Авторизация
Меню

Календарь
 Сентябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30


Понедельник 29 сентября 2014
Сообщение прочтено 57 раз

Олена Кравченко про спільні дії природоохоронних організацій перед загрозою видобутку сланцевого газу в Україні. Green Video

06.02.2013 Львів. Інтерв’ю виконавчого директора МБО «Екологія-Право-Людина» Олени Кравченко.

Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина», відома мешканцям Львова як «Екоправо-Львів», була заснована в 1994 р. Засновник і президент організації – професор Світлана Кравченко.

За 19 років роботи мета нашої діяльності залишилась незмінною – це захист довкілля. Інструментом захисту довкілля для нас, юристів-екологів, є право. Основним напрямком діяльності «ЕПЛ» є адвокатура і захист довкілля через правові інструменти.

Організація росте, розвиваються нові напрямки. Нещодавно був заснований інформаційно-аналітичний відділ, який аналізує нашу судову практику, екологічне законодавство і намагається його вдосконалювати.

Робота ведеться у різних напрямках. Є низка успішних судових справ. Наприклад, справа по захисту Донецького біосферного заповідника і будівництву каналу Донець-Чорне море. Ольга Мелень отримала премію Голдмана, як основний юрист в цій справі. Це Нобелівська премія в світі охорони довкілля.

Проблем в Україні дуже багато. Проблемою номер один ми вважали будівництво міні і малих ГЕС, які тотально знищують Карпати. Інша величезна проблема – видобуток сланцевих газів в Україні. Тут потрібна солідарність органів місцевого самоврядування, місцевих громад і громадських організацій, щоб зупинити цю небезпеку, щоб вона не переступила поріг України і не стала проблемою номер один на роки і десятиліття.

Проблему видобутку сланцевого газу ми вже матимемо на Юзівській площі. Таку ж проблему ми будемо мати на Олеській площі. За «Шеллом» приходить «Шеврон», який розпочинає низку семінарів для місцевих громад. На семінарах у Львівській області «Шеврон» розказує загальні речі про безпечні технології, що не відповідає дійсності.

Мета всіх природоохоронних організацій сконсолідуватися, проводити свої компанії, свої акції, розробити спільну стратегію, спільні тактичні кроки. Потрібно докласти всіх зусиль, щоб проблема видобутку сланцевого газу компанією «Шеврон» на Олеській площі, в тому числі проблема зараження вод, не стала реалією.

Green Video®
MBGV 0513-2GV


Сообщение прочтено 53 раз

Тадей Швай. Моя позиція однозначна: не допустити видобутку сланцевого газу на території Жовківського району. Green Video

06.02.2013 Жовківська районна рада Львівської обл. Круглий стіл «Процес буріння та експлуатація сланцевого газу: соціальні й екологічні виклики». 
https://www.youtube.com/watch?v=wEmTW3GQ9Hc

Виступ Тадея Швая, голови Жовківської районної ради.

Від нас буде залежати, як будуть жити наші діти, наші внуки. Ми, як голови місцевих рад, маємо прийняти рішення і сказати, що ми згідні чи не згідні, щоб «Шеврон» зайшла і добувала сланцевий газ на нашій території.

Цей захід не для галочці, а для того, щоб всі задумалися – чи треба, чи не треба. Нам потрібна єдина позиція, яку завтра на зустрічі з «Шеврон» ми маємо озвучити. Моя позиція однозначна: не допустити видобутку сланцевого газу на території Жовківського району.

Як колишній директор водоканалу я розумію, що може бути з нашими водами, які в 21-му столітті будуть на вагу золота. Водоносні запаси в світі зменшуються. Представники компаній-інвесторів говорять, що все буде добре, але інформація з видобутку є конфіденційною. Що від нас приховують?

Ми всі за енергонезалежну Україну, але нам потрібно мати безпечну технологію. Ми маємо мати гарантії, що від сланцевого газу не буде екологічної загрози. Ми несемо сьогодні за це відповідальність. Тут не політика, тут є наше майбутнє. Ми повинні прийняти усвідомлене рішення, за яке будемо відповідати перед нащадками. 

