному кроці технологія видобутку сланцевого газу створює великі небезпеки.

Треба дотримуватись вимог Водного Кодексу України. На теперішній час в усіх сферах життєдіяльності немає нічого важливіше, ніж охорона питних вод від забруднення. На державному рівні Україна повинна піднімати це питання. Згідно Водного Кодексу при будівництві будь-якого об’єкту повинен бути гідрогеологічний висновок про вплив на підземні води. Якщо компанія зарубіжна, то таке обґрунтування повинно бути щонайменш від трьох організацій – від геологічних, наукових, екологічних установ. Такого висновку у договорі з «Шеврон» немає.

Green Video®

MBGV 0477-1GV-5F


Читать


Сообщение прочтено 63 раз

Орест Ступка: "Якщо Chevron і Shell почнуть бурити, то від них ви абсолютно не отримуєте інформації по геології."

12.07.2013 м. Івано-Франківськ. Круглий стіл «Екологічні аспекти видобутку сланцевого газу в Україні: проблеми та шляхи вирішення» проводить Всеукраїнський громадський рух «Український вибір».

http://www.youtube.com/watch?v=sdABpW6APy0

Виступ Ореста Ступки,  зав. відділу проблем геології Карпат Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України, д-ра геол.-мінерал. наук.

Проблема сланцевого газу в Україні «плаває» на двох китах. Перший -  це позбутися енергетичної залежності. Другий кит спирається на ствердження, що Україна відносно обмежена ресурсами енергетичної сировини. Проблема сланцевого газу в Україні містить 3 складові: геологічну, екологічну, геотехнологічну. Зупинюся на геологічній.

Перспективи сланцевого газу на Волино-Поділлі зв’язуються с нижнім девоном, силуром, а в Дніпрово-Донецькій западині – з старшим девоном, карбоном. Спеціальні роботи по сланцевому газу не проводилися, нема літератури по дослідженню видобування газу з ущільнених порід. Вуглеводні перспективи Волино-Поділля проблематичні через слабу вивченість глибинних надр, глибинного буріння. Для розробки таких родовищ потрібно буде роки, мільярди доларів і відповідні технології.

Польща розглядалася як клондайк сланцевого газу. А отримали на сьогодні в 10 разів зменшення прогнозного ресурсу. Достовірні запаси для комерційного видобутку сланцевого газу не підтвердилися. Одна із основних причин – вкрай низька вивченість родовищ сланцевого газу. Якщо «Шеврон» і «Шелл» почнуть бурити, то від них ви абсолютно не отримуєте інформації по геології.

В Україні є великі можливості з видобутку традиційних газів. Це родовища в Лиманському трикутнику, район Дніпровсько-Донецької западини, Азово-Чорноморська акваторія. Є перспективи видобутку газогідратів. Треба також надалі освоювати Карпати. Так, в Бориславському районі відкрито одне з найглибших в Європі родовищ нафти. Відкрито Лопушнянське родовище, яке залягає під насувом Карпат. В цих районах України ми маємо потенціальні ресурси, на які потрібно в першу чергу звернути увагу. А сланцевий газ – це перспектива. Потрібно спочатку робити дослідження, зробити пілотні свердловини, вивчити матеріали, а не ставити воза поперед коня.

В українських реаліях значно важливіше за видобуток сланцевого газу проводити політику структурної перебудови національного господарства, зменшення енергозалежності та підвищення енергоефективності економіки.

Green Video®

MBGV 0477-1GV-7F

YouTube Green Video®

http://www.youtube.com/user/GreenVideoview

 

ВКонтакте Green Video® Ukraine

http://vk.com/greenvideo

 

Twitter Green Video® Ukraine

https://twitter.com/GreenVideoUA

 

Facebook Green Video


Читать


Сообщение прочтено 52 раз

Запаси сланцевого газу – це найбільший піар у світі.

12.07.2013 м. Івано-Франківськ. Круглий стіл «Екологічні аспекти видобутку сланцевого газу в Україні: проблеми та шляхи вирішення» проводить Всеукраїнський громадський рух «Український вибір».

http://www.youtube.com/watch?v=sdABpW6APy0

Виступ Вадима Кривошеєва, ст. наукового співробітника Чернігівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту, канд. геол.-мінерал. наук, академіка Інженерної академії України.