Як в Харкові і в Донецьку голосували, навіть не тримаючи у руках проекту Угоди, в нас цього не буде. Ми вичитаємо, взнаємо, і якщо там будуть порушені права та екологічна безпека людей, ніхто за неї не має права голосувати, бо це буде згода проти людей, які нас обрали.

Green Video®
MBGV 0513-1GV-7F


Сообщение прочтено 48 раз

Оксана Нагорна. Підписана Угода з «Шелл» суперечить українському законодавству і створює передумови для Шелл-безкраю на 50 років. Green Video

06.02.2013 Жовківська районна рада Львівської обл. Круглий стіл «Процес буріння та експлуатація сланцевого газу: соціальні й екологічні виклики». 
https://www.youtube.com/watch?v=wEmTW3GQ9Hc

Виступ Оксани Нагорної, юриста, експерта проекту «Покращення регулювання екологічної складової регіональних програм у Львівській області».

На сьогодні жодні офіційні документи стосовно діяльності «Шеврон» з видобутку сланцевого газу недоступні. Тому єдиний документ, що дає уяву про галузь сланцевого газу в Україні - це Угода з «Шелл» по Юзівській площі. Цей документ не імплементований до українського законодавства. Через всю Угоду проходить фраза: «міжнародно прийняті Рекомендації для нафтогазової промисловості». Такого терміну ні юридичного, ні технічного в Україні нема. 

Прописані пункти Угоди з «Шелл» суперечать українському законодавству.

1) В першу чергу це торкається утилізації відходів: «Ми будемо утилізувати відходи згідно загально прийнятих міжнародних практик», а не згідно українських нормативів.

2) «Ми будемо декларувати хімічні речовини в тих межах, в яких дозволяють наші постачальники». Хоча всі речовини, які застосовуються в технологічних процесах в Україні повинні мати екологічні нормативи. 

3) «Шелл» має звільнення від податку на спеціальне водокористування. В Угоді навіть не передбачено звіт про кількість використання цієї води.

4) Якщо в процесі нафтогазової діяльності виявиться, що сусідня ділянка має перспективи, ці землі будуть вилучатися в примусовому порядку з подачі «Шелл».

5) Органи української влади будуть мати право прийти для перевірки на «Шелл» один раз на три роки з обов’язковим попередженням за рік. 

6) Дії компанії «Шелл» за Угодою можуть бути припинені тільки після закінчення терміну 50 років.

7) «Шелл» буде платити тільки: податок на прибуток, податок на додану вартість і плату за надра. Інші податки скасовано.

8) Всі органи держвлади повинні не розголошувати інформацію, яку вони отримають від «Шелл» після перевірки, 5 років після закінчення дії ліцензії «Шелл». 

Green Video®
MBGV 0513-1GV-6F


Сообщение прочтено 75 раз
Алла Войціховська про небезпеку від видобутку сланцевого газу для мешканців і довкілля Львівщини. Green Video

06.02.2013 Жовківська районна рада Львівської обл. Круглий стіл «Процес буріння та експлуатація сланцевого газу: соціальні й екологічні виклики». 
https://www.youtube.com/watch?v=wEmTW3GQ9Hc

Виступ Алли Войціховської, асистента кафедри екологічної безпеки та аудиту НУ «Львівська політехніка», експерта МБО «Екологія-Право-Людина».

У Львівській області навіть без гідророзриву при видобуванні традиційних газу й нафти показники по важких металах, по нафтопродуктах в ґрунтах, у воді в 10-100 разів перевищують граничні норми.

У проекті Угоди з «Шелл» по Юзівській площі зазначено, що ввіз продуктів для виробництва сланцевого газу буде безмитний, тобто ввозитися на Україну можуть будь-які хімреагенти. Безмитний в’їзд для «Шелл», «Шеврон» – це буде фактичний ввіз відходів під виглядом продукції чи сировини. Україну перетворять на полігон для утилізації небезпечних відходів.

Для гідророзриву використовуються ті самі пестициди, гербіциди, кислота і т.д. Куди буде закачуватися відпрацьована рідина з хімікаліями? На одну сланцеву свердловину потрібно 9-20 тис. м3 води. Звідки ця води буде братися? Проблемою 21-го століття, за висновками експертів, буде не газ, проблемою буде питна вода. Після відпрацювання ця забруднена вода вийде на поверхню, а в нас немає ні сміттєзвалищ, ні полігонів для відходів 1-3 класів небезпеки. Всі сміттєзвалища на Львівщині не обладовані, очисні споруди не справляються навіть з комунальними відходами. Забруднені стоки стікають в поверхневі, підземні, артезіанські води.

Для сейсмонебезпечного Карпатського регіону велике питання щодо землетрусів від гідророзриву. Також є питання доріг для важкої техніки, знищення сільгоспугідь, лісів. У нас немає адаптованої системи для видобутку сланцевого газу.

Green Video®
MBGV 0513-1GV-5F

Сообщение прочтено 65 раз

Анатолій Павленко. Про «екологічно чисті» технології видобутку сланцевого газу і відсутність екологічних експертиз. Green Video

06.02.2013 Жовківська районна рада Львівської обл. Круглий стіл «Процес буріння та експлуатація сланцевого газу: соціальні й екологічні виклики». 
https://www.youtube.com/watch?v=wEmTW3GQ9Hc

Виступ Анатолія Павленка, юриста ГО «Бюро екологічних розслідувань».

Як юрист хочу відповісти на питання про «екологічно чисті» технології, які будуть застосовані в Україні. Що значить «екологічно чисті»  технології?

В 40-х рр. казали, що ДДТ (дуст) – це екологічно чиста технологія. Потім виявилося, що це одна з найстрашніших канцерогенних речовин, яка вбиває майже все живе. 

Сьогодні американські компанії приходять в Україну і кажуть про екологічно чисті технології. Але коли їх просять розповісти, що це за технології, дати перелік речовин, які вони будуть застосовувати, коли запитують про гарантії здоров’я населення, вони конкретних відповідей не дають. Ми повинні вимагати конкретних відповідей, а не презентацій про високі світові стандарти.

НЕЦУ ще в 2010 р., коли «Шеврон» захотів зустрітися з екологічними організаціями України, достеменно вивчив питання сланцевого газу і направив запит в Держслужбу геології та надр України: чи зроблені екологічні експертизи? «Щодо екологічних експертиз видобутку сланцевого газу на Україні слід зазначити, що такі експертизи на сьогодні відсутні» - відповідь керівника О.Проскурякова.

Олег Проскуряков на сьогодні вже міністр екології і природних ресурсів, але ніяких експертиз досі не представлено ні по проекту «Шелл» на Юзівській площі, ні по проекту «Шеврон» на Олеській.

Green Video®
MBGV 0513-1GV-4F


Сообщение прочтено 52 раз
Володимир Харкевич. Якщо компанії застосують технологію фрекінгу, то вода буде забруднена, і всі водозабори Західної України будуть отруєні. Green Video

06.02.2013 Жовківська районна рада Львівської обл. Круглий стіл «Процес буріння та експлуатація сланцевого газу: соціальні й екологічні виклики». 
https://www.youtube.com/watch?v=wEmTW3GQ9Hc

Виступ Володимира Харкевича, доцента кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології ЛНУ ім. І.Франка, канд. геол.-мінерал. наук.

Сланцевий газ і сланцева нафта видобуваються з так званої сланцевої руди, яка містить сланець і органічну речовину – кероген. Із керогену метан вилучається хімічним шляхом. 
90% ресурсів «сланцевої руди» розташовано в Північній Америці, 9% - в Австралії, 1% - на решту регіонів. Середній вміст керогену у так званій сланцевій руді в Північній Америці становить 35%. Якщо керогену менше, ніж 11%, то ділянки не розробляються.

В Європі і Україні не очікується таких родовищ. На Олеській ділянці в сланцях міститься 0,5% керогену, в Польщі – 3%. Начальник відділу геології Державної геологічної служби сказав, що сланцевого газу на Україні немає. То же сказав міністр геології в Польщі.