Ми успішно розвалили нашу нафтогазову галузь. А зараз шукаємо «дядька», який би шукав у нас сланцевий газ. Хоча наші ресурси традиційного газу вичерпані лише на 20%. Нам треба відновити свій пошуковий комплекс. Ми могли би в найближчі роки, не чекаючи 20-30 років сланцевого газу, значно покращити свої енергетичні можливості.

Про сланцевий газ:

1. Екологія. Нам на цій землі жити. Той, хто прийде з-за кордону, він напакостить і піде, а ми нічого не зможемо зробити. Сланцевий газ має багато домішок, по теплотворній здатності в 2 рази нижче за природний. Замовчується, що відпрацьована ГРП-рідина - радіоактивна. В США в районах видобутку люди хворіють на рак.

2. Запаси сланцевого газу – це найбільший піар у світі. Розумні люди прийшли до думки, що нетрадиційний газ складає всього 4% від реальних видобувних запасів традиційного газу. В світі десь 12 трлн. м3 ресурсів сланцевого газу, це 8,3% від традиційного, якщо врахувати і теплоздатність в 2 рази нижчу. В Польщі після пробурення пошукових свердловин прогнозні запаси впали в 10 разів. В Україні теж називаються різні цифри, але які реальні видобувні запаси – це питання. 

3. Американці свої технології скидають в Європу. Але Європа розумна. Більшість країн рахує, що вигідніше мати чисту екологію і заробляти на туристах, а не на «грязному» сланцевому газі.

4. Про собівартість. Американці не показують всіх витрат на видобуток. Статистика показує, що при десятках тисяч свердловин всього 7% окупається через 10-15 років, тільки 20% прогнозних площ дають результат. Про Польщу кажуть, що,  якщо там буде сланцевий газ, то в 10 раз дорожче від американського.

5. Сланцевий газ тільки для місцевого споживання. Не можна використати трубопроводи високого тиску, треба будувати нові комунікації, а це мільярдні витрати на багато років.

Тому найближчі 25-30 років навіть при позитивних результатах ми не покриємо свої потреби в газі за допомогою сланцевого газу. Тільки відновлення буріння на традиційний газ допоможе за 2-3 роки збільшити видобуток в 2-4 рази. Якщо сучасну сейсморозвідку, сучасну геохімію і метод геофізичного прогнозу виконувати зараз для перевірки нафтогазоносності структур, можна дуже оперативно отримати результат – бурити чи не бурити. Є в нас свої резерви, є можливості. Якщо соту долю коштів, що планується у сланцевий газ, дати на пошук традиційних джерел, ми завтра можемо набагато покращити свій енергетичний стан.

Green Video®

MBGV 0477-1GV-8F

YouTube Green Video®

http://www.youtube.com/user/GreenVideoview

 

ВКонтакте Green Video® Ukraine


Читать


Сообщение прочтено 81 раз

Роман Паньків:" Екологічна оцінка підземних і наземних вод Олеської площі"

12.07.2013 м. Івано-Франківськ. Круглий стіл «Екологічні аспекти видобутку сланцевого газу в Україні: проблеми та шляхи вирішення» проводить Всеукраїнський громадський рух «Український вибір».

http://www.youtube.com/watch?v=sdABpW6APy0

Виступ Романа Паньківа, зав. відділу гідрогеології Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України, канд. геол. наук.

Кілька років вже проводилися екологічні наради, збиралися люди, які розумілися на справах, але ні одного представника влади не було. А екологія – предмет, який вимагає грошей. Не дадуть грошей – не буде екології. А грошей не дають постійно, з того часу як був сірчаний комбінат, були вугільні розробки, калійні. Коли вони «тріснули», вся екологія загаджена, зіпсута, і грошей знову ніхто не дає (Калуш, Роздолля, інші). Екологія у Львові і Львівській області дуже погана.

Коли було рішення Академії наук, що треба щось робити, була створена тематична група з київських і львівського інститутів. Треба вивчати ті райони, де будуть розробки, щоб мати уявлення про те, з чого виходимо. Були вивчені води силурійського водоносного комплексу. Ті води виявилися: слабокислі солянки у відновному середовищі, високометаморфізовані, хлоридно-кальцієвого типу, що в умовах сповільненого водообміну гарантує збереження в них покладів вуглеводнів. При виході на поверхню ці води будуть забруднювати довкілля, зокрема металами, особливо стронцій (162 млг/л) і барій (20 г/л). Це тільки початок.