У чому полягає технологія видобутку сланцевого газу? Спочатку буряться розвідочні свердловини на рудні поклади і з’ясовується вміст керогену. Потім проектується свердловина на сланцевий газ (частіше - близько від зони тектонічних розломів). Здійснюється додаткове сейсмологічне дослідження вібраційним способом, щоб виявити зони тріщинуватості.

Основні реагенти, які розчиняють кероген – це бензол і толуол. Реакція відбувається при високій температурі і високому тиску. У свердловині здійснюють вибух, порода роздрібнюється, кероген вступає в реакцію з закачаною рідиною (вода+пісок+2% хімреагентів). Після реакції створюється процес реліфта, коли суміш газу і рідини піднімається вгору. Газ відділяють, відпрацьовану рідину зберігають у ставках-накопичувачах. Згодом ця рідина (бензол, толуол, важкі метали) проникає у підземні води.

Вибухи при добичі сланцевого газу можуть призвести до землетрусів силою 2-4 бали. Сланці на Олеській площі залягають на глибині 2-3 км. Щоб добитися тріщинуватості, потрібний дуже потужний вибух. Прикарпаття є сейсмонебезпечним регіоном.

Відходи буріння у вигляді шламу немає куди діти. Шламосховище повинне мати санітарно-захісну зону 3 км. В Україні вже пробурено сотні свердловин без дотримання цих правил і норм. На Олеській ділянці багато водозаборів. Згідно нормам біля водозаборів не можна розташовувати свердловини, ставки-накопичувачі, закачувати відходи в землю.

Якщо компанії застосують технологію фрекінгу, то вода буде забруднена, і всі водозабори Західної України будуть отруєні. В Україні немає лабораторій для дослідження забруднення бензолом. Державними нормами щодо питних вод теж не передбачені аналізи на вміст бензолу. 

Green Video®
MBGV 0513-1GV-3F

Сообщение прочтено 53 раз

Оксана Нагорна про польський негативний досвід видобутку сланцевого газу і безвідповідальну діяльність «Шеврон» в Україні. Green Video

06.02.2013 Жовківська районна рада Львівської обл. Круглий стіл «Процес буріння та експлуатація сланцевого газу: соціальні й екологічні виклики». 
https://www.youtube.com/watch?v=wEmTW3GQ9Hc

Виступ Оксани Нагорної, юриста, експерта проекту «Покращення регулювання екологічної складової регіональних програм у Львівській області».

Проблема сланцевого газу не тільки місцева, українська. 74% європейців настроєні проти сланцевого газу. У Франції – 89% населення проти, в Німеччині і Австрії – 80%. Видобуток сланцевого газу підтримують на сьогодні тільки в Польщі (49% - за, 46% - проти).

Що нам дає цей сланцевий газ? Кажуть про енергетичну незалежність. Але у Польщі на сьогодні цифри обсягів газу не підтвердились. З початкових 5,1 трлн. м3 знизились до 300-700 млрд. м3. І це поки не є реальний видобуток. Тому мова про економічні вигоди не йде. Проблеми, які виникають в Польщі, можуть виникати й в Україні.

Не тільки фрекінг, але ж і саме буріння на сланцевий газ є небезпечним. Горизонтальне буріння (10-20 розгалужень від одного вертикального ствола) потребує більше води, більше хімії. Обсяги відходів буріння на одну свердловину – кілька сотень м3 твердих відходів. Кількість свердловин на сланцевий газ – до 6 на км2. Спеціалізованого полігону для захоронення таких відходів у Львівській обл. немає. Куди «Шеврон» буде дівати відходи від буріння?

На один гідророзрив «Шеврону» потрібно до 20 м3 води з хімікатами, про які ми на разі не знаємо. Згідно законодавства США компанії не зобов’язані ці хімречовини декларувати. Куди буде дівати рідкі відходи «Шеврон» поки теж ніяких даних немає.

Виникають питання: радіоактивності пород, з яких видобувають сланцевий газ; якості монтажу і цементування свердловин; забруднення поверхневих і підземних вод; віддалених наслідків. Компанія-видобувник говорить, що буде здійснювати постійний контроль і моніторинг в процесі експлуатації. Але, що буде з водою і ґрунтами через роки після уходу компаній, ані «Шелл», ані «Шеврон» гарантій не дають.

У Жовківському районі багато водозаборів, є родовища мінеральних вод. Жодна з компаній зони санітарної охорони водозаборів ніяк не враховує. Якщо стан води погіршиться, то відповідальність будуть нести служби міськводоканалів.

Green Video®
MBGV 0513-1GV-2F


 


Сообщение прочтено 58 раз

Олена Кравченко про світовий досвід видобутку сланцевого газу та жахливу репутацію «Шелл» і «Шеврон» у світі. Green Video.

06.02.2013 Жовківська районна рада Львівської обл. Круглий стіл «Процес буріння та експлуатація сланцевого газу: соціальні й екологічні виклики». 
https://www.youtube.com/watch?v=wEmTW3GQ9Hc

Виступ Олени Кравченко, виконавчого директора МБО «Екологія-Право-Людина».

Мудре індіанське прислів’я: «Ми не успадкували землю у наших батьків, ми взяли її у тимчасове користування у наших дітей». Ми несемо відповідальність за те, в якому довкіллі будуть жити наші діти, яку воду вони будуть пити.

Низка європейських країн ввела тимчасовий мораторій на використання технології гідророзриву (фрекінгу). Вони впевнилися в катастрофічних наслідках такої технології. Чехія, Румунія, Болгарія наклали мораторій і чекають, що відбудеться в Україні. Україна може стати для них випробувальним майданчиком, полігоном з перевірки ризиків фрекінг-технології в Європі. 

Позиція 78 країн світу щодо фрекінгу викладена в резолюції №118, яка була прийнята у вересні 2012 р. на конгресі МСОП. Потрібно: заборонити застосування гідророзриву поблизу родовищ питної води, у сейсмічних районах, районах з дефіцитом води, поблизу сейсмічних розломів та на природоохоронних територіях; розкрити інформацію про хімічні речовини, що використовуються; вести регулярні перевірки і моніторинг якості питної води. 

Згідно офіційних досліджень Агенції з охорони довкілля США від 20 до 40% хімікатів після гідророзриву залишається під землею, вони не здатні до біологічного розкладу і спричиняють забруднення води, ґрунтів. Дослідження Конгресу США щодо хімречовин (2005-2009 рр.): 14 провідних нафтогазових компаній використовують 3500 різних продуктів, серед них 750 хімречовин, 40% з них – назавжди залишаються в ґрунті (біля 300), з 300 є 29, які включають бензол, толуол, ксилол, формальдегід (канцерогени). Ці канцерогени призводять до безпліддя, аутизму, діабету, захворювання щитовидної залозі, раку.

«Шелл» і «Шеврон» - найбільші нафтогазовидобувні компанії в світі. Вони декларують високі екологічні стандарти своєї роботи. Але факти роботи цих компаній у Нігерії, на Сахаліні, в Еквадорі, в США (Каліфорнія, Пенсільванія) говорять про недотримання задекларованих безпечних стандартів видобутку нафти і газу. Навіть судові рішення не підштовхують компанії-забрудники швидко і в повному обсязі сплачувати штрафи і відшкодування. У січні 2013 в Давосі 16466 голосів присудило «Шелл» народну антипремію - як компанії з найгіршими принципами охорони довкілля і безпеки.

Green Video®
MBGV 0513-1GV-1F


Сообщение прочтено 39 раз

Жовківська райрада проти видобутку сланцевого газу на Олеській площі. Green Video.

6 лютого 2013 року в приміщенні Жовківської районної ради Львівської області МБО «Екологія-Право-Людина» та ГО «Бюро екологічних розслідувань» провели круглий стіл на тему: «Процес буріння та експлуатація сланцевого газу: соціальні й екологічні виклики» для громади Жовківського, Сокальського та Кам’яно-Бузького районів.

Захід проводився за участі представників органів місцевого самоврядування регіону, представників екологічних й правових організацій, науковців-геологів, екологів та мешканців району.

За порядком денним було представлено п’ять доповідей: 
...
Читать