 Ми так само перейдемо до кембрійських вод і, відповідно, пород. Якщо, не дай Боже, почнеться видобуток, то розбурювати будуть кембрій і силур.

Розуміємо, що потрібна ще поверхнева екологія, тому лабораторія проблем екології зробила екологічну оцінку ріки Дністер и Західний Буг.

По Західному Бугу зроблена оцінка, по якій виходе, що якість річкових вод басейну Західного Бугу в 2011 р. охарактеризована як друга і третя категорія першого і другого класів якості вод – значить, дуже чисті, досить чисті і слабо забруднені. Це як раз територія, де передбачаються експерименти «Шеврон». Цю роботу потрібно робити. Бо дуже все подібно на те, що наша Львівська обласна рада збирається проголосувати за погодження на експериментальні розвідкові свердловини.

Green Video®

MBGV 0477-1GV-10F

YouTube Green Video®

http://www.youtube.com/user/GreenVideoview

 

ВКонтакте Green Video® Ukraine

http://vk.com/greenvideo

 

Twitter Green Video® Ukraine

https://twitter.com/GreenVideoUA

 

Facebook Green Video

http://www.facebook.com/pages/Greenvideo/479594628750143

 

Google+
Читать


Сообщение прочтено 45 раз

12.07.2013 м. Івано-Франківськ. Круглий стіл «Екологічні аспекти видобутку сланцевого газу в Україні: проблеми та шляхи вирішення».

12 липня 2013 р.  в Івано-Франківську Всеукраїнський громадський рух «Український вибір» організував круглий стіл «Екологічні аспекти видобутку сланцевого газу в Україні: проблеми та шляхи вирішення». У засіданні взяли участь вчені із наукових інститутів України, громадські діячі, правозахисники, представники місцевих органів влади.

Організатори круглого столу поставили ряд запитань про перспективи видобутку сланцевого газу в Україні, про економічний, правовий і екологічний аналіз угод про розподіл вуглеводнів з компаніями «Шелл» і «Шеврон», про сланцевий досвід США і позицію європейських держав, про екологічні ризики від технології гідророзриву пластів, про відсутність зв’язку між видобутком сланцевого газу і енергетичною незалежністю України.

Позиції вчених, які займаються питаннями гідрогеології, геології, екології по Юзівській і по Олеській площам щодо сланцевого газу практично співпадають: ресурси сланцевого газу слабо вивчені; прогнозні запаси мають великий розбіг даних, якому не можна довіряти; зруйновано системи геологічного і екологічного нагляду; великі обсяги води для фрекінг-технології ніде брати в вододефіцитних регіонах; є реальні екологічні ризики хімічного і радіоактивного забруднення приповерхневих і поверхневих вод, ґрунтів; є вірогідність землетрусів.

Тільки вчені із Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу від імені свого наукового колективу заявили, що потрібно добувати сланцевий газ на Олеській ділянці, що ризики не більші, ніж при видобутку традиційного газу, що згідно законодавству и новітнім технологіям жодних застережень щодо видобутку газу із сланцевих порід в Україні немає. Думку про економічний розвиток територій Львівської і Івано-Франківської областей завдяки сланцевому проекту з компанією «Шеврон» висказав представник Івано-Франківської ОДА. Але професор кафедри геології того ж Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу О.Орлов не погодився з висновком «колективу» і застеріг від проведення розвідувальних робіт на Олеській ділянці, щоб не порушити гідромережу регіону.

Незалежні експерти з охорони навколишнього середовища із Харкова і Слов’янська переконані, що український уряд і чиновники лобіюють інтереси іноземних компаній всупереч інтересам народу України. Це підтверджує поспіх в прийнятті рішень щодо погодження угод про розподіл вуглеводнів у Харкові і Донецьку, а також правовий аналіз корупційної складової цих угод. Угоди неправомочні, тому що відсутні правова, економічна і екологічна експертизи проектів.

Green Video®

MBGV 0477-1GV

YouTube Green Video®

http://www.youtube.com/user/GreenVideoview

 

ВКонтакте Green Video® Ukraine

http://vk.com/greenvideo

 

Twitter Green Video® Ukraine

https://twitter.com/GreenVideoUA

 

Facebook Green Video


Читать


Вторник 28 января 2014
Сообщение прочтено 89 раз

Ярослав Лазарук про ризики та проблеми добичі сланцевого газу.  

 17.05.2013 м. Львів. Круглий стіл «Екологічні аспекти видобутку сланцевого газу в Україні: проблеми та шляхи вирішення» проводить Всеукраїнський громадський рух «Український вибір».

http://www.youtube.com/watch?v=3lw3qGcN78A

Виступ Ярослава Лазарука, в.о. завідувача відділу геологічного моделювання і підрахунку запасів Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України, д-ра геол.н.

Всі подальші події щодо сланцевого газу в Україні будуть відштовхуватись від ресурсної бази. Прогнозні ресурси сланцевого газу на Олеській ділянці відрізняються в різних джерелах в 55 разів (від 100 млрд. до 5,5 трлн. м3). Зараз немає єдиної методики підрахунку ресурсів сланцевого газу. Держгеослужба України провела розрахунки об’ємно-генетичним методом і отримала цифру 1,5-3 трлн. м3. Це є загальний геологічний ресурс. У порівнянні з Польщею, де вміст органічної речовини в глинистих сланцях 2,4%, у Волино-Подільській газонафтоносній області західної України тип сланців відрізняється – це не є типові глинисті сланці. Також ми програємо полякам у продуктивних площах. Але породи залягають на глибині 2-4 км, тут є достатня катагенетична перетвореність, і ці породи можуть продукувати газ. Видобувні запаси – 120-150 млрд. м3. Міністерство енергетики США дає оцінку в 100 млрд. м3. Такими запасами Україна (при споживанні 50 млрд. м3 в рік) може втішатися лише 2-3 роки.

Ризики і проблеми добичі сланцевого газу:

1) На Олеській площі багато палеозойських розломів – регіональних і локальних. Коли почнеться ГРП, нагнітання рідини під високим тиском, ці тріщини можуть розійтись. І буде проникнення суміші з хімреагентами у водоносні горизонти осадового чохла.

2) На один фрекінг потрібно приблизно 2 олімпійські басейни води. Де її брати? Якщо висушити всі ріки Олеської ділянки, то за рік можна зібрати 1,4 млрд. м3 води. Якщо тут пробурити по 9 свердловин на кв.км, то на ГРП потребується 1,1 млрд. м3 воді. Це 80% від річного стоку. А вода стає на сьогодні найціннішою корисною копалиною.

3) Проблеми з шляхами сполучення, по яким прийдеться перевозити мільйони тонн вантажів – до 1000 вантажівок на одну свердловину.

4) Процес ГРП триває від кількох днів до тижня. Агрегати дають високе шумове навантаження.

5) Будівництво технічних баз і свердловин для забезпечення процесів видобутку сланцевого газу зруйнує природні ландшафти.

6) Олеська ділянка є густозаселеною на відміну від напівпустельних штатів в США.

7) Незрозуміло, куди дівати відпрацьовану рідину і тверді відходи. В Техасі ці відходи зберігаються у відкритих басейнах і випаровуються в повітря. 5 тонн відходів (це канцерогени, речовини, що впливають на ЦНС) на кожну свердловину.

Всі ці питання потребують вирішення і постійного контролю.

Я за буріння тільки розвідувальних свердловин. Інвестор на свій кошт робить перший крок по оцінці нафтогазоносності наших надр. Можливо, на цьому етапі будуть відкриті нові родовища звичайного газу. Пілотні свердловини не нанесуть великої екологічної біди. Але я категорично проти масованих гідророзривів в найбільш густонаселеному районі Європи.

Угода з «Шеврон» повинна складатися з двох угод.

1) Пошукові роботи: відбираємо керн, робимо всі аналізи незалежними організаціями, уточнюємо ресурс, відпрацьовуємо схему гідророзривів, оцінюємо вплив на екологію.

2) За результатами геологорозвідувальних робіт приймаємо рішення про другу угоду на промисловий видобуток газу.

 Але процес вже йде, Івано-Франківський університет нафти і газу вже буде готувати студентів по профілю «Сланцевий газ». На
Читать


12345678Вперед | Указать страницу